ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 березня 2019 року
м. Дніпро
справа № 0440/6100/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 р. (суддя Кальник В.В., м. Дніпро) у справі № 0440/6100/18
за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»
до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,
третя особа – Первинна профспілкова організація Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»,
про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
встановив:
У серпні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому, з урахуванням заяви щодо уточнення позовних вимог від 02.10.2018 р., просив:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо внесення запису №12271020000018165 від 14.12.2017 р. про проведення державної реєстрації юридичної особи Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування запису № 12271020000018165 від 14.12.2017 р. про проведення державної реєстрації юридичної особи Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 7-13).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У вказаному рішенні суд першої інстанції вказав на правомірність дій державного реєстратора, посилаючись на відсутність у законодавстві України заборони на використання третьою особою у своїй назві найменування підприємства для захисту прав та інтересів робітників, якого її утворено, що дозволило належним чином ідентифікувати відповідну громадську організацію та окреслити в її назві зміст та коло її діяльності (т. 1 а.с. 5-7).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Криворізький залізорудний комбінат» оскаржило його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на порушення державним реєстратором норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», яке полягає у реєстрації третьої особи без отримання реєстратором письмової згоди скаржника на використання власної назви. У свою чергу, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог з мотивів відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації третьої особи. Скаржник зазначає про те, що державний реєстратор мав зупинити проведення реєстрації третьої особи з метою отримання згоди на використання останньою назви скаржника. З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове судове рішення про задоволення позовних вимог (т. 2 а.с. 13-20).
01.02.2019 р. через канцелярію суду відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній зазначив, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено вичерпний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації. Вимога щодо надання письмового дозволу на використання назви іншої особи нормами вказаного Закону не передбачена. Також, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», яким зокрема визначено порядок організації профспілки, не містить вимоги до написання найменування профспілкових організацій. Отже, твердження позивача про обов’язок державного реєстратора щодо необхідності зупинення державної реєстрації третьої особи для отримання письмової згоди скаржника на використання його назви у найменуванні третьої особи при проведенні її державної реєстрації є необґрунтованими. Відповідно, апеляційна скарга не підлягає задоволенню (т. 2 а.с. 33-39).
У судовому засіданні 06.03.2019 р. представники скаржника та відповідача свої вимоги, викладені відповідно у апеляційній скарзі та відзиві на неї, підтримали.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За правилами ч. 1 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема у постановах ОСОБА_1 Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі №815/6945/16.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У справі, що розглядається, спір виник стосовно правомірності рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації юридичної особи під найменуванням Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», яке містить у собі найменування іншої юридичної особи, а саме - Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат».
Отже, фактично у даній справі предметом спору є використання третьою особою комерційного найменування скаржника. Тобто існує спір про право інтелектуальної власності, яке підлягає вирішенню у межах господарського судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі – підлягає закриттю.
Керуючись статтями 238, 241-245, 250, 315, 319, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 р. у справі № 0440/6100/18 скасувати.
Провадження у справі № 0440/6100/18 закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до статей 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 13.03.2019 року.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя В .Є. Чередниченко
Суддя А.В. Суховаров
