ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 квітня 2019 року № 826/26272/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1
до
1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича, 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про
визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «ЄВРОГАЗБАНК» Оберемко Р.А., відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024) Оберемко Романа Анатолійовича про визнання нікчемним договору банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545, укладеного між ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024), що оформлене листом № 1109-4-21 від 28.04.2015р.
- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" "(код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024) Оберемко Романа Анатолійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545;
- зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в Загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024), які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку від ІЗ червня 2014 року № 31545.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі 826/26272/15, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 28.09.2016 року зупинено провадження в адміністративній справі № 826/26272/15 до винесення Конституційним Судом України рішення за наслідками розгляду подання Верховного Суду України від 08 липня 2015 року щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст. ст. 21, 22, ч. ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції України.
Повістками про виклик представників сторін викликано в судове засідання на 23.01.2019 року з метою з'ясування питання щодо можливості поновлення провадження в адміністративній справі № 826/26272/15.
Ухвалою суду від 23.01.2019 року поновлено провадження в адміністративній справі № 826/26272/15, а розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13 червня 2014 року між ним та АТ «ЄВРОГАЗБАНК» був укладений договір банківського рахунку № 31545, на який на виконання договору позики від 03.06.2014 року, ПАТ «Завод «Екватор» було перераховано кошти у розмірі 180 480, 00 грн.
В подальшому, позивачу стало відомо про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та про початок процедури ліквідації АТ «ЄВРОГАЗБАНК».
На багаточисленні звернення позивача до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «ЄВРОГАЗБАНК» Оберемка Р.А. про надання інформації/пояснення щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, отримав лист від 28.04.2015 року, в якому повідомлялось про нікчемність Договору банківського рахунку від 13.06.2014 року № 31545 та операцій з внесення перерахування коштів по рахунку, відкритому на підставі даного договору у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позивач вважає, що у Уповноваженої особи фонду не було законних підстав визнавати договір банківського вкладу нікчемним, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між прийняттям Банком коштів на депозит, зобов'язанням виплатити проценти за користування зазначеними грошовими коштам та настанням неплатоспроможності Банку; також, оскільки, в даному випадку, недійсність вказаного договору банківського рахунку законом не встановлена, то визнання його нікчемним та не включення позивача до переліку вкладників є незаконним та вчинено з перевищенням повноважень відповідача.
А тому, з метою відновлення порушених, на думку позивача, прав, свобод та інтересів необхідно визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Р.А. щодо визнання Договору банківського рахунку від 13.06.2014 року № 31545, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 нікчемним, скасування такого рішення та зобов'язати відповідачів вчинити певні дії пов'язані з поновленням його прав як вкладника ПАТ «Європейський газовий банк».
В своєму відзиві представник відповідача 1 зазначає, що позивач є такою особою, яка не набула права на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак, вказана особа правомірно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
Окрім цього, представник відповідача 1 зазначає, що оскільки правочини та внесення коштів на поточний рахунок визнано нікчемними, то позивач не має вкладу у банку та не є вкладником банку, як наслідок грошові кошти, про які зазначено в адміністративному позові не підлягають відшкодуванню за рахунок ФГВФО, а отже й підстав для внесення позивача до повного переліку вкладників відсутні.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у поданому до суду відзиві вказує про те, що в наданому Уповноваженою особою переліку вкладників АТ «ЄВРОГАЗБАНК» інформація про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була відсутня, у зв'язку з чим дані щодо нього не могли бути враховані при складанні загального реєстру.
Також, відповідач 2 звертав увагу, що Загальний реєстр вкладників не складається та не затверджується Уповноваженою особою, так як і Перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
13 червня 2014 року між АТ «ЄВРОГАЗБАНК» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Вкладник) було укладено договір банківського рахунку № 31545, відповідно до умов якого, Банк відкриває Вкладнику поточний рахунок № НОМЕР_2 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
13 червня 2014 року між ПАТ «Завод «Екватор» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір позики, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти у розмірі 180 480, 00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
На виконання умов вказаного договору, ПАТ «Завод «Екватор» перераховано на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 180 480, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.06.2014 року № 1.
Постановою Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 липня 2014 року № 57, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17 липня 2014 року по 17 жовтня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.
13 жовтня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 111 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ЄВРОГАЗБАНК", відповідно до якого продовжено строки повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК на один місяць до 17 листопада 2014 року.
Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 121 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" розпочато процедуру ліквідації Банку строком на один рік з 18 листопада 2014 року по 17 листопада 2015 року. Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2014 року № 150 "Про призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено з 19 грудня 2014 року уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича.
Як зазначає позивач у позовній заяві та встановлено з матеріалів справи, ним було подано до відповідачів заяви (від 19.06.2014 року, 25.09.2014, 26.11.2014 року, 31.03.2015 року, 29.04.2015 року, 26.05.2015 року) про виплату йому коштів та включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у відповідь на які ОСОБА_1 відповідачем 1 листом від 28.04.2015 року (вих. № 1110-4-21) повідомлено, що Договір банківського рахунку від 13.06.2014 року № 31545 та операція з внесення (перерахування) коштів по рахунку, відкритому на підставі даного договору є нікчемними, у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Незгода з вказаними діями відповідачів обумовили ОСОБА_1 на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз положень Закону № 4452-VI дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 16 липня 2014 року № 424 «Про віднесення ПАТ «Єврогазбанк» до категорії неплатоспроможних» на поточному рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_2 відкритому відповідно до укладеного договору банківського рахунку № 31545 від 13 червня 2014 року, знаходилась сума 180 480, 00 грн.
Кошти на поточний рахунок позивача були зараховані шляхом їх перерахування ПАТ «Завод «Екватор» з призначенням платежу «перерахування позики співробітнику», що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 16 червня 2014 року.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду Договір банківського рахунку від 13.06.2014 року № 31545 та операцію з внесення (перерахування) коштів по рахунку, відкритому на підставі даного договору, визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
А тому відповідач 1 вважає, що, укладаючи такий договір банківського рахунку банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Зокрема, підставою для такого висновку стало те, що під час перевірки відповідачем 1 банківських операцій, у тому числі і договорів банківських вкладів на предмет їх нікчемності було встановлено, що згідно виписки по особових рахунках ПАТ «Завод «Екватор» про рух коштів вказані грошові кошти перераховані на рахунок позивача від ПАТ «Завод «Екватор» (код ЄДРІЮУ 14308032), яке було клієнтом AT «ЄВРОГАЗБАНК».
За вказаних обставин, відповідач 1 дійшов висновку, що оскільки позивач за договором позики від 14.06.2014р. фактично гроші від ПАТ «Завод «Екватор» не отримував, то відповідно до ч. 2 ст.1046 ЦК України договір позики від 13.06.2014р. є неукладеним, отже, не породжує правових наслідків, що обумовлені ним, а тому ОСОБА_5 в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є вкладником, та не має банківського вкладу.
За наслідками такої перевірки, позивачу було надіслано повідомлення від 28.04.2015 року (вих. № 1110-4-21) про визнання нікчемним Договору банківського рахунку від 13.06.2014 року № 31545 та операцій з внесення перерахування коштів по рахунку, відкритому на підставі даного договору, у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У той же час, суд також звертає увагу, що відповідачем під час розгляду справи, не надано доказів суду (рішення) про визнання про визнання нікчемним договору банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545 та/або операції з перерахунку коштів на його рахунок.
Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписами ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу, що Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
У той же час, з аналізу наведених правових норм вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не поширює свою дію на договір, укладений між позивачем та ПАТ «Єврогазбанк». Зокрема, зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладену, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.
При цьому, суд зазначає, що Договір банківського рахунку від 13.06.2014 року № 31545 та операція з внесення (перерахування) коштів по рахунку, відкритому на підставі даного договору, який на думку Уповноваженої особи Фонду є нікчемним, укладений до початку віднесення ПАТ «Єврогазбанк» до категорії неплатоспроможних, розміщення вкладів відбулось також до початку процедури виведення банку з ринку.
За таких обставин позивач є вкладником ПАТ «Єврогазбанк» на рахунках якого на момент віднесення банку до категорії неплатоспроможних знаходився вклад, відповідно на нього поширюються гарантії, встановлені статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 справа 802/351/16-а, постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року справа №826/2322/16.
Окрім цього, при укладанні Договору банківського рахунку від 13.06.2014 року № 31545 та здійсненні операції з внесення (перерахування) коштів по рахунку, відкритому на підставі даного договору додаткових пільг чи переваг надання Банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому суд також вважає безпідставним посилання відповідача на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як встановлену підставу визнання договору банківського вкладу нікчемним. При цьому, суд наголошує, що питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.
Одночасно, суд зазначає, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Згідно п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.04р., зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.04р. за № 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними.
У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону №2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Отже, перерахування коштів на відповідний рахунок є виконанням банком свого обов'язку за договором банківського рахунку.
При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.
Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійснення власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання нікчемним Договору банківського рахунку, висновок про нікчемність укладеного з позивачем правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже є необґрунтованим і безпідставним, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Також, відповідачем не надано доказів наявності інших підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, внаслідок яких правочин з поповнення 16.06.2014 року поточного рахунку позивача № НОМЕР_2 на суму 180 480, 00 грн., є нікчемним.
У той же час, зі змісту позову вбачається, що позивач оскаржує рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024) Оберемко Романа Анатолійовича про визнання нікчемним договору банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545, укладеного між ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024), що оформлене листом № 1109-4-21 від 28.04.2015р.
Суд зазначає, що лист № 1109-4-21 від 28.04.2015р. не є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо визнання нікчемним правочину, та носить виключно інформативне значення про існування такого рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Втім, приймаючи до уваги викладене вище, виходячи з вимог, заявлених позивачем у даній справі, суд, з метою належного захисту прав позивача, на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за їх межі та визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Романа Анатолійовича щодо невнесення інформації про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» за Договором банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545.
Щодо вимоги про зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024) Оберемко Романа Анатолійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545, суд зазначає наступне.
Діючими нормативно-правовими актами не передбачено, після складання Переліку вкладників, функцій Уповноваженої особи щодо повторного складання або перезатвердження Переліку вкладників.
У той же час, пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку про те, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розділу ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В зв'язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
При цьому, суд звертає увагу ту обставину, що інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, а відповідачу 2 додаткова інформація про позивача не надавалася, відтак вимога позивача щодо зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в Загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 34693790, МФО 321024), які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545 задоволена бути не може, оскільки вона звернута на майбутнє за відсутності факту порушення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прав позивача.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемко Роман Анатолійович, невключивши ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників з визначенням розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Пунктом 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" джерелами формування коштів Фонду є кошти з Державного бюджету України (у тому числі облігації внутрішньої державної позики).
Враховуючи, що відповідачем у даній справі є посадова особа Фонду, то судові витрати слід присудити саме за рахунок Фонду.
Таким чином, беручи до уваги положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в контексті ч.3 ст.139 КАС України, суд вважає за правильне присудити судові витрати у формі судового збору у розмірі 487, 00 грн. на користь позивача за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Р.А. щодо невнесення інформації про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду за договором банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського рахунку від 13 червня 2014 року № 31545 на суму у розмірі 180 480, 00 грн.
4. В задоволені решті позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) відмовити.
5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко
