Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2017 року справа №805/743/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНКОР І Ко" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 р. у справі № 805/743/16-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНКОР І Ко" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Інкор і Ко”(далі – позивач, апелянт) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних у розмірі 7060576 грн.
Ухвалою суду від 06.02.2017 року було здійснено заміну відповідача по справі – Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на Маріупольську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» м. Маріуполь до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн. – задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 12 831 810,39 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 6 428 256,19 грн.
В іншій частині позовних вимог- було відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що розраховуючи суму податкового кредиту з ПДВ, ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» діяло відповідно вимог п. 2 ст. 3, ст.9 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1,п.44.6 ст.44, пп.192.1.1 п.192, п.198.1, п.198.2 п.198.3,п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що встановлення експертизою порушення п.200.4 ст.200 ПК України на суму 1264639,61грн. є безпідставним. Крім того, суд першої інстанції не вмотивував розмір витрат за проведення судово-економічної експертизи у розмірі 36640,82грн.
Просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що суд першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просила залишити апеляційну скаргу ТОВ «НВО «Інкор і Ко» без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Інкор і Ко” м.Маріуполь (ЄДРПОУ 31297266, Донецька область, м. Дзержинськ, пгт. Новгородське, вул. Зарічна, буд.1) зареєстровано в якості юридичної особи 29.12.2000 року. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість з 15.01.2001 року.
Посадовими особами Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди березень 2014 року – травень 2015 року. За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 30.07.2015 року № 15/05-63-15-01/31297266, яким були встановлені наступні порушення норм податкового законодавства: п. 2 ст. 3, ст.9 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1,п.44.6 ст.44, п.п.192.1.1 п.192, п.198.1,п.198.2п.198.3,п.198.6 ст.198,п.201.1,п.201.7,п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, ТОВ «НВО «Інкор і Ко» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 14421152 грн., у т.ч. у червні 2014 року на суму 5134 грн., у серпні 2014 року на суму 38714 грн., у вересні 2014 року на суму 43253 грн., у жовтні 2014 року на суму 76122 грн., у листопаді 2014 року на суму 5 грн., у грудні 2014 року на суму 50789 грн., у березні 2015 року на суму 9033 грн., у квітні 2015 року на суму 5820411 грн., у травні 2015 року на суму 8377691 грн., занижено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у травні 2015 року на суму 14096450 грн. (т.1 а.с.60-96).
За висновками акту перевірки, зокрема, було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 14 421 152 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 7210576 грн. (т.1 а.с.97). Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень, травень 2015 року у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія акту перевірки від 30.07.2015 року №15/05-63-15-01/31297266, зміст та висновки якого мають розбіжності з примірником акту перевірки, висновки якого слугували основою спірного податкового повідомлення-рішення.
Так, перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 223 050 грн., у т.ч. у червні 2014 року на суму 5134 грн., у серпні 2014 року на суму 38714 грн., у вересні 2014 року на суму 43253 грн., у жовтні 2014 року на суму 76127 грн., у грудні 2014 року на суму 50789 грн., у березні 2015 року на суму 9033 грн., завищення суми непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у травні 2015 року на суму 100279 грн., завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту у травні 2015 року на суму 1373 грн.
З цього приводу, позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з заявою про вчинення працівниками податкового органу кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.364, 366 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.103).
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецькій області було надіслано товариству повідомлення від 07.12.2015 року за вих.№СВ-145 про внесення відомостей до ЄРДР №12015050290000145 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та початок досудового розслідування у кримінальному провадженні (т.1 а.с.104, 105).
Проте, на момент розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Доказів протилежного сторонами суду не надано.Необхідно зазначити, що позивач звертався до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 308 804,52 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 154 402,26 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 року по справі №805/4821/15-а було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 300 137,86 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 150 068, 93 грн.
З огляду на вищевикладене, судом було витребувано у відповідача розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням постанови Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №805/4821/15-а.
Відповідачем було надано суду розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог суду, в якому зазначений спірний звітний період квітень, травень 2015 року та загальна сума зменшення суми бюджетного відшкодування за податковим повідомленням – рішенням за квітень 2015року в розмірі 5 820 411 грн., за травень 2015 року в розмірі 8 276 039 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 50% від суми нарахувань
Таким чином, в межах спірних правовідносин правомірність формування бюджетного відшкодування за квітень, травень 2015 року покладена в основу прийняття рішення, яке оскаржуються.
За висновком судового експерта від 27.10.2016 року за № 164/26 по адміністративній справі № 805/743/16-а, в результаті здійсненого експертом дослідження наданих документів бухгалтерського обліку та звітності висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 15/05-63-15-01/31297266 від 30.07.2015 року, щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» п.102.5 ст.102, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні 2015 року на суму 5 820 411 грн. та у травні 2015 року на суму 8 377 691 грн. підтверджуються документально частково. А саме, підтверджується документально завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України у травні 2015 року на суму 1 264 639,61 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 50% від завищення суми бюджетного відшкодування. (т.3 а.с.22)
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п. 14.1.18. ст.14 Податкового кодексу України ( із змінами та доповненнями у редакції на дату проведення операцій) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 Податковим Кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.
Так, відповідно до п.200.1 ст.200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 регламентовано, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому, відповідно до п.200.5 ст.200 Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який прийшов до висновку про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України у травні 2015 року на суму 1 264 639,61 грн. та правомірності застосування штрафних санкцій в розмірі 50% від завищення суми бюджетного відшкодування.
Щодо доводів апелянта щодо розподілу судових витрат по оплаті судово-економічної експертизи у розмірі 40249,60 грн. (платіжні доручення від 07.11.2016року за №2338 на суму 20 124,80 грн., від 25.05.2016 року за № 919 на суму 20 124,80 грн. ) суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Разом з тим, згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково та з заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 14 096 450 грн. та штрафних санкцій в розмірі 7060576 грн. тобто загалом – 21157026грн., задоволено - 12 831 810,39 грн. бюджетного відшкодування та штрафних санкцій у розмірі 6 428 256,19 грн., тобто всього на суму 19260066,58грн., та вирішуючи пропорцію: 19260066,58 * 40249,60 / 21157026, суд першої інстанції правильно розподілив розмір судових витрат.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення в частині заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1264639,61 грн. та штрафних санкцій в розмірі 632319,81грн.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Повний текст постанови складений 24 листопада 2017 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНКОР І Ко" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 р. у справі № 805/743/16-а– залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 р. у справі № 805/743/16-а – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк – до 5 днів.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
ОСОБА_4
