ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10 грудня 2018 року № 826/841/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1
до третя особа
Київської міської ради Кудрявченко Марія Семенівна
про
визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
Суд прийняв до уваги таке:
ОСОБА _1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 535/535 від 30 червня 2016 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5 120,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у оскаржуваному рішенні 535/535 від 30 червня 2016 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», Київська міська рада, діючи протиправно та всупереч вимог абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, - не вказала вичерпних підстав, передбачених законом, для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №4 у власність зазначеної на графічному матеріалі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмових запереченнях та долучені до матеріалів справи.
Третя особа заперечила проти задоволення позову. Пояснив, що користується земельною ділянкою.
01.06.2017 суд, на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання) ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Враховуючи приписи даної статті, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як слідує з матеріалів справи, 13.01.2016 ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання згоди на розробку землевідводу земельної ділянки № 3 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва) орієнтованим розміром до 0,10 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будинку і господарських споруд (присадибна ділянка).
В додаток до клопотання позивачем надано: графічні матеріали на звороті клопотання; копії паспорту та ідентифікаційного номера, довідку учасника бойових дій.
За наслідками розгляду зазначеної вище заяви позивача від 13.01.2016 Київська міська рада прийняла рішення від 30 червня 2016 року № 535/535, яким відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у Солом'янському районі м. Києва орієнтовною площею 0,10 га. (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (К-26108).
Рішення мотивовано тим, що відповідно до пункту 6 статті 118 Земельного кодексу України заявником не додано згоду землекористувача (архівна довідка архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.10.2007 №638), відповідно до вимоги організації населення «Комітет мікрорайону «Жуляни» м. Києва від 04.01.2016 № 1/1 щодо недопущення відведення земельних ділянок, якими користуються мешканці мікрорайону «Жуляни», іншим громадянам.
Позивач не погодившись із відмовою у задоволенні його заяви звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з змісту спірного рішення Київської міської ради, останнє мотивоване тим, що відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України заявником не додано згоду землекористувача, відповідно до вимоги організації населення «Комітет мікрорайону «Жуляни» м. Києва від 04 січня 2016 року № 1/1 щодо недопущення відведення земельних ділянок, якими користуються мешканці мікрорайону «Жуляни», іншим громадянам.
За архівною довідкою архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 09.10.2003 № 638 земельна ділянка на яку претендує позивач, належить гр. Кудрявченко М.С. площею 0,18 га.
Відповідно до листа Органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Жуляни» м. Києва №l/1 від 04 січня 2016 року, земельну ділянку на яку претендує позивач використовують інші особи та мають намір узаконити своє право відповідно до норм 3eмельного кодексу України. Крім того, жителі мікрорайону просили вжити заходів щодо недопущення незаконного захвату земельних ділянок мікрорайону «Жуляни».
Отже, фактичною обставиною відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є перебування такої земельної ділянки у користування третьої особи.
Проте, чинним законодавством не передбачено право міської ради відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з наміром відведенням земельної ділянки іншій особі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року №545/808/17.
Окремо того суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи (державний акт або договір оренди), які належним чином посвідчують право користування Кудрявченко М.С. саме земельною ділянкою на яку претендує позивач.
Крім того, відповідачем не надано належних доказів того, що земельна ділянка на яку претендує позивач, використовується третіми особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено наявність фактичних та юридичних підстав для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1.
З огляду на зазначене, суд приходить висновку про те, що визначена відповідачем підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.
Таким чином, рішення Київської міської ради № 535/535 від 30 червня 2016 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд прийшов до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування спірного рішення.
Стосовно стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 12, та ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги. Відповідних доказів матеріали справи не містять.
З огляду на вищевказане позовна вимога про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5 120,00 грн задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради №535/535 від 30 червня 2016 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».
У стягненні витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Р.О. Арсірій
