ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/827/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Центрліфт",

представник позивача - Урсу І.М., адвокат (договір від 18.02.2019, ордер від 23.04.2019),

відповідач - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Войтенкова І.О., предст. (дов. від 04.04.2019),

розглянув касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді: Мишкіна М.А., Таран С.В.)

у справі № 915/827/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центрліфт" (далі - Товариство)

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відділення про визнання недійсним рішення від 05.06.2018 № 11-ріш у справі № 1-26.250/73-2017 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.11.2018 у справі № 915/827/18 (суддя Коваль Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судовий акт місцевого господарського суду мотивований відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 915/827/18 рішення місцевого господарського суду скасовано; постановлено нове рішення про задоволення позову; визнано недійсним Рішення АМК. Стягнуто з Відділення на користь Товариства 4405,00 грн. судового збору, в тому числі, за апеляційний перегляд справи.

Відділення, посилаючись на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Так, згідно з доводами Відділення, викладеними у касаційній скарзі:

- апеляційний господарський суд у розгляді справи не застосував до спірних правовідносин Закони України, які підлягали застосуванню, а саме: Закон України "Про захист економічної конкуренції" (зокрема, пункт 14 статті 50) та Закон України "Про Антимонопольний комітет України" (зокрема, статті 17, 22, 221);

- суд апеляційної інстанції не навів жодної норми матеріального чи процесуального права, яка була порушена Відділенням як при доведенні факту порушення, так і при визначенні розміру штрафу, накладного на Товариство за його вчинення;

- суд залишив поза увагою межі виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України, а його (суду) висновки не узгоджуються та не відповідають нормам матеріального права, а саме приписам законодавства про захист економічної конкуренції;

- висновки суду апеляційної інстанції зроблені на підставі неправильного тлумачення приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема статті 1 вказаного Закону.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судовий акт попередньої інстанції - залишити без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

Відділення брало участь у судовому засіданні 23.04.2019 в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Касаційного господарського суду від 03.04.2019.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано дії Товариства, які полягають у поданні в неповному обсязі інформації Відділенню шляхом ненадання інформації на питання, викладені у пунктах 1-4 вимоги від 30.10.2017 № 1-292/80-1495, у встановлений головою Відділення строк порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме подання інформації в неповному обсязі Відділенню у встановлені головою Відділення строки;

- за вчинене порушення на Товариство накладено штраф в розмірі 68 000 грн.

Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:

- з метою одержання інформації, необхідної для з'ясування обставин справи № 1.26.206/63-2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку послуг з технічного обслуговування ліфтів у вигляді антиконкурентних узгоджених дій з боку Товариства та КП "Миколаївліфт", в.о. голови Відділення направлено Товариству вимогу від 30.10.2017 № 1-292/80-1495 "Про надання інформації", якою вимагалося у Товариства надати таку інформацію (пояснення, документи):

1. Для огляду та аналізу, з подальшим поверненням Відділенням Товариству - оригінали усіх наразі чинних договорів, які були укладені Товариством на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів (повного або часткового) протягом 2016-2017 років з усіма їх невід'ємними частинами - протоколами розбіжностей, додатками, додатковими угодами та ін.;

2. Матеріали усього листування між Товариством та КП "Миколаївліфт" протягом 2015-2017 років (листи, звернення, відповіді, факсограми, телефонограми тощо). Зазначені матеріали надати в оригіналах, які після їх огляду та аналізу у Відділенні будуть також повернуті на адресу Товариства. У разі відсутності такого листування - зазначити про це;

3. Чи приймало участь Товариство (керівник, засновник або представник Товариства) у будь-яких нарадах, круглих столах, засіданнях робочих груп, комісій тощо, які організовувалися та проводилися органами місцевого самоврядування м. Миколаєва, протягом 2015 - 2017 років. Якщо так - вказати, у яких саме заходах, коли, які питання обговорювалися, які рішення ухвалювалися. За наявності підтверджуючих документів - надати їх копії, належно завірені. Якщо не приймало участі - зазначити про це;

4. Усі звернення Товариства протягом 2015-2017 років, які були адресовані до міського голови м. Миколаєва, міської ради м. Миколаєва, виконавчого комітету Миколаївської міськради, у т.ч. їх структур, депутатів Миколаївської міської ради, народних депутатів України, а також відповіді на них. Зазначені матеріали надати в оригіналах, які після їх огляду та аналізу у Відділенні будуть також повернуті на адресу Товариства. Якщо таких звернень не було - зазначити про це.

5. Усі договори (угоди) про співпрацю, Меморандуми про будь-яку взаємодію, наміри тощо, стороною яких виступало Товариство. За відсутності таких - зазначити про це;

- у вказаній вимозі Відділення зазначалося про те, що відповіді мають бути надані на кожне із поставлених питань згідно з нумерацією пунктів вимоги. З метою зменшення витрат замість паперових копій запитуваних документів Підприємство має право надати їх фото або скановані копії належної якості в електронному вигляді чи оригінали. Інформація може бути надана та записана в електронному вигляді на оптичному носії інформації типу CD-Recordable або DVD-Recordable (без можливості перезапису інформації);

- на виконання цієї вимоги Товариство направило Відділенню лист від 16.11.2017 № 487, в якому зазначено про таке:

"Щодо поставлених питань у вимозі від 30.10.2017 вих. № 1-292/80-1495:

1. Надаємо скановані чинні договори, які були укладені Товариством на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів протягом 2016 - 2017 років на електронних носіях;

2. Повідомляємо про неможливість надати листування (листи, звернення, відповіді, факсограми, телефонограми тощо) між Товариством та КП "Миколаївліфт" щодо узгодження дій про встановлення цін, оскільки таке листування та жодні переговори з цього питання не здійснювалися. Листування з інших питань додається;

3. Щодо питання про участь представників Товариства у нарадах, круглих столах, засіданнях робочих груп, комісій тощо, які організовувалися та проводилися органами місцевого самоврядування м. Миколаєва протягом 2015 - 2017 років, повідомляємо, що фіксація такої участі Товариством не здійснюється та не передбачена чинним законодавством. У зв'язку з цим, на Підприємстві відсутня достовірна інформація з цього питання;

4. Протягом 2015-2017 років Товариство неодноразово зверталося до міського голови, міської ради, виконавчого комітету міськради, у т.ч. до їх структур з різних питань (оренда приміщень, інформування про стан ліфтового господарства, з приводу заборгованості комунальних підприємств та ін.). Разом з тим, ці звернення не мали відношення до ціноутворення. Тим не менш, окремі звернення Підприємства щодо обґрунтування певних цін на окремі послуги мали місце, тому вони надаються Вам. Також надаємо листування щодо господарської діяльності про закінчення ремонтних робіт, щодо заборгованості тощо;

5. Зазначаємо про відсутність договорів (угод) про співпрацю, Меморандумів про взаємодію, про наміри тощо, стороною в яких виступало б Товариство…";

- до відповіді на вимогу Відділення Товариством додано (на електронних носіях) скановані чинні договори, укладені Товариством про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів протягом 2016-2017 років, а також листування між Товариством та КП "Миколаївліфт" з питань, не пов'язаних з узгодженням дій щодо встановлення цін; окремі звернення Товариства до міського голови, міської ради та її виконавчого комітету щодо обґрунтування певних цін на окремі послуги, господарської діяльності, ремонтних робіт, боргових зобов'язань тощо;

- також Товариство зазначило у листі про те, що відсутність доступу Товариства до оригіналів договорів та листування, особливо в кінці звітного періоду, паралізує його діяльність та може мати наслідком спричинення Товариству матеріальних збитків; оригінали документів необхідні Товариству для проведення претензійної та позовної роботи по стягненню заборгованості, а також для пролонгації указаних договорів та укладення нових договорів на 2018 рік. Позивач вказав у листі про те, що Товариство не відмовляється надати для огляду оригінали договорів та інших документів, які запитуються, проте просить узгодити з керівництвом Товариства місце та терміни ознайомлення працівників Відділення за участю представника Товариства із запитаними документами, а також дату та час їх повернення Товариству. Крім того, позивач просив уточнити, яка норма закону передбачає обов'язок Підприємства у разі відкриття справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції надати Відділенню саме оригінали документів;

- аналіз змісту поданих Товариством відомостей (документів, пояснень) засвідчує неповноту надання Товариством інформації на вимогу Відділення;

- замість оригіналів усіх чинних договорів, які були укладені Товариством на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів (повного або часткового) протягом 2016-2017 років, з усіма їх невід'ємними частинами - протоколами розбіжностей, додатками, додатковими угодами та ін. (пункт 1 Вимоги), Товариством надано їх скановані копії на двох дисках;

- замість надання в оригіналах матеріалів усього листування між Товариством та КП "Миколаївліфт" протягом 2015-2017 років (листи, звернення, відповіді, факсограми, телефонограми тощо), що вимагалося згідно з пунктом 2 Вимоги, Товариством надано листування у завірених копіях;

- необхідність одержання Відділенням саме оригіналів документів, про які йдеться у пунктах 1, 2, 4 вимоги від 30.10.2017 № 1-292/80-1495, обумовлена специфікою проведення розслідувань у справах про антиконкурентні узгоджені дії, де ретельному вивченню та аналізу підлягає як змістовна частина документів, так і спосіб їх оформлення, правильного уявлення про який копії не формують;

- зважаючи на те, що Товариство виступає одним із відповідачів у справі № 1.26.206/63-2017 саме про антиконкурентні узгоджені дії на ринку послуг з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації у територіальних межах м. Миколаєва, Відділенню в рамках проведення дослідження у даній справі потрібно було одержати саме оригінали документів, зазначених вище;

- на пункт 3 вимоги Товариство ухилилося від надання прямої, чіткої та однозначної відповіді, оскільки Товариство у листі зазначило про те, що "…фіксація такої участі Товариством не здійснюється та не передбачена чинним законодавством. У зв'язку з цим, на Підприємстві відсутня достовірна інформація з цього питання". Тобто, чи бралася ним (Товариством) будь-яка участь у зазначених заходах, чи не бралася - не вказано взагалі. У вимозі Відділення порушувалося питання не про фіксацію на Підприємстві участі у певних заходах, а про сам факт взяття чи невзятя такої участі. Відомості про взяття участі (будь-коли, навіть за відсутності у Товариства точної інформації щодо конкретних дат) або ж невзяття - цілком могли бути надані ним і підлягали наданню відповідно до пункту 3 вимоги Відділення;

- ненадання у повному обсязі запитуваної Відділенням інформації перешкоджало: всебічному та об'єктивному розгляду справи № 1.26.206/63-2017, розпочатої за ознаками антиконкурентних узгоджених дій, у якій одним з відповідачів виступає Товариство; встановленню обставин, які мають значення для справи та які можуть впливати на формування доказової бази у цій справі, а також на правильність кваліфікації дій відповідачів у цій справі.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 того ж Закону для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

У відповідності до пункту 1 частини третьої статті 7 наведеного Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Згідно з пунктами 5 та 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 221 цього ж Закону передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання.

Виходячи з положень зазначених норм чинного законодавства, а також встановлених фактичних обставин справи, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію (необхідну для з'ясування обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку послуг з технічного обслуговування ліфтів у вигляді антиконкурентних узгоджених дій з боку Товариства та КП "Миколаївліфт"), а Товариство, у свою чергу, зобов'язане було надати таку інформацію у встановлений строк (наведена позиція узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 зі справи № 922/2274/17, від 19.06.2018 зі справи № 917/1410/17).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Підставами ж для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно з положеннями ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (частина перша статті 13);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 74);

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77).

Місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням у рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши обґрунтованість висновків Відділення стосовно наявності в діях Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу Відділення у встановлені в.о. Голови територіального відділення строки, за що в межах розміру, визначеного Законом України "Про захист економічної конкуренції", накладено штраф, - дійшов обґрунтованого висновку стосовно відсутності передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, а тому й правомірно відмовив Товариству в задоволенні його позовних вимог.

Так, саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб'єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Касаційний господарський суд погоджується з доводами Відділення, викладеними у касаційній скарзі про те, що Товариство мало право та можливість з метою виконання Вимоги Відділення та здійснення заходів, про які вказував позивач (зокрема, проведення претензійно-позовної роботи), звернутися до Відділення з клопотанням про надання витребуваних оригіналів документів (чинних договорів) -частинами. Водночас надання Товариством на вимогу Відділення оригіналів листування між Товариством та КП "Миколаївліфт" протягом 2015-2017 років (листи, звернення, відповіді, факсограми, телефонограми тощо), а також звернень Товариства протягом 2015-2017 років, які були адресовані міському голові м. Миколаєва, міській раді м. Миколаєва, виконавчому комітету Миколаївської міськради, у т.ч. їх структурам, депутатам Миколаївської міської ради, народним депутатам України, а так само відповідей на них жодним чином не перешкоджало здійсненню Товариством у подальшому своєї господарської діяльності.

Зазначене не було враховано у розгляді справи судом апеляційної інстанції, що призвело до безпідставного скасування законного, обґрунтованого та справедливого рішення суду першої інстанції зі справи.

Доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що судом попередньої інстанції було всебічно з'ясовано обставини справи та прийнято справедливе рішення у справі спростовується викладеним вище.

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

У відповідності до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції Касаційним господарським судом не здійснюється за відсутності відповідної заяви Відділення та документа, який підтверджував би те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку (частина шоста статті 333 ГПК України), що не позбавляє Відділення права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції у відповідності до приписів частин дев'ятої та десятої статті 333 ГПК України.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено повністю - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 3524,00 грн. за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з Товариства на користь Відділення.

Керуючись статтями 129, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 915/827/18 скасувати.

3. Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.11.2018 у справі № 915/827/18 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центрліфт" на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 3524,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко