РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 9901/805/18

провадження № П/9901/805/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Гімона М. М., Коваленко Н. В., Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 9901/805/18 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 09 жовтня 2018 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, в якому позивач просила:

- визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку;

- скасувати рішення Вищої ради правосуддя «Про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку» від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18;

- зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути заяву ОСОБА_2 від 07 серпня 2018 року про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку, з урахуванням стажу, передбаченого ст. 137 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), із змінами, які набрали чинності 05 серпня 2018 року.

2. Зміст позовних вимог та пояснення, якими ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги, свідчить про те, що на переконання позивача, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07 червня 2018 року № 2447-VIII (далі - Закон № 2447-VIII), який набрав чинності 05 серпня 2018 року, і яким внесено зміни до ст. 137 Закону № 1402-VIII, вона має необхідний стаж роботи, який дає її право на відставку. Однак, Вища рада правосуддя рішенням від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18, відмовила позивачеві у задоволенні заяви про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку.

Позивач вказує, що оскаржувані дії та рішення відповідача є протиправними, оскільки порушують принцип рівності громадян перед законом, є дискримінаційними, та такими, що порушують її права.

3. Ухвалою судді Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 22 листопада 2018 року. Вказаною ухвалою також витребувано у Вищої ради правосуддя належним чином засвідчені копії заяви ОСОБА_2 про відставку від 07 серпня 2018 року з доданими до неї документами та рішення Вищої ради правосуддя від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18.

4. 15 листопада 2018 року від Вищої ради правосуддя до Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя є обґрунтованим та прийняте за результатами ретельного дослідження та розгляду відповідного питання, з дотриманням всіх приписів законодавства.

5. Також 30 липня 2018 року від Вищої ради правосуддя до Верховного Суду разом із супровідним листом на виконання вимог ухвали від 16 жовтня 2018 року надійшли: копія рішення рішенням Вищої ради правосуддя від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18; витяг з протоколу № 63 засідання Вищої ради правосуддя від 04 вересня 2018 року; копію матеріалів справи № 4186/0/6-18 щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про звільнення у відставку з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області на підставі п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

6. 19 листопада 2018 року (надійшов на електронну пошту суду) та 20 листопада 2018 року (подано безпосередньо до суду) від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив Вищої ради правосуддя, в якій позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення відповідача, оскільки воно порушує рівність громадян перед законом та є дискримінаційним.

ІІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

7. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

8. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 ОСОБА_2 призначено на посаду судді Великобагачанського районного суду Полтавської області строком на п'ять років.

9. Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 22 травня 2008 року № 300-VІ позивача обрано на посаду судді місцевого Великобагачанського районного суду Полтавської області безстроково.

10. 13 серпня 2018 до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

До вказаної заяви позивачем було додано довідку від 07 серпня 2018 року, видану керівником апарату Великобагачанського районного суду Полтавської області, копію паспорта громадянина України, копію дубліката картки фізичної особи - платника податків, копію диплома, копію трудової книжки, копію витягу із Указу Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002, копію Постанови Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VІ, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію довідки Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції від 24 квітня 2002 року № 24 про взяття на облік платника податків, копію листа Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2018 року № 06-03/112/2018, яким повідомлено Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Державну судову адміністрацію України про припинення з 14 вересня 2018 року повноважень судді ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням нею шістдесяти п'яти років.

11. Згідно довідки від 07 серпня 2018 року, виданої керівником апарату Великобагачанського районного суду Полтавської області стаж ОСОБА_2, який зараховується до стажу роботи на посаді судді складає 42 роки 5 місяців, зокрема:

- квітень 1976 року - серпень 1982 року - нотаріус Великобагачанської нотаріальної контори Полтавської області;

- вересень 1982 року - травень 1983 року - член Полтавської обласної колегії адвокатів з місцем роботи у юридичній консультації Великобагачанського району Полтавської області;

- травень 1983 року - серпень 1983 року - виконуюча обов'язки народного судді Великобагачанського районного народного суду Полтавської області;

- серпень 1983 року - березень 1993 року - член Полтавської обласної колегії адвокатів з місцем роботи у юридичній консультації Великобагачанського району Полтавської області;

- березень 1993 року - липень 1994 року - завідуюча юридичним відділом Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області;

- липень 1994 року - грудень 1995 року - завідуюча юридичним відділом секретаріату Великобагачанської районної ради народних депутатів Полтавської області;

- січень 1996 року - листопад 2002 року - зайняття адвокатською діяльністю;

- листопад 2002 року - до цього часу - суддя, заступник голови Великобагачанського районного суду Полтавської області.

12. 17 серпня 2018 року за результатами розгляду матеріалів заяви про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку, членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 складено висновок, згідно якого ОСОБА_2 не може бути звільнена з посади судді у відставку, з мотивів відсутності у неї стажу роботи, необхідного для звільнення з цієї підстави. Запропоновано відмовити у задоволенні заяви про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку.

13. Розглянувши заяву та додані до неї матеріали Вища рада правосуддя прийняла рішення від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18, яким відмовила ОСОБА_2 у звільненні з посади судді у відставку. Вказане рішення мотивоване тим, що станом на дату розгляду Вищою радою правосуддя заяви судді ОСОБА_2 про відставку, остання має 15 років 9 місяців 8 днів стажу роботи на посаді судді Великобагачанського районного суду Полтавської області та 3 місяці 24 дні стажу роботи на посаді виконуючого обов'язки народного судді Великобагачанського районного народного суду Полтавської області, що є недостатнім для звільнення судді у відставку.

Водночас, Вищою радою правосуддя, з посиланням на абзац 4 п. 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, ОСОБА_2 відмовлено у зарахуванні до стажу, що дає право на відставку судді, періоди її роботи нотаріусом, адвокатом, юристом районної державної адміністрації та секретаріату районної ради народних депутатів, оскільки на день обрання позивача суддею, робота на зазначених посадах не визначалася як стаж, що дає право на відставку.

14. Вважаючи рішення відповідача від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18 протиправним, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ЩОДО СУТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

15. Позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя вказує на те, що у зв'язку з прийняттям Закону № 2447-VIII, який набрав чинності 05 серпня 2018 року, і яким внесено зміни до ст. 137 Закону № 1402-VIII, вона має необхідний стаж роботи, який дає її право на відставку.

16. На переконання позивача, внесені Законом № 2447-VIII зміни до ст. 137 Закону № 1402-VIII розширюють (а не звужують) права суддів стосовно зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом на надає право на призначення на посаду судді, і її дія повинна поширюватися на всіх суддів, які працювали на час набрання чинності цим законом.

17. Позивач вказує, що трактування вказаної норми як такої, що поширюється лише на суддів, які призначені після набрання чинності вказаним Законом, тобто після 05 серпня 2018 року, порушує як Конституцію України так і завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема щодо рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

18. На думку позивача, до її стажу роботи на посаді судді на підставі ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-VIII (в редакції від 05 серпня 2018 року) повинен бути зарахований стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

19. Позивач зазначає, що оскільки її стаж роботи на посаді судді становить майже 16 років, зарахування мінімальних п'яти років стажу, який передбачений діючою станом на 05 серпня 2018 року ст. 69 Закону № 1402-VIII, дає їй право на відставку.

20. Відповідач, в обґрунтування правомірності оскаржуваних дій та рішення від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18 зазначає, що вказане рішення прийняте на підставі наявних у Вищій раді правосуддя документів, матеріалів перевірки та у відповідності до норм чинного законодавства України.

21. Зокрема, відповідач, з посиланням на абзац 4 п. 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII (далі - Закон № 2862-ХІІ), абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня1995 року № 584/95 (далі - Указ Президента України № 584/95), вказує, що періоди роботи позивача нотаріусом, адвокатом, юристом районної державної адміністрації та секретаріату районної ради народних депутатів не можуть бути зараховані ОСОБА_2 до стажу, що дає право на відставку судді, оскільки на день обрання позивача суддею, робота на зазначених посадах не визначалася як стаж, що дає право на відставку судді.

IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

1. Конституція України

22. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. У відповідності до положень ст. 126 Конституції України суддя обіймає посаду безстроково. Підставами для звільнення судді є:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

24. Частиною 2 ст. 127 Конституції України встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

25. У відповідності до положень ст. 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка серед іншого ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

2. Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді)

26. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 2862-ХІІ на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

27. Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

3. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (у редакції, чинній з 05 серпня 2018 року)

28. Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону № 1402-VIІІ на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

29. Частинами 1, 3 ст. 116 Закону № 1402-VIІІ встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

30. Відповідно до ст. 137 Закону № 1402-VIІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

31. Абзацом 4 п. 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

4. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95

32. Частиною 2 ст. 1 зазначеного вище Указ Президента України встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржувані дії та рішення відповідача на відповідність ст. 19 Конституції України, ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

34. Суть позову полягає у протиправності, на думку позивача, рішення відповідача про відмову у задоволенні її заяви про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку.

35. Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

36. Відтак суть спору полягає у з'ясуванні правомірності оскаржуваного рішення відповідача.

37. У даній справі, судовий контроль за реалізацією повноважень Вищої ради правосуддя полягає у перевірці наявності законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

38. Застосовані судом норми права свідчать про те, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених ст. 126 Конституції України.

39. Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

40. У рішенні від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013 Конституційний Суд України, серед іншого, зазначив, що «[…] відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання».

41. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

42. За правилами ч. 1 ст. 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.

43. Відповідно до абзацу 4 п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

44. Судом встановлено, що на час призначення ОСОБА_2 суддею, питання визначення стажу, який дає право на відставку судді, регулювалося ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ та Указом Президента України № 584/95, які встановлювали виключний перелік посад, робота на яких підлягала зарахуванню до стажу, що дає право на відставку судді.

45. Як свідчать матеріали справи, на час розгляду заяви судді ОСОБА_2 про відставку, остання мала 15 років 9 місяців 8 днів стажу роботи на посаді судді Великобагачанського районного суду Полтавської області та 3 місяці 24 дні стажу роботи на посаді виконувачем обов'язків народного судді Великобагачанського районного народного суду Полтавської області, що загалом становить 16 років 1 місяць 2 дні.

46. Водночас, позивач просила Вищу раду правосуддя зарахувати до стажу, що дає право на відставку судді, 26 років 7 місяців роботи нотаріусом, адвокатом, юристом районної державної адміністрації та секретаріату районної ради народних депутатів.

47. Однак, оскільки робота на зазначених посадах, на день обрання ОСОБА_2 суддею, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, Вища рада правосуддя дійшла обґрунтованого висновку про відсутність у ОСОБА_2 стажу, необхідного для звільнення судді у відставку.

48. Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 137 Закону № 1402-VIII (в редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

49. Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв'язку з абзацом 4 п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до ст. 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

50. Водночас, ч. 1 ст. 7 Закону № 2862-ХІІ, яка була чинною на час обрання позивача на посаду судді, визначалось, що суддею міг бути громадянин України, який мав стаж роботи в галузі права не менш як три роки.

51. З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-XII на день їх обрання.

52. Наведене свідчить про наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку додатково трьох років роботи в галузі права.

53. Аналогічний висновок зазначено у спільному листі «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» від 05 листопада 2018 року голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_5, в. о. голови Верховного Суду ОСОБА_9, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6, в. о. голови Ради суддів України ОСОБА_7, голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_4, ректора Національної школи суддів України ОСОБА_8 , адресованого апеляційним та місцевим судам.

54. Водночас, не зарахування відповідачем зазначеного періоду не спростовує висновку Вищої ради правосуддя про відсутність у ОСОБА_2 необхідного стажу роботи, що дає право на відставку судді.

55. Разом з цим, Суд вважає безпідставним твердження позивача про необхідність зарахування їй 5 років стажу в галузі права, передбачених ст. 69 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, оскільки на час обрання позивача на посаду судді був чинним Закон № 2862-ХІІ, який передбачав вимогу для призначення на посаду судді - три роки роботи у галузі права. При цьому, такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом, оскільки абзацом 4 п. 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено збереження за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим Законом, порядку визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

56. Отже, Суд дійшов висновку, що рішення Вищої ради правосуддя від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку, прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

57. На підставі наведеного, Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

58. За правилами статті 139 КАС понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 139, 241 - 246, 255, 266, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Вищої ради правосуддя (місцезнаходження: вул. Студентська, 12-а, м. Київ) про визнання протиправними дій Вищої ради правосуддя щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку; скасування рішення Вищої ради правосуддя «Про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку» від 04 вересня 2018 року № 28089/0/15-18; зобов'язання Вищу раду правосуддя розглянути заяву ОСОБА_2 від 07 серпня 2018 року про звільнення з посади судді Великобагачанського районного суду Полтавської області у відставку, з урахуванням стажу, передбаченого ст. 137 Закону № 1402-VIII, із змінами, які набрали чинності 05 серпня 2018 року.

Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 22 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді М. М. Гімон

Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук

О. П. Стародуб