Доповідач Санікова О.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:

Головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу №233/4365/18

за позовом Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» до Державного підприємства «СЕТАМ», відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державний концерн «Укроборонпром», про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги

за апеляційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2019 року

(суддя Бєлостоцька О.В. рішення ухвалено в м. Костянтинівка Донецької області, повний текст рішення складений 19 квітня 2019 року),-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 02 серпня 2017 року державним виконавцем було складено постанову про опис та арешт майна підприємства, не задіяного у виробничому процесі, а саме: скла оглядового, вставок ситалокерамічних, обладнання для виробництва пластикових вікон, приміщення готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З метою подальшої реалізації вказаного майна на електронних торгах виконавцем було проведено оцінку приміщення готелю шляхом залучення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Промекспорт» та подано заявку до ДП «СЕТАМ» про реалізацію описаного та арештованого майна. Приміщення вказаного готелю є державною власністю і закріплене за підприємством на праві господарського відання.

28 листопада 2017 року ДП «СЕТАМ» відповідно до протоколу № 299985 без відома позивача було проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - приміщення готелю, розташованого в АДРЕСА_1 . Переможцем торгів визнано ОСОБА_1 . За результатами проведення електронних торгів 12 грудня 2017 року державним виконавцем було складено акт.

Вважає, що електронні торги проведені у незаконний спосіб, оскільки позивач по справі є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності; майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Отже, в акті про проведені електронні торги від 12 грудня 2017 року невірно зазначений власник майна, на яке звернуто стягнення, оскільки КДНВП «Кварсит» не є власником приміщення готелю. Пунктами 4.7,8 Статуту КДНВП «Кварсит» передбачено, що відчуження підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно за погодженням з Державним концерном «Укроборонпром». Відповідно до п.4.9 Статуту КДНВП «Кварсит» нерухоме майно підприємства не може бути відчужене, вилучене або передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятись дії, наслідком яких може бути його відчуження. Підпунктами 19,20 пункту 2 Статуту Державного концерну «Укроборонпром» передбачено право концерну відповідно до законодавства забезпечувати в установленому законом порядку ефективне управління об`єктами майнового комплексу учасників Концерну (до яких належить позивач по справі) для реалізації прав держави як власника таких об`єктів. Відповідно до ст.1 Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягаюь приватизації» КДНВП «Кварсит», як правонаступник всіх майнових та немайнових прав та обов`язків перетвореного Костянтинівського казенного науково-виробничого підприємства «Кварсит» включено до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Частиною 9 ст.11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передано до статуного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Державний концерн «Укроборонпром», як уповноважений суб`єкт господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі висловив категоричне заперечення щодо реалізації (відчуження) будь-якого майна підприємства.

Відповідачем електронні торги з реалізації приміщення готелю були проведені з грубим порушенням закону, які полягали в тому, що

-ДП «Сетам» незаконно та безпідставно занижено стартову ціну приміщення готелю. Згідно висновку експертної оцінки стартова ціна нерухомого майна визначена у розмірі - 124684 грн. 00 коп., а в протоколі проведення електронних торгів № 299985 від 28 листопада 2017 року стартова ціна приміщення готелю складає 87278 грн. 80коп., що є грубим порушенням чинного законодавства;

- порушено передбачену п.6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» черговість реалізації арештованого майна боржника - на електронних торгах, які відбулись 28 листопада 2017 року в першу чергу необхідно було виставити на реалізацію рухоме майно, яке було описано та арештовано постановою державного виконавця від 02 серпня 2017 року, а не нерухоме майно - приміщення готелю, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-ніяких повідомлень про дату, час, місце проведення електронних торгів та про стартову ціну, за якою описане та арештоване майно пропонується до продажу, позивач не отримував, що є порушенням чинного законодавства.

Підставою для визнання проведених 28 листопада 2017 року електронних торгів недійсними є грубе порушення відповідачем чинного законодавства у зв`язку з проведенням електронних торгів з реалізації приміщення готелю, яке є державним майном, а також порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна.

Позивач просив визнати недійсними :

-проведені 28 листопада 2017 року електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - приміщення готелю;

-протокол проведення електронних торгів № 299985 від 28 листопада 2017 року;

-акт про проведені електронні торги від 12 грудня 2017 року.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2019 року у задоволенні позову Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» до Державного підприємства «СЕТАМ», відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державний концерн «Укроборонпром», про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги відмовлено.

В апеляційній скарзі Державний концерн «Укроборонпром» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги Державний концерн «Укроборонпром» посилається на незаконність і необґрунтованість рішення, вважаючи, що щодо спірних правовідносин є спеціальний Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на відміну від норм Закону України «Про виконавче провадження»; враховуючи статус юридичної особи боржника - державне підприємство, зважаючи на положення статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», проведені прилюдні торги є правочином, що вчинений за відсутності необхідного у відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області обсягу цивільної дієздатності; в рішенні суд навів приписи ч.1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», проте всупереч норм матеріального права не застосував їх до спірних правовідносин; реалізувавши майно позивача відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області порушив мораторій на примусову реалізацію майна, проте це залишилось поза увагою суду першої інстанції; закон України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» встановлює особливості правового статусу державного підприємства як юридичної особи публічного права та особливості правого режиму майна державного підприємства, до яких застосовується спеціальний порядок правового регулювання, в тому числі і щодо управління майном державного підприємства, розпорядження цим майном, що передбачає участь у цьому процесі суб`єкта управління об`єктами державної власності оборонно-промислового комплексу - Державного концерну «Укроборонпром» і, зокрема згідно з п.8 частини першої статті 7 Закону у процесі управління такими об`єктами Концерн надає згоду на відчуження та списання об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну; в даному випадку Концерн висловив своє категоричне заперечення щодо відчуження будь-якого майна позивача; законом не передбачено можливість відчуження державного майна, що закріплене за державним підприємством на праві господарського відання, в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»; апелянт також вважає, що відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області порушено черговість реалізації майна позивача: в даному випадку згідно постанови про опис та арешт майна вбачається, що описано та арештовано майно першої черги (скло оглядове, вставки металокерамічні) і майно другої черги (обладнання для виробництва вікон, приміщення готелю), а в силу імперативних приписів ч.6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» спочатку підлягало реалізації майно першої черги і тільки після реалізації майна першої черги, за умови недостатності отриманих грошових коштів для виконання рішення суду, виконавець міг звернути стягнення на майно другої черги.

У відзиву на апеляційну скаргу Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області просить у задоволенні апеляційної скарги Державного концерну «Укроборонпром» відмовити, вважаючи її необґрунтованою, зазначаючи при цьому наступне: обов`язковою умовою для виконання рішень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень є встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу. В даному випадку у боржника наявне ліквідне майно, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувачів, отже підстави для повернення виконавчих документів стягувачам відсутні.

До того ж, якщо б боржник вважав, що його права порушуються з 2015 року він мав можливість оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця, проте цього не зробив.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що, як встановлено з досліджених доказів та пояснень представника позивача в судовому засіданні, дії державного виконавця щодо опису, арешту та оцінки приміщення готелю КДНВП «Кварсит» у передбачений законом спосіб не оскаржувались.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 02 травня 2018 року по справі № 910/10136/17, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Отже дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» спростовується кілька тверджень апелянта: - мораторій розповсюджується на майно, що забезпечує ведення виробничої діяльності. Проти позивачем не доведено, яким чином приміщення готелю забезпечує виробничу діяльність підприємства; - мораторій не застосовується у разі виконання рішень щодо виплати заробітної плати. В законі чітко зазначено, що Державною виконавчою службою можлива реалізація державного майна за умови виконання певної категорії справ (наприклад - стягнення заробітної плати).

Апелянт наголошує, що наявні вимоги, які підпадають під дію мораторію проте не обґрунтовує, яким чином приміщення готелю забезпечує виробничу діяльність підприємства, що є обов`язковою умовою для застосування мораторію. Апелянт плутається, чи має юридичне значення розподіл коштів чи не має.

Стосовно управління підприємством та надання згоди на відчуження майна.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Спеціальним законом встановлений порядок оскарження дій державного виконавця щодо арешту майна, а саме: статтею 59 Закону встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Проте дана постанова в судовому порядку не оскаржувалась, отже позивач Костянтинівське державно науково-виробниче підприємство «Кварсит» та Державний концерн «Укроборонпром» не заперечує, що дане майно належить позивачу. Факт обізнаності позивача та третьої особи підтверджується матеріалами справи. В подальшому державним виконавцем відповідно до ст. 57 спеціального закону проведено визначення вартості арештованого майна, результати якого доведені до відома сторонам по справі та відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передано на реалізацію арештоване майно до ДП «Сетам».

Посилання апелянта на статут боржника є недоцільним, оскільки спеціальним Законом не передбачено вимог до державного виконавця враховувати вимоги статуту боржника у процедурі виконавчого провадження. Статут є обов`язковим до виконання підприємству - боржнику, а не державному виконавцю під час проведення виконавчих дій спрямованих на виконання судових рішень. Порядок відчуження майна, визначений у статуті, не поширюється на процедуру виконавчого провадження.

Дана правова позиція також підтверджена актуальною судовою практикою.

Щодо черговості реалізації майна. Апелянт вбачає порушення в діях державного виконавця щодо реалізації нерухомого майна за відсутності звернення стягнення на майно, що безпосередньо не використовується у виробництві. Але державний виконавець звернув стягнення саме на майно яке не використовується боржником у виробництві, що не суперечить діючому законодавству.

Пунктом 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Представник Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області звертає увагу на те, що заборгованість підприємства складає більш ніж 8 млн. грн., а описане майно оцінено в 473 484 грн., що не співвідноситься з сумою заборгованості. Отже державний виконавець мав законні підстави звертати стягнення на все майно боржника до погашення всієї заборгованості.

У відзиву на апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ» також не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою та безпідставною, посилаючись на те, що електронні торги з реалізації лоту №248195 відбувалися у чіткій відповідності з приписами Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заяві, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби. Порушення Закону України «Про виконавче провадження» має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби, дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Судами не можуть братись до уваги посилання позивача на дії державного виконавця, як на підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади не може відбуватись в межах розгляду справи про визнання електронних торгів недійсними, а тільки в межах скарги на дії державного виконавця. Позивачем не було враховано, що Порядком передбачено надсилання відповідного повідомлення учасникам виконавчого провадження тільки у випадках коли відбувається реалізація арештованого майна предмета іпотеки та, як це передбачено п.2 розділу VII Порядку. Проте, в даному випадку приміщення готелю виставлено на продаж не як предмет іпотеки, а отже правила визначені зазначеною нормою не поширювались на дані торги. З посиланням на постанови Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі №6-2988цс15, від 24.10.2012 року справі №6-116цс12, від 18.11.2015 року у справі №6-1884цс15 представник ДП «СЕТАМ» зазначає, що позивач повинен довести належним та допустимим доказом, що: відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів під час їх проведення і зауважує, що жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними позивач до позовної заяви не надав.

У судовому засіданні апеляційного суду представник Державного концерну «Укроборонпром» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» не заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав її обґрунтованою.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явились; про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» суд першої інстанції виходив з відсутності підстав стверджувати, що при проведенні електронних торгів 28 листопада 2017 року мали місце такі порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, які вплинули на результати торгів; доказів на підтвердження існування таких обставин позивач не надав; доводи про порушення в процесі проведення електронних торгів, на які позивач посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог (зокрема, безпідставне заниження стартової ціни майна, порушення черговості реалізації майна, неповідомлення про проведення електронних торгів), підтвердження в ході судового розгляду не знайшли.

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглядаючи позовні вимоги Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит», суд першої інстанції всебічно, повно з`ясував всі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 12 грудня 2003 року між ОСОБА_2 та НКВП «Кварсит» був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Костянтинівської міської ради від 18 січня 2006 року № 35 було оформлено право власності юридичній особі - Костянтинівському казенному науково-виробничому підприємству «Кварсит» на приміщення готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за Костянтинівським казенним науково-виробничим підприємством «Кварсит» зареєстровано право державної власності на приміщення готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно право державної власності на приміщення готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Костянтинівської міської ради від 18 січня 2006 року № 35 зареєстроване 01 лютого 2006 року за Костянтинівським казенним науково-виробничим підприємством «Кварсит», правонаступником майнових прав і обов`язків якого є позивач по справі.

Виходячи з цього суд дійшов висновку, що власником приміщення готелю є саме позивач по справі - КДНВП «Кварсит», форма власності - державна.

Постановою державного виконавця від 17 березня 2015 року виконавчі провадження про стягнення із боржника КДНВП «Кварсит» заборгованості на користь стягувачів об`єднано у зведене виконавче провадження № 48373143.

02 серпня 2017 року головним державним виконавцем Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області Шмаковим Р.С. в присутності двох понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 48373143 від 17 березня 2015 року, до складу якого входять 49 виконавчих проваджень, було здійснено опис та арешт майна, яке належить боржнику - КДНВП «Кварсит», а саме: скла оглядового кварцового; вставок ситалокерамічних необроблених; устаткування для виробництва пластикових вікон; приміщення готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту постанови про опис та арешт майна боржника від 02 серпня 2017 року вбачається, що опис та арешт майна було здійснено в присутності представника КДНВП «Кварсит» - Колеснікової С.О., якій вручено копію зазначеної постанови.

Листом від 09 серпня 2017 року № 4053 Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області повідомив Державний концерн «Укроборонпром» про складення 02 серпня 2017 року постанови про опис та арешт майна КДНВП «Кварсит» - скла оглядового, вставок ситалокерамічних, обладнання для виробництва пластикових вікон та приміщення готелю, а також про те, що зазначене майно у терміни, передбачені законодавством, буде передано на реалізацію до ДП «Сетам».

Постановою головного державного виконавця від 16 серпня 2017 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадення № 48373143 від 17 березня 2015 року, до складу якого входить 49 виконавчих документів про стягнення із КД НВП «Кварсит» заборгованості, призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Промексперт» з метою визначення вартості описаного постановою від 02 серпня 2017 року майна : устаткування для виробництва пластикових вікон та приміщення готелю.

Копію постанови від 16 серпня 2017 року листом від 16 серпня 2017 року № 4218 направлено на адресу КДНВП «Кварсит».

Відповідно до висновків ТОВ «Промексперт» від 28 серпня 2017 року вартість готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 21 серпня 2017 року становить 124684 гривні; устаткування для виробництва пластикових вікон - 348 800гривень..

Листом від 04 вересня 2017 року № 4536 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби повідомив, в тому числі, і КДНВП «Кварсит» про те, що 02 серпня 2017 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 48373143 було здійснено опис та арешт майна боржника, не задіяного у виробничому процесі: скла оглядового, вставок ситалокерамічних, обладнання для виробництва пластикових вікон, приміщення готелю. Одночасно повідомлено про визначення експертної вартості майна: обладнання для виробництва пластикових вікон - 384800 грн, приміщення готелю (АДРЕСА_1) - 124684 грн.

Згідно листа від 26 вересня 2017 року № 1-618 КДНВП «Кварсит» з посиланням на Статут повідомило Відділ примусового виконання рішень про неможливість відчуження нерухомого майна підприємства та неможливість вчинення відносно такого майна дій, наслідком яких може бути його відчуження.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2017 року скаргу КДНВП «Кварсит» щодо оскарження результатів визначення вартості чи оцінки описаного та арештованого майна визнано неподаною та повернуто.

Згідно пояснень представника КДНВП «Кварсит», дії державного виконавця в рамках зведеного виконавчого провадження № 48373143 від 17 березня 2015 року, в тому числі, і щодо опису, арешту та оцінки майна, зокрема, приміщення готелю по АДРЕСА_1 у передбаченому законом порядку не оскаржувались.

Листом від 04 вересня 2017 року № 4551 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби повідомив також і Державний концерн «Укроборонпром» про вартість описаного постановою від 02 серпня 2017 року майна КДНВП «Кварсит».

Листами від 11 вересня 2017 року № 1.012-8385, від 02 жовтня 2017 року № 3.01-9116 Державний концерн «Укроборонпром» з посиланням на ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ч.1 ст.1, ст.2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», висловив категоричні заперечення проти примусової реалізації будь-якого майна КДНВП «Кварсит».

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів № 291112, № 291118 від 17 жовтня 2017 року електронні торги щодо приміщення готелю вартістю124684 грн. 00 коп. (АДРЕСА_1) лот № 241076, та устаткування для виробництва пластикових вікон вартістю 348800 грн 00 не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів № 295600, № 295601 від 07 листопада 2017 року електронні торги щодо приміщення готелю вартістю 105981 грн. 40 коп. (АДРЕСА_1) лот № 244331, та устаткування для виробництва пластикових вікон вартістю 261 600 грн 00 не відбулись через відсутність допущених учасників торгів, у зв`язку з чим організатором електронних торгів 08 листопада 2017 року майно виставлено на повторні електронні торги за ціною, що становить 50% та 70% його вартості відповідно, що підтверджується копією листа Дніпропетровської філії ДП «Сетам» від 08 листопада 2017 року № 2736/23/09-17.

Згідно протоколу № 299908 від 28 листопада 2017 року електронні торги щодо устаткування для виробництва пластикових вікон вартістю 174400.00 грн. не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до протколу № 299985 проведення електронних торгів 28 листопада 2017 року в період часу з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин відбулись електронні торги (№ лоту 248195) з реалізації приміщення готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стартова ціна якого визначена в розмірі 87278 грн. 80 коп. Переможцем торгів визначено ОСОБА_1 , який запропонував найвищу цінову пропозицію -87278 грн. 80 коп.

12 грудня 2017 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Донецькій області затверджено складений заступником начальника відділу Шмаковим Р.С. акт про проведені 28 листопада 2017 року електронні торги.

Розпорядженням № 53533262 заступника начальника відділу примусового виконання рішень від 05 грудня 2017 року грошові кошти в сумі 82914 грн 86 коп, які надійшли 04 грудня 2017 року на депозитний рахунок відділу при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 48373143 від 17 березня 2015 року від реалізації арештованого майна - приміщення готелю, були спрямовані на погашення заборгованості із заробітної плати КДНВП «Кварсит» перед ОСОБА_5 , ОСОБА_6

Судом першої інстанції також встановлено, що 29 грудня 2010 року постановою Кабінету Міністрів України № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" утворено Державний концерн "Укроборонпром", до складу якого включено КДНВП «Кварсит».

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 933 затверджено Статут Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до п. 6 Статуту Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї діяльності та виконання зобов`язань.

Концерн не несе відповідальність за зобов`язаннями його учасників. Учасники не несуть відповідальності за зобов`язання Концерну (п. 8, п. 9 Статуту).

Згідно п. 13 Статуту учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом. Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов`язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення.

Підпунктами 19-20 пункту 12 Статуту Державного концерну «Укроборонпром» передбачено право концерну забезпечувати в установленому законом порядку ефективне управління об`єктами майнового комплексу учасників концерну для реалізації прав держави як власника таких об`єктів; приймати в установленому порядку рішення щодо передачі об`єктів державної вланості від одного учасника концерну до іншого.

18 квітня 2017 року наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 156 затверджено Статут КДНВП «Кварсит».

Відповідно до п.1.1 Статуту КДНВП «Кварсит» підприємство є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності та передане в управління Державного концерну «Укроборонпром».

Згідно п. 3.6 Статуту підприємства, підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всіма належними йому коштами та іншим майном, на яке згідно із чинним законодавством України може бути, звернене стягнення.

У відповідності до п. 3.7 Статуту підприємства, Держава та Концерн не несуть відповідальності за зобов`язаннями підприємства, крім випадків передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України.

Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та Концерну (п. 3.8. Статуту підприємства).

Пунктом 4.1 Статуту КДНВП «Кварсит» передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п.п. 4.5, 4.7, 4.9 Статуту КДНВП «Кварсит» контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за підприємством майна здійснює Концерн.Відчуження підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Концерном в порядку, встановленому законодавством. Нерухоме майно не може бути відчужене, вилучене та передано та статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути його відчуження.

Отже, із встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що проведення електронних торгів з продажу майна позивача Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» відбулось в рамках зведеного виконавчого провадження №48373143 від 17.03.2015 року про стягнення з Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» на користь фізичних і юридичних осіб та держави заборгованості понад 8 млн. грн., серед яких є виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості по заробітній платі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження» як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок та правила проведення прилюдних торгів на час їх проведення 28.11.2017 року, є Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 20 вересня 2016 року.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі №3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при проведенні електронних торгів не було допущено порушення Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна та інших норм законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку повинні застосовуватися норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є безпідставними з огляду на наступне.

Так, у постанові від 02 травня 2018 року у справі №910/10136/17 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки за змістом ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не регулює правила проведення торгів. Крім того, доводи апеляційної скарги в цій частині не доводять порушення прав позивача в процесі проведення торгів, а можуть бути підставою для оскарження дій державного виконавця.

Доводи апеляційної скарги про порушення державним виконавцем шестимісячного строку, передбаченого для виконання рішень судів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» також є безпідставними, оскільки ця обставина може бути підставою для оскарження дій державного виконавця відповідно до законодавства і не стосується порядку проведення торгів.

Доводи апеляційної скарги про порушення Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» з огляду на те, що згідно розпорядження щодо розподілу грошових коштів від 05.12.2017 року кошти від продажу майна спрямовувались не тільки на погашення вимог по заробітній платі, а і на погашення вимог зі сплати виконавчого збору і витрат виконавчого провадження не є підставою для визнання недійсними електронних торгів, оскільки ці дії державного виконавця також не стосуються порядку проведення торгів. Крім того, як встановлено матеріалами справи, кошти від реалізації майна позивача були спрямовані на погашення заборгованості по заробітній платі, а сплата виконавчого збору і витрат виконавчого провадження не може вважатися спрямуванням коштів на погашення інших заборгованостей, оскільки ці виплати є обов`язковими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, зі змісту ст. 2 зазначеного Закону вбачається, що мораторій розповсюджується на майно, що забезпечує ведення виробничої діяльності. Проте доводами апеляційної скарги не доведено, яким чином приміщення готелю забезпечує виробничу діяльність підприємства.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення Закону України «Про управління об`єктами державної власності», оскільки, як вважає апелянт, законом не передбачено можливість відчуження державного майна, що закріплене за державним підприємством на праві господарського відання, в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», апеляційний суд зазначає наступне.

Як зазначено в апеляційній скарзі «в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року по справі №320/4812/15-ц зазначено: Аналіз норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про управління об`єктами державної власності», Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» дає підстави для висновку про те, що чинне законодавство передбачає два способи відчуження державного майна, що закріплене за державним підприємством на праві господарського відання: в порядку приватизаційного процесу згідно з вимогами законодавства про приватизацію та в процесі здійснення господарської діяльності з додержанням правил, визначених статтями 75, 141 ГК України, Закону України «Про управління об`єктами державної власності», Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року №803».

Проте посилання на висновок, викладений в зазначеній постанові, є безпідставним, оскільки в ній регулюються правовідносини реалізації майна державного підприємства в процедурі ліквідації за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, а отже не стосується реалізації майна в процесі виконання судових рішень, що врегульовано спеціальним Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до ст. 64 якого у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Доводи апеляційної скарги про порушення відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області черговості реалізації майна позивача також не є підставою для визнання недійсними електронних торгів, оскільки не стосуються порядку проведення торгів і не доводять порушення прав позивача в процесі проведення торгів, а можуть бути підставою для оскарження дій державного виконавця.

Отже, ніяких нових обставин, які б давали підстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зробленої судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги не містять.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» залишити без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняттяі може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 08.07.2019 року.

Суддя -доповідач О.С.Санікова