ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2019 р.
Справа № 2040/6743/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.10.18 року по справі № 2040/6743/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №54550-17 від 26.06.2018, відповідно до якої платник податків зобов'язаний терміново сплатити суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу №54550-17 від 26.06.2018 та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків;
- усі судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №54550-17 від 26.06.2018, відповідно до якої платник податків зобов'язаний термінова сплатити суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу №54550-17 від 26.06.2018 та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків.
Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198), на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Ціолковського, буд. 42,смт. Високий, Харківський район, Харківська область, 62459, код НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
27 лютого 2019 року представником Головного управління ДФС у Харківській області було подано клопотання про закриття провадження у справі.
Колегія суддів перевіривши зазначене клопотання не приймає його до уваги, оскільки дане клопотання є необґрунтованим, а підстави для закриття зазначені в ньому не відповідають приписам встановленим чинним законодавством.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що
26.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесена податкова вимога №54550-14, якою визначена сума податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. (а.с.10).
Наголошуючи на відсутності узгоджених податкових зобов'язань та не погоджуючись із прийнятою податковою вимогою №54550-14 від 26.06.2018 року, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Харківській області №54550-17 від 26.06.2018р. та зобов'язання Головного управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу №54550-17 від 26.06.2018 р. та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним, зокрема, вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У відповідності до вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами огляду скарги. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2015 р. Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було винесено і направлено позивачу податкову вимогу № 1812-25 від 20.05.2015 р. на суму 114 177, 12 грн., яка була скасована постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 р. у справі № 820/6902/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 р..
14.04.2016 року Харківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкову вимогу № 1913-17 від 14.04.2016 р. на суму 128 980, 43 грн., яка була скасована на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 р. у справі № 820/2229/16, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 р..
31.10.2017 р. ГУ ДФС у Харківській області направило ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу № 54550-17 на суму 128 980, 43 грн., яка була скасована рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 р. у справі № 820/5323/17, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 р..
Зазначеним рішенням ГУ ДФС у Харківській області зобов'язано виключити визначену вказаною податковою вимогою суму податкового боргу у розмірі 128 980, 43 грн., з інтегрованої картки платника податків (єдиний податок з фізичних осіб).
При цьому, приймаючи вищезазначені рішення в адміністративній справі № 820/5323/17, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі сплатила суму єдиного податку шляхом подання до банківської установи платіжного доручення №1 від 06.05.2015 па суму 114 177, 12грн., а незарахування грошових коштів відбулось саме з вини банку, а не платника податків.
У відповідності до ч. 4, ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факт повної та своєчасної сплати ФОП ОСОБА_1 сум єдиного податку за 2015 рік є преюдиційним і не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.
Відповідно до п. 60.5 ст. 60 ПК України податкове - повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже, податкові вимоги № 1812-25 від 20.05.2015 р., № 1913-17 від 14.04.2016 р. та № 54550-17 від 31.10.2017 р., якими було визначено суми податкового боргу ФОП ОСОБА_1, були скасовані в судовому порядку у справах № 820/6902/15, №820/2229/16, №820/5323/17.
Також, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 р. у справі № 820/360/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 р., скасовано рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом № 8138/10/202318023 від 16.12.2016 р..
Ухвалюючи зазначені судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що протиправність податкової вимоги № 1913-17 від 14.04.2016 р. Харківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області та відсутність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 128 980, 43 грн., була встановлена в межах розгляду справи № 820 /2229/16.
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 р. у справі № 820/3388/18 визнано протиправним та скасовано рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області № 258/10/20-23-13-02 від 15.03.2018 р. про відмову ФОП ОСОБА_1 у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2018 року.
У даному рішенні повторно вказано на той, факт, що відсутність податкового боргу ФОП ОСОБА_1 була встановлена судовими рішеннями у справах № 820/6902 15, №820/2229/16, №820/360/17,№ 820/5323/17.
Однак, Головне управління ДФС у Харківській області все одно нараховує пеню на суму, яка була визначена у вже скасованих податкових вимогах.
У відповідності до п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 іншого Кодексу.
Аналогічне містяться у пункті 129.2 статті 129 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Отже, колегія суддів вважає, що на законодавчому рівні чітко визначено випадки в разі настання яких пеня яка вже була нарахована скасовується, а саме це в разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування пені в розмірі 39 047, 14 грн. на суми податкового боргу, визначені податковими вимогами № 1812-25 від 20.05.2015 р., № 1913-17 від 14.04.2016 р., № 54550-17 від 31.10.2017 р., оскільки всі вказані податкові вимоги були скасовані в судовому порядку у справах № 820/6902-15, №820/2229/16, №820 5323/17.
Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 р. у справі № 805/1915/17-а, згідно з якою нарахування пені на суму податкового боргу, відсутність якого підтверджена судовим рішенням, є безпідставною.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року по справі № 2040/6743/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя
О.А. Спаскін
Судді
О.В. Присяжнюк З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 13.03.2019 року
