ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
08 листопада 2018 року справа №805/743/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А.., розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 р. у справі № 805/743/16-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНКОР І Ко" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн.,-
В С Т А Н О В И В :
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/743/16-а з апеляційною скаргою Державної фіскальної служби Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного сду від 17 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 р. у справі № 805/743/16-а-залишено без руху.
Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначити інші причини пропуску строку, якщо такі є.
06 листопада 2018 року на адресу Першого апеляційного адміністративного суду від Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надійшло клопотання про усунення недоліків з якого вбачається, що на момент подання апеляційної скарги не могла здійснити оплату судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів, При отриманні коштів контролюючим органом виконані всі вимоги, які передбачені Законом України «Про судовий збір» та було подано повторно апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання про усунення недоліків та матеріали справи вважають, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню шляхом відмови у відкритті апеляційного провадження.
За приписами ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи встановлено, що апелянт оскаржує постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, повний текст якого складено 18 вересня 2018 року.
З апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції податковий орган звернувся 18 вересня 2018 року, що підтверджено вхідним штампом суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.
В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначив, що первинно з апеляційною скаргою апелянт звернувся вчасно 25 вересня 2017 року, проте ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року апеляційну скаргу повернуто апелянту в зв'язку із несплатою судового збору.
На теперішній час апелянтом було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
З приводу вищезазначених підстав, на які посилається Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Також колегія суддів зазначає, що ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку). Це у рівні мірі стосується і питання внутрішньої організації діяльності ДПІ щодо забезпечення її апарату необхідною кількістю працівників.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Отже, відсутність затвердженого кошторису суб'єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
До того ж, неухильне виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Крім того, встановлений статтею 296 КАС України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16, від 23 травня 2018 року у справі №806/1177/15 та інших.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 295-299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 р. у справі № 805/743/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНКОР І Ко" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн.
Повний текст ухвали складений та підписаний "08" листопада 2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
А.А.Блохін
