У Х В А Л А
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 727/5743/15-ц
Провадження № 14-78 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - ГудимиД.А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач) про стягнення надміру виплачених коштів
за касаційною скаргою позивача на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року та
в с т а н о в и л а:
20 липня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 2 083,49 грн надмірно виплачених як житлова субсидія коштів.
Позов мотивував такими обставинами :
- упродовж 2006-2008 років ОСОБА_4 отримував субсидію на часткове відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (далі - субсидія), що надавались у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 (далі - квартира);
- ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер;
- спадкоємицею ОСОБА_4 є відповідач;
- з серпня 2010 року субсидію отримувала відповідач;
- у вересні 2014 року проведена перевірка повноти та достовірності поданої для призначення субсидії інформації та виявлена розбіжність у деклараціях про доходи, які подавали ОСОБА_4 та відповідач, а також недостовірність поданої ними інформації, оскільки останні мали у власності й інше житлове приміщення - квартиру у АДРЕСА_1, власником якої з 2 лютого 1999 року була відповідач та яку вона відчужила лише у жовтні 2010 року;
- всього ОСОБА_4 та відповідачу відшкодована субсидія у розмірі 2 853,49 грн, з яких відповідач добровільно повернула лише 770 грн.
6 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
Вказав на доведеність призначення субсидії на підставі недостовірних відомостей про майновий стан, а саме: неповідомлення про наявність у відповідача на праві власності іншого житлового приміщення. Вважав, що оскільки відповідач відмовилася повертати частину надмірно виплачених коштів у добровільному порядку, то позов є підставним.
9 вересня 2016 року Апеляційний суд Чернівецької області ухвалив рішення, яким рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову про стягнення надмірно виплачених коштів за період з 2006 по 2009 рік відмовив; закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення надмірно виплачених коштів за 2010 рік.
Висновок про відмову у задоволенні позову апеляційний суд мотивував тим, що позивач пропустив шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до відповідача як спадкоємця на підставі частини четвертої статті 1281 Цивільного кодексу України. Апеляційний суд вважав, що позивач дізнався про смерть ОСОБА_4 1 жовтня 2009 року.
Апеляційний суд вказав, що вимоги про стягнення надмірно виплачених коштів за 2010 рік не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки цей спір виник у сторін з приводу здійснення позивачем делегованих йому законом владних повноважень щодо контролю за розподілом бюджетних коштів.
24 вересня 2016 року позивач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржиться на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.
Вважає помилковим рішення апеляційного суду про закриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції в частині вимог про стягнення надмірно виплачених коштів за 2010 рік. Звертає увагу на те, що 15 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Чернівці постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження за адміністративним позовом позивача до відповідача про стягнення надмірно виплачених коштів як субсидії.
Вказує, що субсидія призначена не персонально померлому чоловіку відповідача, а й членам його сім'ї, до яких входила і відповідач. Вважає неправильним висновок апеляційного суду про необхідність відліку строку пред'явлення вимоги до відповідача з моменту смерті її чоловіка. Зазначає, що право на звернення до суду позивач може реалізувати протягом трьох років з дня виявлення порушення порядку призначення субсидії.
У жовтні 2016 року відповідач подала заперечення на касаційну скаргу. Просить у її задоволенні відмовити.
Вказує, що апеляційний суд правильно встановив обставини справи та дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача надмірно виплачених коштів.
4 листопада 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив провадження у справі.
20 березня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ призначив справу до судового розгляду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.
17 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що позивач оскаржує рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року, зокрема, з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду розглядатиме справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених коштів за касаційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 9 вересня 2016 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 27 березня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвВ.Ю.Уркевич Л.М.ЛобойкоО.Г.Яновська
