Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 404/1691/16-ц
провадження № 61-32804св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство «Вагран»,
відповідач - ОСОБА_1 , спеціальний кореспондент програми новин «Подробности» Бринза Олена, Приватне акціонерне товариство «Телеканал «Інтер»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Вагран» до ОСОБА_1 , спеціального кореспондента програми новин «Подробности» ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
за касаційною скаргою Приватного підприємства «Вагран» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2017 року у складі судді Бершадської О. В. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Кіселика С. А., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У 2016 році Приватне підприємство «Вагран» (далі - ПП «Вагран») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , спеціального кореспондента програми новин «Подробности» ОСОБА_6 про визнання неправдивою та такою, що принижує ділову репутацію ПП «Вагран» інформацію розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 у програмі новини «Подробности» на телеканалі «Інтер», автор сюжету програми - спеціальний кореспондент ОСОБА_6, а саме: «Восем лет назад ПП «Вагран» вынудел меня выкупить эту комнату, сейчас на даный момент ОСОБА_3, пан ОСОБА_3 подав позов про те щоб скасувати куплю-продаж»; зобов`язання відповідачів спростувати недостовірну інформацію аналогічним способом, яким розповсюдили. Спростування викласти наступного змісту: « ОСОБА_4 у випуску новин «Подробности» телеканалу «Інтер», автор сюжету спеціальний кореспондент м. Кіровограда ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року розповсюдили неправдиву інформацію щодо діяльності ПП «Вагран». ОСОБА_4 приносить вибачення у ПП «Вагран» за поширення неправдивої інформації. ПП «Вагран» ніколи не змушувало ОСОБА_5 кімнату. ОСОБА_4 ніколи не купувала кімнату у ПП «Вагран».
В обґрунтування позову ПП «Вагран» посилалося на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 в сюжеті вечірнього випуску новин «Подробности» на телеканалі «Інтер», автор сюжету ОСОБА_6 розповсюдила неправдиву інформацію, яка порушує ділову репутацію ПП «Вагран», оскільки відповідач ніколи не купувала у підприємства кімнати та ОСОБА_3 не звертався до суду з відповідним позовом.
Оскільки добровільного спростування вищевказаної недостовірної інформації не відбулося, позивач просив позов задовольнити.
Кіровський районний суд м. Кіровограда ухвалою від 29 березня 2017 року до участі в розгляді справи як співвідповідача залучив Приватне акціонерне товариство «Телеканал «Інтер» (далі - ПрАТ «Телеканал Інтер»).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 25 травня 2017 року у задоволенні позову ПП «Вагран» відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення недоведеністю заявлених ПП «Вагран» вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 13 вересня 2017 року рішення Кіровського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2017 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Висловлювання ОСОБА_1 , які стосуються позивача та які він просить спростувати, а саме «Восем лет назад ПП «Вагран» вынудел меня выкупить эту комнату» є лише її оціночними судженням. Відеозапис отриманий позивачем самостійно з мережі Інтернет не є належним доказом поширення інформації в ефірі телеканалу «Інтер» у розумінні вимог закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 02 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПП «Вагран» просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відеозапис отриманий позивачем самостійно містить інформацію, щодо предмета доказування, оскільки на відео зображено саму ОСОБА_1 , яка промовляє дану інформацію, а тому висновок судів, що надане позивачем відео є неналежним доказом суперечить закону.
Розповсюджена ОСОБА_1 інформація, а саме: «Восем лет назад ПП«Вагран» вынудел меня викупить эту комнату, сейчас на данний момент ОСОБА_3 подав позов про те,щоб скасувати куплю-продаж» не є оцінкою, оскільки містить фактичні дані про факти яких не існувало взагалі.
30 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ПрАТ «Телеканал «Інтер» на касаційну скаргу, мотивовані тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та справедливими, ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього порушено його особисті немайнові права.
З огляду на офіційний лист ПрАТ «Телеканал «Інтер» та роз`яснення викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» ефір з мережі Інтернет програми новин Інтер+, що наданий позивачем на диску, не є доказом поширення інформації в ефірі телеканалу «Інтер», а тому матеріали справи не містять належного та допустимого доказу поширення інформації саме такого змісту, який зазначає позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі.
Примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі і ділової репутації та поширення недостовірної інформації не передбачене статтями 16, 277 ЦК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Кіровського районного суду м. Кіровограда.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах Є Верховний Суд.
31 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що звертаючись до суду з указаним позовом позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на телеканалі «Інтер» у програмі новин «Подробности» під час вечірнього ефіру відповідачами поширена неправдива інформація відносно ПП «Вагран», наступного змісту: «Восем лет назад ПП «Вагран» вынудел меня выкупить эту комнату, сейчас на даный момент ОСОБА_3, пан ОСОБА_3 подав позов про те щоб скасувати куплю-продаж».
Як доказ поширення зазначеної інформації ПП «Вагран» надано СД-диск, що містить відео файл, отриманий позивачем самостійно з мережі Інтернет (програма новин Інтер+).
Згідно з листом Голови Правління ПрАТ «Телеканал «Інтер» від 15 травня 2017 року № 304 товариство не має можливості зберігати відео матеріали, що демонструвалися в ефірі загальнонаціонального телевізійного каналу «Інтер» протягом більшого часу, ніж це передбачено чинним законодавством України (14 днів). Звернень щодо змісту передачі «Подробиці» від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на адресу ПрАТ «Телеканал «Інтер» не надходило. Офіційного Інтернет-видання (власного сайту) ПрАТ «Телеканал «Інтер» не має. ПрАТ «Телеканал «Інтер» не може впливати на зміст та зовнішній вигляд інформації, що розміщується на сайтах у мережі Інтернет, а тому не може нести відповідальність за діяльність третіх осіб.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Згідно зі статтею 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 48, статті 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
Громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов`язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту з відповідною оплатою.
При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації забезпечується баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширена інформація, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто, такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто, або завдає шкоди особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Тобто, для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.
Згідно зі статтею 60 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених у статті 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріали справи не містять та позивач не надав належних та допустимих доказів звернення ПП «Вагран» до ПрАТ «Телеканал «Інтер» щодо змісту випуску програми «Подробности» за 15 березня 2017 року та одержання його матеріалів.
Ураховуючи наведене висновок судів про те, що СД-диск наданий позивачем, що містить відео файл, отриманий самостійно з інтернет сторінки (програма новин Інтер+) не є належним доказом поширення інформації в ефірі телеканалу «Інтер».
Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.
Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що позивач не довів обставин щодо поширення з боку відповідачів стосовно нього інформації у спосіб, який не відповідає вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим.
Всі аргументи касаційної скарги ПП «Вагран спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та положеннями законодавства, зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Вагран» залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. П. Курило
