Ухвала
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 645/2540/17-ц
провадження № 61-4840ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на 68/600 частин домоволодіння в порядку набувальної давності таза зустрічним позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання права власності на 68/600 частини домоволодіння за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на 68/600 частин домоволодіння наАДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 76, 1 кв.м, житловою площею 39, 1 кв.м, сараїв літ. Б, літ. Е, погребів літ. Г, літ. Д, вбиралень літ. Д, літ. У, воріт № 1, паркану № 2.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 червня 2018 року залишено без змін.
04 березня 2019 року (відповідно до довідки на поштовому конверті) Харківська міська рада направила касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, в якій просить скасувати рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задоволення вимог Харківської міської ради.
Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги закріплені у статті 392 ЦПК України.
Пунктами 4 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Разом з тим, зі змісту касаційної скарги вбачається, що Харківська міська рада оскаржує в касаційному порядку постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року.
Однак у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати не лише постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, а й рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 червня 2018 року.
Таким чином, Харківській міській раді необхідно уточнити зміст та прохальну частину касаційної скарги, зазначивши судове рішення, яке оскаржується.
У касаційній скарзі також порушено питання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що Харківська міська рада є бюджетною організацією та має змогу сплатити судовий збір за подання касаційної скарги лише після надходження відповідних коштів на дані потреби, які на час подачі скарги не надходили.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Нормами законодавства визначена виключна підстава для відстроченнясплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Разом з тим,заявником не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, а обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційноїскарги.
З огляду на викладене, а також відсутність передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення сплати судового збору, в задоволенні клопотання Харківської міської ради необхідно відмовити.
У зв'язку з наведеним скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент пред'явлення первісного та зустрічного позовів, за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Харківська міська рада оскаржує постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, якою залишено без змін рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 червня 2018 року, яким, у свою чергу, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнаноза ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на 68/600 частин домоволодіння наАДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 76, 1 кв.м, житловою площею 39, 1 кв.м, сараїв літ. Б, літ. Е, погребів літ. Г, літ. Д, вбиралень літ. Д, літ. У, воріт № 1, паркану № 2.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
У разі якщо оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні первісної та зустрічної позовних заяв за вимоги майнового характеру (визнання права власності на 68/600 частин домоволодіння наАДРЕСА_1) в розмірі оспорюваної суми (вартості 68/600 частин домоволодіння), яку заявник мав визначити й довести, оскільки матеріали касаційного провадження таких обставин не містять.
Отже, ураховуючи характер спору, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
Відмовити в задоволенні клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на 68/600 частин домоволодіння в порядку набувальної давності та за зустрічним позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання права власності на 68/600 частини домоволодіння за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько
