Провадження № 2/317/468/2019
Справа № 317/182/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
при секретарі Московкіній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху на підставі п. 11 ст. 187 ЦПК України та про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
До початку судового засідання представником відповідача подані клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та про проведення судового розгляду в даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження.
Клопотання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі мотивоване тим, що позивачем до позовної заяви не було додано розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як цього вимагають положення статті 175 ЦПК України.
Крім того, позовна заява ОСОБА_1 містить чотири позовні вимоги:
1.визнання протиправним та скасування наказу про звільнення;
2.поновлення на роботі;
3.стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
4.стягнення моральної шкоди.
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі за кожну з позовних вимог, окрім поновлення на роботі, за якою позивач дійсно звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Тобто, неоплаченими судовим збором є три вимоги позивача з чотирьох.
На цих підставах представник відповідача просила суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху за правилами, встановленими ч. 11 ст. 187 ЦПК України.
Крім того, представник відповідача вважає наявними підстави для проведення розгляду даної цивільної справи в порядку загального провадження, виходячи з її складності, обсягу та інших обставин, які відповідно до статті 274 ЦПК України є визначальними для вирішення цього питання.
Також представником відповідача подано відзив на позовну заяву з поштовою квитанцією про його направлення на ім’я позивача. Станом на 14 лютого 2019 року відзив позивач не отримувала.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без руху з підстав, що в ньому наведені, та просила суд його задовольнити. Крім того, представник відповідача просила суд задовольнити клопотання про проведення судового розгляду в даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження, в разі відхилення попереднього клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Позивач ОСОБА_1 та її представник заперечили проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки первинною вимогою є саме вимога про поновлення на роботі, а всі інші позовні вимоги є похідними.
Проти задоволення клопотання щодо проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження позивач та його представник не заперечували.
Вислухавши учасників провадження та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Як вбачається з тексту позовної заяви, розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовна заява містить.
Оцінюючи доводи сторін щодо наявності або відсутності підстав, передбачених ч. 4 ст. 177 ЦПК України (необхідність підтвердження сплати судового збору), суд враховує наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнені від сплати судового збору.
Позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на роботі підпадає під дію вказаної норми, що не заперечується й представником відповідача.
В той же час, на думку суду, позовна вимога про визнання протиправним і скасування наказу відповідача про звільнення позивача за своєю суттю безпосередньо і нерозривно пов’язана з позовною вимогою про поновлення її на роботі, оскільки визнання протиправним та скасування наказу про звільнення особи може бути прямою підставою для поновлення такої особи на посаді.
Стосовно необхідності оплати судовим збором позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що вказані позовні вимоги також прямо і безпосередньо випливають з позовної вимоги про поновлення на роботі, оскільки в іншому випадку для їх заявлення не було б формальних підстав.
Слід зазначити, що суд критично оцінює посилання представника відповідача на Постанову ОСОБА_2 Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16, оскільки вказана справа стосувалась необхідності оплати судовим збором позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні, в той час як ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вказані дві виплати за своєю правовою природою не є тотожними, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, як зазначено у вказаній постанові ВП ВС, не входить до структури заробітної плати, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.
З іншого боку, час вимушеного прогулу у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП України, входить до стажу роботи, що дає право на основну щорічну відпустку на рівні з часом фактичної роботи особи.
Крім того, прямий взаємозв’язок питання щодо виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу та питання про поновлення на роботі, встановлено також нормою ч. 3 ст. 235 КЗпП України, відповідно до якої при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням прав особи її незаконним звільненням, також прямо передбачені статтею 2371 КЗпП України і безпосередньо випливають з позовної вимоги про поновлення на роботі в разі її обґрунтованості.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про необхідність залишення позовної заяви без руху внаслідок несплати судового збору, оскільки всі чотири позовні вимоги, заявлені позивачем в цій справи, за своєю суттю є або первинною вимогою про поновлення на роботі, або вимогою, яка випливає та нерозривно пов’язана з цією первинною позовною вимогою.
Стосовно необхідності розгляду даної цивільної справи в порядку загального позовного провадження, суд враховує наступне.
У відповідності до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Оскільки в даній справі наявні обставини, визначені ч. 3 ст. 274 ЦПК України, які не були відомі суду на момент відкриття провадження у справі – значна кількість письмових доказів, свідків, загальна складність справи, враховуючи думку всіх її учасників, суд вважає можливим змінити порядок розгляду справи з призначенням підготовчого судового засідання.
Керуючись ст.ст. 187, 274, 277 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без руху позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди розглядати за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Призначити підготовче засідання в даній справі на 01 березня 2019 року на 10 годину 30 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Нікітін
