ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
з питань залишення позовної заяви без розгляду
28 вересня 2016 року м. Київ № 826/26272/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі Олешко М.Ю., за участю представників:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача 1 - Мойсейченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемка Романа Анатолійовича
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
На підставі ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 вересня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемка Романа Анатолійовича (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А., Уповноважена особа, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
14 квітня 2016 року через канцелярію суду представником відповідача 1 було подано заяву про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.
В судовому засіданні представником відповідача 1 підтримано подану заяву та додано доповнення до заяви про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування клопотання представник відповідача 1 зазначив, що позивачу про відсутність його в переліку вкладників, що підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, було відомо ще задовго до дати подання позовної заяви, що підтверджується офіційним листом банку-агента ПАТ «Банк «Київська Русь» вих. № 1125/46.2 від 26.09.2014 про відсутність ОСОБА_3 в списках на відшкодування, якого як вказує сам позивач, отримано 03.10.2014.
Крім того, на переконання заявника, виплати вкладникам за договорами банківських рахунків АТ «ЄВРОГАЗБАНК» почалися ще з 23.09.2014, про що було оголошено на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
А тому, звернувшись 30.11.2015 позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.
Оскільки позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст. 100 названого Кодексу.
Представник позивача проти задоволення вказаного вище клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши думку представників сторін щодо поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно п. 9 ч 1. ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк у шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).
У матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача 1 про витребування доказів, в якому останній просив витребувати від виконуючого обов'язки директора Миколаївської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Ганіченка Д.В. (54018, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1) інформацію про дату вручення рекомендованого поштового відправлення № 0100126945293, яке адресоване ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), зазначивши при цьому, що 29.04.2015 з поштового відділення «Київ-1» КМД УДППЗ «Укрпошта» згідно списку № 11653 (ф.103) було відправлено, зокрема, рекомендований лист № 0100126945293 (повідомлення про нікчемність правочину), що підтверджується квитанцією № 7449 від 29.04.2015 про прийняття списку № 11653, виданою поштовим оператором ОСОБА_7
З метою встановлення факту отримання позивачем рекомендованого листа № 0100126945293, яким останнього було повідомлено про нікчемність правочину, судом на адресу Миколаївської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (54018, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1) було направлено судовий запит про надання інформації про дату вручення рекомендованого поштового відправлення № 0100126945293, яке адресоване ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).
У відповідь на судовий запит, Миколаївською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» було повідомлено, що рекомендований лист № 0100126945293 був одержаний адресатом (ОСОБА_3) 19.05.2015.
Таким чином, суд враховує посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він фактично дізнався 19.05.2015.
З позовною заявою позивач звернувся до суду наприкінці листопада 2015 року, про що свідчить відбиток дати на поштовому штемпелі на конверті; судом вказаний позов позивача зареєстровано 30.11.2015, про що свідчить дата на штемпелі суду на першому аркуші позову, тобто в межах передбаченого законом шестимісячного строку.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, залишення позовних вимог без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
Так, у справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку із з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. В задоволенні клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемка Романа Анатолійовича про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст ухвали виготовлено 03.10.2016.
