ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/11910/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Кузьмишеної О. М., Пилипенко О. Є.
за участю секретаря Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Громадської організації «Єврейська правозахисна група» та Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», Український інститут національної пам'яті, - про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання нечинним рішення в частині, за апеляційною скаргою Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И Л А :
Громадська організація «Єврейська правозахисна група» та Громадська організація «Антифашистська правозахисна ліга» звернулися до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016 у задоволенні клопотання позивачів про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо підписання та оприлюднення рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 щодо перейменування Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, та всі дії по винесенню на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення в адміністративній справі, - відмовлено.
В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, клопотання Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» та Громадської організації «Єврейська правозахисна група» про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено Київській міській раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у даній справі.
В задоволенні клопотання про зупинення дії пункту 5 Додатку «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» до рішення Київської міської ради «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у м. Києві» від 07.07.2016 №559/559 щодо перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери, до ухвалення рішення в адміністративній справі, - відмовлено.
08.05.2018 протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача без самостійних вимог Політичну партію «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», та 09.07.2018 - Український інститут національної пам'яті.
Представником Політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» до Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником Політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову якою скасувати заходи забезпечення позову у цій справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, вказана справа підлягала розгляду суддею-доповідачем Шелест С.Б., суддями Кузьмишиною О.М., Пилипенко О.Є.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.12.2018.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання не відбулося та справу відкладено на 15.01.2019.
На підставі рішення зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019, а також розпорядження керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019, у справі здійснено повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого її було передано на розгляд судді-доповідачу Кузьменку В.В., суддям Кузьмишиній О.М., Пилипенко О.Є.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 вказаною колегією суддів прийнято до свого провадження справу та призначено до розгляду на 21.02.2019.
В судовому засіданні встановлено необхідність витребування з суду першої інстанції детальної довідки яка відображатиме хронологічну послідовність вчинених дій сторонами у цій справі (подання позовної заяви, подання заяви про зміну позовних вимог, подання інших клопотань, результат їх розгляду) та процесуальні рішення суду у зв'язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву.
18.03.2019 в судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав скаргу та просив скасувати забезпечення позову.
Від позивачів до суду надійшли письмові відзиви на апеляційну скаргу. Представники позивачів в судовому засіданні просили залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що обставин чи підстав, які б свідчили про неактуальність вжитих Окружним адміністративним судом міста Києва 12.06.2017 заходів забезпечення позову в клопотанні не зазначено.
Зміни до порядку вжиття таких заходів, не можуть відповідно до частини четвертої статті 3 КАС України та дотримання прав учасника справи мати зворотну дію в часі.
Надаючи правову оцінку правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції що діяла на час забезпечення позову) суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи із зазначених норм, скасовуючи заходи забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку що відпали підстави існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності скасування вжитих заходів з урахуванням такого: обґрунтованості вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; відсутність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі скасування таких заходів.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, Громадська організація «Єврейська правозахисна група» та Громадська організація «Антифашистська правозахисна ліга» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, враховуючи доповнення позову 11 жовтня 2016 року:
- визнати дії Київської міської ради щодо розгляду на засіданні Комісії з питань перейменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, неправомірними;
- зобов'язати Київську міську раду не підписувати та не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 року щодо перейменування Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, та не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича;
- визнати нечинним рішення Київської міської ради №559/559 від 07.07.2016 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» в частині перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери (п.5 Додатку до Рішення №559/559 «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві»), з дати прийняття.
02 серпня 2016 року представником ГО «ЄВРЕЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА» та ГО «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії до ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме: всі дій по підписанню та оприлюдненню рішення сесії депутатів Київради від 07.07.2016 року щодо перейменування Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, до ухвалення рішення в адміністративній справі; всі дій по винесенню на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року - відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
15 грудня 2016 року позивачі звернулись до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення адміністративного позову, яким просили вжити заходів забезпечення адміністративного позову, враховуючи уточнення від 12 червня 2017 року, шляхом:
- зупинення дії п.5 Додатку «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» до Рішення Київської міської ради №559/559 від 07.07.2016 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» щодо перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери, до ухвалення рішення в адміністративній справі;
- заборони відповідачу вчиняти всі дії по підписанню та оприлюдненню рішення сесії депутатів Київради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено частково та заборонено Київській міській Раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення по справі № 826/11910/16.
Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017.
При вжитті заходів забезпечення позову, суди виходили з того, що їх невжиття вочевидь призведе до повної неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення по справі. Існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а розгляд заявлених позивачами позовних вимог в даній адміністративні справі взагалі втратить будь-який сенс.
Представник апелянта обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову зазначив, що 14.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 151 якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Вказує, що адміністративним позовом не оскаржується рішення Київської міської ради від 01.06.2017 № 419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві».
З урахуванням існуючого предмету позову у справі № 826/11910/16, на думку апелянта, рішення Київської міської ради від 01.06.2017 № 419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві» у будь-якому випадку буде чинним по завершенню процесу у справі, оскільки воно не оскаржується.
Представник апелянта наголосив, що станом на дату розгляду вказаного клопотання такі заходи забезпечення позову втратили свою актуальність.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а частиною першою статті 58 Конституції України закріплено загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
В частині четвертій статті 3 КАС України передбачено, що закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміни до порядку вжиття заходів забезпечення позову (з 15.12.2017), не можуть відповідно до наведеної частини четвертої статті 3 КАС України та дотримання прав учасника справи мати зворотну дію в часі. А наведені в підпункті 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції положення про те, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, стосуються вчинення конкретної процесуальної дії після 15.12.2017.
Крім того, як встановлено колегією суддів, 13.08.2018 представником Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог), у якій висловлено прохання змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог ще однією вимогою, а саме, визнати нечинним, тобто незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 01.06.2017 за №419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві» щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича.
На момент звернення до суду з даним позовом (02.08.2016) рішення Київської міської ради від 01.06.2017 про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича не існувало, що об'єктивно унеможливило звернення позивача до суду з позовними вимогами, предметом яких є скасування такого рішення.
Суд першої інстанції ухвалою від 16.11.2018 прийняв зміну позову та дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 01.06.2017 про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича є взаємопов'язаною з первісними вимогами позивача, оскільки первісними позовними вимогами є оскарження дій відповідача щодо розгляду питання про перейменування вказаного проспекту та зобов'язання відповідача не вчиняти дії щодо подальшого розгляду цього питання, а нова позовна вимога стосується оскарження рішення відповідача як наслідку здійснених відповідачем дій з розгляду та вирішення питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.
Скасування заходів забезпечення позову на переконання колегії суддів унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що позивачами були надані докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому, в разі скасування заходів забезпечення позову.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У той же час, слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову за даних обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті.
Забезпечення позову буде ефективним засобом захисту (поновлення) порушених прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Заборона вчинення дій є тимчасовим заходом, не вирішує спір по суті та не є втручанням у діяльність суб'єкта владних повноважень, оскільки можливість вжиття такого заходу прямо передбачена процесуальним законодавством.
При прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову судом також була врахована практика Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" Європейського суду з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини констатував, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Окрім того, Конституційним Судом України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 було наголошено на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Застосуванням заходів забезпечення позову не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, а скасування таких заходів, в свою чергу може спричинити незворотні наслідки.
Таким чином, перевіривши зазначені в заяві про скасування заходів забезпечення позову доводи та з'ясувавши обставини справи, а також оцінивши докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову, оскільки у випадку скасування судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних витрат.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, ухвала суду першої інстанції у цій справі є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 157, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Єврейська правозахисна група» та Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», Український інститут національної пам'яті, - про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання нечинним рішення в частині - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя -доповідач: В. В. Кузьменко
Судді : О. М. Кузьмишина
О. Є. Пилипенко
Повний текст постанови виготовлено 19.03.2019
