Єдиний унікальний номер 219/3759/2014-ц
Номер провадження 22-ц/4804/248/18 Категорія 52
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2018 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Соломахи Л.І.
суддів Канурної О.Д., Кішкіної І.В.
за участю:
секретаря судового засідання Розпутько Я.О.
позивача ОСОБА_1
представника органу опіки та піклування Врублевської К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 5 цивільну справу № 219/3759/2014-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Часовоярська міська рада Донецької області, про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року (суддя першої інстанції Хомченко Л.І.), -
В С Т А Н О В И В :
15 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення його батьківських прав.
Зазначала, що з 13 листопада 1999 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 Шлюб між ними розірвано 28 листопада 2001 року. Вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина проживає з нею. Рішенням Артемівського міського суду Донецької області від 30 листопада 2000 року з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4 стягнуті аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 25% мінімальної заробітної плати, починаючи з 23 листопада 2000 року і до повноліття дитини.
Посилаючись на те, що:
- відповідач після припинення спільного проживання життям сина не цікавиться, не виявляє бажання спілкуватись з сином та приймати участь у його вихованні, не приходив, не телефонував;
- від виконання обов'язків по утриманню дитини відповідач ухиляється; заборгованість по аліментам за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року складає 16 524,40 грн.; рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2010 року з відповідача стягнута неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року у сумі 135 253 грн.; за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання сина відповідач притягувався до кримінальної відповідальності, вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2010 року його засуджено за частиною 1 ст. 164 КК України;
- через посттравматичну деформацію кісток правого передпліччя з невропатією правого плечового нерва син ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку, через це захворювання визнаний інвалідом з дитинства; однак відповідач станом здоров'я сина не цікавився, допомоги на його лікування та оздоровлення не надає;
- ніяких почуттів до батька син не має, оскільки всі ці роки фактично жодного разу з ним не спілкувався; в спілкуванні з нею син про батька ніколи не питає;
- з 05 вересня 2013 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_6, вони мають спільну дитину, 2011 року народження; між нею, сином ОСОБА_4 та її чоловіком склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей; дітям забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення
просила позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2 - 4 т. 1).
Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2014 року, в якому ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2015 року виправлена описка, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, були задоволені (а.с. 51 - 52, а.с. 63 т. 1).
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2018 року заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2014 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 95 - 96 т. 1).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року, в якому ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2018 року виправлено описку, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 171 - 178, а.с. 206 - 207 т. 1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в інтересах дитини є доцільним позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки відповідач від виконання своїх обов'язків по вихованню сина ОСОБА_4 ухиляється, долею сина, його станом здоров'я не цікавиться, участі у вихованні не приймає, з сином не спілкується, був засуджений за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, а саме, за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання сина (а.с. 171 - 178 т. 1).
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставини справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що він ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Суд не врахував, що позивач створювала йому перешкоди у спілкуванні із сином, що встановлено у судовому засіданні.
Зазначає, що дійсно до погіршення стану його здоров'я та встановлення інвалідності він мав мінливий дохід. Проте, кожного разу, коли йому вдавалося заробити гроші, він купляв для сина одежу та іграшки, що підтверджується поясненнями свідків, які були допитані у судовому засіданні.
Судом не досліджено зміну його матеріального стану, стану його здоров'я. Не враховано, що на утримання сина з його соціальної допомоги у зв'язку з інвалідністю щомісячно утримується більше 50%, що значно більше, ніж присуджений судом розмір аліментів.
Висновок комісії з захисту прав дитини Часовоярської міської ради № 1 від 10 липня 2014 року містить рекомендацію щодо доцільності позбавлення його батьківських прав. Проте цей висновок є однобоким, враховує інтереси лише ОСОБА_1 Для складання цього висновку жоден представник комісії з захисту прав дитини не звернувся до нього письмово, не зателефонував, не приїхав додому для отримання пояснень щодо його ставлення до сина, виконання ним батьківських обов'язків. Його навіть не було запрошено на засідання комісії, на якому приймалось рішення.
В матеріалах справи є довідка директора школи, де навчався його син, в якій зазначено, що він не приймав участі у вихованні сина. Але жодних звернень ні від школи, ні від комісії з захисту прав дитини Часовоярської міської ради, ні від іншого органу державної влади чи місцевого самоврядування щодо його ставлення до сина, можливості надавати утримання та сплати ним аліментів тощо до нього не надходило.
В судовому засіданні представник органу опіки та піклування не зміг обґрунтувати висновок щодо доцільності позбавлення його батьківських прав.
Допит його сина в судовому засіданні в присутності матері, яка створювала перешкоди у його спілкуванні із сином, вважає помилковим, як і врахування судом відповідей сина про те, що він, начебто, відвернувся від свого сина і син йому не потрібен (а.с. 211 - 213 т. 1).
Позивачем ОСОБА_1 та третьою особою Часовоярською міською радою копії апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 отримано 13 вересня 2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 232, а.с. 234 т. 1).
Письмові відзиви на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 позивачем ОСОБА_1 та третьою особою - Часовоярською міською радою не надані.
Відповідно до частини 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В рішенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року зазначено, що воно може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону України № 2147-УШ від 03.10.2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" апеляційний суд Донецької області ліквідовано та утворено Донецький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку область, з місцезнаходженням у містах Бахмуті, Донецьку і Маріуполі, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція ліквідованого суду.
Відповідно до частини 6 ст. 147 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.
03 жовтня 2018 року у газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Донецького апеляційного суду про початок роботи Донецького апеляційного суду, згідно якого рішенням зборів суддів Донецького апеляційного суду від 02.10.2018 року № 4 днем початку роботи Донецького апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року.
У зв'язку із припиненням з 03 жовтня 2018 року здійснення правосуддя апеляційним судом Донецької області цивільну справу № 219/3759/2014-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Часовоярська міська рада Донецької області, про позбавлення батьківських прав з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року передано до Донецького апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького апеляційного суду від 09.10.2018 року визначено колегію судів для розгляду цієї справи: суддя-доповідач Соломаха Л.І., судді Кішкіна І.В., Канурна О.Д. (а.с. 240 т. 1).
У судове засідання апеляційного суду 06 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_3 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судову повістку - повідомлення про розгляд справи 06 листопада 2018 року отримав 24 жовтня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 6 т. 2). Про причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що він не з'явився у судове засідання без поважних причин.
У судове засідання з'явилася як представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11, яка на підтвердження своїх повноважень представила нотаріально посвідчену довіреність від 05 березня 2018 року (а.с. 91 т. 1). До участі у справі вона допущена не була, оскільки відповідно до ст.1312 Конституції України, п/п 11 п. 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, частини 2 ст. 15, ст. 60, частини 2 ст. 19, частин 1 та 4 ст. 274 ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яка діє з 15.12.2017 року)з 01 січня 2018 року представництво у судах апеляційної інстанції, зокрема, фізичної особи у спорах, що виникають з сімейних відносин, здійснює виключно адвокат. ОСОБА_11 статусу адвоката не має.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 06 листопада 2018 року проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник третьої особи - Часовоярської міської ради у судове засідання апеляційного суду 06 листопада 2018 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, судову повістку - повідомлення про розгляд справи 06 листопада 2018 року отримала 19 жовтня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7 т. 2).
23 жовтня 2018 року до апеляційного суду надійшов лист Часовоярської міської ради від 23.10.2018 року № 02-40/1256, яким повідомлено, що відповідно до постанови Верховної ради України від 08.09.2016 року № 1519-VIII "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж Бахмутського району Донецької області" місто Часів Яр Бахмутської міської ради віднесено до категорії міст районного значення Бахмутського району Донецької області, у зв'язку з чим функції органу опіки та піклування у м. Часів Яр виконує орган опіки та піклування Бахмутської районної державної держадміністрації (а.с. 1 - 2 т. 2).
Представник Органу опіки та піклування - Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності Бахмутської районної держадміністрації Донецької області від 28.03.2018 року № 24/0445вих), у судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
ОСОБА_4, який був викликаний у судове засідання апеляційного суду відповідно до ст. 171 СК України з метою з'ясування його думки щодо позбавлення його батька - відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, пояснив, що позовні вимоги матері ОСОБА_1 він підтримує, бажає, щоб його батько ОСОБА_3 був позбавлений батьківських прав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника Органу опіки та піклування, думку ОСОБА_4 щодо позбавлення його батька ОСОБА_3 батьківських прав, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню. Такого висновку апеляційний суд дійшов, виходячи з наступного:
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4, виданим 04.03.2000 року Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області (а.с. 9 т. 1).
Згідно довідки про склад сім'ї № 5 від 12.06.2014 року, яка видана Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Октрид", ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, де проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 10 т. 1).
Згідно довідки № 446 від 13.06.2014 року, яка видана Часовоярською загальноосвітньою школою І - ІІІ ступенів № 15 Артемівської міської ради, ОСОБА_3, батько ОСОБА_4, учня 8-а класу Часовоярської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 15 Артемівської міської ради, не приймає участі у вихованні сина (батьківські збори не відвідує, учбовими досягненнями дитини не цікавиться) (а.с. 11 т. 1).
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним за ст. 164 ч. 1 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14 т. 1).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2010 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року включно у розмірі 135 253,22 грн. (а.с. 20 - 25 т. 1).
Згідно довідки № 28614 від 03.07.2014 року, яка видана Відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області, станом на 03 липня 2014 року сума боргу ОСОБА_3 за виконавчим листом №2 - 4363 від 25.06.2010 року, виданим Артемівським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів складає 135 253,22 грн. (а.с. 26 т. 1).
Згідно довідки № 07 вх. 1305 від 01.04.2018 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, з державної соціальної допомоги ОСОБА_3, як особи з інвалідністю ІІІ групи, стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.10.2016 року по 31.03.2018 року стягнуто 11 813,50 грн., станом на 01.04.2018 року розмір заборгованості по аліментам становить 7 632,51 грн. (а.с. 128 т. 1).
Згідно свідоцтва про зміну імені НОМЕР_3, виданого 12 квітня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінив ім'я на ОСОБА_4 (а.с. 120 т. 1).
Згідно довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії АВ № 0912443 від 12.02.2018 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний інвалідом ІІІ групи на строк до 01 березня 2019 року, інвалід з дитинства (а.с. 121 т. 1).
Згідно висновку Комісії з захисту прав дитини Часовоярської міської ради № 11 від 10.07.2014 року є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12 т. 1).
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини щодо позбавлення батьківських прав, які виникли між сторонами, регулюються статтями 150, 164 Сімейного кодексу України (далі СК України).
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до частини 1 ст. 12 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в інтересах дитини є доцільним позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина ОСОБА_4 та був засуджений за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини - за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання сина (а.с. 171 - 178 т. 1).
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо, до нього суд дійшов внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до частини 4 ст. 367 ЦПК України не обмежує суд апеляційної інстанції доводами та вимогами апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 ст. 376 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Виходячи з системного аналізу положень ст. 150, ст. 164 СК України, які регулюють обов'язки батьків щодо виховання дитини, підстави позбавлення батьківських прав, у ст. 164 СК України йдеться про позбавлення батьківських прав саме щодо дитини.
Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Статтею 1 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" також визначено, що дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосованим до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцять років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.
Отже, умовами застосування такої міри відповідальності як позбавлення батьківських прав є: 1) здійснення батьком (матір'ю) правопорушення, передбаченого ст. 164 СК; 2) наявність вини в діях батька (матері); 3) батько (мати) володіють повною цивільною дієздатністю; 4) дитина не досягла повноліття. Зазначені умови для позбавлення батьківських прав мають існувати одночасно.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не застосував положення ст. 6 СК України, ст. 1 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства", не врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, не врахував, що на час ухвалення 03 липня 2018 року оскаржуваного судового рішення син відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг вісімнадцяти років, у зв'язку з чим втратив правовий статус дитини, що виключає можливість позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, та дійшов незаконного висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції син відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 досяг вісімнадцяти років, що унеможливлює позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, у апеляційного суду не має підстав перевіряти доведеність у справі факту свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків та його винної поведінки, перевіряти доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до частини 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В матеріалах справи письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відсутній. В матеріалах справи є висновок Комісії з захисту прав дитини Часовоярської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 10 липня 2014 року № 11, який підписаний головою комісії Опанасенко О.М. та секретарем Куліковою В.В., згідно якого Комісія з захисту прав дитини Часовоярської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (а.с. 12 т. 1).
Проте Комісія з захисту прав дитини Часовоярської міської ради відповідно до частини 1 ст. 11 Закону України від 13.01.2005 року № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" не є органом опіки та піклування. Органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Представник органу опіки та піклування - Бахмутської районної державної адміністрації ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що орган опіки та піклування здійснює захист лише неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 вже досяг повноліття, а тому в теперішній час надати висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав є неможливим.
Згідно п. 3, п. 18 "Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей. Служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, здійснює її супровід до досягнення повноліття.
Враховуючи, що ОСОБА_4 в теперішній час досяг повноліття, раніше до 10 лютого 2018 року Бахмутська райдержадміністрація умови проживання дитини ОСОБА_4 не обстежувала, з батьком ОСОБА_3 будь - якої профілактичної роботи не проводила, підстави для витребування у Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, як органу опіки та піклування, відповідно до частини 5 ст. 19 СК України письмового висновку щодо розв'язання спору про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відсутні.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, є частково обгрунтованими, апеляційну скаргу відповідача необхідно частково задовольнити, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та скасував рішення суду першої інстанції, він має здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції.
Позивачем ОСОБА_1 за подання до суду першої інстанції позовної заяви про позбавлення батьківських прав сплачено судовий збір у розмірі 265,00 грн. (а.с. 1 т. 1).
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, судові витрати по сплаті нею судового збору у сумі 265,00 грн. покладаються на позивача та їй за рахунок відповідача не компенсуються.
Представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11, яка в суді першої інстанції діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 05.03.2018 року (а.с. 91 т. 1), з апеляційної скарги сплачено судовий збір у сумі 365,40 грн. (а.с. 224 т. 1), які зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою (а.с. 228 т. 1).
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, відповідач має право на компенсацію понесених ним судових витрат по сплаті судового збору з апеляційної скарги у сумі 365,40 грн. за рахунок позивача.
Керуючись ст. 376, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судові витрати по сплаті позивачем ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви у сумі 265,00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2, мешкає: АДРЕСА_2), на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 365 (триста шістдесят п'ять) гривень 40 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Л.І. Соломаха
Судді: О.Д. Канурна
І.В. Кішкіна
Повне судове рішення складено 08 листопада 2018 року.
Головуючий суддя : Л.І. Соломаха
