ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2019 р. Справа№ 910/10930/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі
від апелянта: Кобець О.Ю. (дов. від 01.09.2018);
від позивача: Сербуль О.Ю. (дов. від 08.02.2019);
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія Кіно"
на рішення господарського суду м. Києва від 25.10.2018
у справі № 910/10930/18
за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах приватного підприємства "Світова Музика"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія Кіно"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Шейк»
про стягнення 223 774,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2018 у справі № 910/10930/18 позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія Кіно" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах приватного підприємства "Світова Музика" компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт правового захисту - музичний твір "Stole The Show" у розмірі 17 620,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Лінія Кіно" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 25.10.2018 у справі № 910/10930/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Лінія Кіно"; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.03.2019.
05.03.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд залишити без змін рішення господарського суду м. Києва, апеляційну скаргу - без задоволення.
12.03.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" надійшла заява, в якій остання просить суд вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу організації колективного управління, яка звернулася за захистом прав позивача, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. В заяві зазначається, що докази розміру судових витрат будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
12.03.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи - ДП «Край Проперті» та заява про долучення документів до матеріалів справи, які відхилені судом за необгрунтованістю.
Так, суд апеляційної інстанції, дослідивши подану відповідачем заяву про залучення третьої особи - ДП «Край Проперті» та заслухавши присутніх у судовому засіданні сторін, дійшов висновку про її відхилення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи; у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідачем не обґрунтовано необхідність залучення в якості третьої особи ДП «Край Проперті», та яким чином рішення у справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки особи, яку відповідач просить залучити.
У судовому засіданні 13.03.2019 представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" заперечила проти апеляційної скарги, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Представник третьої особи не з'явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2018 року приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - ПО "ОКУАСП", організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах приватного підприємства "Світова Музика" (далі - ПП "Світова Музика", позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія Кіно" (далі - ТОВ "Лінія Кіно", відповідач) про стягнення 223 774,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПО "ОКУАСП" посилається на порушення відповідачем Закону України "Про авторське право та суміжні права", яке полягало у використанні музичних творів серед сторонніх осіб без дозволу та сплати відповідної винагороди.
Судова колегія, дослідивши матеріали даної справи та заслухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
У пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (далі - постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом „г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із ст.ст. 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ПО "ОКУАСП") є організацією колективного управління відповідно до Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011.
01.01.2016 між приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та приватним підприємством "Світова музика" (видавник) був укладений договір про управління майновими авторськими правами № АУ010116 (далі - договір № АУ010116), згідно з умовами якого видавник надав організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третім особам, відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 7.3. договору № АУ010116 (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2016), у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
Пунктом 10.1 договору № АУ010116 (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.12.2017) передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018.
На виконання умов договору № АУ010116 від 01.01.2016 ПП "Світова музика" надано декларацію № 35 від 01.01.2017 щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління організації, а саме: назва твору - "Stole The Show", автор твору - Harwood/KELSO/Parson/Gorvell-Dahll/Harwood, виконавець - Kygo Feat. Parson James, публічне виконання - 20%.
01.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" (ліцензіар) та приватним підприємством "Світова музика" (ліцензіат) був укладений договір на передачу в управління майнових прав на об'єкти авторських прав № 01/2016-Л (далі - ліцензійний договір № 01/2016-Л), згідно з умовами якого ліцензіар передав ліцензіату на територію України виключні права на управління майновими авторськими правами на всі твори, які відносяться до каталогу "Олл Мьюзік Паблішинг", які являються частиною даного договору, права на використання яких на території належать ліцензіару на території країн СНГ, а саме використовувати, а також надавати дозвіл або забороняти використовувати твори.
Згідно з п. 7.1 ліцензійного договору № 01/2016-Л (в редакції додаткової угоди від 01.01.2018) права за цим договором передаються на строк його дії, а саме з моменту його підписання до 31.12.2018.
Як вбачається з додатку № 1 до договору № 01/2016-Л від 01.01.2016 "Перелік з каталогу музичних творів", відповідно до п. 1.7 вказаного договору сторони підтверджують, що станом на 01.01.2017 ПП "Світова музика" надані права на музичні твори відповідно до переліку, зокрема, на музичний твір "Stole The Show". Крім того, згідно з вказаним додатком товариство з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" погодилось з правом приватного підприємства "Світова музика" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на основі договору про управління майновими авторськими правами.
Одним із доводів апеляційної скарги є те, що позивачем не подано доказів наявності у ПП "Світ музики" документально підтвердженого майнового права на спірний музичний твір, щодо захисту якого в його інтересах звернулось до суду ПО "ОКУАСП". Судова колегія відхиляє вказані доводи, з огляду на наступне.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єкта авторського права.
Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.
Водночас суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.
За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.
Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору у справі, що переглядається, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
В даному випадку при зверненні ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" з даним позовом до суду Організацією доведено обсяг її повноважень згідно з Договором про управління майновими авторськими правами від 01.01.2016 №АУ 010116, укладеним між ПО "ОКУАСП" (як організацією) та Приватним підприємством "Світова музика" - позивач (як видавником). Повноваження ПП "Світова музика" підтверджені договором від 01.01.2016 № 01/2016-Л, укладеним між ПП "Світова музика" і ТОВ "Олл Мьюзик Паблишинг".
Правомірність вказаних вище договорів презюмується відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України. В законодавстві відсутні приписи щодо нікчемності таких договорів. Ці договори також не визнавалися недійсними судом, що не спростовано в судах першої та апеляційної інстанції. А тому у суду відсутні підстави не брати до уваги вищевказані договори як доказ відповідного обсягу повноважень ПО "ОКУАСП".
Верховний Суд в своїй постанові від 04.07.2018 у справі № 910/9793/17, досліджуючи договір від 01.01.2016 №01/2016-Л на передачу в управління майнових прав на об'єкти авторських прав укладений ТОВ "Олл Мьюзик Паблішинг" та ПП "Світова музика" та Договір № АУ010116 від 01.01.2016, що укладений ПО "ОКУАСП" з ПП "Світова музика", вказав, що «суди попередніх інстанцій, зазначаючи, що Організацією не доведено наявності повноважень на пред'явлення позову в даній справі до суду, не врахували, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що Організація не підтвердила майнові авторські права на спірні твори та право звернення до суду, є передчасним».
Крім того, суд зазначає, що договір, на підставі якого правовласник отримав заявлені права, які в наступному передані в колективне управління організації колективного управління авторськими та суміжними правами, підтверджує наявність у правовласників відповідних прав. Та саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у відповідному закладі, де зафіксоване правопорушення, несе відповідальність за додержання в цьому закладі вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПО "ОКУАСП" на підставі договорів про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивачів у справі, зокрема, щодо спірного музичного твору та, відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 910/6037/16.
Як встановлено судом, на підтвердження факту використання відповідачем музичного твору "Stole The Show" у приміщенні кафе-бару "Лінія Кіно", розташованому за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова 13-Б, в якому здійснює господарську діяльність відповідач - ТОВ "Лінія Кіно", організацією надано акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання № 69/09/17 від 29.09.2017, складений уповноваженим представником ПО "ОКУАСП", відеозапис фіксації використання спірних музичних творів, а також фіскальний чек від 29.09.2017.
У процесі провадження у справі судом здійснено дослідження наданих доказів, надано їм оцінку у сукупності з іншими обставинами справи.
Так, судовою колегією досліджено відеозапис, наявний в матеріалах справи, з якого вбачається, що такий запис був здійснений у приміщенні кафе-бару "Лінія Кіно", розташованому за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова 13-Б, в якому зафіксовано відтворення музичного твору під назвою "Stole The Show" (автор твору - Harwood/KELSO/Parson/Gorvell-Dahll/Harwood, виконавець - Kygo Feat. Parson James). Відповідач не заперечує, що здійснює господарську діяльність у вказаному приміщенні, яке використовує на умовах суборенди.
ПО "ОКУАСП" мала право провести відповідну відеофіксацію з огляду на положення пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", за яким суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
У матеріалах справи наявна довіреність від 31.12.2016 № 31/12/16/1, видана генеральним директором ПО "ОКУАСП" на ім'я ОСОБА_7 зі строком дії до 31.12.2017 з правом виявляти незаконне використання творів, управління якими здійснює організація, та здійснювати фіксацію правопорушення, підписувати відповідний акт.
В Акті фіксації від 29.09.2017 № 69/09/17, який не підписаний відповідачем, оскільки представник відповідача, як зазначено у вказаному акті, відмовився від підпису, міститься докази того, що фіксація здійснювалась уповноваженим представником організації, ОСОБА_7, що діяв на підставі вищевказаної довіреності. Повноваження щодо здійснення перевірки права на здійснення фіксації фактів порушень належить саме ПО "ОКУАСП".
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору суборенди від 01.04.2017 № 39, укладеного між ТОВ "Шейк" (третя особа у справі) та ТОВ "Лінія Кіно", відповідач є суборендарем приміщення, розташованого в ТРЦ "Магелан" за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова 13-Б, що підтверджує представник відповідача у суді апеляційної інстанції.
На підставі додатку № 3 до вищевказаного договору суборенди від 01.04.2017 № 39 відповідач зобов'язаний оплачувати, зокрема, й експлуатаційні витрати, до яких включено також використання в ТРЦ музичних творів шляхом їх публічного виконання (музичне озвучення ТРЦ).
Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ "Шейк" є власником авторських прав на спірний музичний твір, володіє майновими авторськими правами на такий твір або на інших визначених чинним законодавством підставах має право здійснювати публічне використання спірного музичного твору чи надавати дозвіл на таке використання третім особам.
Відповідачем до матеріалів справи долучений договір від 01.07.2016 ТРЦ-14/07/16, укладений між дочірнім підприємством "Край Проперті" (користувач) та приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП), згідно з п. 3.8 якого винагорода (роялті), що перераховується користувачем на поточний рахунок УЛАСП, розповсюджується лише на місця загального користування у торговельно-розважальному центрі, але не звільняє інших орендарів та (або) користувачів окремих приміщень у торгово-розважальному центрі від обов'язку сплати винагороди (роялті) за використання в комерційній діяльності музичних творів.
Надаючи оцінку вищевказаному договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, зазначивши, що такий договір не підтверджує правомірності публічного використання спірного музичного твору ТОВ "Шейк" або відповідачем.
Відповідно до частин першої та другої статті 32 Закону "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.
Крім того, саме ТОВ "Лінія Кіно", яке здійснює господарську діяльність у спірному приміщенні, де зафіксовано відповідне правопорушення, несе відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності. Невиконання відповідачем встановлених законом обов'язків щодо дотримання вимог Цивільного кодексу України, а саме порядку використання спірного музичного твору, в приміщенні, яке перебуває у нього у суборенді, є порушенням статей 614, 1166 Цивільного кодексу України. Ті зазначені апелянтом обставини, що музичний супровід у приміщенні, в якому здійснює свою господарську діяльність ТОВ "Лінія Кіно", здійснювався ТОВ "Шейк", жодним чином не виключають доступу до такого музичного супроводу відвідувача та інших осіб, які перебували в суборендованому ТОВ "Лінія Кіно" приміщенні. Наявні у справі докази у сукупності свідчать про публічне виконання спірних музичних творів в цьому приміщенні, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ "Лінія Кіно", що відповідачем не спростовано.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 по справі № 910/10189/17.
Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас, розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
У абз. 9 ч. 2 ст. 52 України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пп. "г" п. 2 ст. 52 Закону № 3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. України "Про авторське право і суміжні права", об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема музичні твори з текстом і без тексту.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту. Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб'єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.
Таким чином, з огляду на розмір заявлених позовних вимог і встановленого законом мінімального розміру компенсаційних заходів, спрямованих на захист майнових прав суб'єктів авторського права, за наявності встановленого порушення стягненню підлягає сума у розмірі не менше 10 мінімальних заробітних плат на користь власника майнових прав за використаний твір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 3-994гс15.
Як вбачається з позовної заяви, ПО "ОКУАСП" заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в загальному розмірі 223 774,00 грн., при цьому компенсація за неправомірне відтворення музичного твору "Stole The Show" розрахована позивачем в розмірі 127 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 762,00 грн.) за факт порушення стосовно вказаного об'єкту (музичного твору).
Відповідно до абз. 3 пп. 51.3 п. 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
При визначені розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати в даному випадку розрахункову величину в розмірі 1 762,00 грн.
Разом з тим, суд вважає визначений ПО "ОКУАСП" розмір компенсації необґрунтовано завищеним.
Так, організацією належними засобами доказування доведено факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтовано співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єктів авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення тощо.
Заявлена в інтересах позивача вимога ПО "ОКУАСП" про стягнення з відповідача компенсації задоволена судом першої інстанції частково у розмірі 17 620,00 грн. (10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) на користь організації в інтересах позивача за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкту правового захисту - музичного твору "Stole The Show". В суді апеляційної інстанції представник ПО "ОКУАСП" не заперечував проти визначеної судом першої інстанції суми та просив суд залишити оскаржуване рішення без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2018 у справі № 910/10930/18. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія Кіно" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 25.10.2018 у справі № 910/10930/18 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/10930/18 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписаний: 18.03.2019.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
А.А. Верховець
