Справа №:755/6877/18

Провадження №: 1-кс/755/1060/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018101040000056 від 10.04.2018 року, про арешт майна,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 звернувся до суду із клопотання, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101040000056 від 10.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що на АДРЕСА_1 здійснюється будівництво нового багатоповерхового будинку з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства України.

Будівництво здійснюється на підставі дозвільних документів, отриманих для реконструкції гуртожитку за вказаною адресою та здійснення до нього прибудови.

Відповідно до інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», первинна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлового фонду (гуртожиток), розташований по вул. Будівельників, 30, у складі цілісного майнового комплексу проведена за Організацією орендарів орендного підприємства проектно будівельної фірми «Київінвест» на підставі акту прийому передачі від 02.08.1993 (гуртожиток на земельній ділянці 0, 4294 га).

Далі право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна (гуртожиток) на підставі договору купівлі продажу від 12.08.1996 перейшло до ЗАТ компанія «Київінвестбуд».

Розпорядженням КМДА № 2109 від 25.12.1997 гуртожиток за вказаною адресою переведено з жилого фонду в нежилий.

В подальшому право власності на нежилий будинок загальною площею 5778,8 кв.м. перейшло до ТОВ «Юга Групп» на підставі договору купівлі продажу від 07.11.2002.

Відповідно до технічної документації, площа 1 поверху гуртожитку складає 1116, 2 кв.м.

Відповідно до розпорядження КМДА № 910 від 01.06.2005 та розпорядження Дніпровської РДА № 967 від 30.06.2006 «Про затвердження акту від 11.04.2007», ТОВ «ЮГА Групп» надано дозвіл на реконструкцію гуртожитку під жилий будинок та прибудову будинку на вул. Будівельників, 30, у Дніпровському районі м. Києва.

КМДА Розпорядженням від 01.06.2005 зобов`язало ТОВ «Юга Групп» оформити в установленому порядку право користування земельною ділянкою, а також одержати в управлінні Держархбудконтролю виконавчого органу КМР (КМДА) дозвіл на виконання ремонтно будівельних робіт.

Рішенням КМР від 17.03.2005 № 184/2760 «Про оформлення ТОВ «Юга Групп» права користування земельною ділянкою для реконструкції гуртожитку під житловий будинок на вул. Будівельників, 30, у Дніпровському районі м. Києва» ТОВ «Юга Групп» надано право короткострокової оренди на 3 роки земельної ділянки площею 0,816 га для реконструкції гуртожитку під житловий будинок на вул. Будівельників, 30, у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель, відведених відповідно до рішення КМР від 29.04.2004 № 237/1447 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», право користування якою посвідчується договором оренди земельної ділянки від 04.11.2004 № 66-6-00202, у зв`язку з переходом права власності на будівлю (договір купівлі продажу нежитлового приміщення від 07.11.2002).

На підставі вказаного рішення між КМР та ТОВ «Юга Групп» 23.06.2005 укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: вул. Будівельників, 30, у Дніпровському районі м. Києва, площею 8160 кв.м, для реконструкції гуртожитку під житловий будинок, зі строком дії договору 3 роки.

В подальшому Управлінням ДАБК у м. Києві 13.12.2005 ТОВ «ЮГА-Групп» видано (перереєстровано) дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції приміщень під житло у будинку з влаштуванням надбудови додаткових поверхів, виходячи з технічних можливостей, останній поверх мансардний за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва.

Актом державної приймальної комісії від 23.06.2006, про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта житловий будинок по вул. Будівельників, 30, прийнято в експлуатацію.

При цьому, в акті вказаний об`єкт визначено як реконструкцію приміщень під житло у будинку з влаштуванням надбудови додаткових поверхів, виходячи з технічних можливостей, останній поверх мансардний по вул. Будівельників, 30, з вбудованими офісними приміщеннями.

10.01.2008 рішенням Господарського суду м. Києва за позовом ТОВ «ЮГА-Групп» до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів, про укладення угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки у справі № 30/498 внесено зміни до вказаного вище договору оренди.

Наведене свідчить про наміри забудовників розпочати нове будівництво на земельній ділянці, отриманій користування ще у 2005 році для здійснення реконструкції гуртожитку без виконання визначеної законом процедури щодо відведення земельної ділянки та щодо отримання дозвільних документів для здійснення будівництва.

Оглядом місця події підтверджено та зафіксовано факт здійснення нового будівництва. Так, під час здійснення огляду встановлено, що житловий будинок, який зведено в результаті реконструкції гуртожитку та новий, чотирнадцятиповерховий будинок поєднує перехід на рівні другого поверху. Разом з тим, перехід з нового будинку приєднано до глухої стіни будинку, отриманого в результаті здійснення реконструкції. Відповідно до показань виконроба ОСОБА_7 , отриманих під час його допиту, другий будинок приєднано до першого переходом. Перехід не має функціонального призначення, через нього неможливо перейти із одного будинку в інший. Відповідно до показань директора ТОВ «ЮГА-Групп» ОСОБА_5 , отриманих під час його допиту, у переході планується розміщення магазину непродовольчих товарів та спортивно оздоровчого комплексу.

17.01.2019 постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до вимог ст.98 КПК України об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 30, який належить ТОВ «ЮГА Групп» та знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:66:222:0001 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:66:222:0001, перебуває в оренді ТОВ «ЮГА Групп» відповідно до договору оренди землі від 23.06.2005 зі змінами умов договору, власником якої є територіальна громада міста Київ в особі Київської міської ради, перебуває в оренді ТОВ «ЮГА Групп».

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити та накласти арешт на об`єкт будівництва шляхом заборони будь-яким юридичним чи фізичним особам забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:222:0001, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 30.

Адвокат ОСОБА_4 та власники майна у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, оскільки вважають, що доводи прокурора є необґрунтованими та зазначили, що у них наявні всі дозволи на будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Частина 1 ст.173 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності та приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018101040000056 від 10.04.2018 року, про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: