КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6442/2019
У Х В А Л А
29 березня 2019 року місто Київ
справа № 755/14148/18
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2019 року про відмову у прийнятті заяв про роз'яснення судових рішень, постановлену під головуванням судді Галагана В.І., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2019 року у прийнятті заяв ОСОБА_2 про роз'яснення судових рішень відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 20 березня 2019 року подав апеляційну скаргу.
Зазначав, що нормами ЦПК України не передбачено постановлення судом першої інстанції такої ухвали як відмова у прийнятті заяв про роз'яснення судового рішення, разом з тим вказана ухвала порушує його права, а тому вважає, що за своїм змістом ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Оскаржувана ухвала про відмову у прийнятті заяви про роз'яснення судового рішення у переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду згідно ст.353 ЦПК України відсутня.
Разом з тим, тлумачення ст.353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права, особою, яка подає апеляційну скаргу.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прихожу до висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяв про роз'яснення судового рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою повинен бути сплачений у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (384,20 грн.).
При подачі апеляційної скарги апелянтом не надано доказів які підтверджують сплату ним судового збору.
А тому, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 384,20 грн. на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: 34311206080024, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2019 року про відмову у прийнятті заяв про роз'яснення судових рішень у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.
