ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2018 року
Луцьк
Справа № 140/2029/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1) звернувся з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати доплати, як непрацюючому пенсіонеру, на загальну суму 2240 грн. 24 коп. та стягнення доплати, як непрацюючому пенсіонеру за період з 01.07.2009 по 28.02.2018 на загальну суму 2240 грн. 24 коп., зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з страхового стажу 35 років 7 місяців 5 днів та середньомісячного заробітку - 5237 грн. 30 коп., взятого за період з 01.04.1988 по 30.04.1993 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000, що становить 2008 грн. 79 коп., з яких: 1863 грн. 59 коп. - основний розмір пенсії, 145 грн. 20 коп. - доплата за 10 років понаднормативного, починаючи з 01.06.2018, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.07.2009 по 28.02.2018 Фонд нарахував позивачу доплату як непрацюючому пенсіонеру на загальну суму 2240 грн. 24 коп., яку зобов'язався включити у виплатну відомість за червень місяць 2018 року. Однак, станом на день звернення до суду відповідач вказану доплату не виплатив.
Крім того, відповідач за заявою позивача здійснив перерахунок пенсії з 01.03.2018 з урахуванням страхового стажу 35 років 7 місяців 5 днів та середньомісячного заробітку 5237,30 грн., взятого за період з 01.04.1988 по 30.04.1993 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000., розмір якої склав 2008 грн. 79 коп., з яких: 1863 грн. 59 коп. - основний розмір пенсії., 145 грн. 20 коп. - доплата за 10 років понаднормативного стажу. Вказаний розмір пенсії відповідач виплачував протягом березня-травня 2018 року, проте, з червня 2018 року відповідач виплачує пенсію в розмірі 1952 грн. 21 коп.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати доплати в сумі 2240 грн. 24 коп. та невиплати пенсії в розмірі 2008 грн. 79 коп., у зв'язку з чим просить позов задовольнити повністю.
Відповідно до ухвали судді від 16.10.2018 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що за заявою позивача проведено перерахунок пенсії з 01.03.2018 з урахуванням страхового стажу 35 років 7 місяців 5 днів та середньомісячного заробітку 5237 грн. 30 коп., взятого за період з 01.04.1998 по 30.0.4.1993 та весь період страхового стажу з 01.07.2000, розмір якої склав 2008 грн. 79 коп., з яких: 1863 грн. 59 коп. - основний розмір пенсії, 145 грн.20 коп. - доплата за 10 років понаднормативного стажу.
Однак, повторно вивчивши документи пенсійної справи, було виявлено, що при обчисленні пенсії не було враховано для обрахунку пенсії період перебування позивача в центрі зайнятості з 01.01.2008 по 24.05.2008. Таким чином, з урахуванням наявного страхового стажу 35 років 11 місяців 29 днів та середньомісячного заробітку 5031 грн. 08 коп. розмір пенсії склав 1952 грн. 21 коп., з яких: 1807 грн. 01 коп. - основний розмір пенсії, 145 грн. 20 коп. - доплата за 10 років понаднормативного стажу.
Крім того, також зазначив, що доданий позивачем до позовної заяви лист від 02.05.2018 №197/П-01;209/П-02 не містить всіх обов'язкових реквізитів, а тому не має юридичної сили.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як одержувач пенсії по третій групі інвалідності внаслідок загального захворювання з 12.04.2001.
29.07.2009 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку із заявою про проведення перерахунку з одного виду пенсії на інший. За результатом розгляду заяви з 01.08.2009 проведено перерахунок пенсії від стажу та заробітної плати по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Розмір пенсії з урахуванням наявного страхового стажу 35 років 07 місяців 5 днів (індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,48038) та середньомісячного заробітку 1619 грн. 39 коп., взятого за період роботи з 01.04.1988 по 30.04.1993 та з 01.07.2000 по 30.06.2009 (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,35185), склав 846 грн. 52 коп., з яких: 777 грн. 92 коп. - основний розмір пенсії (1619,39 х 0,48038); 54 грн. 40 коп. - доплата за 10 років понаднормового стажу; 14 грн. 20 коп. - підвищення непрацюючому пенсіонеру відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 року №198.
14.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із доданою довідкою про заробітну плату від 28.07.2009 №1313. За результатом розгляду заяви позивачу з 01.03.2018 проведено перерахунок пенсії з урахуванням наявного страхового стажу 35 років 07 місяців 5 днів та середньомісячного заробітку 5237 грн. 30 коп., взятого за період роботи з 01.04.1988 по 30.04.1993 та з 01.07.2000 по 30.06.2009, розмір якої склав 2008 грн. 79 коп., з яких: 1863 грн. 59 коп. - основний розмір пенсії; 145 грн. 20 коп. - доплата за 10 років понаднормового стажу.
У травні 2018 року було повторно вивчено пенсійну справу позивача та встановлено, що при обчисленні пенсії не було враховано для обрахунку пенсії період перебування позивача на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 01.01.2008 по 24.05.2008. З урахуванням наявного страхового стажу 35 років 11 місяців 29 днів та середньомісячного заробітку 5031 грн. 08 коп. розмір пенсії позивача склав 1952 грн. 21 коп., з яких: 1807 грн. 01 коп. - основний розмір пенсії, 145 грн. 20 коп. - доплата за 10 років понаднормативного стажу.
Позивач вважає, що відповідачем неправомірно зменшено розмір його пенсії, однак такі доводи позивача суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі - Закон №1105) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, з наведених норм слідує, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю включається до страхового стажу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно включено період отримання позивачем допомоги по безробіттю в розрахунок стажу та заробітної плати, що стало підставою для зменшення розміру пенсії позивача з 2008 грн. 79 коп. до 1952 грн. 21 коп., відтак позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з страхового стажу 35 років 7 місяців 5 днів та середньомісячного заробітку - 5237 грн. 30 коп., взятого за період з 01.04.1988 по 30.04.1993 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000, що становить 2008 грн. 79 коп., з яких: 1863 грн. 59 коп. - основний розмір пенсії, 145 грн. 20 коп. - доплата за 10 років понаднормативного, починаючи з 01.06.2018 є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Крім того, на підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач до позовної заяви додав копії листа Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 02.05.2018 року №197/П-01,209/П-02 (а.с.4-6) та листа від 02.05.2018 №197/П-01;209/П-02 (а.с.7-8).
Так, у листі від 02.05.2018 №197/П-01;209/П-02 (а.с.7-8) зазначено, що позивачу підлягає до виплати доплата як непрацюючому пенсіонеру відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 року №198 за період з 01.07.2009 по 28.02.2018 на загальну суму 2240 грн. 24 коп.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, що даний лист не має юридичної сили, оскільки не містить обов'язкових для даного документа реквізитів.
Із такими доводами представника відповідача суд погоджується з огляду на таке.
Реквізити організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування визначаються ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (далі - ДСТУ 4163-2003).
Пунктом 4 ДСТУ 4163-2003 визначено склад реквізитів, які повинен містити документа. Так, документ повинен містити, зокрема, державний герб, код організації, назву організації вищого рівня, назву організації, довідкові дані про організацію. Довідкові дані про організацію містять: поштову адреса та інші відомості (номери телефонів, факсів, телексів, рахунків у банку, адресу електронної пошти тощо) (пункт 5.9 ДСТУ 4163-2003).
Відповідно до частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, оскільки лист від 02.05.2018 №197/П-01;209/П-02 (а.с.7-8) не містить обов'язкових реквізитів відповідно до ДСТУ 4163-2003, тому в силу статті 74 КАС України він є недопустимим доказом та не береться судом до уваги.
Крім того, суд звертає увагу, що пункт 1 постанови КМУ від 11.03.2009 року №198 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яким було встановлено підвищення до пенсії 0непрацюючому пенсіонеру, втратив чинність 07.05.2010 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №331 від 05.05.2010.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що йому підлягає до виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за період з 01.07.2009 по 28.02.2018 на загальну суму 2240 грн. 24 коп. є безпідставним, а відтак позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати доплати як непрацюючому пенсіонеру на загальну суму 2240 грн. 24 коп. та стягнення доплати як непрацюючому пенсіонеру за період з 01.07.2009 по 28.02.2018 на загальну суму 2240 грн. 24 коп. також не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області під час здійснення перерахунку пенсії позивачу діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Ухвалою судді про відкриття провадження у справі від 16.10.2018 було задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із частиною другою статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки на момент винесення рішення у даній справі судовий збір позивачем не сплачено, то він підлягає стягненню з останнього в розмірі 704 грн. 80 коп.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (43010, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України належний до сплати судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук
