Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
24 вересня 2018 р. № 2040/6743/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 18.07.2018р.),
представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 18.09.2018р. №22751/9/20-40-10-01)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (вул. Ціолковського, буд. 42,смт. Високий,Харківський район, Харківська область,62459, код ЄДРПОУ2345207806) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №54550-17 від 26.06.2018, відповідно до якої платник податків зобов'язаний терміново сплатити суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу №54550-17 від 26.06.2018 та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків;
- усі судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №54550-17 від 26.06.2018 , відповідно до якої платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн., вважає протиправною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, оскільки податковий орган нараховує пеню на суму, яка була визначена у вже скасованих у судовому порядку податкових вимогах.
Представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 18.07.2018р.) в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 18.09.2018р. №22751/9/20-40-10-01) в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесена податкова вимога №54550-14, якою визначена сума податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. (а.с.10).
Наголошуючи на відсутності узгоджених податкових зобов'язань та не погоджуючись із прийнятою податковою вимогою №54550-14 від 26.06.2018 року, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом пп. 2.1., 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
У взаємозв'язку з наведеним, пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що 20.05.2015 Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було винесено і направлено позивачу податкову вимогу № 1812-25 від 20.05.2015 на суму 114 177, 12 грн., яка була скасована постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі № 820/6902/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016.
14.04.2016 Харківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкову вимогу № 1913-17 від 14.04.2016 на суму 128 980, 43 грн., яка була скасована на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі № 820/2229/16, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017.
31.10.2017 ГУ ДФС у Харківській області направило ФОП ОСОБА_3 податкову вимогу № 54550-17 на суму 128 980, 43 грн., яка була скасована рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі № 820/5323/17, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018.
Крім того, зазначеним рішенням ГУ ДФС у Харківській області зобов'язано виключити визначену вказаною податковою вимогою суму податкового боргу у розмірі 128 980, 43 грн., з інтегрованої картки платника податків (єдиний податок з фізичних осіб).
Ухвалюючи зазначені рішення у справі № 820/5323/17, суди як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що ФОП ОСОБА_3 своєчасно та у повному обсязі сплатила суму єдиного податку шляхом подання до банківської установи платіжного доручення №1 від 06.05.2015 па суму 114 177, 12грн., а незарахування грошових коштів відбулось саме з вини банку, а не платника податків.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, факт повної та своєчасної сплати ФОП ОСОБА_3 сум єдиного податку за 2015 рік є преюдиційним і не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.
Відповідно пункту 60.5 статті 60 ПК України податкове податкове - повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Частиною 2 статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Таким чином, податкові вимоги № 1812-25 віл 20.05.2015, № 1913-17 від 14.04.2016 та № 54550-17 від 31.10.2017, якими було визначено суми податкового боргу ФОП ОСОБА_3, були скасовані в судовому порядку у справах № 820/6902/15, №820/2229/16, №820/5323/17.
Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі № 820/360/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017, скасовано рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом № 8138/10/202318023 від 16.12.2016.
При цьому, ухвалюючи вказані судові рішення, суди як першої, так і апеляційної інстанцій дійшли висновку, що протиправність податкової вимоги № 1913-17 від 14.04.2016 Харківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області та відсутність у ФОП ОСОБА_3 податкового боргу у розмірі 128 980, 43 грн., була встановлена в межах розгляду справи № 820 /2229/16.
Також, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі № 820/3388/18 визнано протиправним та скасовано рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області № 258/10/20-23-13-02 від 15.03.2018 про відмову ФОП ОСОБА_3 у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2018 року.
У вказаному рішенні суд повторно наголосив та тому, що відсутність податкового боргу ФОП ОСОБА_3 була встановлена судовими рішеннями у справах № 820/6902 15, №820/2229/16, №820/360/17,№ 820/5323/17.
При цьому, відповідач нараховує пеню на суму, яка була визначена у вже скасованих податкових вимогах.
Згідно з пунктом 57.4 статті 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 іншого Кодексу.
Аналогічні приписи містяться у пункті 129.2 статті 129 ПК України, відповідно до якої у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Суд аналізуючи вище зазначені положення в сукупності приходить до висновку, що законодавець чітко визначив випадки в разі настання яких пеня яка вже була нарахована скасовується, а саме це в разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у Головного управління ДФС у Харківській області були відсутні підстави для нарахування пені в розмірі 39 047, 14 грн. на суми податкового боргу, визначені податковими вимогами № 1812-25 від 20.05.2015, № 1913-17 від 14.04.2016, № 54550-17 від 31.10.2017, оскільки всі вказані податкові вимоги були скасовані в судовому порядку у справах № 820/6902-15, №820/2229/16, №820 5323/17.
Така правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду. (Постанова від 20.02.2018 у справі № 805/1915/17-а, згідно з якою нарахування пені на суму податкового боргу, відсутність якого підтверджена судовим рішенням, є безпідставною).
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, перевіряючи правомірність такого рішення, суд відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинен перевірити, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Харківській області №54550-17 від 26.06.2018 та зобов'язання Головного управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу №54550-17 від 26.06.2018 та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головне управління Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією від 17.08.2018 № ПН6310 (а.с.3).
З урахуванням поданої представником позивача заяви вх.№01-26/48366/18 від 20.09.2018 на підставі ч.3 ст.143 КАС України суд не вирішує у рішенні питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №54550-17 від 26.06.2018, відповідно до якої платник податків зобов'язаний термінова сплатити суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу №54550-17 від 26.06.2018 та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені в розмірі 39047,14 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків.
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198), на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (вул. Ціолковського, буд. 42,смт. Високий, Харківський район, Харківська область,62459, код НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено 03 жовтня 2018 року.
Суддя О.В. Панченко
