ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року Справа № 826/11910/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Лічевецького І.О.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представники позивачів Зюнькіної В.П., Бережної О.П.,

представника відповідача Перепелиці К.М., Шибанова Я.М.,

представників третіх осіб Алексеєвої Т.Ю., Солов`я О.М., Дудки Р.О.,

Рябенка С.Д., Дмитренка В.І., Біловчука Д.І.,

Новіцької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за праилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Київської міської ради, всеукраїнського об`єднання «Свобода» та Українського інституту національної пам`яті на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2019 року у справі

за позовом громадської організації «Єврейська правозахисна група», громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга»

до Київської міської ради,

треті особи на стороні позивача,

які не заявляють самостійні вимоги

на предмет спору: громадська організація «Ветерани праці - діти війни»,

громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної»,

Київська міська організація ветеранів,

треті особи на стороні відповідача,

які не заявляють самостійні вимоги

на предмет спору: всеукраїнське об`єднання «Свобода»,

Український інститут національної пам`яті,

громадська організація «Мистецький центр «Локація», ОСОБА_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

визнання нечинним, незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Громадська організація «Єврейська правозахисна група» (далі-позивач 1) та громадська організація «Антифашистська правозахисна ліга» (далі - позивач 2) звернулися до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: громадська організація «Ветерани праці - діти війни», громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної», Київська міська організація ветеранів, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Всеукраїнське об`єднання «Свобода», Український інститут національної пам`яті, Громадська організація «Мистецький центр «Локація», ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяв про зміну предмету позову, просили:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду на засіданні Комісії з питань перейменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту на проспект Степана Бандери;

- зобов`язання відповідача не підписувати і не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 р. щодо перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери та не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;

- визнати нечинним з дати прийняття рішення КМР від 07.07.2016 №559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» в частині перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери (пункт 5 додатку до рішення «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві»);

- визнати нечинним, незаконним та скасувати рішення КМР від 01.06.2017 № 419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві» щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано пункт 5 додатку «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 р. № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві»;

- визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 01.06.2017 р. № 419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві».

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваними діями та рішеннями КМР порушені права та законні інтереси позивачів у культурній і соціальній сферах, що перейменування проспектів становить особливий соціальний та психологічний інтерес мешканців м. Києва, а тому подання з приводу перейменування проспекту Генерала Ватутіна та Московського проспекту і пояснювальні записки повинні були містити аналіз і обґрунтування відхилення або врахування всіх редакцій пропозицій за підсумками громадського обговорення (305 редакції щодо пр. Ватутіна і 249 - щодо Московського пр.), письмових звернень громадян та організацій, а також дзвінків, які надійшли від мешканців м. Києва через КБУ «Контактний центр».

Крім того, судом зазначено, що подання та проект рішення не відповідають Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», що в поданнях не зазначено конкретної правової норми, на підставі яких вони внесені на розгляд, що вони не містять інформаційної довідки щодо історичного обґрунтування запропонованих нових назв проспектів, а наявна довідка не відповідає вимогам законодавства, а також, що в листі (поданні) щодо перейменування вищезазначених проспектів не вказано конкретної статті Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних поій» та норми Порядку № 432, на підставі якої суб`єкт звернення просить змінити їх назви.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач і треті особи: ВО «Свобода» та Український інститут національної пам`яті подали апеляційні скарги.

Відповідач та Український інститут національної пам`яті у своїх апеляційних скаргах просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

ВО «Свобода» у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянти вважають, що права та охоронювані законом індивідуально визначені інтереси позивачів у межах виниклих спірних правовідносин не порушені. ВО «Свобода» також наголошує на тому, що жоден з учасників справи не зареєстрований на пр. Шухевича (Ватутіна) або пр. Бандери (Московському пр.). При цьому, апелянти наполягають на правомірності перейменування відповідачем вказаних проспектів та дотриманні ним законодавчо визначеної процедури.

Крім того, апелянт - відповідач у своїй скарзі зазначає, що перейменування проспектів та прийняття оскаржуваних позивачами рішень було здійснено КМР на підставі Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», а не Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», що законодавством не встановлено чіткої форми та змісту історичної довідки, яка складається до перейменування вулиць, що вирішення питання прийнятності відповідного подання належить до дискреційних повноважень КМР, що С. Бандера і Р. Шухевич визнані борцями за незалежність України та перебували у складі ОУН і в пояснювальній записці до проекту рішення ради було наведено відповідне обґрунтування.

Також апелянт - відповідач наполягає на тому, що радою було дотримано процедуру прийняття оскаржуваних рішень і проведення громадських обговорень у формі електронної консультації на офіційному веб-сайті ради та враховано відповідні звернення (пропозиції) за результатами їх проведення.

Апелянти - ВО «Свобода» та Український інститут національної пам`яті у своїх скаргах також зазначають, що позивачами було безпідставно пропущено строк звернення до суду з позовом у цій справі в частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення КМР від 01.06.2017 р. № 419/2641, що судом безпідставно задоволено подану ними заяву про зміну предмета позову і що така позовна вимога не могла бути предметом судового розгляду.

З цих та інших підстав апелянти вважають, що рішення суду прийнято за неповно та неправильно встановлених обставин цієї справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачами, ГО «Ветерани праці - діти війни» та Київською міською організацією ветеранів України подано відзиви на апеляційні скарги, в яких вони просять залишити скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягають на правильності і обґрунтованості висновків суду першої інстанції, на тому, що позивачі мають право звертатися до суду на захист прав та інтересів своїх членів та інших громадян України, що відповідачем змінено назви проспектів внаслідок «декомунізації», з порушенням вимог чинного законодавства та без дотримання чітко визначеної процедури вирішення цього питання, без урахування думки громадськості, а також зазначають, що питання стосовно поновлення строку на оскарження рішення КМР від 01.06.2017 р. № 419/2641 вже було вирішено судом першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 витребувано додаткові докази у справі та продовжено строк розгляду справи.

28.10.2019 третьою особою - ГО «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної» заявлено вівід колегії суддів у цій справі, який ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 визнано необґрунтованим та зупинено апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 в задоволенні зазначеної заяви про відвід відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 апеляційне провадеження у справі поновлено.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача та Українського інституту національної пам`яті підлягають задоволенню повністю, апеляційна скарга ВО «Свобода» - задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.08.2015 Український інститут національної пам`яті звернувся до Київського міського голови з листом № 01/1029, в якому просив розглянути пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків міста Києва, названих іменами осіб, причетних до встановлення радянської влади, боротьби з українською державністю, організації та здійснення голодоморів і політичних репресій та назв, що носять російський колоніальний характер, зокрема, проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, головного командира Української Повстанської Армії, проспект Московський на проспект Степана Бандери.

До вказаного листа було додано, зокрема, історичне обґрунтування нових назв вулиць, в якому викладено інформацію щодо постаті Ватутіна Миколи Федоровича , Шухевича Романа Осиповича та Бандери Степана Андрійовича з посиланням на відповідні джерела.

02.03.2016 зазначена пропозиція Інституту була розглянута на засіданні Комісії з питань перейменування КМР, яка утворена відповідно до розпорядження Київського міського голови від 22.09.2014 р. № 259 на виконання пункту 2 рішення Київської міської ради від 13.11.2013 №432/9920 «Про затвердження Порядку найменування об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві».

За результатами розгляду звернення Українського інституту національної пам`яті Комісією вирішено 10-ма голосами з 12-ти (2 утримались) підтримати перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича та 11-ма голосами (1 утримався) - проспекту Московського на проспект Степана Бандери, а також рекомендували винесення цих питань на громадське обговорення (пункт 6 протоколу засідання Комісії № 4).

У період з 28.03.2016 по 28.05.2016, тобто 2 місяці (61 день), тривали громадські обговорення у формі електронної консультації на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва з приводу вказаних питань, а саме: https://forum.kyivcity.gov.ua/projects/view.php?P=207 (Обговорення щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича) та https://forum.kyivcity.gov.ua/projects/view.php?P=210 (обговорення щодо перейменування проспекту Московського у Оболонському та Подільському районах на проспект Степана Бандери).

Кількість користувачів, які взяли участь в обговоренні щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна складає 5794, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 270, підтримали проект - 3165, не підтримали - 2627, а кількість користувачів, що взяла участь в обговоренні щодо перейменування проспекту Московського складає 5697, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 226, підтримали проект - 3146, не підтримали - 2548.

Також до виконавчого органу КМР (КМДА) надійшли письмові звернення від Голосіївської та Печерської районних організацій ветеранів, громадянки ОСОБА_5 як представника організації дітей війни з незгодою щодо перейменування проспектів Генерала Ватутіна та Московського на честь Романа Шухевича та Степана Бандери відповідно.

Через КБУ «Контактний центр» надійшло близько 90-та дзвінків від мешканців Києва з незгодою щодо перейменування проспектів Ватутіна та Московського на честь Романа Шухевича та Степана Бандери відповідно.

06.06.2016 на засіданні Комісії КМР з питань найменувань слухали інформацію про результати громадського обговорення щодо перейменування, зокрема, проспекту Генерала Ватутіна Московського проспекту, за результатами чого вирішили, враховуючи результати громадського обговорення, підтримати таке перейменування та рекомендувати Київському міському голові внести відповідне подання відповідачу.

24.06.2016 Київським міським головою подано до КМР подання № 08/231-2743/ПР, яке погоджено, зокрема, постійною комісією Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків (з приміткою «Підписи на першій сторінці рішення»), постійною комісією Київради з питань культури та туризму (з приміткою «З зауваженнями за виключенням пункту 2 Додатку до проекта»), начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради.

До вказаного подання додано проект рішення та додаток до нього, під пунктами 6 та 7 якого значено перейменування спірних проспектів.

У пояснювальній записці до вказаного проекту зазначено:

- в пункті 1 «Обґрунтування необхідності видання рішення», що підставою для його розроблення є п. 41 ч. 1 ст. 26, п. 1 ст. 37, п. 1 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», протокол засідання Комісії з питань найменувань від 06.06.2016 р. № 6;

- у пункті 2 «Мета і завдання рішення» вказано, що мета прийняття рішення - вшанування пам`яті видатних діячів українського народу шляхом перейменування вулиць, проспектів та провулку у місті Києві.

07.07.2016 зазначені подання та проект рішення розглянуто та підтримано 87-ма голосами депутатів на пленарному засіданні КМР, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві».

У пункті 5 додатку до вказаного рішення «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» зазначено перейменування проспекту Московського в Оболонському та Подільському районах м. Києва на проспект Степана Бандери.

Питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича знято з розгляду у зв`язку з великою кількістю зауважень.

31.10.2016 на черговому засіданні Комісії з питань найменувань розглянуто звернення члена Комісії, депутата КМР вирішено звернутися до Київського міського голови та заступника міського голови-секретаря КМР щодо повернення до розгляду питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна.

05.12.2016 Київським міським головою повторно подано до КМР відповідне подання № 08/231-4798/пр з додатками, яке погоджено, зокрема, постійною комісією КМР з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків (пункт 8.2 протоколу від 06.12.2016 р. № 35), постійною комісією КМР з питань культури, туризму та інформаційної політики (питання № 3 порядку денного відповідно до протоколу від 08.12.2016 р. № 28), начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради (з приміткою «з рекомендаціями від 14.12.2016 р. № 08/230-2862»).

До вказаного подання додано проект рішення та додатки до нього, зокрема, пояснювальну записку, в пункті 1 якої «Обґрунтування необхідності видання рішення» зазначено, що підставою для розроблення проекту рішення є п. 41 ч. 1 ст. 26, п. 1 ст. 37, п. 1 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Закон України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті», протокол засідання Комісії з питань найменувань від 06.06.2016 № 6.

У пункті 2 зазначеної пояснювальної записки «Мета і завдання рішення» метою прийняття рішення вказано вшанування пам`яті видатного діяча українського народу шляхом перейменування проспекту у місті Києві.

Також у додатках до пояснювальної записки міститься інформаційна довідка, в якій викладено інформацію щодо особистостей Миколи Ватутіна та Романа Шухевича .

22.12.2016 зазначений проект не набрав необхідної кількості голосів.

02.03.2017 відповідачем прийнято рішення № 1067/2071 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві», пунктом першим якого до вказаного вище рішення КМР № 559/559 внесено зміни, а саме виключено у преамбулі рішення слова «Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

01.06.2017 зазначені подання та проект рішення розглянуто та підтримано 69-ма голосами депутатів на пленарному засіданні КМР, у зв`язку з чим прийнято спірне рішення № 419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві», пунктом першим якого перейменовано проспект Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича.

ГО «Єврейська правозахисна група» та ГО «Антифашистська правозахисна ліга» (позивачі в цій справі) є громадськими організаціями, мета діяльності яких визначена в їх Статутах.

Метою діяльності ГО «Єврейська правозахисна група» є захист прав і свобод, суспільних, національних, соціальних, культурних, економічних, міжконфесійних, міжнаціональних та інших законних інтересів громадян України та інших осіб на державному та міжнародному рівнях; сприяння запобіганню поширення проявів юдофобії, неонацизму, неофашизму, антисемітизму та вандалізму в Україні; сприяння відродженню та розвитку єврейської культури, історії мови, традиції, освіти.

Метою діяльності ГО «Антифашистська правозахисна ліга» є захист прав і свобод, суспільних, національних, соціальних, культурних, економічних, міжконфесійних, міжнаціональних та інших законних інтересів громадян України та інших осіб на державному та міжнародному рівнях; сприяння відродженню правового просвітництва у сфері антифашистської діяльності та запобіганню проявів неонацизму, неофашизму, антисемітизму та вандалізму в Україні.

12.06.2016 до ГО «Єврейська правозахисна група» звернулася ОСОБА_9 , яка зареєстрована на АДРЕСА_1, щодо захисту її прав і законних інтересів як члена цієї ГО, що порушені, на її думку, діями КМР з перейменування вказаного проспекту.

20.07.2016 до ГО «Антифашистська правозахисна ліга» звернувся ОСОБА_11 , який зареєстрований на АДРЕСА_2, щодо захисту його прав і законних інтересів як члена цієї ГО, що порушені, на його думку, діями КМР з перейменування вказаного проспекту.

Позивачі, вважаючи протиправними дії відповідача щодо розгляду на засіданні Комісії КМР питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна та Московського проспекту, а також незаконними відповідні рішення КМУ, звернулися до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24.05.2012 № 4865-VI (далі - Закон № 4865-VI), Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженим постановою КМУ від 24.10.2012 № 989 (далі - Порядок № 989), Порядком найменування об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві, затвердженим рішенням КМР від 13.11.2013 № 432/9920 (далі - Порядок № 432/9920), Положенням про Український інститут національної пам`яті, затвердженим постапновою КМУ від 12.11.2014 № 684 (далі - Положення № 684), Положенням про Комісію з питань найменувань, затвердженим розпорядженням Київського міського голови від 22.09.2014 № 259 (далі - Положення № 259), Порядком проведення у місті Києві громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженим розпорячдженням Київського міського голови від 19.08.2014 № 175 (далі - Порядок № 175), Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням КМР від 12.11.2014 р. № 351/351 (далі - Регламент КМР).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.

Згідно з п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 4865-VI пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть вноситися на розгляд суб`єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, зокрема державними органами.

Пунктом 1 Положення № 684, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, регламентовано основні завдання Українського інституту національної пам`яті, якими зокрема є: реалізація державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, та передбачено, що він є державним органом.

Відповідно до п.п. 1, 4-6 Положення № 259 Комісія з питань найменувань є постійнодіючим консультативно-дорадчим органом при Київському міському голові, який утворюється з метою отримання фахових висновків з питань присвоєння, зміни назв об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві.

За результатами розгляду клопотань Комісія підтримує або не підтримує клопотання про присвоєння, зміну назв об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичній особі або об`єкту міського підпорядкування у місті Києві імені (псевдоніма) фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події.

Рішення Комісії з питань найменувань мають рекомендаційний характер і враховуються під час підготовки Київським міським головою відповідного подання до Київської міської ради.

Формою роботи Комісії з питань найменувань є засідання.

Пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону № 4865-VI передбачено, що подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі присвоєння імені фізичної особи скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 4865-VI подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб`єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

Подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події повинно містити:

1) найменування суб`єкта, якому вноситься таке подання (ст. 8);

2) найменування суб`єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (ст. 7);

3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.

До подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються:

1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім`я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності;

2) розрахунки та кошторис витрат, пов`язаних з присвоєнням юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події;

3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону № 4865-VI імена фізичних осіб присвоюють сільські, селищні, міські ради - вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 3, ч. 3 ст. 4 Закону № 4865-VI імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам`яті про осіб, які:

1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;

2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім`я Батьківщини;

3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.

Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Під об`єктами права власності також розуміються, зокрема, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости.

Статтею 11 Закону Закону № 4865-VI передбачено, що зміна, відмова від присвоєного юридичній особі та/або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або збереження за правонаступником присвоєного імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі припинення юридичної особи, якій присвоєно ім`я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, а також передання всього її майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події.

У поданні про зміну, відмову від присвоєних імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або їх збереження обов`язково зазначається обґрунтування.

Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.

Аналогічне положення закріплено в пункті 7 розділу I Порядку № 432/9920.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 989 передбачено, що громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об`єднання, що не є юридичними особами.

Згідно з п.п. 3, 5 Порядку № 989 організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб. Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

У п. 6 Порядку № 175 визначено, що рішення про проведення громадського обговорення приймається Київським міським головою, з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 №432/9920 «Про затвердження Порядку найменування об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві».

Київський міський голова надає доручення, в якому визначає питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

Громадське обговорення передбачає, зокрема, узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення (пп. 3 п. 4 Порядку № 989, пп. 5.3 п. 5 Порядку № 175).

Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.

Пропозиції (зауваження) реєструються організатором громадського обговорення.

Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються (пункт 6 Порядку № 989, п. 7 Порядку № 175).

Згідно з пунктом 9 розділу II Порядку № 432/9920 зміна присвоєних імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій юридичним особам та об`єктам здійснюється у такому ж порядку, що і їх присвоєння.

Відповідно до пунктів 6-8 розділу II Порядку № 432/9920 присвоєння імені (псевдоніму) фізичної особи об`єктам здійснюється за рішенням Київської міської ради на підставі відповідного подання Київського міського голови згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

За результатами розгляду Подання та відповідних документів Київська міська рада протягом 15 робочих днів після внесення такого Подання приймає відповідне рішення.

Проекти рішень Київської міської ради про присвоєння імені (псевдоніму) фізичної особиоб`єктам погоджуються постійною комісією Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків та інформаційної політики і постійною комісією Київради з питань культури та туризму.

Згідно з ч. 7 ст. 21 Регламенту КМР разом з проектом рішення до секретаріату Київради подається: 1) пояснювальна записка (із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка є суб`єктом подання проекту рішення, повної назви її посади, контактних даних особи, відповідальної за супроводження проекту рішення, а також зазначається доповідач проекту рішення на пленарному засіданні Київради); пояснювальна записка повинна містити: опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення та обґрунтування адекватності і достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також їх актуальності для територіальної громади міста Києва; правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення і норми нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення); детальний опис цілей і завдань, очікуваних позитивних соціально-економічних та інших наслідків для територіальної громади від реалізації запропонованого проекту рішення; 2) додатки (якщо вони є).

У ч.ч. 1, 4, 6-9 ст. 23 Регламенту КМР закріплено, що проекти рішень Київради реєструються в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради.

Проект рішення Київради, поданий з дотриманням вимог частин другої-десятої статті 21 цього Регламенту, реєструється не пізніше двох днів з дня надходження.

Протягом трьох днів з дня реєстрації проекту рішення Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення профільній постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається профільною з попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям відповідно до їх функціональної спрямованості.

Після реєстрації проекту рішення управління адміністративного та господарського забезпечення Київської міської ради робить сканкопію проекту рішення Київради та додатків до нього, в той же день розміщує відповідні матеріали на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua), а управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради направляє оригінал проекту рішення і його письмові копії для розгляду постійним комісіям Київради.

Постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом чотирнадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення у комісії опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення: 1) підтримують проект рішення Київради: 1.1) візують проект рішення без зауважень; 1.2) візують проект рішення із зауваженнями чи пропозиціями; 2) відхиляють проект рішення. Зауваження чи пропозиції викладаються у висновку постійної комісії та направляються до профільної постійної комісії. Висловлені зауваження та пропозиції постійних комісій є обов`язковими для розгляду профільною постійною комісією Київради.

У разі ненадходження до профільної постійної комісії письмової інформації про результати розгляду постійною комісією проекту рішення протягом встановленого цією частиною строку, проект рішення вважається погодженим такою постійною комісією. Профільна постійна комісія протягом тридцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення у комісії опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення: 1) підтримує проект рішення Київради: 1.1) візує проект рішення без зауважень; 1.2) візує проект рішення із зауваженнями чи пропозиціями; 2) за згодою суб`єкта подання направляє проект рішення на доопрацювання, в тому числі шляхом створення робочої групи постійної комісії для доопрацювання проекту рішення; 3) відхиляє проект рішення. У разі якщо профільна постійна комісія протягом встановленого строку не розглянула проект рішення, останній вважається погодженим профільною постійною комісією. У разі підтримання проекту рішення, а також висловлення зауважень та пропозицій до проекту рішення профільна постійна комісія направляє проект рішення для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, яке протягом чотирнадцяти днів: 1) погоджує проект рішення без зауважень (візує проект рішення); 2) надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства, надає зауваження і рекомендації, зокрема рекомендації стосовно порядку розгляду проекту рішення.

У разі якщо управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради протягом визначеного в цій частині строку не розглянуло проект рішення, останній вважається погодженим управлінням.

Відповідно до ч. 7 ст. 26, ч.ч. 1, 2 ст. 31 Регламенту КМР пояснювальна записка повинна містити: 1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва; 2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення); 3) опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проекту рішення; 4) прізвище або назву суб`єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проекту рішення на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проекту рішення.

Управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб`єкта подання (у випадках, передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення: 1) погоджує проект рішення Київради та підписує його; 2) погоджує проект рішення Київради з наданням письмових рекомендацій; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка «з рекомендаціями»; 3) надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка «правовий висновок».

Якщо проект рішення було подано до управління правового забезпечення діяльності Київради профільною постійною комісією Київради та було погоджено управлінням правового забезпечення діяльності Київради, погоджений проект рішення разом із відповідними письмовими рекомендаціями управління (у разі наявності) не пізніше наступного дня після погодження направляється профільній постійній комісії Київради. Профільна постійна комісія не пізніше наступного дня після отримання проекту рішення передає його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради.

Частиною 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру перейменування проспектів у м. Києві, яка складається з наступних етапів: 1) звернення уповноваженого державного органу з пропозицією до КМР; 2) її попередній розгляд Комісією з питань найменувань при Київському міському голові (далі - Комісія); 3) прийняття Комісією рішення щодо перейменування, яке має рекоментаційний характер та передається на розгляд Київського міського голови (далі - Голова); 4) проведення за дорученням Голови громадських обговорень з цього питання; 5) узагальнення результатів громадських обговорень; 6) підготовка Головою відповідного подання до КМР щодо перейменування проспектів; 7) розгляд такого подання КМР та прийняття кінцевого рішення за процедурою, визначеною Регламентом ради.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувані позивачами рішення від 07.07.2016 № 559/559 та від 01.06.2017 № 419/2641 в частині щодо перейменування проспектів Московского та Генерала Ватутіна прийняті КМР в порядку Закону № 4865-VI, за визначеною ним процедурою, у зв`язку з надходженням пропозицій Українського інституту національної пам`яті (далі - Інститут), підтриманих спеціальноуповноваженою Комісією КМР, з урахуванням узагальнених результатів громадського обговорення, та на підставі подання Голови ради.

При цьому, доводи позивачів та представників ГО «Ветерани праці - діти війни» та Київської міської організації ветеранів України про те, що спірні рішення ради прийняті відповідно до іншого Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон № 317-VIII) та за визначеною саме ним процедурою, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що у пропозиціях Інституту, на підставі яких відповідачем було розпочато процедуру щодо перейменувань проспектів, зокрема, зазначено про необіхдність зміни їх назв у зв`язку з тим, що назва проспекту Московського має російський колоніальний характер, а проспект Ватутіна названо на честь особи, яка причетна до встановлення радянської влади і боротьби з українською державністю. Жодних посилань на Закон № 317-VIII такі пропозиції не містили /т.2 а.с.211-232/.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що така підстава для перейменування як «російський колоніальний характер» назви об`єкта взагалі не підпадає під дію вказаного Закону.

Крім того, вказані пропозиції Інституту були попередньо розглянуті Комісією з питань перейменувань на засіданнях 02.03.2016 (протокол № 4) та 06.06.2016 (протокол № 6) без застосування Закону № 317-VIII та/або аналізу визначених ним підстав для зміни відповідних найменувань проспектів /т. 1 а.с.140-145/. Навпаки, відповідачем застосовано процедуру перейменування вказаних проспектів, регламентовану Законом № 4865-VI.

Посилання позивачів на зазначення в оскаржуваному рішенні КМР від 07.07.2016 № 559/559 ( щодо перейменування проспекту Московського ) Закону № 317-VII, не є достатнім доказом того, що саме проспект Московський перейменовано в порядку цього Закону, оскільки, вказане рішення КМР стосувалося не лише перейменування проспекту Московського, а й зміни назв ще трьох вулиць та провулку, що позивачами не оскаржується.

Також колегія суддів звертає увагу й на те, що подання Голови з відповідними додатками, на підставі яких прийнято вказане рішення, так саме стосувалося перейменування не тільки цього проспекту, а й інших об`єктів.

Тож, зазначення в преамбулі вказаного ршіення та в поданні Голови, окрім посилання на Закон № 4865-VІ, також Закону № 317-VII не надає виключних підстав вважати, що саме Московський проспект перейменовано в порядку Закону № 317-VII.

Крім того, як було встановлено раніше, пропозиція Інституту щодо його перейменування надішла в порядку Закону № 4865-VІ та всі наступні законодавчо визначені етапи прийняття КМР рішення з цього питання також проведні з дотриманням процедури, регламентованої саме цим Законом, а не Законом № 317-VIII, на який посилалися позивачі.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що рішенням КМР від 02.03.2017 № 1067/2071 взагалі виключено посилання у рішенні КМР від 07.07.2016 № 559/559 на Закон № 317-VII /т.2 а.с.129/, а інше оскаржуване позивачеми рішення КМР від 01.06.2017 № 419/2641 таке посилання ніколи не містило.

Твердження представників позивачів у судовому засіданні про те, що пропозиції Інституту щодо спірного перейменування проспектів надійшли з посиланням на Закон № 317-VIII, спростовуються матеріалами цієї справи /т.2 а.с.211-232/ та суперечать іншим доводам самих же позивачів про те, що такі пропозиції Інституту не містять будь-яких посилань на норми законодавства.

Отже, наведені доводи позивачів і третіх осіб щодо застосування відповідачем Закону № 317-VIII та порушення його вимог, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами цієї справи.

Доводи позивачів про те, що вищевказані пропозиції Інституту не відповідають вимогам законодавства, оскільки не містять відповідного обґрунтування та посилання на норму Закону, а тому, як вважають позивачі, не могли бути підставою для застосування процедури перейменування проспектів, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, аналіз вищевикладених законодавчих приписів, зокрема положень Закону № 4865-VI, дозволяє стверджувати, що жодною нормою не регламентовано форми відповідних пропозицій, а встановлено вимоги саме до подання, на підставі якого уповноваженим суб`єктом, тобто в цьому випадку КМР, приймається рішення про перейменування. У даному випадку Київський міський голова, а не Інститут, з вернувся з таким поданням до Ради.

Крім того, перевіряючи доводи позивачів, зокрема щодо необґрунтованості вказаних пропозицій Інституту, колегія суддів зазначає, що такі пропозиції Інституту містять відповідне історичне обґрунтування, зокрема, щодо постатей Романа Шухевича та Степана Бандери /т.2 а.с.211-232/, що також вказує на необґрунтованість наведених доводів позивачів.

Твердження представників позивачів, наведені ними під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, про те, що історичні довідки Інституту надані після прийняття оскаржуваних ними рішень КМР, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що такі довідки подані Інститутом до Ради разом з пропозиціями листом від 25.08.2015 № 01/1029 /т.2 а.с.211/, а спірні рішення прийняті відповідачем 07.07.2016 та 01.06.2017, тобто після їх надходження та проведення відповідних процедурних етапів.

Доводи позивачів, ГО «Ветерани праці - діти війни» та Київської міської організації ветеранів України про те, що оскаржувані рішення КМР в частині перейменування спірних проспектів прийняті за поданнями Голови, в яких відсутній опис проблеми, умов та підстав зміни найменувань проспектів, інформаційної довідки, обґрунтування прийняття або відхилення всіх пропозицій, що надійшли за підсумками громадського обговорення, та звернення члена Комісії Кальницького М.Б. , колегія суддів приймає до уваги, але вважає, що такі недоліки є формальними, з огляду на наступне.

Так, подання Голови від 24.06.2016 та від 05.12.2016 містять ряд додатків (зокрема, пояснювальні записки, інформаційні довідки та проекти відповідних рішень), в яких наведено посилання на Закон № 4865-VI, викладено відповідне обґрунтування порушених питань, мету та завдання прийняття радою рішень про перейменування проспектів Московського та Ватутіна, а також узагальнені результати громадських обговорень.

У вказаних додатках, крім іншого, зазначено, що назви проспектів носять російський колоніальний характер, пов`язані зі встановленням радянської влади та іменем особи, причетної до боротьби з українською державністю, організацією і здійсненням голодоморів та політичних репресій на українських землях, що є недопустимим в умовах розбудови України як незалежної держави та потребує зміни таких найменувань на імена видатних саме українських діячів - Романа Шухевича та Степана Бандери /т.1 а.с.138-139/.

Таким чином, подання Голови від 24.06.2016 та від 05.12.2016 в цілому за змістом відповідають вищенаведеним вимогам законодавства, зокрема ст.ст. 6, 7 Закону № 4865-VІ та Порядку № 432.

Крім того, зазначені подання з додатками до їх розгляду КМР були проаналізовані, перевірені та в результаті погоджені постійною комісією КМР з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків, постійною комісією КМР з питань культури, туризму та інформаційної політики, начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, тобто їм також була надана відповідна оцінка компетентними дорадчими спеціальними підрозділами ради.

Також, колегія суддів звертає увагу й на те, що питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна розглядалося радою двічі саме з метою дотримання всіх визначених законодавством формальностей щодо порядку прийняття відповідного рішення про перейменування.

З приводу посилань позивачів на те, що в оскаржуваних рішеннях Ради неправильно зазначено назву Закону № 4865-VI, а саме помилково вказано Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» замість Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», колегія суддів зазначає, що допущення радою описки в назві застосованого закону не є самостійною та достатньою правовою підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Доводи позивачів про те, що проекти рішень ради щодо перейменування, зокрема проспектів Московського та Генерала Ватутіна, не відповідали вимогам законодавства, оскілльки не містили опису відповідних проблем, задля вирішення яких необхідно прийняти такі рішення, конкретних підстав та умов зміни існуючих назв проспектів, відповідних норм закону та обґрунтування необхідності перейменування саме на проспекти Р. Шухевича і С. Бандери , судова колегія відхиляє з настпних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у пояснювальних записках до вказаних проектів рішень ради наведено опис проблем, для вирішення яких вони розроблені (зокрема, для вшанування пам`яті видатних діячів українського народу), безпосередньо у їх тексті вказано, що вони приймаються з метою збереження історичного спадку територіальної громади міста Києва, у тексті як самих рішень, так і в пояснювальних записках до них викладено конкретні законодавчі норми, також до них додані відповідні інформаційні довідки, розрахунки та кошторис витрат, узагальнення результатів громадських обговорень/т. 11 а.с.102-113/. Тобто, проекти вказаних рішень з відповідними додатками відповідають вимогам Закону № 4865-VI, Регламенту КМР та Порядку № 432.

При цьому, стверджуючи у судовому засіданні про порушення Радою положень Регламенту при прийнятті оскаржуваних рішень, жодної конкретної норми представники позивачів та третіх осіб на стороні позивачів не навели.

Посилання представників позивачів на те, що Радою не було враховано думку члена Комісії з питань перейменувань дослідника історії м. Києва Кальницького М., також спростовують матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідна позиція була викладена письмово та розглядалася Комісією, а потім депутатами при прийнтті відповідного рішення /т.11 а.с.115-116/.

У контексті досліджуваного питання, апеляційний суд також зазначає, що зміна найменувань проспектів, які пов`язані з російським колоніальним характером, зі встановленням радянської влади та іменем особи, причетної до боротьби з українською державністю, організацією і здійсненням голодоморів та політичних репресій на українських землях, відповідає преамбулі та статті 1 Конституції України, а також статті 1 Закону № 4865-VI.

Разом з тим, аналізуючи ці та всі інші доводи позивачів та третіх осіб на стороні позивачів щодо допущених, на їх думку, КМР процедурних порушень при прийнятті спірних рішень, апеляційний суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи,

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушення, на які посилаються позивачі, не вплинули на правомірність оскаржуваних ними рішень КМР в частині перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності («res judicata») та недопустимим.

Доводи позивачів щодо порушення відповідачем процедури громадських обговорень, яке, на їхню думку, полягає у відсутності в поданнях Голови та в рішеннях ради обґрунтування причин, з яких не було надано оцінки всім пропозиціям і телефонним дзвінкам, що надійшли до ради з приводу перейменувань проспектів Московського та Генерала Ватутіна, колегія суддів також вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Як було встановлено вище, громадські обговорення проведені за формою електронних консультацій, що відповідає вимогам Порядку № 989. Тому результати всіх саме електронних звернень були зведені відповідачем у відповідні статистичні показники, доведені до відома Комісії з питань найменувань під час засідання 06.06.2016 та враховані при прийнятті спірних рішень.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в обговоренні питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна у формі, установленій організатором процедури, взяло участь 5794 особи, з яких 270 осіб запропонували редакції/пропозиції, 3165 - підтримали проект, 2627 - не підтримали, а кількість користувачів, що взяла участь в обговоренні щодо перейменування проспекту Московського склала 5697, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 226, підтримали проект - 3146, не підтримали - 2548 /т. 19 а.с. 5-7/.

Тобто, кількість осіб, які проголосували у відповідності з вимогами Порядку № 989 та підтримали перейменування вказаних проспектів, значно перевищує кількість голосів проти.

Аналіз наведених обставин справи свідчить, що думка громадськості міста Києва взята до уваги.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що всі інші письмові звернення та телефонні дзвінки, на які посилаються позивачі і треті особи, що приймають участь у цій справі на стороні позивачів, не відповідають формі громадського обговорення (електронній консультації), визначеній організатором (радою). Втім, навіть такі звернення, зокрема письмові листи ОСОБА_5 , Голосіївської та Печерської районних організацій ветеранів, близько 90-та телефонних дзвінків мешканів м. Києва були прийняті Радою до уваги при підведенні підсумків громадського обговорення, під час засідання Комісії з перейменувань та безпосередньо при вирішенні КМР питання щодо перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна, що підтверджується відповідними додатами до проектів рішень, протоколами засідань Комісіі та стенограмою засідання ради тощо /т.1 а.с.35-36, 144-145, т. 11 а.с. 112-229, т. 19 а.с. 5-7/.

Тож, доводи представників позивача і третьої особи - ГО «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної» щодо неврахування відповідачем всіх звернень громадян з приводу спірного перейменування проспектів та порушення Порядку № 989, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються матеріалами цієї справи.

Крім того, в контексті дослідження цього питання колегія суддів звертає увагу на те, що метою громадських обговорень є забезпечення основ демократії, можливості участі громадян в управлінні державними чи місцевими справами. Як відмічалося вище, механізм таких обговорень визначено Порядком № 989, відповідно до якого суб`єкт влади (в цьому втпадку КМР) був зобов`язаний з`ясувати думку громадськості (як «за» так і «проти» перейменування), забезпечити участь населення у прийнятті спірних рішень, що ним і було реаловано у спірних правовідносинах. Водночас, безпосередньо прийняття самого рішення є виключно дискреційними повноваженнями відповідача, які також ним були реалізовані у відповідності до норм законодавства.

Посилання позивачів на те, що КМР порушено процедуру призначення громадського обговорення спірних питань, оскільки Головою не було складено відповідного доручення щодо його проведення, судова колегія не приймає до уваги, оскільки за матеріалами цієї справи таке обговорення призначено Головою на підставі отриманого рекомендаційного рішення Комісії КМР за результатами аналізу пропозицій Інституту, тобто у відповідності до вищевикладеної процедури, і саме лише допущення певних формальних недоліків, а саме відсутність письмового доручення Голови, з огляду на вищевикладену практику ВС та ЄСПЛ, не тягне протиправності проведення громадського обговорення або недійсності отриманих за ним результатів.

Приходячи до такого висновку, апеляційний суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.05.2018 у справі № 219/7967/17, відповідно до яких порушення процедури громадського обговорення саме по собі не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення.

Аналізуючи інші доводи апелянтів про те, що оскаржувані позивачами рішення КМР взагалі не стосуються їх прав та інтересів і що позивачі не мали права на звернення до суду з цим позовом, судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки у відповідності до мети, завдань і напрямів діяльності, визначених у Статутах ГО «Єврейська правозахисна група» та ГО «Антифашистська правозахисна ліга» /т.1 а.с. 41-55, 59-66/, зазначені організації створені та діють, зокрема задля захисту суспільних, національних, культурних інтересів громадян України, а отже, звернулися до суду з позовом у цій справі в межах своїх статутних завдань, мети їхньої діяльності та задля захисту інтересів своїх членів.

Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи представника ВО «Свобода» щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті до розгляду заяви позивачів про зміну предмету позову, оскільки, як вбачається з матеріалів цієї справи, вказана заява фактично подана позивачами до початку розгляду справи по сууті заявлених позовних вимог та стосується зміни предмета спору, а не підстав звернення до суду. Крім того, таке питання вирішено ухвалою суду від 16.11.2018, яка набрала законної сили,

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в цьому випадку відсутні достатні правові підстави для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції неповно було встановлено спірні обставини, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.

Отже, апеляційні скарги Київської міської ради, всеукраїнського об`єднання «Свобода» та Українського інституту національної пам`яті підлягають задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2019 року - скасуванню, адміністративний позов - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Київської міської ради, всеукраїнського об`єднання «Свобода» та Українського інституту національної пам`яті - задовольнити.

Рашення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2019 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову громадської організації «Єврейська правозахисна група» та громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» до Київської міської ради, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: громадська організація «Ветерани праці - діти війни», громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної», Київська міська організація ветеранів, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Всеукраїнське об`єднання «Свобода», Український інститут національної пам`яті, Громадська організація «Мистецький центр «Локація», ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, визнання нечинним, незаконним та скасування рішення - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 грудня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді :