Справа № 640/11126/19
н/п 1-кс/640/7006/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2019 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220490002582 від 02.06.2019 за ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна,-
встановив:
03.06.2019 о 15.17 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 , в якому сторона обвинувачення просить розглянути клопотання і винести ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: водійське посвідчення серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його використання та відчуження; місцем зберігання вилученого майна визначити Київський ВП ГУ НП в Харківській області, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання.
В судовому засіданні власник майна ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинніподати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12019220490002582 від 02.06.2019 за ч. 1 ст. 358 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 04.06.2019, 04.06.2019 з 22.50 год. до 23.17 год. проведено огляд за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, в ході якого, згідно протоколу огляду місця події, вилучено вказане в клопотанні майно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171, абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання про арешт майна не додано оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання щодо підстав і мети арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України, та в ході його розгляду стороною обвинувачення також не надано.
Крім того, за змістом ч. 2 ст. 64-2 КПК України, із клопотанням про арешт майна, щодо майна третьої особи, звертається до суду прокурор.
Тобто, із клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить третій особі, може звернутися до суду прокурор. Однак, як зазначено вище, із вказаним клопотанням про арешт майна звернувся слідчий за погодженням із прокурором.
Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 7, 64-2, 170 - 173 КПК України,-
Ухвалив:
Клопотання слідчого КиївськогоВП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_3 по кримінальномупровадженню,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12019220490002582від 02.06.2019за ч.1ст.358КК України,про арештмайна - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
