ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2018 року
Львів
№ 857/3125/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Запотічний І.І.
судді Сапіга В.П.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про забезпечення позову (суддя Шумей М.В., розглянуто у письмовому провадженні в м. Івано-Франківськ) у справі № 0940/1948/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА _2 (позивач) звернувся із позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (відповідач) про визнання протиправним та скасування п. 3.37 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 №469.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно п. 3.37 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 №469 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд», вирішено демонтувати вивіску та об'єкт зовнішньої реклами на фасаді будинку на АДРЕСА_1 (суб'єкт господарювання ОСОБА_2). На підтвердження демонтажу вивіски та об'єкта зовнішньої реклами позивачу надано повідомлення про проведення демонтажу згідно п. 3.37 вказаного рішення, який буде відбуватися 24.10.2018. Позивач вважає даний пункт рішення незаконним, таким що порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Одночасно із позовною заявою до суду було подано заяву про забезпечення позову. Позивач зазначає, що в разі здійснення демонтажу наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди майну позивача (знищення/пошкодження вивіски та об'єктів зовнішньої реклами), що в подальшому призведе до значних зусиль та витрат для відновлення прав, бо в разі не вжиття заходів забезпечення позову позивач повинен бути понести значні витрати.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про забезпечення позову у справі № 0940/1948/18 таке клопотання було задоволено та зупинено дію п. 3.37 Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 №469 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд», заборонено Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж вивіски та об'єктів зовнішньої реклами передбачених п. 3.37 Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 №469 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд».
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради подав апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить таку скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні проти поданої апеляційної скарги заперечує.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
Згідно ч. 2 п. 17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 72-78 КАС України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та наведені обставини в позовній заяві та заяві про забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що існує очевидна небезпека того, що у випадку невжиття заходів до забезпечення адміністративного позову, виконання рішення у даній справі стане неможливим, а для його виконання необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про задоволення заяви про забезпеченні позову є обґрунтованим та правильним.
Керуючись ст.ст. 150, 229, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про забезпечення позову у справі № 0940/1948/18 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя
О. І. Довга
судді
І. І. Запотічний
В. П. Сапіга
Повне судове рішення складено 11 грудня 2018 року
