ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2019 року м.Дніпро Справа № 904/10956/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Березкіної О.В., Білецької Л.М.,
при секретарі судового засідання Ковзикову В.Ю.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі № 904/10956/16 (суддя Ярошенко В.І.) повний текст рішення складено 13.02.2017
за позовом ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
відповідача-3 - Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіцина Ігоря Анатолійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
відповідача-4 - Виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
відповідача-5 - Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
про визнання рішення загальних зборів учасників товариства та правочинів недійсними
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
ОСОБА _1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіцина Ігоря Анатолійовича, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», оформленого протоколом № 3 від 28.01.2013, про продаж комплексу будівель та споруд товариства, що знаходяться по АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» за 650000,00грн., в т.ч. ПДВ, та надання права підпису договору купівлі-продажу і підписання всіх необхідних для здійснення угоди документів ОСОБА_3;
- визнання недійсним попереднього договору від 16.03.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. 16.03.2012 та зареєстрованого в реєстрі за № 562;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 29.01.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. 29.01.2013, та зареєстрованого в реєстрі за № 110;
- визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 29.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» та Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг», посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. 29.07.2013, та зареєстрованого в реєстрі за № 1276;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 162085 від 29.01.2013, прийнятого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. та за індексним номером 4497863 від 29.07.2013;
- скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), а саме: реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», під номером запису про право власності 56059; реєстрацію іпотеки, під номером запису про іпотеку 1896403, іпотекодержатель - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Позов мотивований порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» вимог Закону України «Про господарські товариства» щодо належного повідомлення учасника товариства про місце, час проведення загальних зборів та порядок денний, що позбавило ОСОБА_1 права на участь в управлінні товариством і є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів про продаж нерухомого майна (комплексу будівель та споруд) товариства.
Відчуження Товариству з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» за договором купівлі-продажу від 29.01.2013 належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», учасником якого є позивач, нерухомого майна (комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1) спричинило порушення корпоративних прав позивача, оскільки угода укладена всупереч інтересів товариства і його учасників, тому що є неприбутковою. Крім того ОСОБА_1, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», має намір викупити вказане майно у товариства за більш високою ціною, ніж зазначено у договорі купівлі-продажу.
Договір іпотеки зазначеного нерухомого майна, укладений 29.07.2013 між його новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» та Публічним акціонерним товариством «Арселорміттал Кривий Ріг» позивач також вважає таким, що порушує його корпоративні права.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16 відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» внаслідок спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
Відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними попереднього договору, договору купівлі-продажу спірного майна та вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності і скасування державної реєстрації права власності місцевий господарський суд мотивував тим, що зазначені договори підписані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» директором, який діяв з додержанням вимог чинного законодавства та положень статуту товариства, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, а рішення загальних зборів учасників товариства, яким директору надано право підпису договору купівлі-продажу, не визнано недійсним. Місцевий господарський суд зазначив, що ОСОБА_1, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», не мав переважного права на придбання спірного нерухомого майна і не довів порушення своїх корпоративних прав укладенням спірних договорів.
Провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 29.07.2013 і похідних щодо скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки і державної реєстрації іпотеки місцевий господарський суд припинив на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), оскільки спір в цій частині не є корпоративним і з огляду на суб'єктний склад сторін не підвідомчий господарським судам, а має вирішуватися загальними судами в порядку цивільного судочинства.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
ОСОБА _1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права в частині висновку про непідвідомчість спору про визнання недійсним договору іпотеки та вимог про скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки, прийнятого приватним нотаріусом Кріворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним Ігорем Анатолійовичем, оскільки порушення прав скаржника укладенням вказаного правочину з його подальшою державною реєстрацію виходить із корпоративних правовідносин, тому спір в цій частині повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
Скаржник вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо можливості дізнатися про існування оскаржуваного ним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки відповідно до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012, оскільки у реєстрі не розміщується інформація про дату, час проведення загальних зборів і прийняті товариством рішення.
Скаржник зазначає, що комплекс будівель та споруд, що належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», відчужений Товариству з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» за балансовою вартістю, у зв'язку з чим вважає, що угода спричинила матеріальну шкоду Товариству з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» через її неприбутковість. Неприбутковість угоди підтверджується наступними діями Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», яке через три місяці після укладення спірного договору передало нерухоме майно в іпотеку Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг», оцінивши його в 16163970,00грн., тобто в 24 рази більше від вартості цієї нерухомості, зазначеної в договорі купівлі-продажу.
На думку скаржника, місцевий господарський суд незаконно відмовив у задоволенні його клопотань про призначення судової експертизи для визначення оцінки комплексу спірних будівель та споруд на момент їх продажу та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» книги протоколів загальних зборів учасників товариства, оскільки ці докази мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відмовляючи у задоволенні зазначених клопотань місцевий господарський суд порушив принцип диспозитивності і право скаржника на справедливий, повний та всебічний розгляд справи.
Також в обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом положень статей 8, 9, 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та рішень Європейського суду з прав людини, які є джерелом права.
Крім того, скаржник вважає, що оголошена місцевим господарським судом резолютивна частина рішення не відповідає його тексту, що свідчить про ухвалення рішення висновки якого не відповідають обставинам справи.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Виконавчий комітет Криворізької міської ради Дніпропетровської області зазначає, що відомості до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесені на підставі запису нотаріуса, а прийняті рішення на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» не призвели до проведення реєстраційних дій щодо змін відомостей про юридичну особу, тому вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а виконавчий комітет необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи.
У відзиві на апеляційну скаргу від 04.04.2017 (т.2, а.с.224-226) Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає необґрунтованими доводи скаржника, що спір в частині визнання недійсним договору іпотеки є корпоративним. Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що позивач не є учасником сторін договору іпотеки, тому спір в цій частині не є корпоративним і відповідно до положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), з урахуванням суб'єктного складу сторін спору, не підвідомчий господарським судам.
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає, що позивач не обґрунтував незаконність правочину щодо передання спірного нерухомого майна в іпотеку, зазначає що спірний договір іпотеки укладено між відповідачами-2, 5 в якості забезпечення зобов'язань за іншим правочином, тому вимоги позивача щодо визнання договору іпотеки від 29.07.2013 недійсним і похідні від них - вимоги про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.
Відповідач-5 погоджується з місцевим господарським судом щодо застосування позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» від 28.01.2013, оскільки позивач не довів, що про прийняття цього рішення йому стало відомо лише у квітні 2016 року, в той час коли позивач, як учасник товариства, мав дізнатись про це рішення в січні 2013 року.
У відзиві на апеляційну скаргу від 22.05.2017 (т.3, а.с.72), від 19.10.2018 (т.4, а.с.119-126) та доповненнях до відзиву від 10.12.2018 (т.4, а.с.169-176) Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо застосування позовної давності до вимог позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 28.01.2013, оскільки ОСОБА_1 не тільки мав можливість дізнатися про рішення загальних зборів товариства від 28.01.2013, але й зобов'язаний знати про стан своїх майнових прав, зокрема тих, що стосуються його участі у товаристві. Звернення позивача листами від 25.05.2012, 20.11.2013, 25.08.2015, 12.08.2016, 16.01.2017 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», які останнім залишені без відповіді, на думку відповідача-1 не відносяться до тих причин, які заважали позивачу вжити належних заходів захисту своїх корпоративних прав в межах трирічного строку, в той час як з позовом до господарського суду про визнання недійсним рішення від 28.01.2013 загальних зборів учасників товариства останній звернувся 28.11.2016, тобто з пропуском позовної давності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» зазначає, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна товариства укладений з додержанням вимог встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України, а позивач не зазначив які корпоративні права його, як учасника товариства, порушено внаслідок укладення оскарженого договору, тому місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Як зазначає відповідач-1, спір в частині визнання недійсним договору іпотеки від 29.07.2013, укладеного між відповідачами-2, 5, учасником яких позивач не є, за суб'єктним складом сторін не підвідомчий господарським судам, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 колегією суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №904/10956/16. Задоволено заяви суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. про самовідвід у справі №904/10956/16
На підставі розпорядження керівника апарату суду №513/17 від 05.04.2017, у зв'язку з задоволенням заяв суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. про самовідвід, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/10956/16.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/10956/16 визначено колегію у складі головуючого судді Науменка І.М. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чус О.В.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі №904/10956/16 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, надано експертам для проведення експертизи матеріали справи №904/10956/16. До проведення експертизи провадження у справі №904/10956/16 зупинено.
На вирішення експертизи поставлено наступне питання.
Яка ринкова вартість комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який складається з адміністративної будівлі літ. «Д-1», загальною площею 121,8 м2, складу металу літ. «Е-1» загальною площею 1420,4м2, навантажувально-розвантажувальної рампи літ. «З» загальною площею 172,0 м2, естакади літ «К» загальною площею 70.6 м2, гаражу «Л» загальною площею 63,7м2 гаражів під №№1-5 загальною площею 108,1м2 становить на момент продажу майна?
Зазначена ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишена експертною установою без виконання через несплату позивачем вартості проведення експертизи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16 залишено без задоволення, рішення місцевого господарського суду у даній справі залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №904/10956/16 задоволено частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №904/10956/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №904/10956/16 скасовано внаслідок порушення вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) щодо права сторони брати участь у судовому засіданні та частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки апеляційний господарський суд не повідомив належним чином ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Березкіної О.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16. Розгляд скарги призначено на 18.10.2018.
Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Відповідно до частин 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи №904/10956/16 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №904/10956/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Березкіної О.В., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Березкіної О.В., Верхогляд Т.А.
На підставі розпорядження керівника апарату суду №29/18 від 07.11.2018, у звязку з відпусткою судді Верхогляд Т.А., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/10956/16.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/10956/16 визначено колегію у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Березкіної О.В., Блецької Л.М.
З 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»).
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Водночас, відповідно до вимог нової редакції Господарського процесуального кодексу України всі заяви і клопотання учасників справи мають бути заявленими та вирішеними судом за новими правилами.
Відповідно до пункту 2 частини 6 та частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються, зокрема документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Таким чином, відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» від 29.01.2019 надісланий на адресу апеляційного господарського суду засобом електронного зв'язку колегія суддів залишає без розгляду, оскільки він не відповідає вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, через відсутність електронно-цифрового підпису документа та доказів його направлення іншим учасникам справи.
Також апеляційний господарський суд залишає без розгляду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» від 30.01.2019, тому що він поданий з пропуском строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження за апеляційною скаргою і не містить доказів його направлення іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У судовому засіданні 28.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом обставини справи.
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» (т.1, а.с.18-35), зареєстрованого Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 10.06.2011 під номером 12271450000012538, товариство утворене на підставі рішення установчих зборів засновників (протокол №1 від 08.06.2011) шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства «Холдінг компанія «Інтермет» і діє на підставі чинного законодавства України, цього статуту і внутрішніх документів товариства (пункт 1.1 статуту товариства в редакції 2011 року).
Відповідно до пунктів 1.2 і 6.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001193270 станом на 27.07.2016 (т.1, а.с.36-47), ОСОБА_1 є учасником товариства, який володіє часткою у розмірі 700,00грн., що становить 7 часток та відповідає 70 голосам при голосуванні та 3,5% статутного капіталу товариства. Аналогічний розмір частки в статутному капіталі відповідача-1 позивач мав на момент проведення загальних зборів товариства від 29.01.2013, що не заперечується сторонами у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» 28.01.2013 провело загальні збори учасників товариства.
Згідно протоколу загальних зборів на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» 28.01.2013 були присутні наступні учасники товариства: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метизи».
Присутні на загальних зборах 28.01.2013 учасники в сукупності володіють 1869 голосами, що становить 93,45% часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет». Збори є правомочними приймати рішення.
На загальні збори запрошений керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» ОСОБА_3.
Голосування здійснюється за принципом одна частка - один голос. Голосування проводиться відкрито без застосування бюлетенів, підсумки голосування фіксуються протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.
На порядок денний винесено наступні питання.
1. Розгляд питання про продаж технічної бази (комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» Товариству з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект».
2. Про укладення договору купівлі-продажу та визначення уповноваженої особи на підписання всіх необхідних для здійснення угоди документів.
Розглянувши питання порядку денного загальних зборів, присутні на них учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» прийняли рішення про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» за 650000,00грн., в т.ч. ПДВ, технічної бази (комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1). Право підпису договору купівлі-продажу та підписання всіх необхідних для здійснення угоди документів вирішено надати директору товариства ОСОБА_3.
Рішення оформлено протоколом №3 від 28.01.2013 (т.1, а.с. 48) та підписане головою зборів ОСОБА_6 і секретарем зборів ОСОБА_8
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» (продавець) 16.03.2012 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» (покупець) попередній договір про укладення договору купівлі-продажу техбази з передоплатою (далі - Попередній договір; т.1, а.с.209-210).
Відповідно до пункту 1 Попереднього договору продавець, на умовах встановлених цим договором, зобов'язався передати у власність покупця за договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язався прийняти нежилі приміщення техбази, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Продаж майна буде вчинено за 650000,00грн., в тому числі ПДВ (пункт 3 Попереднього договору).
Пунктом 6 Попереднього договору передбачено, що при його укладенні покупець сплачує продавцю, шляхом внесення на банківський рахунок продавця в день підписання та посвідчення цього договору, передплату у вигляді авансу в розмірі 150000,00грн., у тому числі ПДВ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» (продавець) 29.01.2013 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» (покупець) договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд (далі - Договір купівлі-продажу; т.1, а.с.211-213).
Відповідно до пункту 1 Договору купівлі-продажу, продавець в особі представника передав у власність (продав), а покупець в особі представника прийняв у власність (купив) об'єкт нерухомості, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав як комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресом: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
Пунктом 3 Договору купівлі-продажу встановлено, що відчужуваний об'єкт має наступний опис: комплекс будівель та споруд, а який складається з адміністративної будівлі літ. «Д-1», загальною площею 121,8м2, складу металу літ. «Е-1» загальною площею 1420,4 м2 навантажувально-розвантажувальної рампи літ. «З» загальною площею 172,0 м2, естакади літ. «К» загальною площею 70,6 м2, гаражу «Л» загальною площею 63,7 м2, гаражів під № 1-5 загальною площею 108,1 м2.
Ціна об'єкту що відчужується становить 650000,00грн., з яких 150000,00грн. покупець сплатив раніше на банківський рахунок продавця, у вигляді передплати згідно умов попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 16.03.2012 за реєстровим № 562, а решту грошей у розмірі 500000,00грн., в тому числі ПДВ, покупець сплатив на банківський рахунок продавця, до підписання та посвідчення цього договору (пункт 4 Договору купівлі-продажу).
Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. 29.01.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 162085 від 29.01.2013, внесений запис №56059 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» на комплекс будівель та споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1) (т.1, а.с.55).
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», як іпотекодержатель, 29.07.2013 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», як іпотекодавцем, договір іпотеки (т.1, а.с.86-88), відповідно до умов якого іпотекодавець передає іпотекодержателю в рахунок забезпечення зобов'язань, що випливають з договору №279S13 від 11.07.2013, нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 1.3 договору іпотеки заставна вартість комплексу будівель та споруд становить 16163970,00грн.
За даними звіту про оцінку майна, яке є предметом цього договору, здійсненого 04.03.2013 суб'єктом оціночної діяльності - Товарною біржею «Депорт» ринкова вартість об'єкта оцінки становить 16163970,00грн. (пункт 1.4. договору іпотеки).
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4496181 від 29.07.2013 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.07.2013 внесений запис №1895242 про обтяження нерухомого майна (заборона на нерухоме майно), що виникло на підставі договору іпотеки від 29.07.2013, зареєстрований під №1276. Іпотекодержатель: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (т.1, а.с.55-56).
Шляхом підписання договору про внесення змін до договору іпотеки від 26.12.2014 (т.1, а.с.89) відповідачі-2, 5 змінили заставну вартість зазначеного нерухомого майна і визначили її у розмірі 30440783,00грн.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
ОСОБА _1 посилається на порушення його права участі у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» 28.01.2013, оскільки товариство його не повідомило про їх проведення, у зв'язку з чим просить визнати недійсним прийняте на цих зборах рішення, про яке йому стало відомо на початку квітня 2016 року.
Скаржник вважає, що угода про відчуження нерухомого майна (комплексу будівель та споруд) Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» порушує інтереси товариства і його учасників, оскільки є неприбутковою, а договори укладені з порушенням вимог чинного законодавства, тому просить визнати недійсними Попередній договір, Договір купівлі-продажу, договір іпотеки спірного майна та скасувати державну реєстрацію цих правочинів.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» кожний з учасників товариства має право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному цим статутом; вимагати розгляду на загальних зборах учасників порушеного ним питання в порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством та даним статутом.
Згідно з частиною 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Пунктом 12.7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово поштовим повідомленням або під розписку особисто, з зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Таким чином, на товариство покладено обов'язок щодо повідомлення усіх його учасників про проведення загальних зборів у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством та установчими документами останнього, і виконання такого обов'язку не залежить від розміру частки учасника в статутному капіталі товариства.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» не надало доказів виконання товариством обов'язку належного повідомлення ОСОБА_1, як учасника товариства, про дату й час проведення та порядок денний загальних зборів від 28.01.2013, що вплинуло на можливість реалізації таким учасником свого права на управління справами товариства.
Крім того, матеріали справи не містять, а відповідач-1 не надав для огляду у судовому засіданні оригінал протоколу №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» від 28.01.2013.
При цьому колегія суддів зауважує, що у першій інстанції позивачем заявлялось клопотання про витребування оригіналу протоколу загальних зборів №3 від 28.01.2013 та книги реєстрації протоколів загальних зборів.
Матеріали справи не містять вищевказаних документів, у зв'язку з чим вказані матеріали витребувалися апеляційним господарським судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» не виконало вимог ухвали апеляційного господарського суду від 08.01.2019, книгу протоколів загальних зборів учасників товариства і оригінал протоколу №3 від 28.01.2013 загальних зборів учасників товариства для огляду в судовому засіданні не надало. Невиконання вимог суду відповідач-1 обґрунтував тим, що книга протоколів на товаристві не ведеться, а оригінал протоколу №3 від 28.01.2013 вилучено правоохоронними органами в рамках кримінального провадження.
В матеріалах справи наявний опис документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу по справі №216/3708/16-к від 28.07.2016 (т.1, а.с.172), однак оскаржуваний протокол №3 від 28.01.2013 не міститься в переліку вилучених документів.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем-1 не доведено наявність оскаржуваного протоколу.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є відсутність протоколу загальних зборів товариства (частина 6 статті 60 Закону України «Про господарські товариства).
Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо порушення прав позивача на участь в управлінні товариством, однак, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що позивачем у даному випадку було подано позов після спливу позовної давності про застосування якої відповідачами подано заяву.
Такий висновок місцевого господарського суду апеляційний господарський суд вважає помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» і Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» до суду подано заяву про застосування позовної давності у даній справі (т1, а.с.192-193, 208).
Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» для отримання інформації про стан справ товариства, учасником якого він є. Зокрема, в матеріалах справи наявні докази таких звернень та їх отримання відповідачем-1 від 20.11.2013 та 25.08.2015 (т.5, а.с. 11-16), які товариством залишено без відповіді.
При цьому колегія суддів зауважує, що доказом звернення позивача до відповідача-1 стосовно проведення загальних зборів від 20.11.2013 є наявні в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення і копія квитанції про сплату поштових послуг. Відсутність опису вкладення не спростовує факт звернення позивача до відповідача-1, оскільки відповідачем-1 не доведено, що він отримував за вищевказаними поштовими відправленнями інші документи.
Стосовно звернення позивача від 25.08.2015, колегія суддів зауважує, що позивач намагався долучити до матеріалів справи у судовому засіданні докази відправлення вказаної кореспонденції на адресу відповідача-1, про що свідчить аудіозапис судового процесу в суді першої інстанції, прослуханий колегією суддів апеляційної інстанції, що на думку колегії суддів є поважною причиною для прийняття цих доказів в апеляційній інстанції.
Внаслідок систематичного порушення прав ОСОБА_1 на участь в управлінні товариством, він звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» про зобов'язання надати позивачу документацію товариства.
Даний позов частково задоволений постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №904/3679/17 (т.4, а.с.66-75) і зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» надати ОСОБА_1, в тому числі, копії протоколів загальних зборів учасників товариства за 2011-2016 роки.
При цьому Верховним Судом встановлено факт звернення позивача до відповідача-1 щодо проведення загальних зборів товариства у серпні 2016 та січні 2017 років.
Господарським судом Дніпропетровської області 03.09.2018 виданий наказ про примусове виконання постанови Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №904/3679/17 (т.5, а.с.28), однак доказів виконання зазначеного рішення суду на час розгляду скарги в апеляційному господарському суді, Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» не надано.
Таким чином позивач довів той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, вжив необхідні заходи спрямовані на участь у товаристві, однак, навіть при наявності судового рішення, яким товариство зобов'язано надати позивачу інформацію про стан справ і документи товариства, учасником якого він є, останнє продовжує порушувати його права і не надає необхідну інформацію, з чого слідує, що ОСОБА_1 не міг знати про стан своїх майнових прав, а місцевим господарським судом помилково визначено 28.01.2013 - день прийняття рішення загальних зборів, як дату початку перебігу позовної давності, оскільки про проведення загальних зборів ОСОБА_1 не повідомлявся, відповіді на його запити від товариства щодо отримання документів не отримував, а про прийняття оскарженого рішення загальних зборів товариства випадково дізнався у квітні 2016 року. Матеріалами справи вказана обставина не спростовується.
Апеляційний господарський суд погоджується з доводами скаржника щодо помилковості висновків місцевого господарського суду про можливість отримання інформації про проведення товариством загальних зборів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, оскільки в реєстрі така інформація відсутня.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» порушило право ОСОБА_1 на отримання інформації про фінансово-господарську діяльність і копій протоколів загальних зборів учасників товариства за 2011-2016 роки, про що було зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/3679/17 від 26.06.2018. Скаржник за інформацією про стан своїх корпоративних прав звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», в тому числі, у листопаді 2013 та у серпні 2015 років, про прийняття загальними зборами товариства рішення від 28.01.2013 дізнався в квітні 2016, а до господарського суду за поновленням порушеного права звернувся у листопаді 2016, тобто в межах трирічного строку.
Апеляційна скарга щодо визнання недійсним Попереднього договору і Договору купівлі-продажу та похідних від цих вимог про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, що є предметом цих договорів мотивована економічною недоцільністю укладених правочинів, оскільки спірне нерухоме майно в подальшому відповідачем-2 передано в іпотеку за ціною, яка в 24 рази перевищує його вартість визначену в спірних договорах, що порушує корпоративні права позивача, зокрема, на отримання частки прибутку.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 Цивільного кодексу України).
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
В розумінні частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України добросовісні та розумні дії - це дії, які зокрема, не повинні погіршувати фінансове становище юридичної особи, в той час як продаж майна відповідача-1 за 650000,00грн., яке в подальшому передано в іпотеку за ціною 16163970,00грн., а відповідно до договору про внесення змін до договору іпотеки від 26.12.2014 його сторони визначили вартість заставного майна у сумі 30440783,00грн., не може свідчити про добросовісні та розумні дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», оскільки такі дії спрямовані на погіршення майнового стану товариства, що впливає на права позивача як учасника товариства під час розподілу прибутку (з одержанням своєї частки).
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (частини 3, 4 статті 92 Цивільного кодексу України).
Закон не встановлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 Цивільного кодексу України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема, чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб, як у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.
Саме такі висновки виклав Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі №908/4550/15.
З урахуванням фактичних обставин справи колегія суддів доходить висновку, що позивача було протиправно позбавлено майнового права на отримання прибутку відповідно до своєї частки, шляхом відчуження майна товариства по заниженій вартості.
Поведінка відповідача-2, а саме: придбання майна за ціною 650000,00грн.та передача його в іпотеку за ціною, яка в 24 рази перевищує суму оскарженого договору свідчить, про обізнаність відповідача-2 щодо недобросовісних дій директора відповідача-1, спрямованих на позбавлення учасників відповідача-1 права на отримання прибутку відповідно до їх часток.
Судом першої інстанції не надана належна оцінка обставинам справи, від яких залежить правильне застосування відповідних норм при вирішенні спору, а також обставини стосовно того чи діяли сторони за Попереднім договором і Договором купівлі-продажу добросовісно і розумно та чи не була участь відповідача-2 в укладенні Попереднього договору та Договору купівлі-продажу формальною, спрямованою на протиправне позбавлення відповідача-1 нерухомого майна, у зв'язку з можливим перебуванням учасників цього товариства в корпоративному конфлікті.
Попередній договір і Договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд укладений від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» директором товариства - ОСОБА_3.
Відповідно до пункту 13.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» директор товариства, в тому числі, укладає договори (угоди) про передачу майна товариства у власність (управління, володіння) третіх осіб або оплату грошових сум з поточних рахунків товариства.
До виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» відноситься також відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства (пункт 11.2 статуту відповідача-1).
Таким чином, статутом відповідача-1 директору встановлені обмеження щодо вчинення правочинів, сума яких становить 50% і більше відсотків майна товариства.
Позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції не доведено з посиланням на первинні документи, що продаж майна за спірними договорами потребував вирішення цього питання загальними зборами учасників товариства.
Враховуючи, що Попередній договір і Договір купівлі-продажу суперечить вимогам статей 92, 203 Цивільного кодексу України, такі договори підлягають визнанню недійсними.
У зв'язку з зазначеним також підлягають задоволенню і похідні вимоги про скасування державної реєстрації права власності спірного нерухомого майна за відповідачем-2.
Стосовно доводів скаржника щодо юрисдикції спору в частині визнання недійсним договору іпотеки, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017).
За змістом пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Враховуючи зазначені положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), господарський суд при визначенні підвідомчості спору має враховувати суб'єктний склад сторін, предмет спору та пов'язаність спірних правовідносин із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.
Скаржник не обґрунтував обставин порушення його корпоративних прав укладенням між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» та Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» договору іпотеки спірного нерухомого майна, між тим ОСОБА_1 не є учасником (засновником) жодної із сторін договору іпотеки.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій частині позову, а також приймаючи до уваги склад сторін за їх суб'єктною ознакою, апеляційний господарський суд доходить висновку, що місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі №904/10956/16 в частині вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки спірного нерухомого майна від 29.07.2013 та похідної вимоги про скасування державної реєстрації обтяжень нерухомого майна з підстав, передбачених частиною 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (чинної на дату прийняття оскаржуваного рішення).
В той же час, при прослуховуванні аудіозапису судового засідання від 06.02.2017, апеляційним господарським судом встановлено невідповідність оголошеної суддею вступної та резолютивної частин рішення її текстовому варіанту. На аудіозапису судового засідання від 06.02.2017 суддя оголосила про припинення провадження в частині вимог про визнання недійсним Попереднього договору і Договору купівлі-продажу й похідних від цих вимог про скасування державної реєстрації, в той час як суд відмовив в задоволенні вимог в цій частині.
Наведене свідчить про порушення місцевим господарським судом вимог процесуального права, оскільки проголошене судове рішення не відповідає його текстовій формі, що є підставою для його скасування.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (частина 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначено вище, спір в частині визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 29.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» і Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» та похідних вимог не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі в цій частині.
Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу на неналежний спосіб захисту права позивача, шляхом визнання недійсним договору іпотеки з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Норми частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Положення статті 216 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню лише до сторін недійсного правочину (угоди). У разі ж встановлення обставин перебування проданого за недійсним правочином майна у третьої особи (яка не є стороною недійсного правочину), має бути застосований інший спосіб повернення майна. У такому разі застосовуються способи захисту, передбачені, зокрема, нормами статей 387, 388, 392 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки добросовісне набуття у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала право відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а витребування майна від добросовісного набувача.
Таким чином не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009).
Крім того, колегія суддів зауважує, що власником відчудженого майна є позивач-1, а тому позов про витребування майна товариства вправі пред'явити саме товариство, як власник, а не його учасник який не вправі звертатись в інтересах товариства поза межами представництва відповідно до норм ГПК України.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, наявні підстави передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд зазначає, що позивач до закінчення судових дебатів подавав клопотання про відшкодування судових витрат за відрив від звичайних занять згідно журналів судових засідань та витрати пов'язані з отриманням висновку експерта у галузі права.
Згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову і апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 231, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі №904/10956/16 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» оформлене протоколом №3 від 28.01.2013, про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» комплексу будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати недійсним попередній договір про укладення договору купівлі-продажу техбази з передоплатою, укладений 16.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального, Дніпропетровської області округу Рукавіциним Ігорем Анатолійовичем 16.03.2012 та зареєстрованим в реєстрі за №562.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, укладений 29.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект», посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, Дніпропетровської області Рукавіциним Ігорем Анатолійовичем 29.01.2013 та зареєстрованим в реєстрі за №110.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 162085 від 29.01.2013, прийняте приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним Ігорем Анатолійовичем.
Скасувати державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Дніпропроект» на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), номер запису про право власності 56059.
В іншій частині - провадження у справі закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 32 код ЄДРПОУ 13425190) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) витрати на сплату судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 4134,00грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 32 код ЄДРПОУ 13425190) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) витрати на сплату судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 6201,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.03.2019
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді О.В. Березкіна
Л.М. Білецька
