Постанова

Іменем України

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 161/10751/16-ц

провадження № 61-36338ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2017 року у складі колегії суддів: Грушицького А. І., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що за час спільного проживання без реєстрації шлюбу у них з відповідачем народилися діти: син ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення відносин із відповідачем діти залишилися проживати із матір`ю.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2014 року з нього стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 40 % від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на дитину, починаючи з 23 травня 2014 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Зазначає, що розмір аліментів, які стягуються з нього, значно перевищує прожитковий мінімум на обох дітей. Крім того, він сплачує орендну плату за житло для своєї сім`ї, несе витрати по оплаті навчання повнолітньої дочки, має на утриманні матір похилого віку та внучку, батьки якої тимчасово не працюють.

Вказує, що належним чином виконує свої батьківські обов`язки, сплачує аліменти на утримання дітей, однак, на даний час у нього склались обставини, що унеможливлюють сплачувати аліменти в розмірі визначеному судом. Також в нього є сумніви щодо використання відповідачем аліментів на потреби дітей.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір аліментів до 20 % усіх видів його доходу щомісячно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2014 року відсутні.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведені обставини, які б свідчили про зміну його матеріального або сімейного стану, або що існують інші поважні причини, які б давали підстави для зменшення розміру стягнутих з нього на користь відповідача аліментів, а наявність сумнівів щодо використання коштів на утримання дітей відповідачем на свої потреби не є підставою для зміни розміру аліментів.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 31 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Змінено розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2014 року на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Зменшено розмір аліментів до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права.

Враховуючи вимоги розумності та справедливості, з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища спільних дітей сторін та тих обставин, що вартість оплати навчання дочки позивача ОСОБА_5 постійно зростає, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату, у позивача існує необхідність оренди житла у м. Луцьку, апеляційний суд прийшов до висновку про зменшення розміру стягуваних аліментів до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про нецільове використання аліментів відповідачем, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, наявність на утриманні у позивача непрацездатної матері було враховано при стягненні аліментів рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2014 року, а обов`язок утримувати внучку позивача покладається на її батьків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив усіх обставин справи та не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Судом не враховано, що донька ОСОБА_1 отримує стипендію та має інший дохід. Також ОСОБА_2 вказує на те, що, посилаючись на сплату позивачем коштів за договором оренди квартири, апеляційний суд не дослідив вказаний договір, оскільки він, в порушення вимог частини другої статті 158 Житлового кодексу України, не зареєстрований у визначеному законом порядку та не може слугувати належним доказом.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У травні 2017 року представник ОСОБА_1 - адвокат Богачук Я. О. подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому вказує, що суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що збільшення витрат на утримання доньки позивача від іншого шлюбу є підставою для зменшення розміру аліментів, а доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України, у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).

Частина перша статті 192 СК Українипередбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та змінюючи розмір аліментів, які будуть стягуватися з позивача на користь відповідача на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з 40 % від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на дитину, до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, апеляційний суд врахував усі надані сторонами докази, вказані вище положення СК України та правильно визначив розмір аліментів, з урахуванням стану здоров`я позивача, його доходів та інших понесених ним витрат.

Доводи особи, що подала касаційну скаргу, про те, що судом апеляційної інстанції не було враховано доходи доньки ОСОБА_1 , висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки на позивача покладається обов`язок утримувати її відповідно до вимог частини першої статті 199 СК України.

Апеляційний суд також вірно відхилив доводи позивача про нецільове використання аліментів відповідачем, оскільки доказів на підтвердження вказаного ОСОБА_1 не надав.

При цьому, доводів щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права касаційна скарга ОСОБА_2 не містить.

Отже, апеляційний суд, з дотриманням вимог статей 212 - 214 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду ним справи) забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, прийняв рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів судом касаційної інстанції. Особою, що подала касаційну скаргу, не враховано положення частини першої статті 400 ЦПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не наділений повноваженнями переоцінки доказів.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк