Справа № 712/13762/18
Провадження № 2/712/984/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2019 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Таран А.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про витребування доказів поданого представником позивача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди, в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4480717,76 грн., що еквівалентно 140022,43 Євро за порушення ст.. 35, 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
В судовому засіданні представник позивач надав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати з Генеральної прокуратури України інформацію про відкриті кримінальні провадження відносно власника ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 та інформацію про стан їх розгляду. Витребувати з Генеральної прокуратури України матеріали кримінального провадження № 12014100000000703 за фактами незаконного заволодіння і розтрати службовими особами АТ «Дельта Банк» у співучасті з службовими особами Національного банку України, Державної іпотечної установи та іншими особами, протягом 2014-2015 років державних коштів в особливо великих розмірах, ухилення віл сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинені в особливо великому розмірі, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України. Витребувати з Генеральної прокуратури України матеріали кримінального провадження № 2208000000000096 від 21.03.2018 року за фактом заволодіння службовими особами ПАТ «Дельта Банк» за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами згаданого банку в особливо великих розмірах за ч. 5 ст. 191 КК України, яке 21.03.2018 року виділено в окреме провадження з кримінального провадження 42016000000001125.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали клопотання та просили суд його задовольнити.
Представник ПАТ «Дельта Банк» заперечував проти задоволення клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні.
ОСОБА _3 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Заслухавши думку сторін,вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач , особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).
Представником позивача, в порушення вимог ст. 83 ЦПК України, клопотання про витребування доказів подано набагато пізніше після подання позовної заяви до суду.
В клопотанні про витребування доказів представником позивача не зазначено, які обставини може підтвердити даний доказ, які спростувати.
До клопотання не надано заходів для отримання самостійно вказаних в клопотанні доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Тобто , слідчий та прокурор самостійно визначають, які саме відомості та на якій саме стадії досудового розслідування підлягають розголошенню.
Таємниця досудового розслідування - важлива умова встановлення істини, а в багатьох випадках є передумовою захисту сфери особистого життя людей, які стали учасниками процесу. Тому забезпечення нерозголошення даних кримінального провадження є як однією з гарантій установлення істини, так і захисту прав і свобод людини.
Так , на конституційному рівні, у ст. 32 Основного Закону (Конституції України) зазначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини Керуючись положеннями Конституції України, КПК, у необхідних випадках, пов'язаних із таємницею приватного життя осіб, слідчий, прокурор попереджає учасників кримінального провадження, яким стали відомі відомості досудового розслідування у зв'язку з участю в ньому про їх обов'язок не розголошувати такі відомості, а також роз'яснює наслідки незаконного їх розголошення.
Інші відомості, крім таємниці приватного життя, які не можна розголошувати, визначаються особисто слідчим, прокурором з урахуванням інтересів досудового розслідування.
З метою недопущення розголошення відомостей досудового розслідування слідчий складає протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, у якому зазначає відомості про: правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; процесуальний статус особи, прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце проживання, яка попереджається; характеристику технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, підписи осіб; обставини, за яких особі стали відомі відомості досудового розслідування; спосіб ознайомлення, зауваження і доповнення учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підписи осіб, які ознайомлені з недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування.
У статті 387 КК передбачено кримінальну відповідальність за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, а також за розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність.
Про нерозголошення даних досудового розслідування слідчий, прокурор має право попереджати будь-якого учасника кримінального провадження на стадії досудового розслідування, якому стали відомі відомості у зв'язку з його участю під час здійснення останнього.
Позивачем та її представником не надано відповідного, передбаченого Законом, дозволу слідчого чи прокурора по такій кримінальній справі на отримання (розголошення) даних досудового розслідування у конкретному обсязі.
Так , прийняття рішення щодо розголошення окремих відомостей досудового розслідування є відповідальним кроком особи, що здійснює кримінальне провадження, оскільки не можна повністю виключити настання негативних наслідків такого рішення. Тому, відповідне рішення з даного приводу повинна приймати конкретна особа - слідчий.
Крім того, в клопотанні про витребування доказів представником позивача зазначено: «Додатки: 1. Копія запиту до Генеральної прокуратури України про надання інформації від 01.02.2019. 2. Копія відповіді Генеральної прокуратури України від 11.02.2019 № 27/1-125вих-19». Однак, при наданні суду клопотання про витребування доказів вказані додатки були відсутні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 83, 84, 258-260 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий :
