Постанова

Іменем України

21 березня 2019 року

м. Київ

справа № 569/1011/18-ц

провадження № 61-48554св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

представник відповідача - ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_7 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 червня 2018 року у складі судді Харечка С. П. та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 09 лютого 2001 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, про що відділом реєстрації громадського стану м. Рівне зроблено запис № 128. Від шлюбу вони мають дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначала, що сім'я припинила існування, шлюб між ними існує формально, вони окремо отримають доходи та здійснюють витрати. Причиною розірвання шлюбу є те, що вони з ОСОБА_8 не змогли знайти порозуміння у питаннях подружніх стосунків.

Вказувала, що подальше збереження шлюбу неможливе і суперечить її інтересам, а тому просила розірвати шлюб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 червня 2018 року у складі судді Харечка С. П. позов ОСОБА_4 задоволено.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, зареєстрованого відділом реєстрації актів громадського стану м. Рівне 09 лютого 2001 року, актовий запис № 128, розірвано.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сімейно-шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, ОСОБА_4 наполягала на його розірванні, подальше збереження сім'ї є неможливим та суперечить її інтересам.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишено без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 червня 2018 року залишено без змін.

Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд зазначив, що шлюб має грунтуватися на вільній згоді жінки та чоловіка, на почуттях взаємної любові та поваги до прав і людської гідності кожного з подружжя та не суперечити моральним засадам суспільства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є необгрунтованими та такими, що ухвалені внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що інтереси ОСОБА_4 у шлюбі не були та не є порушеними, навпаки, внаслідок розлучення будуть порушені інтереси її та їх неповнолітнього сина, оскільки зміна матір'ю способу життя тягне за собою зміну способу життя дитини. Вказує, що суди вирішили спір без встановлення фактичних обставин справи, оскільки не задовольнили його клопотання щодо розгляду справи за безпосередньої участі позивача.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_8 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, врахувавши наведені норми права і встановивши, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_4, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без встановлення фактичних обставин справи, тому щоне задовольнили його клопотання про розгляд справи за безпосередньої участі позивача, є безпідставними, оскільки ОСОБА_4, відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, що є її процесуальним правом.

Також не можуть бути прийняті доводи касаційної скарги стосовно того, що розірвання вказаного шлюбу порушить інтереси позивача та їх неповнолітнього сина, а тому необхідно відмовити у задоволенні позову, оскільки законом не передбачено примушення особи до збереження шлюбних відносин проти її волі.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Рівненської області від 05 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк