КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 2604/29397/12
провадження № 22-ц/824/1408/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)
суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.
за участю секретаря судового засідання - Нечваль А.А.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересовані особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович, Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року у складі судді Арапіної Н.Є.
у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович, Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Просив визнати виконавчий лист №2604/29397/12, виданий 19 червня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №0426/07/01-CL від 08 листопада 2007 року у розмірі 84 142,29 доларів США, що станом на 28 листопада 2012 року було еквівалентно 672 549,32 грн. та пені у розмірі 3 306,66 грн., щодо боржника ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню. Також заявником заявлено вимогу про зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом №2604/29397/12, виданим 19 червня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.
В обґрунтування вимог зазначав, що 22 січня 2018 року ПАТ «Банк Форум» відступив усі права за кредитним договором №0426/07/01-CL і договором іпотеки від 08 листопада 2007 року та всіма додатковими угодами до них на корить ОСОБА_2 Вказував на те, що новий стягувач за кредитним договором ОСОБА_2 у порядку позасудового вирішення справи звернув стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на квартиру загальною площею 43,6 м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Після цього 10 вересня 2018 року ОСОБА_2 за цивільно-правовою угодою продав вказану квартиру, що була предметом іпотеки. Однак 05 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця Корольова М.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2604/29397/12, виданого 19 червня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва і просив стягнути всю суму заборгованості за кредитним договором №0426/07/01-CL від 08 листопада 2007 року. Цього ж дня приватний виконавець Корольов М.А. відкрив виконавче провадження ВП №57595482 та наклав арешт на всі рахунки заявника в банках, на все майно. Крім того, нерухоме майно заявника описано, оцінено та подано заявку на його продаж через систему «СЕТАМ».
На думку заявника, стягувач ОСОБА_2 у позасудовому порядку задовольнив свої вимоги за кредитним договором, зареєструвавши право власності на предмет іпотеки та реалізувавши його, а тому існує реальна загроза безпідставної примусової реалізації його майна через систему «СЕТАМ» до прийняття судом рішення по справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року заяву задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №57595482, відкритому на підставі виконавчого листа №2604/29397/12, виданого 19 червня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва.
Не погоджуючись з ухвалою, 12 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, оскільки уважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування ухвали.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не пересвідчився в дійсності спору між сторонами та не оцінив належним чином доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог.
Зазначає, що заявник не виконує рішення суду від 2013 року, а подання заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню свідчить про затягування виконання судового рішення. До того ж вказує, що заявник не надав суду доказів, якими підтверджується відсутність заборгованості боржника перед стягувачем, а також погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна.
Також посилається на те, що всупереч вимогам Закону України «Про судовий збір» в матеріалах справи відсутні докази сплати заявником судового збору.
28 січня 2019 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, у якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Уважає, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає.
ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити без задоволення.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до норм закону, в апеляційній скарзі просив розглядати справу за його відсутності.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції застосував заходи забезпечення позову, передбачені статтею 150 ЦПК України, та виходив з того, що органами виконавчої служби може бути здійснене стягнення на нерухоме майно за виконавчим документом, який оскаржується в судовому порядку, що може порушити права заявника.
Проте, колегія не в повній мірі погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Отже, заходи забезпечення можуть бути застосовані судом за заявою сторони лише при розгляді справи в порядку позовного провадження.
Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка передбачає розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, та не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а чинним ЦПК України не передбачено можливості застосування заходів забезпечення при розгляді даної заяви.
Окрім того, подаючи заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, ОСОБА_1 посилався на положення частини третьої статті 432 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 432 ЦПК України до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Таким чином, виходячи з характеру та специфіки спірних правовідносин та враховуючи, що ОСОБА_1звернувся із заявою про зупинення виконання за виконавчим документом в порядку статті 432 ЦПК України, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції не звернув уваги на вказану норму закону та вимоги заяви, внаслідок чого помилково застосував положення статті 150 ЦПК України.
Виходячи з положень статті 432 ЦПК України, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, та зупинити виконання за виконавчим документом до розгляду заяви може той суд, який видав виконавчий документ, а тому апеляційний суд позбавлений можливості розглянути заяву про зупинення виконання за виконавчим документом в порядку, передбаченому частиною третьою статті 432 ЦПК України.
Статтею 379 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, порушення місцевим судом норм процесуального права призвело до постановлення незаконної ухвали, а тому колегія суддів доходить висновку про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до Дніпровськогорайонного суду м. Києва.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до Дніпровського районного суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2019 року.
Головуючий: В.А. Кравець
Судді: О.Ф. Мазурик
Л.Д. Махлай
