Справа №481/1754/18
Провадж.№1-кп/481/38/2019
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150270000506 від 20 серпня 2018 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,
про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
з участю учасників судового провадження: сторін: прокурора ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , її представника адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
20 серпня 2018 року ОСОБА_3 , у порушення вимог п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, тобто не маючи права керувати транспортним засобом, керував технічно несправним автомобілем марки «OPEL VEKTRA 2/ ODTL KOMBI», р.н. НОМЕР_1 , несправність якого полягала у невідповідності вимогам підпункту 31.4.5 «а» та «г» пункту 31.4 Правил дорожнього руху України, якими забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей: всі чотири колеса автомобіля мають залишкову висоту малюнка протектора 1,6 мм та на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними. Рухаючись автодорогою Р-55 сполучення «Новий Буг - Вознесенськ» в Новобузькому районі Миколаївської області у напрямку м. Новий Буг, зі швидкістю приблизно100 км/год з увімкненим дальнім світлом фа головного освітлення, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстав ноки, що склалася та її змін, перед зміною напрямку свого руху не переконався у безпеці руху, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, допустив виїзд на праве узбіччя по ходу свого руху, внаслідок чого встратив контроль над своїм транспортним засобом, який у некерованому стані переїхав проїзну частину та зіткнувся зі стовбуром дерева у кюветі поза зустрічною смугою руху на відстані 2 км+700 м від стели м. Новий Буг Миколаївської області. У результаті ДТП пасажир ОСОБА_8 , який перебував у салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав, та пояснив, що дійсно 20 серпня 2018 року керував транспортним засобом марки «OPEL VEKTRA 2/ ODTL KOMBI», р.н. НОМЕР_1 , який належить його братові. В салоні автомобіля із ним знаходився його друг ОСОБА_8 . Разом вони поїхали до м. Новий Буг Миколаївської області. Пам`ятає, що дорогою до м. Новий Буг, не впоравшись із керуванням автомобіля, з`їхав на узбіччя від чого автомобіль почало заносити, а що було далі не пам`ятає, та як дійшов додому також, оскільки перебував у шоковому стані. Стверджує, що був тверезим. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, вчиненому при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства доказами у справі, дослідженими безпосередньо в судовому засіданні:
даними у судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_6 , яка будучи попередженоюпро кримінальнувідповідальність заст.384КК України повідомила про те, що цього злощасного дня її син ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , які були друзями поїхали у м. Новий Буг Миколаївської області. Очевидцем події вона не була та вже зранку їй зателефонували та повідомили, що її син загинув при ДТП;
даними безпосередньо у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9 , яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384 та 385 КК України та приведеною до присяги, повідомила, що працює сімейним лікарем та проводила попередній огляд обвинуваченого ОСОБА_3 після скоєння ним ДТП, підтвердила наданий нею висновок, однак зауважила, що це був лише попередній висновок, який дійсно в подвльшому був спростований лаборатоним дослідженням;
протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, складеним 20 серпня 2018 року слідчим ВР ЗТ СЦ ГУНП в Миколаївській області у присутності експерта Новобузького МРВ СМЕ, спеціаліста криміналіста та понятих, схеми та фото таблиць до нього, з яких вбачається, що оглядом встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди автодорога Р-55 сполучення «Новий Буг - Вознесенськ», 2,7 км до стели м. Новий Буг Миколаївської області;
висновком щодо результатів медичного огляду від 20 серпня 2018 року даним лікарем ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_3 перебуває у стані гострого наркотичного сп`яніння;
згідно результату токсилогічного дослідження № 4838/1359 від 23 серпня 2018 року, у відібраному в ОСОБА_3 біологічному матеріалі при токсилогічному дослідженні етанолу та наркотичних, психотропних чи інших речовин не виявлено;
протоколом огляду місця події, складеним 21 серпня 2018 року слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області у присутності понятих та фото таблицею до нього, якими встановлено місце події вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме: загальний вигляд обочини з правої сторони автодороги Р-55 «Новий буг-Вознесенськ» у Новобузькому районі Миколаївської області на відстані 2 км+700 м від стели м. Новий Буг, загальний вигляд обстановки речей та предметів в кюветі з правої сторони автодороги, які були порозкидані, де також знаходилося розбите лобове скло автомобіля;
висновком експерта за № 103 від 25 жовтня 2018 року, даного на виконання ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 21.08.2018 року, та яким встановлено, що при дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлені наступні пошкодження: численні хаотично розташовані садна по всьому тілу; переломо-вивих кісток лівого зап`ястя; масивний темно-червоний крововилив в м`яких тканинах-тім`яно-потиличної області; по 1500 мл рідкої крові в плевральних порожнинах; 300 мл рідкої крові в черевній порожнині; розрив висхідного відділу аорти; розтрощення правої долі печінки; вогнищеві крововиливи в ділянці коренів легенів та утримуючих зв`язок печінки; переломи ребер зліва: : 1-го по навколо грудинній лінії; 3-4 по задньо-підпахвовій лінії; 9-10 по передньо-підпахвовій лінії; переломи ребер справа : : 1-10 по навколо хребтово-лопаточній лініям; 6-9 по Передньо-підпахвовій лінії. Смерть ОСОБА_8 настала від гострої крововтрати на грунті розрива аорти. Всі виявлені ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів. Всі виявлені ушкодження є прижиттєвими. Яких небудь посмертних ушкоджень при дослідженні трупа не виявлено. Вогнищеві крововиливи в ділянці коренів легенів та підтримуючих зв`язок печінки утворились від загального струсу тіла. Всі виявлені переломи ребер є локальними і утворились безпосередньо в місці дії травмуючої сили, про що свідчить розташування ознак стиснення на їх зовнішніх кісткових пастинках. Характер пошкоджень, ступінь загоєння саден та колір крововиливів свідчать про те, що всі виявлені ушкодження утворились незадовго до смерті. Характер та локалізація ушкоджень свідчить про те, що вони могли утворитись в умовах ДТП (а сааме внаслідок травмування в салоні авто при зіткненні авто з перешкодою). Вираженність трупних явищ свідчить про час настання смерті біля 8-12 годин до моменту дослідження трупа в морзі. Тілесні ушкодження, що мали місце, носять ознаки тяжких тілесних - ушкоджень. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_8 виявлений етиловий спирт в крові 1.49% що може відповідати легкому алкогольному сп`янінню у живих осіб. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_8 у крові виявлено похідне фенілалкіламіну; не виявлено: опійні алкалоїди, похідні пурину, похідні піразолону, димедрол, похідні барбітурової кіслоти, фенотіазіну, 1- 4-бензодіазепіну. Група крові ОСОБА_8 не встановлена із-за гемоліза еритроцитів. Групова приналежність буде встановлена при необхідності разом з речовими доказами;
висновком експерта № 78 від 28 листопада 2018 року, зробленого на виконання ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2018 року, відповідно до якого на підставірезультатів судово-медичноїекспертизи тадослідження попредставленим медичнимдокументам наім`я ОСОБА_3 ,1991року народження,експертом зробленотакі підсумки:у ОСОБА_3 маються ушкодження:струс головногомозку;по одномусинцю вобласті правоїта лівоїорбіт;крововилив вбілкову оболонкуправого ока;мілкі поверхневіранки повсьому тілу,більше спереду;дугоподібне саднов областіверхніх відділівгрудної кліткиспереду,більше справа;садно вобласті гребняправої клубової-кістки.Ушкодження увигляді струсуголовного мозку;синців вобласті орбіт;крововилива вбілкову оболонкуправого окавідносяться доКатегорії легкихтілесних ушкоджень,які потяглиза собоюкороткочасний розладздоров`я.Всі іншіушкодження відносятьсядо категоріїлегких тілеснихушкоджень.Мілкі поверхневіранки повсьому тілуутворились внаслідокдії якихосьгострих предметів(найбільш вірогідноуламки скла),про щосвідчать їхрівні неосаджені краї,гострі кінці.Всі іншітілесні ушкодженняутворились внаслідокдії якихосьтупих твердихпредметів (можливовід ударуо деталіінтер`єру салонуавто).Ступінь загоєнняранок тасаден,колір синцівта крововиливав білковуоболонку правогоока вказуютьна давністьутворення ушкоджень2-3доби домоменту оглядупотерпілого.Наявні ушкодження могли утворитись20.08.2018р.внаслідок ДТП(травмуванняв салоніавто призіткненні автоз перешкодою).Дугоподібне садно в області верхніх відділів грудної клітки спереду, більше справа могло утворитись від удару об кермо автомобіля;
протоколом огляду від 28 серпня 2018 року, складеного ст.слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 у присутності понятих, та фото таблицею до нього, якими підтверджено факт огляду спец.пакету № 4502567, який виготовлений із полімерного матеріалу білого кольору, у верхній частині якого наявний друкований напис «Національна поліція України» Головне слідче управління. Під вищезазначеним написом наявне зображення емблеми Слідчого підрозділу Національної поліції України. В середній частині пакету з лицевої сторони містяться графи наступного змісту : «ГУНП Миколаївська область» «ВП Новобузький», «Фабула: 20.08.2018 на автодорозі Р55 сталася ДТП за участю ТЗ «Opel Vektra» р.н. (zk78882)», вилучено: 1 шльопанець ОСОБА_3 , 2 шльопанці ОСОБА_11 , чохол з керма». При розкритті спец.пакету № 4502567 виявлено наступні об`єкти: тапок чорного кольору з ремінцями, які розміщені навхрест один відносно одного, на одному ремінцю наявний напис «Есоо» тапок виготовлений з матеріалу ззовні схожого на шкіру. Такий тапок поміщено до спец.пакету № 4447011 та вилучено до Новобузького ВП ГУНП; накладка (чохол) на кермо від транспортного засобу, круглої форми чорного кольору, яку поміщено до спец.пакету № 4502988 та вилучено до Новобузького ВП ГУНП; два тапки чоловічого типу, гумові, чорного кольору зі слідами носіння, які було поміщено до спец.пакету № 4502989 та вилучено до Новобузького ВП ГУНП;
протоколом огляду від 29 серпня 2018 року, складеного ст.слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 у присутності понятих, та фото таблицею до нього, якими підтверджено факт огляду спец.пакету № 2006759 та № 20006560, які виготовлені із полімерного матеріалу білого кольору, у верхній частині якого наявний друкований напис «Експертна служба МВС України» та у яких виявлено наступні об`єкти: лобове скло автомобіля розміром 130х78 см, яке на момент огляду у пошкодженому стані, а саме скло рокришене на дрібні осколки від 10 до 40 мм. При огляді скла з внутрішньої сторони наявні дві умовні точки від яких розходяться сліди розкришення, з огляду на які вбачається, що саме в ці місця прийшлися удари. При огляді в даному місці виявлено дрібні об`єкти схожі на волосся, які було вилучено до паперового конверту, запаковано, скріплено підписами понятих, опечатано та вилучено до Новобузького ВП ГУНП. Та з даної точки за допомогою марлевого тампону було відібрано змиви, які поміщенні до паперового конверту, запаковано, скріплено підписами та опечатано та вилучено до Новобузького ВП ГУНП;
висновком експерта № 573 від 17 жовтня 2018 року, зробленим на виконання ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року, згідно з яким встановлено, що контактування автомобіля марки «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 з деревом відбулося правою центральною зі зміщенням до задньої, частиною автомобіля, вірогідно під час бокового його заносу, виходячи із характеру та напрямку самого ушкодження. Загальні ушкодження автомобіля зосереджені у правій та передній частині автомобіля, також даху та задньої лівої частини та полягають у пластичних деформаціях, розривах металу а також супутніх подряпинах та нашаруваннях грунту і елементів деревини. Ознак контактування з іншими транспортними засобами на автомобілі «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 не виявлено;
висновком експерта № 572 від 12 жовтня 2018 року, зробленим на виконання ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року, згідно з яким встановлено, що ходова частина перебувала у технічно несправному та працездатному стані. Робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля марки «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 не мали технічних несправностей, що могли б виникнути до ДТП. Технічну справність фар головного світла та вказівників поворотів визначити неможливо. Причинний зв`язок між наявною технічною несправністю ходової частини та ДТП, визначити неможливо. Водій мав можливість втявити наявну технічну несправність ходової частини завчасно. Технічна несправність ходової частини виникла до ДТП та суперечить вимогам п. 31.4 та 31.4.5 пп. «а» та «г» ПДР України;
висновком експерта № 745 від 20 листопада 2018 року, зробленим на виконання ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2018 року, згідно з яким встановлено, що дії водія автомобіля марки «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 у даних обставинах регламентувалися п. 2.3, 10.2, 12.1, 12.6 ПДР України. Невідповідність дій водія автомобіля марки «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 вимогам п. 10.1 та 12.1 ПДР України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з ДТП;
Судом критично оцінюється висновок лікаря ОСОБА_9 щодо результатів медичного огляду від 20 серпня 2018 року про те, що ОСОБА_3 перебував у стані гострого наркотичного сп`яніння, оскільки такий спростовується іншими доказами у справі, а саме результатом токсилогічного дослідження біологічних зразків ОСОБА_3 № 4838/1359 від 23 серпня 2018 року, поясненнями самого обвинуваченого та показаннями свідка - лікаря ОСОБА_9 , даними нею безпосередньо у судовому засіданні.
Усі інші, надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини визначені уст.91 КПК України, зібрані вони у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України,з якимизакон пов`язуєнедопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Таким чином суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 20 серпня 2018 року, будучи особою, яка керує транспортним засобом, на автодорозі Р-55сполучення «НовийБуг -Вознесенськ»,в районі2,7км достели м.Новий БугМиколаївської області у Новобузькому районі Миколаївської області, та, керуючи автомобілем марки «OPEL VEKTRA 2/ ODTL KOMBI», р.н. НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 12.1 Правил безпеки дорожнього руху України, внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень помер, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до п.20Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 ККсуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічнийстан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Так, згідно матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1 разом із своєю сім`єю, по місцю проживання характеризується позитивно, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не знаходиться, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувався.
Обставиною, що відповідно дост. 66 КК Українипом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні є щире каяття
Обставин, що відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
Відповідно дост. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд не вправі призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не має права керувати транспортними засобами.
Згідно рапорту слідчого ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував та таке йому не видавалося.
Відтак, при призначені покарання ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, які є тяжкими, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив необережний злочин, по місцю проживання характеризується позитивно, наявність пом`якшуючої покарання обставини - щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_3 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, критичне ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, його поведінку після вчинення злочину, який на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував, вчинив необережний злочин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимогст. 75 КК України, ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та, враховуючи думку потерпілої щодо застосування суворої міри покарання до обвинуваченого, встановити максимальний іспитовий строк з покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи.».
Ухвалюючи рішення за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Частиною 2 ст.1187 ЦК Українипередбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними КПК Україниі при цьому застосовуються норми ЦПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст.13, ч.2 ст.49, ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Стаття 1201 ЦК Українипередбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.
Відповідно до ст..1 ЗУ «Про поховання та похоронну справу»поховання - це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Відповідно до ст..2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу»поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
З розрахунку витрат на похорони сина, зробленим потерпілою ОСОБА_6 встановлено, що загальна сума таких матеріальних затрат становить 44870 гривень, яку обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав та зобов`язався відшкодувати.
Відтак у цій частині суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 44870 гривень.
Щодо щомісячної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, то суд вважає за необхідне у задоволенні такої вимоги відмовити, виходячи із такого.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно дост. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Проте такий обов`язок нерозривно пов`язаний із особою батька дитини і не може бути забезпечений іншою особою.
Відповідно до вимог ст.ст. 1200 1201 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Разом з тим, відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак у судовому засіданні не встановлено та потерпілою стороною не надано жодних доказів як наявності у потерпілого ОСОБА_8 неповнолітньої дитини так і доказів того, що така дитина перебувала на його утриманні. Відтак, суд вважає за необхідне у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення щомісячної допомоги на утримання неповнолітньої дитини відмовити та роз`яснити потерпілій про її право на звернення до суду із таким позовом за правилами цивільного судочинства.
Судові витрати по справі за проведення судових експертиз стягнути із ОСОБА_3 .
Долю речових доказів вирішити у відповідності до приписів ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 та призначити покарання у виді 05 (п`яти) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставіст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в сумі 44870 (сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень.
У задоволенні вимоги щодо стягнення щомісячної допомоги на утримання неповнолітньої дитини відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення судових експертиз у сумі 3718 (три тисячі сімсот вісімнадцять) гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.08.2018 року, скасувати.
Речові докази: автомобіль марки «OPEL VEKTRA 2/ ODTL KOMBI», р.н. НОМЕР_1 , чохол від керма автомобіля та лобове скло від нього, які належать ОСОБА_13 та знаходяться на зберіганні у Новобузькому ВП ГУНП в Миколаївській області повернути їх законному володільцю ОСОБА_13 ; взуття ОСОБА_3 (1 гумовий тапок) та мобільний телефон марки «Ergo»,які перебувають на зберіганні у Новобузькому ВП ГУНП в Миколаївській області повернути ОСОБА_3 та взуття ОСОБА_8 (2 гумові тапки), які перебувають на зберіганні у Новобузькому ВП ГУНП в Миколаївській області повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
