ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа
№ 537/987/18 Номер провадження 22-ц/814/1546/19
Головуючийу 1-й інстанції Сьоря С. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року
м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Прядкіної О.В.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг»
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2019 року у складі судді Сьорі С.І.
у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області» про визнання недійсним та відкликання листка непрацездатності,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2018 року представник Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним листок непрацездатності АДЕ № 408647, який видано КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області» на ім`я ОСОБА_1 , та відкликати зазначений листок непрацездатності.
Позов мотивовано тим, що у відповідності до листка непрацездатності серії АДЕ № 408647, відкритого 15 листопада 2016 року, ОСОБА_1 перебував на лікарняному до 25 листопада 2016 року (включно).
Вказує, що ОСОБА_1 постійно проживає у м. Кременчуці та в день відкриття листка непрацездатності 15.11.2016 року також перебував у м. Кременчуці, а саме в кабінеті заступника міського голови Декусара В.В., де його було ознайомлено з розпорядженням міського голови про поновлення на роботі на виконання рішення Крюківського районного суду Полтавської області.
Після ознайомлення з розпорядженням про поновлення на роботі ОСОБА_1 відмовився від отримання його копії, на робоче місце не з`явився і вчинив прогул.
В цей день ОСОБА_1 звернувся до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні» за медичною допомогою.
Проте, з листа департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації від 26 січня 2017 року № 3832/01-40/612/02-4, отриманого у відповідь на запит, вбачається, що зазначеним департаментом було проведено перевірку обставин видачі зазначеного листка непрацездатності та встановлено, що заява ОСОБА_1 з проханням дати дозвіл на медичне обслуговування з видачею лікарняного листка була зареєстрована у відповідача лише 28 листопада 2016 року за № 42.
Крім того, в реєстрі звернень пацієнтів в реєстратурі лікувального закладу в цей день ОСОБА_1 зареєстрований не був, під час продовження листка непрацездатності до лікаря не звертався, медична картка амбулаторного пацієнта в закладі відсутня.
За наведених обставин позивач має сумніви у тому, що ОСОБА_1 потребував медичної допомоги та листок непрацездатності було видано належним чином.
Також зазначає, що 01 лютого 2017 року по факту видачі листка непрацездатності органом досудового розслідування розпочато досудове розслідування за кримінальним провадженням № 12017170080000101.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2019 року у задоволенні позову Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту порушення прав та законних інтересів Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» внаслідок видачі ОСОБА_1 вказаного листка непрацездатності та його безпідставності, а обраний позивачем спосіб захисту не ґрунтується на законі.
Дане рішення оскаржене в апеляційному порядку представником Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», який порушує в апеляційній скарзі питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог КП «СКРП» в повному обсязі з покладенням на відповідачів судових витрат у справі.
В обґрунтування доводів скарги посилається на обставини, наведені в позовній заяві, та вказує, що судом було неповно (неправильно) встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Зокрема, зазначає, що при перевірках було встановлено розбіжності в датах реєстрації звернень ОСОБА_1 у лікувальний заклад з даними реєстру звернень пацієнтів до реєстратури, в датах продовження лікарняного листка та датах повторних звернень, вказаних в електронному реєстрі реєстратури закладу, а тому висновок суду щодо недоведеності позовних вимог є необґрунтованим.
Також вказує на наявність сумнівів у встановленому ОСОБА_1 діагнозі, оскільки при гіпертонічному кризі у зв`язку з гострою патологією лікар мав негайно його госпіталізувати, що не було зроблено, а тому дані обставини є надуманими задля необхідності оформлення листка непрацездатності минулим числом.
Крім того, посилається на положення частини 5 статті 277 ЦК України, відповідно до якої якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний, а оскільки під час розгляду справи встановлено, що листок непрацездатності містить в собі недостовірну інформацію, як щодо дати початку перебігу непрацездатності 15 листопада 2016 року, так і щодо самого факту наявності такої непрацездатності, тому такий документ мав би бути відкликаний.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на це рішення - без задоволення.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Частина третя статті 3 ЦПК України встановлює, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК).
Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 15 листопада 2016 року Центром первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні було видано листок непрацездатності серії АДЕ № 408647, відповідно до якого ОСОБА_1 був звільнений від роботи з 15.11.2016 року по 25.11.2016 року включно.
З витягу із журналу реєстрації листків непрацездатності ф.036/о поліклініки «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» вбачається, що у вказаному журналі міститься запис за 15.11.2016 року про реєстрацію листка непрацездатності № 408647 на ім`я ОСОБА_1 та про звільнення його від роботи з 15.11.2016 року по 25.11.2016 року.
Також у журналі реєстрації амбулаторних хворих ф.074/о міститься запис про реєстрацію ОСОБА_1
Згідно журналу «Запису медичних висновків лікарсько-консультативної комісії», ОСОБА_1 23.11.2016 року направлений на ЛКК лікарем ОСОБА_2 та рішенням комісії продовжено листок непрацездатності з 24.11.2016 року по 25.11.2016 року на 2 дні.
Згідно листа департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 року № 3832/01 40/612/02 4, за зверненням директора Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» комісією Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОДА перевірено обставини видачі лікарняного листка працівнику даного підприємства ОСОБА_1 у період з 15.11.2016 року по 25.11.2016 року. Перевіркою встановлено, що листок непрацездатності на ОСОБА_1 АДВ серії № 408847 зареєстрований в «Журналі видачі листків непрацездатності» за 15.11.2016 року, послідовність нумерації збережено, факт отримання л/листка 15.11.2016 року засвідчено підписом хворого ОСОБА_1 в корінці листка непрацездатності. Комісії пред`явлено заяву хворого ОСОБА_1 на ім`я головного лікаря ОСОБА_2 з проханням дати дозвіл на медичне обслуговування з видачею лікарняного листка у поліклініці «Медичний центр ПМСД» м. Горішні Плавні. Заява зареєстрована під № 42 за 28.11.2016 року, датована 15.11.2016 року. Дозвіл підписаний заступником головного лікаря з експертизи тимчасової втрати працездатності ОСОБА_5 Лікарняний лист був виданий головним лікарем ОСОБА_2, яка має сумісництво на посаді дільничного сімейного лікаря. Згідно наданої ксерокопії лікарняний листок оформлений без порушення «Інструкції про заповнення листка непрацездатності», затвердженої наказом МОЗ України, Міністерства соціальної політики, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за № 1456/10055. Встановлено розбіжності в датах реєстрації звернень у лікувальний заклад за даними реєстру звернень пацієнтів до реєстратури, в датах продовження л/листка та датах повторних звернень, вказаних у електронному реєстрі реєстратури закладу. Виявлено окремі порушення у веденні медичної документації при зверненні за медичною допомогою ОСОБА_1 в поліклініку «Медичний центр ПМСД» м. Горішні Плавні у період з 15.11.2016 року по 25.11.2016 року. Але у зв`язку з відсутністю «Медичної картки амбулаторного пацієнта» форма № 025/о, яка «...є основним первинним медичним документом хворого, який лікується амбулаторно або вдома, і заповнюється на усіх хворих при зверненні у заклад охорони здоров`я, який надає амбулаторно-поліклінічну допомогу» зробити висновок про обґрунтованість видачі листка непрацездатності немає можливості.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності правових та фактичних підстав для задоволення позову, з чим погоджується і судова колегія.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що для застосування того чи іншого способу захисту, суд має встановити характер спірних правовідносин, права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та факт їх порушення відповідачами.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, визначено відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 р. № 455, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за № 1005/6196. Відповідно до пункту 8.1. контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров`я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання.
Пунктом 6 частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до основних завдань Фонду соціального страхування України та його робочих органів віднесено здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності.
Згідно частини третьої статті 30 вказаного Закону рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 2.1 розділу II Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 636/15327 (далі - Положення), що діяло на час виникнення спірних правовідносин, комісія із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.
Приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення виплати його (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг є обов`язком комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства (абзац третій пункту 2.2 розділу II Положення).
Отже, виходячи із спеціальної процедури перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, що передбачена наведеними нормативними актами, належними та допустимими доказами є відповідні рішення уповноважених органів, що по справі встановлено не було і позивачем суду не доведено.
Окремі порушення у веденні медичної документації при зверненні за медичною допомогою ОСОБА_1 поліклініку «Медичний центр ПМСД» м. Горішні Плавні за період з 15.11.2016 року по 25.11.2016 року, встановлені комісією Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, прав та інтересів позивача не порушують.
Посилання в апеляційній скарзі на норми частини п`ятої статті 277 ЦК України, як правову підставу для задоволення позовних вимог щодо відкликання документу, який містить недостовірну інформацію, колегія суддів відхиляє, оскільки спростування у такий спосіб недостовірної інформації є способом захисту особистих немайнових прав фізичної особи, що не є предметом спору у даній справі.
Суд першої інстанції, дослідивши належним чином докази, надані сторонами по справі, дав їм вірну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що видачею ОСОБА_1 лікарняного листа АДВ серії № 408847 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області» прав та інтересів позивача порушено не було та правомірно відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, незгоди позивача з оцінкою судом встановлених обставин справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Гарсія Руїс проти Іспанії» (Garsia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26 із подальшими посиланнями; PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: С.Б. Бутенко
Судді : О.Ю. Кузнєцова
О.В. Прядкіна