ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 р.Справа № 520/9482/18Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.03.19 року по справі № 520/9482/18
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головного спеціаліста відділу контролю з розповсюдження видавничої продукції управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції ОСОБА_3
про визнання протиправними дій та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про 1) визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень Головного спеціаліста відділу контролю з розповсюдження видавничої продукції управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції ОСОБА_2 та Державного комітету телебачення і радіомовлення України зі складання протоколу та внесені даних до протоколу № 20 про накладення адміністративно - господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та / або ввозиться з території держави - агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 ЗУ "Про видавничу справу" від 02.10.2018р. протиправними; 2) визнання протиправним та скасування рішення №18 винесене Державним комітетом телебачення і радіомовлення України про накладення адміністративно - господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та / або ввозиться з території держави - агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 ЗУ "Про видавничу справу" від 09.10.2018р., 3) стягнення з Державного комітету телебачення і радіомовлення України сплачену суму судового збору ФОП ОСОБА_1
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 р. залишено без задоволення адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що в діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, що передбачений ст. 28-1 ЗУ "Про видавничу справу", оскільки останній не набував статусу суб`єкта господарювання споживачам видавничої продукції, обіг, якої обмежено, а, отже, як наслідок, не може нести відповідальність за порушення законодавства у видавничій справі. Крім того зауважує, що відповідачем не доведено факт поширення (розповсюдження) видавничої продукції. Вважає, що Держкомтелерадіо безпідставно та з порушенням процедури вилучив належне майно ФОП ОСОБА_1 , що не відповідає вимогам національного та міжнародного законодавства.
Державний комітет телебачення і радіомовлення України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, листом Управління Служби безпеки України в Харківській області від 23.08.2018р. №70/5-11610 першого заступника Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України повідомлено про встановлення факту розповсюдження заборонених, а також незаконно ввезених з території РФ друкованих видань в книжковому інтернет-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце провадження господарської діяльності: м.Харків, вул.Клочківська,25).
Наказами Державного комітету від 16.05.2018р. №287 та від 16.05.2018р. №287 Працівнику Державного комітету надані повноваження на 1) складання та підписання протоколу про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого ст.28-1 Закону України «Про видавничу справу», а також 2) на здійснення вилучення з обігу згаданої видавничої продукції.
02.10.2018р. Працівником Державного комітету була проведена перевірка ФОП ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ), що здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , в інтернет-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Результати проведеної перевірки оформлені протоколом від 02.10.2018р. (далі за текстом - Протокол).
У Протоколі Працівником Державного комітету зазначено про виявлення події поширення видавничої продукції та опис видавничої продукції, яка підлягала вилученню, а саме: книги авторів 1) ОСОБА_4 « ІНФОРМАЦІЯ_4», издательство «Солон-Пресс», Москва 2018; 2) ОСОБА_3 , ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_6», издательство «Наука и техника», Санкт-Петербург, 2018; 3) ОСОБА_6 «ІНФОРМАЦІЯ_7» издательство Альпина нон-фикшин, Москва, 2018.
З протоколом та описом видавничої продукції заявник був ознайомлений особисто ще 02.10.2018р., про що свідчить власний підпис особи.
З посиланням на протокол Державним комітетом було прийнято рішення №18 від 09.10.2018р. про накладення адміністративно-господарського штрафу.
Юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення послугувало положення ст.28-1 Закону України «Про видавничу справу» (далі Закон), а фактичною підставою послугувало судження владного органу про розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово-окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого законом.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Залишаючи адміністративний позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, Закон України «Про видавничу справу» визначає загальні засади видавничої справи, регулює порядок організації та провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб`єктів видавничої справи.
При цьому, відповідно до Конституції України цей Закон покликаний сприяти національно-культурному розвитку українського народу, громадян України всіх національностей, утвердженню їх духовності та моралі, доступу членів суспільства до загальнолюдських цінностей, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виготовлювачів, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 28-1 ЗУ «Про видавничу справу», видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України (далі - дозвіл).
При цьому, частиною 22 вказаної статті встановлено, що розповсюдження на території України видавничої продукції, яка має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі п`ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження.
Частиною 23 вказаної статті встановлено, що рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною двадцять першою цієї статті, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб. Мотиви та обґрунтування щодо визначення розміру адміністративно-господарського штрафу мають міститися в рішенні про накладення штрафу.
Частиною 24 вказаної статті встановлено, що видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, вилучається з обігу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Між тим, згідно п. 1 Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 341, Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Держкомтелерадіо є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері.
В свою чергу, згідно п. 1 Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів, що затверджений наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 17 жовтня 2017 року № 384, цей Порядок визначає процедуру оформлення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, документів щодо застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог статті 28-1 ЗУ «Про видавничу справу» (далі - Закон).
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, рішення про накладення штрафу приймаються уповноваженими посадовими особами Держкомтелерадіо в межах, визначених статтею 28-1 Закону, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб. У таких зверненнях можуть міститься докази щодо розповсюдження видавничої продукції без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону.
Уповноважені посадові особи Держкомтелерадіо зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати такі звернення, перевіряти викладені в них факти та виїжджати на місця для перевірки викладених у зверненнях обставин.
За результатами перевірки уповноважені посадові особи Держкомтелерадіо оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність обставин, що обґрунтовують накладення штрафу, встановлені на підставі пояснень юридичних та фізичних осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів.
У випадку, якщо за результатами перевірки викладені у зверненнях факти не підтверджуються, уповноважені посадові особи Держкомтелерадіо повідомляють про це суб`єкта звернення у письмовій формі.
Пунктом 4 вказаного порядку встановлено, що штраф накладається на суб`єктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня його вчинення.
Підставою для накладення штрафу є протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону (далі - протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу), який складається за місцем вчинення порушення.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачем оскаржено рішення Державного комітету телебачення та радіомовлення України № 18 від 09.10.2018 року «Про накладення адміністративного-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого ст. 28-1 ЗУ «Про видавничу справу».
В даному випадку, за наслідком проведеної перевірки господарської діяльності позивача посадовими особами Державного комітету телебачення та радіомовлення України встановлено факт реалізації позивачем видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого ст. 28-1 ЗУ «Про видавничу справу».
При цьому, з аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері.
Щодо складання опису вилученої видавничої продукції судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлення та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу, затвердженого постановою КМУ від 5 квітня 2017 р. № 235 під час вилучення з обігу видавничої продукції складається відповідно до порядку, визначеного Держкомтелерадіо, протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу, в якому міститься опис видавничої продукції, яка вилучається з обігу.
Відповідно до п.6 Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів затвердженого наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення адміністративно-господарського штрафу зазначається, зокрема опис видавничої продукції, яка підлягає вилученню з обігу. Згідно п.7 Порядку № 384 протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу складається у 2 примірниках, один з яких підписується і вручається посадовій особі (представнику) суб`єкта господарювання, що притягується до адміністративно-господарської відповідальності.
Опис вилученої продукції був зазначений у протоколі №20 від 02.10.2018 про накладення адміністративно-господарського штрафу. Копія даного протоколу з описом була вручена Позивачу.
Таким чином, вилучення видавничої продукції було проведено уповноваженими особами Держкомтелерадіо відповідно до встановленої процедури та з дотриманням діючого законодавства.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як доказ в підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 через Інтернет - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (м. Харків, вул. Клочківська, 25) який знаходиться на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювала розповсюдження ввезених з території Російської Федерації друкованих видань: 1) ОСОБА_4 « ІНФОРМАЦІЯ_4», издательство «Солон-Пресс», Москва 2018; 2) АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_6», издательство «Наука и техника», Санкт-Петербург, 2018; 3) ОСОБА_6 «ІНФОРМАЦІЯ_7» издательство Альпина нон-фикшин, Москва, 2018. Відповідачем надано до матеріалів справи копія роздрукованого листа (а.с.63-65).
Колегія суддів вважає, що дані скріншота підтверджують факт розповсюдження, оскільки містять її опис, основні характеристики (ISBN, видавництво, рік видання), ціну книги, відомості про її наявність, умови оплати і доставки, а також адресу контакти.
Згідно ч.1, ч.3 ст. 99 КАСУ електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях зберігання даних в електронній формі (в тому числі в мережі інтернет).
Відповідно до положень п.13 ст.1 та ч.2 ст. 25 Закону № 318/97-ВР, розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб. Розповсюдження видавничої продукції може здійснюватися шляхом її реалізації (продажу) в роздрібній та оптовій торгівлі, безоплатного розповсюдження чи обміну на договірних засадах.
Разом з тим, відповідно до ст. 699 Цивільного кодексу України, пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицієє укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.
Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.
Вилучена продукція, як зазначено в матеріалах справи було попередньо замовлена через сайт Позивача.
Суд зазначає, що пропозиція придбати через інтернет-магазин зазначені друковані видання є в розумінні положень Закону №318/97-ВР розповсюдженням відповідної видавничої продукції, а отже спростовує твердження представника позивача в цій частині.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що встановлений факту розповсюдження друкованої продукції, без наявності відповідного дозволу, є підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до положень ст. 28-1 ЗУ «Про видавничу справу».
При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що контролюючим органом не встановлено факту безпосередньої реалізації спірної друкованої продукції (коміксів), так як таку продукцію виявлено та вилучено у його магазині.
В свою чергу, надаючи правову оцінку посиланням позивача на порушення порядку проведення спірної перевірки та порядку притягнення його до відповідальності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, з аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що рішення про накладення штрафу приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб та за наслідком проведення відповідної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності.
В свою чергу, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що спірна перевірка позивача проведена за наслідком отримання листа Управління Служби безпеки України № 70/5-11610 від 23.08.2018р. у якому викладено інформацію щодо встановлення факту розповсюдження заборонених, а також незаконно ввезених з території РФ друкованих видань в книжному інтернет-магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1).
При цьому, спірна перевірка проведена посадовими особами контролюючого органу, які внесені до переліку уповноважених посадових осіб Держкомтелерадіо, які складають та підписують протоколи про накладання адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлення) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого ст. 28-1 ЗУ «Про видавничу справу», а також здійснюють її вилучення з обігу, затвердженому наказом Держкомтелерадіо від 16 травня 2018 року № 287.
Крім того, колегія суддів вважає, що посадовими особами контролюючого органу правомірно вилучено виявлену у позивача друковану продукцію, згідно вимог ч. 24 ст. 28-1 ЗУ «Про видавничу справу», про що внесено відповідні відомості до складеного під час проведення перевірки протоколу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 520/9482/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 21.06.2019 року
