ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 911/141/18

Провадження № 12-308гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А.,

Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Підшипники України»,

відповідач - Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження справу № 911/141/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підшипники України»

(далі - ТОВ «Підшипники України») до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (далі - Асоціація) про стягнення 187 611,85 грн за касаційною скаргою ТОВ «Підшипники України» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2018 року (головуючий суддя Смірнова Л. Г., судді Руденко М. А., Кропивна Л. В.) й рішення Господарського суду Київської області від 16 квітня 2018 року (суддя Щоткін О. В.),

УСТАНОВИЛА:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ТОВ «Підшипники України» звернулося до господарського суду з позовом до Асоціації про стягнення 187 611,85 грн заборгованості.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення у повному обсязі фінансової гарантії (гарантії допуску) за договором від 24 грудня 2003 року № 70383 про забезпечення перевізників допуском до роботи в системі міжнародного дорожнього перевезення (далі - МДП).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 24 грудня 2003 року між ТОВ «Підшипники України» (перевізник) та Асоціацією було укладено договір № 70383 про забезпечення перевізників допуском до роботи в системі МДП (далі - договір), предметом якого було забезпечення відповідачем позивача документами та інформацією, необхідною для виконання перевезень у системі МДП.

4. Відповідно до підпункту 3.2 договору перевізник, у тому числі, зобов'язаний виконувати умови Декларації зобов'язань транспортної компанії по допуску до митної системи МДП та дозволу користуватись звичайними книжками МДП, а також умови Посібника для користувача книжок МДП (далі - Посібник).

5. Підпунктом 4.1 цього договору передбачено, що перевізник зобов'язується збільшити суму гарантії допуску, а саме додатково внести суму на рахунок Асоціації (відповідача), яка з урахуванням суми гарантії допуску, внесеної при отриманні допуску до системи МДП, буде еквівалентною 8000 доларів США за курсом Національного банку України на день оплати, або надати банківську гарантію на цю суму.

6. Підпунктом 4.2 договору передбачено, що внесена сума підлягає поверненню перевізнику через 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП, використаної для перевезення, за умови відсутності повідомлень чи претензій митних органів про порушення процедури МДП. Гарантія може бути заблокована за наявності порушень митних правил позивачем і використана на оплату претензії за порушення процедури МДП. У цьому разі для продовження роботи в системі МДП позивач надає спеціальну гарантію.

7. Суди встановили, що на виконання умов договору перевізник сплатив на рахунок Асоціації у зазначені дати такі суми: 16 жовтня 2003 року - 21 328,00 грн, 26 лютого 2004 року - 5 330,03 грн, 21 липня 2004 року - 10 634,00 грн, 30 липня 2004 року - 5 316,00 грн, всього - 42 608,03 грн, що на той період було еквівалентом 8000 доларів США.

8. 24 червня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 24/06-01, в якій просив виключити його з учасників Асоціації за власним бажанням.

9. Листом від 06 липня 2015 року № 2/11-1/2665 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до його заяви ТОВ «Підшипники України» виключено зі складу учасників Асоціації 30 червня 2015 року та після спливу 27-ми місяців з дня отримання останньої книжки МДП буде повернуто перевізнику внесену ним суму 42 608,03 грн.

10. Згідно з платіжним дорученням від 10 жовтня 2017 року № 344 відповідач перерахував на рахунок ТОВ «Підшипники України» 42 608,03 грн з призначенням платежу - повернення кредиторської заборгованості по фін. гарантії до системи МДП.

11. Посилаючись на пункти 4.1, 4.2 договору, позивач зазначив, що Асоціація, повернувши 42 608,03 грн, сплатила лише частину внесеної суми, оскільки станом на дату повернення зазначених коштів сума, еквівалентна 8000,00 дол. США, збільшилась та склала 208 141,26 грн, про що відповідачеві неодноразово направлялись претензії.

12. Позивач стверджував, що підпунктом 8.1 розділу 20 Посібника у редакції, яка діяла на дату укладання договору (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Конференції делегатів Асоціації від 30 жовтня 2003 року), передбачено, що гарантія допуску, внесена у формі грошової застави, повертається перевізнику через 27 місяців з дня отримання ним останньої книжки МДП, використаної для перевезення, у сумі, еквівалентній внесеним коштам у гривні.

13. Згідно з підпункту 8.1 розділу 20 Посібника у чинній редакції (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конференції учасників Асоціації від 1 червня 2017 року) фінансова гарантія (гарантія допуску), внесена учасником Асоціації, повертається йому через 27 місяців з дня отримання ним останньої книжки МДП. Кошти, що були внесені в національній валюті України - гривні, повертаються в національній валюті в тій же сумі, в якій вони були внесені.

14. ТОВ «Підшипники України» вважає, що чинна редакція підпункту 8.1 розділу 20 Посібника, не поширюється на правовідносини, які виникли та існують відповідно до договору від 24 грудня 2003 року № 70383, укладеного між сторонами.

15. Оскільки сума грошових коштів у повному обсязі повернута позивачеві не була, він звернувся до суду з позовом про стягнення 187 611,85 грн як різниці між загальною сумою гарантії, еквівалентної 8 000 доларів США на день звернення з позовом до суду, яка за розрахунком позивача склала 230 219, 88 грн, та сплаченої сумою (повернутої гарантії в розмірі 42 608,03 грн).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

16. Рішенням Господарського суду Київської області від 16 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду

від 21 червня 2018 року, відмовлено у задоволенні позову про стягнення 187 611,85 грн щодо повернення в повному обсязі фінансової гарантії (гарантії допуску) за договором. Судові рішення аргументовано тим, що відповідач своєчасно, повно та відповідно до Посібника, затвердженого рішенням Конференції учасників Асоціації від 21 травня 2001 року, виконав свої зобов'язання щодо повернення позивачу суми гарантійного внеску.

17. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач свій обов'язок щодо вчасного та повного повернення суми гарантійного внеску відповідно до підпункту 8.1 порядку повернення учасникам Асоціації гарантійної суми розділу 20 Посібника, який є спеціальним правовим актом у правовідносинах, що склались між сторонами, виконав, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

18. Також суди зазначили, що після спливу 27-місячного терміну з дня отримання останньої книжки МДП та з огляду на відсутність порушень з боку ТОВ «Підшипники України» останньому було повернуто внесену ним у національній валюті гарантію в розмірі 42 608,03 грн, що відповідає підпункту 8.1 розділу 20 Посібника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У липні 2018 року ТОВ «Підшипники України» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2018 року й рішення Господарського суду Київської області від 16 квітня 2018 року, в якій просило судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

20. Скаржник указує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 509, 524-526, 533, 560, 561, 570, 571, 626, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України. Окрім того, ТОВ «Підшипники України»наголошує на тому, що відповідно до підпункту 8.1 розділу 20 Посібника в редакції, яка діяла на дату укладання договору, відповідач повертає гроші перевізнику в еквіваленті внесеним коштам у гривні. Товариство також зазначає, що сторони договору не домовлялися про можливість зміни відповідачем положень згаданого Посібника.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

21. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 липня

2018 року відкрив касаційне провадження та прийняв до розгляду касаційну скаргу ТОВ «Підшипники України», витребувавши з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/141/18 та надавши відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

22. 17 грудня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав цю справу разом з касаційною скаргою ТОВ «Підшипники України» на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

23. Згідно із частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

24. Мотивуючи ухвалу від 17 грудня 2018року, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про необхідність відступити від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 369/10003/16-ц за позовом Дегтярьова О. С. до Асоціації про стягнення 282 186,89 грн згідно з договором № 72201. За цим висновком у правовідносинах щодо повернення фінансової гарантії (гарантії допуску) перевагу мають умови Посібника перед умовами договору № 72201, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню внесені ним кошти у гривні. Також Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що у цих правовідносинах мають застосовуватися положення розділу 20 Посібника, що регулюють повернення гарантійної суми, і позивачу мають бути повернуті внесені ним кошти у гривні, оскільки, підписавши договір, позивач узяв на себе зобов'язання дотримуватись вимог статуту Асоціації та розділу 20 Посібника, що закріплено в підпунктах 3.1, 3.2 договору № 72201.

25. Мотивуючи свою незгоду з висновками щодо застосування норм права, викладених Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові

від 27 червня 2018 року у справі № 369/10003/16-ц, та обґрунтовуючи необхідність відступити від цих висновків, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквівалента зобов'язань в іноземній валюті.

26. Отже, суд касаційної інстанції зазначив, що у справі № 911/141/18 згідно з підпунктом 4.1 договору від 24 грудня 2003 року № 70383 сторонами визначено обов'язок перевізника, зокрема, внести суму гарантії допуску до системи МДП, яка буде еквівалентною 8 000 доларів США по курсу Національного банку України на день оплати. При цьому, у підпункті 4.2 договору сторони погодили, що внесена сума підлягає поверненню перевізнику через 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП. Суд касаційної інстанції вказує, що визначення в договорі суми гарантії, яка підлягає внесенню саме в еквіваленті в доларах США, передбачає й обов'язок з повернення гарантії також в еквіваленті в доларах США.

27. Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 27 червня 2018 року Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 369/10003/16-ц, справу прийнято та призначено до розгляду Великої Палати Верховного Суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28. ТОВ «Підшипники України» зазначає, що підпункт 8.1 розділу 20 Посібника, яким суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували свої судові рішення, суперечить вимогам статей 524, 533 Цивільного кодексу України, оскільки в таких правовідносинах перевагу мають умови договору, а не положення Посібника.

29. Скаржник зазначає, що редакція підпункту 8.1 розділу 20 цього Посібника про те, що кошти, які були внесені в національній валюті України - гривні, повертаються в національній валюті в тій же сумі, в якій вони були внесені, може розповсюджуватися виключно на договори, укладені між Асоціацією і перевізниками після появи нової редакції цього підпункту.

Позиція відповідача - Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України

30. Асоціація у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки останню книжку МДП позивач отримав 20 березня 2015 року, право на повернення фінансової гарантії у нього виникло 21 червня 2017 року, отже, саме на цю дату мають застосовуватися положення Посібника, що регулюють повернення учасникам Асоціації гарантійної суми. ТОВ «Підшипники України» не має права вимагати від відповідача повернення гарантії допуску з урахуванням поточного курсу валют на день повернення гарантії, оскільки дія підпункту 8.1 розділу 20 Посібника поширюється на всі гарантії допуску, що вносилися відповідачу, незалежно від дати внесення.

31. Відповідач зазначає, що згідно з даними бухгалтерського обліку у нього обліковувалася фінансова гарантія допуску до системи МДП, внесена позивачем у сумі 42 608,03 грн, яку Асоціація повернула позивачу 10 жовтня 2017 року.

32. У своїх письмових поясненнях Асоціація додатково наголошує на тому, що гарантія допуску є складовою так званої гарантійної ланки, передбаченої спеціальним міжнародно-правовим актом - Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, правова природа якої істотно відрізняється від поняття гарантії у цивільно-правовому значенні. Асоціація також зазначає, що відповідач є добровільним об'єднанням юридичних осіб, статутом якого не передбачені джерела доходів для покриття коливань курсу валют.

Судова практика

33. Виходячи зі змісту постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 369/10003/16-ц Дегтярьов Олексій Сергійович звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з Асоціації на свою користь заборгованість на загальну суму

282 186,89 грн.

34. У справі №369/10003/16-ц суди встановили, що 22 вересня 2009 року між Асоціацією та фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) Дегтярьовим О. С. був укладений договір № 72201, згідно з пунктом 1.1 якого Асоціація надає послуги із забезпечення перевізника необхідною інформацією і матеріалами для здійснення перевезень вантажів за процедурою МДП.

35. На виконання умов договору № 72201 ФОП Дегтярьов О. С. перерахував Асоціації грошові кошти у розмірі 40 032,50 грн платіжним дорученням

від 18 вересня 2009 року. Протягом дії договору № 72201 були внесені кошти на загальну суму 73 400,35 грн.

36. 08 жовтня 2013 року ФОП Дегтярьов О. С. отримав останню книжку МДП.

20 грудня 2013 року він звернувся до Асоціації із заявою про припинення членства в Асоціації з 01 грудня 2013 року.

37. Позивач зазначив, що він виконав умови договору в повному обсязі. Після закінчення 27 місяців із дня отримання останньої книжки МДП він отримав право на повернення фінансової гарантії у тому ж розмірі, що ним було внесено, а саме 9 000,00 дол. США, що на 05 вересня 2016 року становило 229 463,10 грн.

38. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що останню книжку МДП позивач отримав 08 жовтня 2013 року і право на повернення фінансової гарантії у нього виникло 08 січня 2016 року, отже, саме на цю дату (на момент спливу 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП, використаної для перевезення) мають застосовуватися положення розділу 20 Посібника, що регулюють її повернення, і позивачу мають бути повернуті внесені ним кошти у гривні.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

39. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ «Підшипники України»зазначило, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а отже, відповідно до частини другої статті 533 Цивільного кодексу України сума, що підлягає сплаті у гривні, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

40. Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривні. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривні, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

41. Таким чином, грошовий еквівалент в іноземній валюті застосовується лише тоді, коли його визначено у зобов'язанні договором або законом.

42. Пунктами 4.1 і 4.2 укладеного сторонами договору передбачено виникнення двох різних грошових зобов'язань.

43. Пунктом 4.1 зазначеного договору регулюється грошове зобов'язання щодо сплати позивачем відповідачу грошової суми в еквіваленті 8000 доларів США по курсу Національного банку України, тобто у цьому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті визначений.

44. Натомість пунктом 4.2 зазначеного договору регулюється інше грошове зобов'язання - щодо сплати (повернення) відповідачем позивачу грошової суми, причому грошовий еквівалент в іноземній валюті цим пунктом не визначений.

45. Таким чином, відповідно до укладеного сторонами договору поверненню підлягають кошти, сплачені позивачем, без застосування грошового еквіваленту в іноземній валюті, тобто в сумі 42 608,03 грн.

46. Відповідач посилається також на те, що відповідно до підпункту 8.1 розділу 20 Посібника кошти, що були внесені в національній валюті України - гривні повертаються в національній валюті в тій же сумі, в якій вони були внесені. Відповідач зазначає, що розділ 20 Посібника затверджується вищим органом управління відповідача - рішенням загальних зборів/конференції учасників відповідача і є обов'язковим для виконання всіма його учасниками і що згідно з розділом 3 договору позивач взяв на себе зобов'язання, зокрема, виконувати умови Посібника.

47. Велика Палата Верховного Суду вважає, що сторони можуть погодити в договорі обов'язковість для них тих чи інших положень акта, виданого стороною договору до його укладення, зокрема Посібника. В цьому разі такі положення розглядаються як складові договору. Якщо між положеннями власне тексту договору і положеннями акта є суперечності щодо регулювання тих чи інших відносин, то суд, розглядаючи спір, має здійснити тлумачення договору, зокрема з урахуванням правил частин третьої та четвертої статті 213 Цивільного кодексу України, аби з'ясувати дійсні наміри сторін щодо встановлення ними регулювання спірних відносин. Водночас у справі, що розглядається, такі суперечності не виявлені.

48. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до поданої 24 червня 2015 року заяви № 24/06-01 30 червня 2015 року позивача було виключено зі складу учасників Асоціації за власним бажанням. 10 жовтня 2017 року після спливу 27-місячного терміну повернення перевізнику внесеної ним суми гарантії, за відсутністю порушень з боку ТОВ «Підшипники України» йому повернуто внесену ним суму гарантії в національній валюті в розмірі 42 608,03 грн. Це відповідає положенням підпункту 8.1 розділу 20 Посібника та пункту 4.2 договору.

49. Ні договором, ні Посібником не передбачено, що Асоціація повертає не ту суму коштів у гривні, яка була сплачена, а в доларовому еквіваленті. Доларовий еквівалент передбачений договором для сплати коштів перевізником на користь Асоціації, а не при їх поверненні.

50. Отже, відповідач у встановлений договором строк і станом на момент звернення позивача до суду свій обов'язок щодо повернення фінансової гарантії (гарантії допуску) виконав належним чином.

51. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій є правильними, оскільки фінансова гарантія (гарантія допуску) була внесена позивачем на рахунок Асоціації у національній валюті України, а кошти, що були внесені в національній валюті України - гривні повертаються в національній валюті в тій же сумі, в якій вони були внесені, відповідно до пункту 4.2 укладеного сторонами договору та підпункту 8.1 розділу 20 Посібника.

52. Аналогічний правовий висновок про те, що кошти, внесені в національній валюті України - гривні, повертаються в національній валюті в тій же сумі, в якій вони були внесені, викладено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 369/10003/16-ц. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цього висновку.

53. Велика Палата Верховного Суду вважає, що умови договору щодо повернення фінансової гарантії, внесеної позивачем у сумі, яка є еквівалентною 8 000 доларів США за курсом Національного банку України на день оплати, не суперечать підпунктам 8.1-8.6 розділу 20 Посібника, якими визначено, що кошти, які були внесені в національній валюті України - гривні, повертаються в національній валюті в тій же сумі, в якій вони були внесені. Оскільки підпункт 4.2 договору № 70383 не містить вказівки на те, що внесена сума підлягає поверненню у відповідному еквіваленті, то й обов'язок з повернення гарантії допуску підлягає виконанню у гривні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

55. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті

і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Підшипники України» підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

57. За змістом частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

58. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судового рішення у цій справі та не ухвалює нового, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 300-302, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підшипники України» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2018 року та рішення Господарського суду Київської області від 16 квітня 2018 року у справі № 911/141/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. УркевичСудді:Н. О. АнтонюкЛ. М. Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Д. А. ГудимаЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О. С. ЗолотніковО. М. Ситнік О. Р. КібенкоО. Г. Яновська В. С. Князєв