ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2019 року
Львів
№ 857/1116/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (прийняте у м. Івано-Франківську суддею Шумеєм М.В.; складене у повному обсязі 18 грудня 2018 року) в адміністративній справі №0940/1948/18 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про часткове визнання протиправним та скасування рішення про демонтаж рекламних конструкцій,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним і скасувати пункт 3.37 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 № 469 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд».
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що згідно оскаржуваного пункту,у зв'язку з порушенням Порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Івано-Франківську, Порядку розміщення вивісок у м. Івано-Франківську та невиконанням вимоги про усунення порушень, підлягає демонтажу вивіска та об'єкти зовнішньої реклами на фасаді будинку на АДРЕСА_1 (суб'єкт господарювання ОСОБА_2.). Зазначив, що демонтаж відбувається у зв'язку із самовільним встановленням без дозвільних документів вивіски, проте законом не передбачено жодних погоджень та виготовлення документів для цієї конструкції вивіски «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 у м. Івано-Франківську. Оскаржуваний пункт є незаконним ще й тому, що відсутнє будь-яке рішення суду, яке б дозволяло будь-кому вилучати у нього майно за вказаною адресою, при тому, що право власності є непорушним. Крім того, Державна регуляторна служба України встановила, що рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 908 від 30.12.2016 «Про порядок розміщення вивісок у м. Івано-Франківську» містить ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства та суперечить принципам державної регуляторної політики.
Тоді ж позивачем було подано заяву про забезпечення цього позову.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 заяву ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову було задоволено.
Зупинено дію пункту 3.37 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 №469 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд».
Заборонено виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж вивіски та об'єктів зовнішньої реклами, передбачених пункту 3.37 рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 №469 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права і процесуального права та за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Тому просив рішення суду першої інстанції скасувати і його позов задовольнити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що інформація про продукцію та виробника товару не вважається рекламою, а чинним законодавством не передбачено отримання спеціальних дозволів та погоджень на встановлення вивісок і забороняється вимагати від суб'єктів господарювання будь-яких документів для розміщення вивісок, що також підтверджується листом Державної регуляторної служби України.
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду є законним та обгрунтованим. Покликався на те, що судом визнано правомірність винесенення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою № 113 від 10.01.2018, а також те, що Порядок розміщення вивісок у м. Івано-Франківську на час прийняття оскаржуваного рішення був чинним. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 є суборендарем частини приміщення загальною корисною площею 20 кв.м у об'єкті нерухомості, який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1.
10 січня 2018 року головним фахівцем сектору муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради при проведенні обстеження території міста Івано-Франківська виявлено порушення пункту 1.5 розділу 16 Правил благоустрою міста Івано-Франківська, а саме: розміщення вивіски та об'єктів зовнішньої реклами на фасаді будинку по АДРЕСА_1, у зв'язку з чим власнику магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» було винесено припис за № 113 від 10.01.2018про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою.
Приписом зобов'язано усунути порушення до 25 січня 2018 року шляхом надання дозвільних документів або демонтажу.
Також у приписі вказано, що у випадку невиконання вимог припису власник магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» буде притягнутий до адміністративної відповідальності згідно зі статтею152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Не погодившись із цим приписом, ОСОБА_2 оскаржив його до суду.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 809/459/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до головного фахівця сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради ОСОБА_3 про визнати протиправним і скасування припису №113 про усунення порушення вимог законодавства у сфері благоустрою було відмовлено.
При цьому суд покликався також на те, що Порядок розміщення вивісок у м. Івано-Франківську, затверджений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 908 від 30.12.2016, є чинним, рішенням суду не скасований, а відтак дотримання його вимог відповідно до частини першої статті 144 Конституції України, частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» та частини четвертої статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є для позивача обов'язковим.
Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 469 від 25.04.2018 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд» затверджено перелік об'єктів зовнішньої реклами та вивісок, які підлягають демонтажу у зв'язку з порушенням суб'єктами господарювання Порядку розміщення зовнішньої реклами у м.Івано-Франківську, Порядку розміщення вивісок у м.Івано-Франківську та невиконання вимог про усунення порушень.
У підпункті 3.37 цього рішення зазначено: «Вивіска та об'єкти зовнішньої реклами на фасаді будинку на АДРЕСА_1 (суб'єкт господарювання - ОСОБА_2)».
Підставою для прийняття підпункту 3.37 були припис № 113 від 10.01.2018, акт обстеження території в м.Івано-Франківську № 106 від 10.01.2018, фотофіксаж встановленої вивіски, протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 КУпАП за № 278 від 15.02.2018 та постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради від 26.03.2018 № 03/192 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 152 КУпАП, а саме: порушено пункту 16.1.5 Правил благоустрою м. Івано-Франківська - самовільне розміщення вивіски та об'єктів зовнішньої реклами на фасаді будинку по АДРЕСА_1 у м. Івано-Франківську і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Вважаючи пункт 3.37 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.04.2018 № 469 «Про демонтаж рекламних конструкцій та тимчасових споруд» незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси, позивач оскаржив його до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що рішення відповідача є законним, прийняте ним у межах своїх повноважень, а доводи позивача є необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні його позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першої статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За приписами частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку визначені статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у підпункті 7 пункту «а» якої зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, такі власні (самоврядні) повноваження, як:організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів;надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Згідно з приписами статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради (частина перша статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За вимогами частин першої та четвертої статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 21 цього Закону елементами (частинами) об'єктів благоустрою є малі архітектурні форми.
Мала архітектурна форма, згідно із частиною другою цієї статті - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою.
До малих архітектурних форм належать, зокрема: інформаційні стенди, дошки, вивіски.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
Правові відносини, що виникають між органами місцевого самоврядування та фізичними та юридичними особами у зв'язку із розміщенням вивісок на території міста Івано-Франківська регулює Порядок розміщення вивісок в місті Івано-Франківську (далі - Порядок), затверджений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.12.2016 № 908, який також визначає процедуру розміщення вивісок та вимоги до їх розміщення і розроблений відповідно до зазначених вище норм (п.п. 1.1, 1.2 Порядку).
Питання пов'язані з демонтажем вивісок унормовані розділом 10 Порядку.
Так, згідно із пунктом 10.1 Порядку демонтажу підлягають, зокрема, самовільно встановлені вивіски.
Самовільно встановлена вивіска - елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, якій розміщується з порушенням вимог діючого Порядку (пункт 2.1 Порядку).
Підпунктами 10.2 - 10.6 Порядку встановлено, що у випадку виявлення контролюючим органом самовільно встановленої вивіски, її власнику/користувачу вручається припис про демонтаж самовільно встановленої вивіски та відновлення фасаду після її демонтажу впродовж трьох календарних днів.
У випадку, якщо власник/користувач самовільно встановленої вивіски впродовж трьох календарних днів з моменту вручення йому припису про самостійний демонтаж не провів демонтаж самовільно встановленої вивіски, на нього складається протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП і здійснюється примусовий демонтаж.
Примусовий демонтаж здійснюється за рішенням виконавчого комітету міської ради, після розгляду протоколу про адміністративне правопорушення на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті міської ради.
У випадку, якщо власник/користувач невідомий, або відмовляється надати свої дані, контролюючий орган наклеює копію припису про самостійний демонтаж на вхідних дверях приміщення, на якому самовільно розміщеної вивіска. По закінченні трьох календарних днів з моменту наклеювання, у разі не проведення самостійного демонтажу, контролюючий орган направляє припис про самостійний демонтаж, фотокопію розміщеної вивіски та фотокопію, на якій відображено розміщення припису на вхідних дверях, у Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини для підготовки проекту рішення про примусовий демонтаж.
У випадку, якщо власник/користувач уникає від отримання припису про самостійний демонтаж чи проживає в іншому населеному пункті, контролюючий орган направляє копію припису поштою цінним листом. У разі не проведення самостійного демонтажу, на нього складається протокол про адміністративне правопорушення, а демонтаж здійснюється у порядку, визначеному п.10.4.
Як уже зазначено вище, посадовою особою сектору муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради за порушення пункту 1.5 розділу 16 Правил благоустрою міста Івано-Франківська, а саме: розміщення вивіски та об'єктів зовнішньої реклами на фасаді будинку по АДРЕСА_1 власнику магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою за № 113 від 10.01.2018, яким його зобов'язано усунути порушення до 25 січня 2018 року шляхом надання дозвільних документів або демонтажу і вказано наслідки невиконання припису.
Позивач вимоги припису у визначений ним строк не виконав - не надав дозвільних документів та не демонтував вивіску самостійно, що відповідно до пунктів 10.3 та 10.4 Порядку розміщення вивісок в місті Івано-Франківську мало наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП і прийняття виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради оскаржуваного позивачем підпункту 3.37 пункту 3 рішення № 469 від 25.04.2018 про примусовий демонтаж вивіски та об'єктів зовнішньої реклами на фасаді будинку на АДРЕСА_1 (суб'єкт господарювання - ОСОБА_2.).
З огляду на зазначені вище норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновки, що вказане рішення було прийняте відповідачем у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Що стосується посилань апелянта на лист Державної регуляторної служби України від 09.07.2018 № 6712/0/20-18 та доводів апелянта з приводу того, що вивіска, яка розміщені на фасаді будинку по АДРЕСА_1 не вважається рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами; а чинним законодавством заборонено вимагати від суб'єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок та отримувати будь-які дозволи на встановлення вивісок, то ці питання уже були предметом розгляду у справі № 809/459/18про визнання протиправним і скасування припису № 113 про усунення порушення вимог законодавства у сфері благоустрою, за результатами чого рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Тобто , доводи апелянта фактично зводяться до переоцінки цих судових рішень та складають підстави для їй касаційного оскарження.
Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням зазначеного, обставини щодо законності розміщення вивісок, необхідності отримання дозволів на це та законності винесення припису не підлягають перегляду у цій справі, при тому, що вони не входять до предмета судового розгляду, а предметом судового розгляду і апеляційного перегляду у цій справі є лише законність дій відповідача за наслідками невиконання позивачем вимог припису, який є обов'язковим для виконання. При цьому, демонтаж вивіски не пов'язаний із втручанням у майнові права позивача чи з вилученням такого майна.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в адміністративній справі № 0940/1948/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Р. Й. Коваль
судді
В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 26 квітня 2019 року.
