КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 22-ц/824/5705/2019 Головуючий у 1-й інстанції - Козлов Р.Ю.
757/35562/18-ц Доповідач: Чобіток А.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
секретар - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
у с т а н о в и в :
Позивач пред'явила позов до відповідача, у якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів починаючи з 09 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначала, що сторони зареєстрували шлюб 01 вересня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №683. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу з відповідачем, син проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. Вона зі свого боку прикладає усі зусилля для забезпечення потреб дитини, але їх не вистачає для повного забезпечення потреб малолітнього сина. У свою чергу відповідач, який є батьком дитини, не приймає участі у матеріальному забезпеченні дитини всім необхідним для належного її розвитку та виховання. Відповідач є працездатною особою, може надавати матеріальну допомогу дитині, батьком якої він є.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі ј заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі ј заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у межах суми платежу на один місяць. У задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 500 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі 1/15 частини доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку або у твердій грошовій сумі у розмірі 7 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки всім обставинам справи, а саме тому, що на його утриманні перебувають: новонароджена дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дворічна дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, десятирічний син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, чотирнадцятирічний син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, дванадцятирічна племінниця - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, дружина - ОСОБА_12 та мати - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6. Посилається на п. 17 постанови Пленуму ВСУ України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за яким, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, неповнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Вважає, що суд не надав належної оцінки обставинам справи та не перевірив, що відповідно до чинного законодавства непрацездатні дружина, батьки мають право та перебувають на утриманні платника аліментів, який у свою чергу зобов'язаний надавати їм утримання. На думку відповідача, суд помилково дійшов висновку, що відповідачем не було доведено той факт, що на його утриманні знаходиться його племінниця, проте останній вказував, що його племінниця виховується без батька, а мати племінниці надала заяву до суду про те, що відповідач дійсно надає утримання племінниці.
З урахуванням ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, у якій зазначено, що максимальний розмір аліментів на одну дитину не може бути більшим десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, вважає за необхідне у рішенні суду відобразити максимальний розмір аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначила, що встановлене законом обмеження розміру аліментів не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку застосовується виключно у разі звернення стягувача аліментів у порядку ст.. 183 СК України із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Посилання ж відповідача на те, що на його утриманні знаходяться інші діти, непрацездатна дружина, мати племінниця, не підтверджено належними доказами.
При розгляді даної справи судом першої інстанції установлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 01 вересня 2007 року, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис №683, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією свідоцтва про шлюб (а.с. 5).
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року шлюб між сторонами розірвано.
Від шлюбу у сторін народилася дитина - синОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-12).
Малолітній син сторін проживає з матір'ю, що сторонами в ході розгляду не заперечувалось з огляду на зміст позовної заяви та відзиву відповідача на позовну заяву.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначала, що відповідач будучи батьком дитини, матеріальну допомогу на її утримання не надає, тим самим не виконує свого батьківського обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі ј частини від усіх його доходів на утримання сина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є молодим працездатним чоловіком, відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано та не доведено, що на його утриманні знаходиться його мати та племінниця чи дружина.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до частин 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Погоджуючись з висновком суду щодо правомірності вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина сторін, з визначенням розміру аліментів колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як убачається з матеріалів справи, то відповідач окрім сина ОСОБА_3 має ще трьох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 38-54), а також матір, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка є непрацездатною особою за віком (а.с.62-65).
За статтею 24 Конституції України , громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, враховуючи те, що відповідач має ще трьох дітей, окрім ОСОБА_3, непрацездатну мати, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на утримання їх спільної дитини аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття, оскільки, на думку колегії суддів, аліменти у такому розмірі не порушуватимуть принцип рівності прав і можливостей.
Доказів того, що його дружина відповідача є непрацездатною ( тобто непрацездатність установлена, у передбаченому законом порядку), що також могло б ураховуватись при визначенні розміру аліментів, матеріали справи не містять, а той факт, що на утриманні відповідача знаходиться ще й його племінниця, також на увагу не заслуговує, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України чітко встановлено коло осіб, наявність яких у платника аліментів враховується при визначенні розміру аліментів.
Посилання відповідача на необхідність у рішенні суду відобразити максимальний розмір аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що передбачено ч. 5 ст. 183 СК України, також на увагу не заслуговує, оскільки встановлене законом обмеження розміру аліментів не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку застосовується у разі звернення стягувача аліментів у порядку ст. 183 СК України із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на трьох дітей.
На підставі викладеного рішення суду в частині визначення розміру аліментів підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнитичастково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року змінити та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській обл. 28 червня 1996 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01 серпня 1995 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 20 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
У решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: А.О. Чобіток
Судді: О.В. Немировська
Т.І. Ящук
