ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
12 червня 2019 року
Сєвєродонецьк
Справа № 360/1845/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства "Центроград-Попасна" про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Центроград - Попасна" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
25 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Центроград - Попасна" до Головного управління Держпраці у Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 11.04.2019 №ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 625950,00 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 позовну заяву приватного підприємства "Центроград - Попасна" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- залишено без руху.
Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито провадження у справі №360/1845/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
11.06.2019 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ГУ Держпраці у Луганській області №ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 11.04.2019 про накладення на ПП «Центроград - Попасна» штрафу у розмірі 626 950,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням.
В обгрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено наступне.
Оскаржувана постанова Головного Управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу від року №11 квітня 2019 року № ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС є виконавчим документом і пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.
Так, Постановою державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Степанюк М.В. від 27.05.2019 було відкрито виконавче провадження № 59213690 на виконання оскаржуваної постанови Держпраці. Постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав поштою 05.06.2019.
Правомірність оркаржуваної постанови ГУ Держпраці у Луганській області від 11 квітня 2019 року № ЛГ254/35/НД/АВ/ПШТ/ТД-ФС буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи. У разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог,- позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке буде звернено стягнення у разі примусового виконання оскаржуваної постанови. В даному випадку, на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Між тим, оскаржуваною постановою Держпраці на позивача накладено штраф у розмірі 625950 грн.00 коп. та надано місячний строк для виконання постанови у добровільному порядку. Вказана постанова позивачем не виконана та оскаржена до суду, яка вже звернена до виконання.
Виконавче провадження відкрито (постанова від 27.05.2019 ВП № 59213690), що у свою чергу, може призвести до стягнення суми штрафу у розмірі 625950 грн у примусовому порядку до вирішення питання правомірності постанови ГУ Держпраці у Луганській області від 11 квітня 2019 року № ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу.
Згідно частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно частини третьої цієї статті не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
З аналізу наведених норм слідує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, проте не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ, розглядаючи заяву про забезпечення позову», суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є правомірність постанови відповідача від 11.04.2019 №ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 625950,00 грн.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
При цьому, суд звертає увагу, що в даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті.
Отже, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаною постановою фактично є зупиненням дії оскаржуваної постанови від 11.04.2019 №ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 625950,00 грн та, відповідно, за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, суд наголошує, що у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, заявником не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.
При цьому, суд звертає увагу, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, на думку суду, позивачем не надано доказів існування очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам, неможливості або ускладнення їх захисту без вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову до моменту набрання рішення суду законної сили. Крім того, в даній справі відсутні підстави вважати, що дія оскаржуваного рішення до вирішення справи по суті може спричинити незворотні негативні наслідки для позивача чи стане перешкодою для реального виконання прийнятого судового рішення.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що, у задоволенні заяви позивачу належить відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 151-154, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Приватного підприємства "Центроград-Попасна" про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Центроград - Попасна" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя
К.Є. Петросян
