ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 червня 2019 року
м. Дніпро
справа № 160/27/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року (суддя Коренев А.О., повний текст складено 20.03.2019р.) у справі №160/27/19 за позовом приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: Червоненська сільська рада про визнання дій неправомірними та скасування припису,-
в с т а н о в и В :
ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати незаконними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Софіївському, Широківському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сироти Олега Анатолійовича щодо здійснення перевірки за результатами якої 05.11.2018 року винесено припис за №926-ДК/00252Пр/03/01-18;
- визнати протиправним та скасувати припис №926-ДК/00252Пр/03/01-18 від 05.11.2018 року, винесений Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головним спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Софіївському, Широківському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сироти Олега Анатолійовича.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неправомірність проведеної перевірки, оскільки позивача не було повідомлено про її проведення; позивачу не було вручено наказу та направлення на перевірку; перевірку проведено у відсутності позивача. З цих підстав позивач вказував на порушення відповідачем процедури проведення перевірки, яка визначена Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім цього, позивач вказував на те, що відповідно до ст..2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Також, позивач посилався
на безпідставні висновки органу державного контролю щодо самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки у підприємства наявні усі правовстановлювальні документи щодо усіх земельних ділянок, які знаходяться у користуванні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем проведено перевірку у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». За наслідками перевірки встановлено факт порушення вимог земельного законодавства, а саме використання земельної ділянки для розміщення відвалів за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину. Вказані обставини є достатньою правовою підставою для винесення на адресу підприємства припису про усунення виявлених порушень.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В апеляційній скарзі позивач висловлює свою незгоду з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем проведено перевірку у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». З цього приводу позивач вказує на те, що хоча Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і передбачає право органу державного контролю на проведення перевірок, але вказаний Закон не визначає порядок (процедуру) проведення таких перевірок. Такий порядок був врегульований наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132, але вказаний наказ втратив чинність відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. №169-Р, як такий, що не відповідав вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином, як зазначає позивач, оскільки на час проведення спірної перевірки законодавцем не було розроблено та затверджено окремої процедури та нового порядку здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єкта господарювання вимог земельного законодавства, то відповідач був зобов`язаний керуватися положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким визначено порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю). Крім цього, позивач зазначає те, що відповідно до ст..2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Фактично позиція відповідача полягає у тому, що до повноважень органів Держгеокадастру віднесено здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Такі повноваження органи Держгеокадастру реалізують, зокрема, шляхом проведення перевірок, що передбачено Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». З цих підстав відповідач стверджує, що ним проведено заходи державного нагляду (контролю) у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано наказ від 25.07.2018 №582-ДК (із змінами внесеними наказом №926-ДК від 12.10.2018 “Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності”, яким наказано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельних ділянок на території Криворізького району та м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, які використовуються ПрАТ “Північним ГЗК”.
На підставі вказаного наказу державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Софіївському, Широківському районах управління з контрою за використанням та охороною земель і Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сиротою О.А. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки на території Криворізького району та м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, які використовуються ПРАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, за результатами якої складено акт №926-ДК/910/АП/09/01/-18 від 01.11.2018року.
За результатами перевірки встановлено, що рішенням Криворізької міської ради № 541 від 10.12.1997 р. ВАТ “Північний ГЗК” надано право постійного користування землею площею 2504,9833 га, про що видано Державний акт на право постійного користування землею № 399 від 01.07.1998 р. Площа земель сторонніх землекористувачів складала 86,7505 га, загальна площа - 2591,7339 га.
Станом на 01.01.2018 р., згідно облікових даних Держгеокадастру за ПрАТ “Північний ГЗК” на території Криворізького району та м. Кривий Ріг обліковуються земельні ділянки загальною площею 6781,0906 га. та облікових даних комбінату земельний відвід для виробничих цілей складає 6781,0906 га, з яких 2085,445 га земель міста та 4695,6456 га земель Криворізького району на території Червоненської, Глеюватської, Орджонікідзенської селищних Рад.
Земельна ділянка ПрАТ “Північний ГЗК” використовується за цільовим призначенням - для видобутку залізної руди, іншої сировини, виробництва та реалізації сировини, концентрату, обкотишів та нерудних матеріалів. Пошуком, розвідкою і розробкою рудних, нерудних і техногенних родовищ корисних копалин.
Окрім земель промислового призначення ПрАТ “Північним ГЗК” отримано на підставі рішень Криворізької міської ради землі житлової та громадської забудови в оренду під розміщення об`єктів соціально-побутового призначення.
05.11.2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Софіївському, Широківському районах управління з контрою за використанням та охороною земель і Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сиротою О.А. проведено обстеження земельних ділянок площею 2591,7339 га, які знаходяться на території Криворізького району та м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за результатами якого складено Акт №926-ДК/203/АП/10/01/-18, яким встановлено, що земельні ділянки загальною площею 13,7965 га посадовими особами ПрАТ “Північним ГЗК” використовується для розміщення відвалів за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину.
В той же день, 05.11.2018р., державним інспектором винесено припис №926-ДК/00252Пр/03/01-18, яким зобов`язано ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» усунути порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 13,7965 га, яка знаходиться за межами користування ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на території Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки і, як наслідок, з винесеним приписом, позивач звернувся до суду із позовом.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Статтею 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок.
Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено права державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.
Такими права, зокрема, є складання актів перевірок чи протоколів про адміністративне правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, винесення обов`язкових для виконання приписів з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
Згідно із ст..1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
У спірному випадку відповідачем було встановлено самовільне зайняття позивачем земельної ділянки загальною площею 13,7965 га для розміщення відвалів. Вказані обставини підтверджуються листом Червонецької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 23.05.2018р. №22/02.08-193, в якому зазначено, що частина земельних ділянок приватної власності громадян, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та частина земельної ділянки, надана для організації селянського (фермерського) господарства, зайняті відвалами ПрАТ «Північний ГЗК», а також картографічними матеріалами щодо розміщення земельної ділянки, яку позивач використовує без достатніх підстав.
За наслідками проведеної перевірки державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого головного землевпорядника ПрАТ «Північний ГЗК» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..53-1 КУпАП (а.с.122), а також винесено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства.
Отже у спірному випадку посадовою особою відповідача реалізовано повноваження, які визначені статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, позивач, як на підставу протиправності дій відповідача та оскаржуваного припису, посилається на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», однак з аналізу даних нормативно-правових актів вбачається, що вони стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності відносно суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок.
З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку мала місце перевірка земельної ділянки в порядку Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», у зв`язку з чим доводи позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є безпідставним, оскільки спеціальним законом у спірних правовідносинах є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року (справа №826/11798/17).
Щодо аргументів позивача про неможливість проведення перевірки з огляду на положення ст.2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, обґрунтовуючи свою позицію, позивач вказує на те, що відповідно до ст..2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
В той же час, позивачем не враховано того, що статтею 6 Закону №1728-VIII (в редакції Закону № 2246-VIII від 07.12.2017), яка діяла з 01.01.2018р., визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017р. №1104 був затверджений перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
До вказаного Переліку віднесено Держгеокадастр та його територіальні органи.
Отже аргументи позивача про неможливість проведення у 2018 році органами Держгеокадастру планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) є безпідставними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року по справі №160/27/19 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, визначені ст.329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 18.06.2019р.
Повний текст постанови складено 20.06.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
