ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 855/17/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судд-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, третя особа керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії Стельмах Олександр Васильович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

02.02.2019 кандидат на пост Президента України ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії, третя особа керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії Стельмах Олександр Васильович, в якому просив:

- визнати протиправними дії Центральної виборчої комісії щодо надання електронної копії бази даних Державного реєстру виборців, з можливістю доступу лише в приміщенні та з обладнання Центральної виборчої комісії;

- визнати протиправними дії Центральної виборчої комісії, як такі, що протизаконно зобов'язують кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 перевіряти повноту та достовірність персональних даних Державного реєстру виборців виключно в приміщенні та з обладнання Центральної виборчої комісії, у будь якому місці (приміщені);

- зобов'язати Центральну виборчу комісію надати кандидату на пост Президента України ОСОБА_2 електронну копію бази даних Державного реєстру виборців з можливістю доступу до такої з обладнання позивача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що скориставшись своїм правом на отримання електронної копії бази даних Державного реєстру виборців, 22.01.2019, кандидатом на пост Президента України ОСОБА_5 було подано звернення до Центральної виборчої комісії з проханням надати засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців.

Після отримання копії оптичної бази даних Державного реєстру виборців, кандидату на пост Президента України ОСОБА_2 поза межами приміщення ЦВК не вдалося ознайомитися з власного комп'ютера з таким реєстром, що на думку позивача є порушенням прав кандидата на пост Президента України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 04.02.2019 на 14 годин 00 хвилин у залі №12 Шостого апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 30.

До суду надійшов відзив Центральної виборчої комісії на адміністративний позов.

В судове засідання з'явилися представники Позивача, представники ЦВК, та третя особа.

Відповідно до ч. 11 ст. 273 КАС України, суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Судом встановлено, що Верховна Рада України постановою від 26.11.2018 №2631-VIII призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31.03.2019.

Центральна виборча комісія постановою від 27.12.2018 №253 оголосила з 31 грудня 2018 року початок виборчого процесу з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії № 62 від 15.01.2019 ОСОБА_2, зареєстрований кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року.

22.01.2019, кандидатом на пост Президента України ОСОБА_5 було подано звернення до Центральної виборчої комісії з проханням надати засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців.

23.01.2019 о 17 год. 55 хвилин уповноваженим представником кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу ОСОБА_7 отримано телефонограму від члена ЦВК ОСОБА_8 у якій зазначено, що передача електронної копії бази даних державного реєстру виборців здійснюватиметься з 24.01.2019 в робочий час у приміщенні Центральної виборчої комісії.

28.01.2019 кандидат на пост Президента України ОСОБА_2 разом з уповноваженим представником ОСОБА_7 перебували у приміщенні ЦВК для отримання копії бази даних Державного реєстру виборців.

Під час отримання копії бази даних Державного реєстру виборців керівником Служби розпорядника Державного реєстру виборців Стельмахом Олександром Васильовичем було повідомлено, що відповідно до внесених 25.10.2018 ЦВК змін до постанови ЦВК від 26.03.2014 № 74 «Про Порядок передачі електронної копії бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям у Верховній Раді України та кандидатам на пост Президента України при підготовці проведення виборів Президента України», перегляд бази даних Державного реєстру виборців можливий лише у приміщенні ЦВК без можливості його перегляду поза межами приміщення ЦВК (пункт 3.5 постанови ЦВК від 26.03.2014 року № 74 зі змінами).

29.01.2019 Позивачем отримано лист Центральної виборчої комісії від 23.01.2019 № 21-36-343 в якому кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 повідомлено про можливість отримання копії бази даних Державного реєстру виборців у приміщенні ЦВК та інформація про повернення отриманої копії не пізніше як на третій день після завершення виборчого процесу.

Після отримання копії оптичної бази даних Державного реєстру виборців, кандидату на пост Президента України ОСОБА_2 поза межами приміщення ЦВК не вдалося ознайомитися з власного комп'ютера з таким реєстром, що й стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Позивач вказує, що керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Стельмах О.В. при передачі копії електронних бази даних реєстру виборців зазначив, що лише кандидат має право переглядати відомості, що містяться в Державному реєстрі виборців. На думку Позивача, це є порушенням його прав та гарантій, як кандидата на пост Президента України щодо проведення виборчого процесу, оскільки такі дії відповідача обмежують права кандидата на пост Президента України щодо реалізації його права на передвиборну агітацію, участі у проведенні публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій, проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями, тобто тих дій, що не можуть бути проведенні кандидатом, якщо він перебуватиме в приміщенні ЦВК, так як для перегляду та перевірки повноти та достовірності персональних даних Державного реєстру виборців за простими математичними підрахунками знадобиться не один десяток років, це при умові якщо кандидат сам, особисто, буде проводити час біля автоматизованого робочого місця, як це зазначено в новій редакції п.3.5. постанови ЦВК від 25.10.2018 № 170.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши надані докази, відзив на позов, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади, організацію та порядок проведення виборів Президента України визначено Законом України «Про вибори Президента України».

Згідно з ст. 14 Закону України «Про вибори Президента України», підготовка і проведення виборів Президента України регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України «Про Центральну виборчу комісію», Законом України «Про Державний реєстр виборців», іншими законами України, постановами Верховної Ради України про призначення виборів Президента України, а також іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1,9 ст. 31 Закону України «Про вибори Президента України», органи ведення Державного реєстру виборців складають попередні списки виборців для звичайних виборчих дільниць відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців», а також виготовляють іменні запрошення, передбачені частиною другою статті 32 цього Закону.

Не пізніш як через двадцять днів з дня початку виборчого процесу Центральна виборча комісія передає за відповідним зверненням засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям, про створення яких було оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання, а кандидатам на пост Президента України - за їх зверненням невідкладно після їх реєстрації Центральною виборчою комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, встановлених законами України.

Статтею 2 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» встановлено, що Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» Центральна виборча комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

Пунктом 8 ст. 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» на Центральну виборчу комісію покладено повноваження розпорядника Реєстру, який забезпечує його ведення та функціонування відповідно до закону.

Правові та організаційні засади ведення Реєстру визначено Законом України «Про Державний реєстр виборців», відповідно до статті 1 якого Реєстр - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.

Основними завданнями Реєстру є ведення персоніфікованого обліку виборців та складання списків виборців, зокрема для проведення виборів Президента України.

Статтею 3 Закону України «Про Державний реєстр виборців» до основних засад ведення Реєстру віднесено, зокрема, законність і пріоритет прав людини, загальний та публічний характер Реєстру, а також захищеність Реєстру.

Загальний характер Реєстру забезпечує включення до Реєстру усіх борців незалежно від місця їх проживання чи перебування з метою реалізації принципу загального виборчого права (частина третя статті 3 Закону).

Публічний характер Реєстру забезпечує доступність для кожного виборця відомостей Реєстру в обсязі та в порядку, встановлених Законом, а також інші передбачені Законом форми публічного контролю за дотриманням засад ведення Реєстру (частина восьма статті 3 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про Державний реєстр виборців», публічний характер Реєстру має на меті дотримання прав людини, гарантованих Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і забезпечується публічним контролем за дотриманням вимог Конституції та законів України у процесі ведення Реєстру.

Забезпечення публічного характеру Реєстру може допускати загальну доступність персональних даних виборців лише в обсязі та у спосіб, встановлені цим Законом та необхідні для досягнення мети, зазначеної в частині першій цієї статті.

Політичні партії, які мають свої фракції у поточному скликанні Верховної Ради України, а також політичні партії, що входять до складу блоку, який має свою фракцію у поточному скликанні Верховної Ради України, здійснюють публічний контроль за веденням Реєстру в межах, установлених цим Законом.

Захищеність Реєстру означає забезпечення захисту бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, від незаконного використання персональних даних Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення (частина десята статті З Закону).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Державний реєстр виборців» до Реєстру заносяться та в базі даних Реєстру зберігаються ідентифікаційні персональні дані виборця, персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця, службові персональні дані.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про Державний реєстр виборців» передбачено, що Центральна виборча комісія як розпорядник Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України під час ведення Реєстру забезпечує його захист, у тому числі захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, його захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців відповідно до Закону та Законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Розпорядник Реєстру за погодженням з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, здійснює комплекс заходів для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі каналами телекомунікацій відповідно до законодавства України (частина друга вказаної статті Закону).

За порушення захисту Реєстру, несанкціонований доступ або зловживання доступом до Реєстру, порушення цілісності Реєстру, спотворення або незаконне знищення персональних даних Реєстру, незаконне копіювання бази даних Реєстру або її частини настає юридична відповідальність в установленому законом порядку.

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про Державний реєстр виборців» на розпорядника Реєстру покладено обов'язок щодо забезпечення захисту електронних копій бази даних Реєстру від несанкціонованого використання.

Водночас відповідно до статей 10, 14 Закону України «Про захист персональних даних» Центральна виборча комісія зобов'язана забезпечити виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру, які можуть бути передані, зокрема, кандидату на пост Президента України.

Підсистема формування та перегляду електронної копії бази даних Реєстру суб'єктами, передбаченими законом, функціонує у складі автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців».

Статтею 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» передбачено, що користувачем інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі є фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в цій системі.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», власник інформаційно-телекомунікаційної системи надає користувачеві відомості про правила і режим роботи системи та забезпечує йому доступ до інформації в системі відповідно до визначеного порядку доступу.

З метою забезпечення захисту персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру, постановою Центральної виборчої комісії від 26.03.2014 № 74 затверджено Порядок передачі електронної копії бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям у Верховній Раді України та кандидатам на пост Президента України при підготовці проведення виборів Президента України (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1. Порядку, електронна копія бази даних Реєстру виготовляється за письмовим зверненням фракції, кандидата до Центральної виборчої комісії.

Електронна копія бази даних Реєстру виготовляється Службою розпорядника Реєстру після надходження до Центральної виборчої комісії зазначеного звернення з використанням програмно-технічних засобів автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру на оптичному носії та засвідчується кваліфікованим електронним підписом уповноваженої на це посадової особи Служби розпорядника Реєстру (пункт 2.2 Порядку).

До електронної копії бази даних Реєстру додаються персональний ідентифікаційний номер і персональний код розблокування (пункт 2.3 Порядку).

Оптичний носій з електронною копією бази даних Реєстру, а також запечатаний конверт із персональним ідентифікаційним номером та персональним кодом розблокування, що надаються фракціям та кандидатам, реєструються Службою розпорядника Реєстру з нанесенням на них реєстраційних номерів, про що здійснюється відповідний запис у журналі, який ведеться за встановленою формою (пункт 2.4 Порядку).

Передача електронної копії бази даних Реєстру уповноваженим представникам фракцій здійснюється у приміщенні Центральної виборчої комісії не пізніш як через двадцять днів з дня початку виборчого процесу, а кандидатам - невідкладно після їх реєстрації Центральною виборчою комісією та виготовлення Службою розпорядника Реєстру електронної копії бази даних Реєстру за зверненням кандидата (пункт 3.1 Порядку).

Про дату передачі Центральною виборчою комісією електронної копії бази даних Реєстру представники фракцій та кандидати повідомляються письмово (пункт 3.2 Порядку).

Про передачу електронної копії бази даних Реєстру, засвідчену кваліфікованим електронним підписом, на оптичному носії, запечатаного конверту із персональним ідентифікаційним номером та персональним кодом розблокування, складається акт за встановленою формою у двох примірниках, один з яких надається уповноваженому представнику фракції, кандидату, а другий - зберігається в Центральній виборчій комісії (пункт 3.4 Порядку).

Згідно з пунктом 3.5 Порядку перегляд електронної копії бази даних Реєстру здійснюється представником фракції, кандидатом у приміщенні Центральної виборчої комісії, де розміщено автоматизоване робоче місце, обладнане спеціалізованим програмним забезпеченням для перегляду копій бази даних Реєстру.

Носій ключової інформації надається представнику фракції, кандидату на час перегляду електронної копії бази даних Реєстру.

Про дату та час перегляду електронної копії бази даних Реєстру представник фракції, кандидат письмово повідомляє Центральну виборчу комісію.

Під час перегляду електронної копії бази даних Реєстру представнику фракції, кандидату заборонено копіювати чи передавати наявну в ній інформацію з використанням будь-яких технічних засобів або програмного забезпечення, здійснювати фото- та відеозйомку.

Фракції, кандидати не пізніш як на третій день після завершення виборчого процесу зобов'язані повернути Центральній виборчій комісії отриману електронну копію бази даних Реєстру на оптичному носії, засвідчену кваліфікованим електронним підписом (пункт 4.2. Порядку).

У разі неповернення фракцією, кандидатом Центральній виборчій комісії копії бази даних Реєстру в строк, визначений у пунктах 4.1, 4.2 цього Порядку, виявлення незаконно виготовлених або розповсюджених вторинних копій бази даних Реєстру чи її будь-якої частини з використанням примірника копії, який був наданий відповідним фракції, кандидату, Центральна виборча комісія звертається до відповідних правоохоронних органі (пункт 6.1 Порядку).

Особи, винні в порушенні законодавства щодо захисту інформації та персональних даних, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом (пункт 6.2 Порядку).

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про Державний реєстр виборців» визначено, що повнота і цілісність відомостей Реєстру забезпечуються внесенням до бази даних Реєстру повного обсягу відомостей про виборця, передбачених цим Законом, їх коректністю, а також веденням бази даних Реєстру в єдиному форматі.

Статтею 5 Закону України «Про Державний реєстр виборців» передбачено, що до Реєстру заносяться та в базі даних Реєстру зберігаються встановлені цим Законом відомості про виборця (персональні дані) таких видів:

1) ідентифікаційні персональні дані виборця;

2) персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця;

3) службові персональні дані.

За відсутності окремих персональних даних до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

До ідентифікаційних персональних даних виборця, які однозначно визначають його особу, належать: 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові; 4) дата народження; 5) місце народження; 6) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (якщо така інформація внесена до паспорта громадянина України).

До персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належать: 1) виборча адреса виборця, визначена відповідно до статті 8 цього Закону; 2) номер територіального або зазначення закордонного виборчого округу, до якого віднесений виборець; 3) номер виборчої дільниці, до якої віднесений виборець; 4) відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (за наявності підстав).

До службових персональних даних Реєстру належать: 1) дата набуття виборцем громадянства України; 2) дата припинення громадянства України (для осіб, включених до Реєстру, громадянство України яких припинено); 3) дата визнання особи недієздатною (для осіб, включених до Реєстру та визнаних судом недієздатними); 4) дата поновлення дієздатності особи (для осіб, включених до Реєстру, дієздатність яких поновлена); 5) дата смерті виборця або дата оголошення його померлим (для померлих осіб, включених до Реєстру); 6) дата скасування рішення суду про оголошення особи, включеної до Реєстру, померлою; 7) службова відмітка про вибуття виборця із зареєстрованого місця проживання (без внесення змін до його виборчої адреси) із зазначенням номера і дати видання виборцю документа, що засвідчує таку зміну; 8) службова відмітка про проходження виборцем строкової військової служби; 9) посилання на документи (із зазначенням їх реквізитів), які є у розпорядженні органу ведення Реєстру та стали підставою для внесення запису або персональних даних до бази даних Реєстру, зміни (уточнення) цих персональних даних або знищення запису.

Частиною другою статі 1 Закону України «Про інформацію» встановлено, що інформація про фізичну особу є конфіденційною.

Згідно із статтею 32 Конституції країни, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Офіційне тлумачення наведеного положення надано Конституційним Судом України у рішенні від 20 .01.2012 № 2-рп/2012, згідно з яким:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування^ посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних.

Зберігання персональних даних передбачає дії щодо забезпечення їх цілісності та відповідного режиму доступу до них (ч. 2 ст. 13 зазначеного Закону України).

Частинами третьою та четвертою статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

Частиною першою статті 24 вказаного Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

Крім того, статтею 7 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, підписаної у Страсбурзі 28 січня 1981 року ратифікованої Україною 06.07.2010 (набрала чинність для України 01.01.2011), встановлено, що для захисту персональних даних, що зберігаються у файлах даних для автоматизованої обробки, уживають відповідних заходів безпеки, спрямованих на запобігання випадковому чи несанкціонованому знищенню або випадковій утраті, а також на запобігання несанкціонованим доступу, зміні або поширенню.

На виконання частини другої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» побудовано комплексну системи захисту інформації в автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі «Державний реєстр виборців», технічне завдання на створення якої затверджено постановою Центральної виборчої комісії від 29.05.2008 № 39 (із змінами) та погоджено Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Як зазначено представником ЦВК в судовому засіданні, у разі неконтрольованого перегляду електронної копії бази даних Реєстру поза межами приміщення, де розташовано Комісію, убезпечити програмне забезпечення перегляду електронної копії бази даних Реєстру від несанкціонованого втручання в його роботу неможливо, оскільки за наведених обставин, фахівці Служби розпорядника Реєстру позбавлені можливості запобігти декомпіляції програмного забезпечення, а також модифікації текстів програм з метою отримання повного набору даних Реєстру в незашифрованому форматі.

В умовах підвищення рівня кіберзагроз користувач під час перегляду копії бази даних у незахищеному просторі не здатен забезпечити повноцінний та адекватний захист персональних даних виборців, що містяться у копії бази даних Реєстру від зовнішнього кібервтручання на рівні, який забезпечено розпорядником Реєстру.

Таким чином, надання Позивачу копії бази даних Реєстру разом з програмним забезпеченням для перегляду цієї копії у неконтрольованому та незахищеному просторі, поза межами приміщення Комісії, унеможливить забезпечення нею як розпорядником Реєстру законності і пріоритету прав людини, а також захищеності його відомостей, а отже призведе до порушення вимог Конституції України, Законів України про захист інформації, а також міжнародних договорів у вказаній сфері.

У позовній заяві Позивач посилається на те, що із Закону України «Про вибори Президента України», Закону України «Про Державний реєстр виборців» убачається, що Центральна виборча комісія, як розпорядник Реєстру лише передає електрону копію бази даних Державного реєстру виборців кандидату.

Статтею 33 Закону України «Про Державний реєстр виборців» передбачено, що Законами України передбачається кримінальна, адміністративна та інша юридична відповідальність за зловживання доступом або за несанкціонований доступ до Реєстру, порушення передбачених цим та іншими законами правил захисту персональних даних та програмного забезпечення Реєстру, за неправомірне використання та поширення персональних даних Реєстру, інші порушення вимог цього Закону.

Таким чином, на думку Позивача, законодавець закріпив відповідальність осіб у разі порушення правил користування Державним реєстром виборців, що само по собі унеможливлює будь-яких додаткових підстав для захисту даних Державного реєстру виборців або істотного обмеження прав суб'єктів виборчого процесу, і тим більше, такі функції не відносяться до повноважень Центральної виборчої комісії.

Однак, колегія суддів враховує відповідь представника Позивача на питання головуючого, що отримавши відповідну інформацію реєстру виборців, Позивач, як кандидат на посаду Президента України, має право розпорядитися нею для виконання вимог законодавства про вибори. З цією метою, представник допускає, що Позивач може надати доступ до вказаної інформації для відповідної роботи своїм довіреним особам. При цьому, буде усвідомлювати свою відповідальність за порушення законодавства і не допускати порушень.

Проте, колегія не може погодитися з тим, що при таких діях буде дотримано вимоги чинного законодавства щодо захисту інформації про персональні дані, оскільки Законом України «Про вибори Президента України» передбачено передачу копії бази даних Державного реєстру виборців саме кандидатам на пост Президента України. Передача такої інформації іншим особам, в тому числі довіреним особам кандидата, приведе до порушення імперативної норми ч. 9 ст. 31 Закону України «Про вибори Президента України».

Як зазначає Позивач у позовній заяві, у пункті 3.5 постанови ЦВК від 26 березня 2014 року № 74 (зі змінами) Центральна виборча комісія обмежила порядок публічного контролю шляхом зазначення, що можливий лише «перегляд» копії бази даних Державного реєстру виборців без можливості його перевірки повноти та достовірності персональних даних Реєстру, що є порушенням вимогам визначеності, ясності і недвозначності правової норми.

Пунктом 1.3 постанови ЦВК від 26.03.2014 року № 74 (зі змінами) передбачено, що фракції, кандидати можуть використовувати передану їм електронну копію бази даних Реєстру лише для здійснення публічного контролю за складанням списків виборців з дотриманням вимог законодавства щодо захисту інформації та персональних даних.

Таким чином, на думку Позивача, встановлення у пункті 3.5 Центральною виборчою комісією можливості лише «переглядати» копію бази даних Державного реєстру виборців нівелює та перекручує мету даного Порядку, порушує права кандидата на пост Президента України.

Однак, колегія суддів не може погодитися з доводами Позивача, що публічний контроль означає можливість публічного ознайомлення необмеженого кола осіб до персональних даних Реєстру.

Як раніше зазначалось, відповідно до ч. 9 ст. 31 Закону України «Про вибори Президента України» не пізніш як через двадцять днів з дня початку виборчого процесу Центральна виборча комісія передає за відповідним зверненням засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям, про створення яких було оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання, а кандидатам на пост Президента України - за їх зверненням невідкладно після їх реєстрації Центральною виборчою комісією.

Відповідно до акту приймання-передачі оптичного носія з електронною копією бази даних Державного реєстру виборців, конверта з персональним ідентифікаційним номером і персональним кодом розблокування 28.01.2019 позивачу передано Службою розпорядника Реєстру оптичний носій із засвідченою кваліфікованим електронним підписом електронною копією бази даних Реєстру (реєстраційний № 25/1 к), а також конверт з персональним номером та персональним кодом розблокування (реєстраційний № 25/2к). Чим виконано обов'язок ЦВК щодо можливості реалізувати Позивачу право ознайомлення з базою даних Державного реєстру виборців, надане ч. 9 ст. 31 Закону України «Про вибори Президента України».

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, за актами приймання-передачі оптичного носія з електронною копією бази даних Державного реєстру виборців, конверта з персональним ідентифікаційним номером і персональним кодом розблокування від 19 січня та 24 січня 2019 року Службою розпорядника Реєстру передано оптичні носії із засвідченим кваліфікованим електронним підписом електронними копіями бази даних Реєстру відповідно уповноваженому представнику депутатської фракції «Опозиційний блок» та уповноваженому представнику Політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

Листами від 18 січня 2019 року № 21-18-248 та від 22 січня 2019 року №21-34-296 Центральна виборча комісія повідомила уповноважених представників зазначених суб'єктів виборчого процесу, що перегляд копії бази даних Реєстру здійснюється у приміщенні Центральної виборчої комісії, де розміщено автоматизоване робоче місце, обладнане спеціалізованим програмним забезпеченням для перегляду копії бази даних Реєстру.

Відтак, зобов'язання Центральної виборчої комісії надати Позивачу електронну копію бази даних Реєстру з можливістю доступу до неї з використанням обладнання Позивача також суперечить визначеній законодавством засаді рівного виборчого права та ставить інших учасників у нерівне становище.

Позивач також обґрунтовує свої позовні вимоги практикою Європейського суду з прав людини. Надаючи електронну копію бази даних Державного реєстру виборців позивачу з можливістю отримати до неї доступ лише в приміщенні ЦВК, на думку Позивача, є порушенням ст. 103 Конституції України та ч.9 ст. 31 «Закону України «Про вибори Президента України».

Зокрема, зазначає, що у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (заява № 77703/01, рішення від 14.06.2007 р., п. 128) Європейський суд також підтвердив необхідність гарантій від свавільного втручання при здійсненні органами державної влади своїх дискреційних повноважень, зокрема суд зазначив, що визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права.

Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.

Вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права («Олександр Волков проти України» заява № 21722/11, рішення від 09.01.2013р., п. 169).

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що згідно зі статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, право на захист проти збору та використання персональних даних складає частину права на повагу до приватного та сімейного життя, до житла та кореспонденції.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»).

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.

Крім того, реалізоване Позивачем право доступу до електронної копії бази даних Державного реєстру виборців узгоджується з позицією ЦВК щодо умов отримання доступу.

Як з'ясовано в судовому засіданні, з метою запобігання порушень діючого законодавства в частині захисту інформації щодо осіб, Центральною виборчою комісією постановою від 25.10.2018 №170 «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 26 березня 2014 року №74» внесено зміни до постанови ЦВК від 26.03.2014 року №74 Про Порядок передачі електронної копії бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям у Верховній Раді України та кандидатам на пост Президента України при підготовці проведення виборів Президента України.

Зміни від 25.10.2018 в судовому порядку не скасовані. Ухвалою від 04.02.2019 Верховний Суд погодився з позицією Шостого ААС викладеної в ухвалі від 01.02.2019 у справі № 855/15/19 що оскарження вищенаведених змін повинно відбуватися поза межами виборчого процесу. На сьогоднішній день, постанова ЦВК від 25.10.2018 №170 є діючою та підлягає врахуванню Відповідачем під час здійснення своєї діяльності.

Суд не може погодитися з тим, що викладені Позивачем підстави дають можливість не враховувати вимоги цієї постанови виходячи з загально-правових норм, оскільки, відповідно до діючого законодавства органи влади повинні діяти в порядку та у спосіб, визначеним законом.

Відповідачем на реалізацію ч. 9 ст. 31 Закону України «Про вибори Президента України» 25.10.2018 прийнято зміни у відповідну постанову.

Суд також не може погодитися з позицією Позивача щодо того, що відсутність фактів порушень законодавства у вищевикладених випадках є підставою вважати про умисність дій Відповідача при винесенні постанови в жовтні 2018, оскільки, саме з метою недопущення таких порушень і прийняті відповідні міри.

Колегія суддів враховує, що спірні умови надання суб'єкту виборчого процесу допуску до Державного реєстру виборців діяли ще з 2015 року відносно іншого суб'єкту - політичних партій. Таким чином, відсутні підстави стверджувати що спірна постанова прийнята з метою відповідних зловживань на виборах Президента України 2019 року.

Також представниками Позивача не спростовані пояснення третьої особи, що ЦВК має відповідний графік ознайомлення усіх зареєстрованих кандидатів з Реєстром виборців в спеціально обладнаному приміщенні ЦВК.

Отже, враховуючи усі доводи учасників процесу, колегія суддів прийшла висновку, що Центральна виборча комісія при передачі копії бази даних Реєстру діяла на підставі частини дев'ятої статті 31 Закону України «Про вибори Президента України», в межах повноважень, визначених Законами України «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори Президента України», «Про Державний реєстр виборців», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та у спосіб, встановлений Порядком, який був прийнятий Комісією на виконання наведених вище вимог законів України.

Перевіривши мотивування та доводи адміністративного позову, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що доводи позивача не знайшли своє відображення в ході розгляду справи.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242, 272, 273, 278, 328, КАС України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Позовні вимоги кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, третя особа керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії Стельмах Олександр Васильович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суд відповідно до ч. 1 ст. 272 КАС України набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Верховного суду у дводенний строк з дня його проголошення за правилами, встановленими ч. 2 ст. 278 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, апеляційна скарга подається учасниками справи до Верховного суду через Шостий апеляційний адміністративний суд..

Суддя -доповідач: В. В. Кузьменко

Судді : Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Головуючий суддя Кузьменко Володимир Володимирович

Судді: Шурко Олег Іванович

Василенко Ярослав Миколайович