ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 року м.Дніпро Справа № 908/353/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач)

суддів : Іванова О.Г., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Група науково промислових досліджень» на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2018 року у справі № 908/353/18, суддя Горохов І.С., повний текст складений 02.07.2018р.

за позовом Приватного підприємства «Група науково промислових досліджень», 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138а

до відповідача Державного підприємства Адміністрація морських портів України, 01135, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 14 в особі Бердянської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 6

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Група науково-промислових досліджень», Запорізька область, м. Бердянськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення завданої шкоди у розмірі 131 913,10 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2016 року № 22-рш по справі № 0311-16 встановлено, що ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії займає монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, що надаються у морському порту. Зловживаючи монопольним становищем, відповідач виставляв для оплати рахунки для стягнення додаткових коштів та списував кошти за оформлення приходу суден в морський порт та вихід, за в’їзд автотранспорту на територію порту, за зняття з судна забруднених вод, хоча дані послуги входять і були оплачені в межах сплачених корабельного, причального, портового та санітарного збору. Позивач вимушений був оплачувати виставлені рахунки з метою недопущення простою судна. Внаслідок подвійної оплати позивачем додатково сплачено 65 956,55 грн., що є шкодою і яка, відповідно до ст..55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відшкодовується в подвійному розмірі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо вимушено сплачених грошових коштів, виходив з того, що позивачем не доведено факту оплати морськими агентами послуг порту коштами позивача. Крім того, кошти в сумі 1029 грн. були стягнуті не за послуги порту, а як збитки, що є витратами порту на перешвартування СЧС «Вера», у зв’язку з відмовою капітана СЧС «Вера» виконати команду диспетчера та перешвартуватися до іншого причалу. Щодо коштів в розмірі 1 652,95 грн. за отримані послуги з «оформлення перепусток» то на вказані послуги складалися акти здачі-прийняття виконаних робіт та виставлялися рахунки, які позивач рплачувати відмовився. Питання правомірності виставлення вказаних рахунків не досліджувалося Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПП «Група науково-промислових досліджень» подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 18.07.2018 року.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що господарський суд безпідставно дійшов висновку про недоведеність завдання збитків ПП «ГНПД», як судновласнику. В період з 01.01.2015р. по 01.02.2016р. позивач був судновласником СЧС «Вера» за договором тайм-чартер і здійснювало рибний промисел в Азовському морі. Позивачем були укладені договори морського агентування: 01.01.2015р. з морським агентом ДСД 30.05.12 № 1 – УП/О «ГНПД», а 15.08.2015р. з морським агентом ФОП ОСОБА_1. В період з 01.01.2015р. по 01.02.2016р. судновласником через морських агентів портові збори були сплачені в повному обсязі. З наданих до суду бухгалтерських документів чітко просліджується рух коштів від ПП «ГНПД» до рахунків БФ ДП «АМПУ», а саме з каси ПП «ГНПД» кошти отримувалися підзвітною особою за видатковими касовими ордерами. Підзвітна особа передавала кошти морським агентам, що підтверджується квитанціями морських агентів. Морські агенти за вказівкою представника судновласника - капітана судна «Вера» перераховували на розрахунковий рахунок БФ ДП «АМПУ». Відмовляючи в стягненні суми 1 652,95 грн., виставленої портом за оформлення перепусток, суд послався на не дослідження їх АМКУ, однак не звернув уваги, що виписки перепусток спецперсоналу є безпідставними, оскільки спецперсонал судна внесено до суднової ролі і саме суднова роль і посвідчення особи дають право вільно прямувати територією порту до судна. Перешвартування СЧС «Вера» порт зробив самовільно та стягнув з рахунку кошти в сумі 1 029 грн. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає скаргу позивача необґрунтованою. Просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду № 14 від 01.10.2018 року у зв’язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Донецьким апеляційним господарським судом з 01.10.2018 року на підставі Указу Президента України № 295/18 від 29.09.2018 «Про переведення суддів», справа передана до Центрального апеляційного господарського суду, яким одержана 17.10.2018року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 року визначено склад колегії суддів - Антонік С.Г. головоючий суддя (суддя-доповідач), судді Іванов О.Г., Дармін М.О.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що 30.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» та Приватним підприємством «Група науково промислових досліджень» укладено договір № 1 про спільну діяльність. Відповідно до п. 1.1 сторони домовились про організацію спільної діяльності за адресою вул. Кабельників, 138 А м. Бердянськ, сфері рибного господарства та оптової торгівлі рибою, іншими морепродуктами та продуктами з них для здійснення та досягнення господарських і комерційних цілей.

Листом капітана СЧС «Вера» від 30.10.2013 року за вих. № 127 морським агентом в рамках ст. 116-119 Кодексу торговельного мореплавства України номіновано ДСД 30.05.12 року № 1 УП/О 32972994 Приватне підприємство «Група науково-промислових досліджень».

29.12.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк» (власник) та D.O.O. «Bark CG Fishing» (фрахтувальник) укладено договір фрахтування судна СЧС «Віра» на час (тайм чартер).

Відповідно до п. 1.1 договору власник зобовязується надати в користування фрахтувальника риболовне судно «Віра» на час, в яке судно не використовується ТОВ «Почерк», а фрахтувальник зобов'язується прийняти та оплатити використання судна і послуг членів екіпажу судна. Фактичний час задіяння судна відображається в судновому журналі.

01.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк» (власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група науково-промислових досліджень» (судновласник) укладено договір № 4.

Відповідно до п. 1.1. договору власник зобов'язується надати судовласнику риболовецьке судно т/х «Вера» на час, в яке судно не використовується товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк» або іншим судновласником, а судновласник зобов'язується виконати обов'язки, передбачені ст. 57 Кодексу торговельного мореплавства України.

01.01.2015року ДСД 30.05.12 №1 - УП\О «ГНПД» 32972994 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Група науково-промислових досліджень» (судновласник) уклали договір морського агентування за винагороду № 01/01/15 ДСД.

Відповідно до п. п. 1.1. 1.2 договору судновласник обрав своїм постійним представником «Морського агента» ДСД 30.05.12 № 1 - УП\О «ГНПД» 32972994, який зобов'язується за винагороду здійснювати для судна СЧС «Віра» послуги в сфері торгового мореплавання. «Морський агент» відповідно до вимог ст. ст. 116, 117, 118, 119 Кодексу торговельного мореплавства Україниприйняв на себе обов'язки «Морського агента».

15.08.2015р. ФОП ОСОБА_1 (морський агент) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Група науково промислових досліджень» в особі директора ОСОБА_2 (судновласник) уклали договір морського агентування за винагороду № 01/01/15 ЧМВ.

Відповідно до п. п. 1.1 1.2. договору судновласник обрав своїм постійним представником «Морського агента» ОСОБА_1, який зобов'язується за винагороду здійснювати для судна СЧС «Віра» послуги в сфері торгового мореплавання. «Морський агент» відповідно до вимог ст. ст. 116, 117, 118, 119 Кодексу торговельного мореплавства України прийняв на себе обов'язки «Морського агента».

В процесі здійснення діяльності, в період з 01.01.2015 року по 01.02.2016 року т/х «Вера» користувався послугами Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», які надаються портом у складі портових зборів на виконання приписів законодавства з безпеки мореплавства та оплачував їх у повному обсязі, за доручененям капітана т/х «Вера» через морських агентів, а саме ДСД 30.05.12 № 1 - УП/О 32972994 ПП «ГНПД» та ФОП ОСОБА_1.

Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 29.12.2016р. було розглянуто справу №03/11-16, якою встановлено безпідставне виставлення рахунків БФ «АМПУ» за оформлення приходу судна в порт та виходу з нього в сумі 40 486,40 грн., за заїзд транспорту в сумі 22 271,77 грн., за зняття забруднюючих вод в сумі 1 902,50 грн. та рішенням № 22-рш визнано, що ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії за результатами діяльності в період з січня 2015 року по грудень 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, що надаються у морському порту: із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій; із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), в територіальних (географічних) межах м. Бердянськ в межах території (акваторії) морського порту, як таке, що не має жодного конкурента.

Визнано дії ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії, які полягають у виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягнені з судновласників СЧС «Вера» в 2015 році додаткових коштів за оформлення приходу суден у морський порт і вихід з морського порту, що входять і оплачуються СЧС «Вера» у складі корабельного збору (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах), що не передбачено нормативно-правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольних (домінуючим) становищем на ринку послуги із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, що надаються у морському порту, шляхом дій суб?єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Визнано дії ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії, які полягають у виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягнені з судновласників СЧС «Вера» в 2015 році та січні, вересні 2016 додаткових коштів за заїзд автотранспорту на територію порту (Філії), що входить і оплачується СЧС «Вера» у складі корабельного та причального зборів (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглиг до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд прилеглих до них територій), що не передбачено нормативно правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольних (домінуючим) становищем на ринках послуги із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах з утримання

Визнано дії ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії, які полягають у виставленні до оплати та стягненні із судновласників СЧС «Вера» в 2015 році додаткових коштів за зняття із суден забруднених вод, що входить і оплачується СЧС «Вера» у складі санітарного збору (прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод)), що не передбачено нормативно-правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним .(домінуючим) становищем на ринку послуги із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), що надаються у морському порту, шляхом дій суб?єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За зазначені порушення накладено штраф та зобов?язано припинити порушення законодавства.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2017р. у справі № 908/273/17, яке залишено в силі постановами Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. та Верховного суду від 13.02.2018р., в задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Бердянськ до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення від 29.12.2016 № 22-рш по справі № 03/11-16 відмовлено повністю.

13.11.2017р. ДСД 30.05.12 №1 - УП\О 32972994 ПП «ГНПД» звернувся до БФ ДП «АМПУ» з претензією-вимогою, якою, посилаючись на рішення Антимонопольного комітету, вимагав у строк до 16.11.2017р., перерахувати безпідставно отримані кошти в сумі 26 482,66 грн. на рахунок ДСД 30.05.12 №1 - УП\О «ГНПД» 32972994.

Відповідач листом від 11.04-08/285 від 21.11.2017р. повідомив, що наведені обґрунтування не доводять правомірності зазначених у претензії вимог та на даний час відсутні будь-які судові рішення якими доведено що сума 20 482,66 грн. безпідставно та незаконно утримується Філією, а отже станом на 22.11.2017 у БФ ДП «АМПУ» відсутні підстави для задоволення претензії.

13.11.2017р. ФОП ОСОБА_1 направив на адресу Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» претензію вимогу за № 13-А, з вимогою визнати переплату у сумі 34 886,12 грн. та перерахувати кошти в сумі 34 866,12 грн. на рахунок субагента ДСД 30.05.12 №1 - УП\О 32972994 ПП «ГНПД».

Відповідач листом від 11.04-08/285 від 21.11.2017 року повідомив, що наведені обґрунтування не доводять правомірності зазначених у претензії вимог та на даний час відсутні будь-які судові рішення якими доведено що сума 34 886,12 грн. безпідставно та незаконно утримується Філією, а отже станом на 22.11.2017 у БФ ДП «АМПУ» відсутні підстави для задоволення претензії.

ПП «Група науково-промислових досліджень» звернулось до суд з позовом про стягнення з відповідача шкоди у подвійному розмірі, відповідно до ст..55 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Даною нормою права встановлено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Як встановлено рішенням Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, судновласнику СЧС «Вера» причинена шкода внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції у загальній сумі 65 484,37 грн., що у подвійному розмірі складає 130 968,54 грн., а не 131 913,10 грн., як зазначає позивач.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ зам позовами про відшкодування шкоди», з наступними змінами та доповненнями зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, згідно наведених норм відповідальність заподіювача шкоди настає лише за наявності сукупності умов, що складають цивільне правопорушення, а саме: дії (бездіяльність) останньої повинні бути неправомірними, в результаті цих дій завдається шкода, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке є чинним встановлено неправомірні дії Бердянської філії ДП «АМПУ», які полягають у порушенні антимонопольного законодавства, внаслідок цих дій причинена шкода судновласникам СЧС «Вера» у загальній сумі 65 484,27 грн.

Отже відповідачем допущені неправомірні винні дії, в результаті яких завдана шкода судновласникам СЧС «Вера» у сумі 65 484,27 грн.

Вирішуючи питання, кому завдана шкода, хто був судновласником на той час і чиї кошти сплачувалися за послуги надані в порту СЧС «Вера», колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що позивачем не доведено завдання шкоди саме йому.

Відповідно до ст.20 Кодексу торгового мореплавства України (далі КТМ України) судновласником у цьому Кодексі визначається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Згідно ст.. 57 КТМ України, судновласник відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства (для риболовного судна), забезпечує:

1) безпечні умови і режим праці на судні;

2) охорону здоров'я членів екіпажу та обладнання судна всіма необхідними для цього засобами та устаткуванням;

3) постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості;

4) належні суднові приміщення.

Мінімальні норми, що забезпечуються власниками торговельних суден, не можуть бути нижчими рівня, встановленого міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Частиною 2 статті 58 КТМ України встановлено, що капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.

Відповідно до ст..116 КТМ України, у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Морський агент зобов'язаний:

а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування;

б) діяти в межах своїх повноважень;

в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем (ст..117 КТМ України).

Судновласник або інший довіритель зобов'язані:

а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень (ч.1 ст.118 КТМ України).

На підтвердження того, що саме ПП «ГНПД» було судновласником СЧС «Вера», позивачем надано договір № 04 від 01.01.2015р., за яким власник СЧС «Вера» ТОВ «Почерк» зобов?язувалося передати ПП «ГНПД» риболовне судно на період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., договір морського агентування за винагороду від 01.01.2015р. укладений з морським агентом ДСД 30.05.12 № 1 – УП\О «ГНПД» 32972994, договір морського агентування №01/01/15 ЧМВ від 15.08.2015р., укладений з морським агентом ФОП ОСОБА_1, копії квитанцій КБ «Приватбанку» про сплату ФОП ОСОБА_1 коштів відповідачу, копії платіжних доручень, за якими морський агент ДСД 30.05.12. перераховував кошти відповідачу, видаткові касові ордери, квитанції до прибуткового касового ордера.

З видаткових касових ордерів, зазначених в реєстру додатка № 8 до позовної заяви, № 54 від 19.01.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 2 від 09.02.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 5 від 17.02.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 10 від 04.03.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 11 від 05.03.2015р. сума 1000,00 грн.; № 62 від 21.08.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 66 від 04.09.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 69 від 11.09.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 79 від 09.10.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 86 від 13.11.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 88 від 19.11.2015р. сума 10 000,00 грн.; № 96 від 11.12.2015р. сума 4000,00 грн., вбачається, що кошти ПП «Група науково-промислових досліджень» видавало ОСОБА_2; підстава видачи - агентський договір з морським агентом ФОП ОСОБА_1 У видаткових касових ордерах: № 5 від 17.02.2015; № 11 від 05.03.2015; № 10 від 04.03.2015; № 54 від 19.01.2015; № 2 від 09.02.2015 в якості підстави видачі зазначено - агентський договір.

Як на підтвердження подальшого отримання морським агентом ФОП ОСОБА_1 вищезазначених коштів» позивачем надано товарні чеки: від 21.08.2015р. сума 10 000,00 грн.; від 11.12.2015р. сума 4000,00 грн.; від 11.09.2015р. сума 10 000,00 грн.; від 13.11.2015р. сума 10000,00 грн.; від 19.11.2015р. сума 10 000,00 грн. У товарних чеках зазначено продавець ФОП ОСОБА_1, товар/послуга - агентські кошти.

В платіжних дорученнях, зазначених в додатку № 2 до розрахунку в призначені платежу зазначено: оплата агента за дорученням капітана счс «Вера».

В квитанціях, зазначених в реєстрі додатку №1 за якими ФОП ОСОБА_1 сплачувалися грошові кошти відповідачу, в якості призначення платежу зазначено: оплата агента ОСОБА_1В по договору 65-П-БЕФ-15 від 20.08.2015р., або аванс від агента ОСОБА_1 по договору 65-П-БЕФ-15 від 20.08.2015р. ( Договір № 65-П-БЕФ-15 від 20.08.2015р. був укладений між БФ ДП «АМПУ» (адміністрація) та ФОП ОСОБА_1 (агент), за яким порт надавав, а агент зобов’язувався прийняти та оплачувати послуги з обслуговування риболовних суден).

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що з урахуванням зазначених у вказаних платіжних документах підстав отримання коштів, відсутності посилання на договори на виконання яких одержувались кошти ОСОБА_2, відсутності зазначення в товарних чеках особи від якої отримувались кошти ФОП ОСОБА_1 неможливо дійти обґрунтованого висновку, що кошти, які додатково були стягнуті портом та сплачені останньому за надання послуг т/х «Вера» належать ПП «ГНПД».

Крім того колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься договір фрахтування судна СЧС «Вера» від 29.12.2014р., за яким ТОВ «Почерк», як власник, передає у користування судно СЧС «Вера» D.O.O. “BARK CG FISHING” (Черноргорія), на період з 29.12.2014р. по 31.12.2017р.

09.01.2015р. D.O.O. “BARK CG FISHING” направило лист начальнику БФ ДП «АМПУ» в якому зазначило, що воно є судновласником СЧС «Вера», судно буде заходити в порт та сплачувати відповідні збори.

Капітаном т/х «Вера» 31.12.2014р. направлена заява начальнику БФ ДП «АМПУ» в якій капітан повідомляє про зміну судновласника на якого покладено виконання вимог ст..57 КТМ України. Судновласником стало D.O.O. “BARK CG FISHING”.

В заявках на постановку судна до причалу Бердянського морського порту датованих починаючи з 21.01.2015р. і по 25.12.2015р., які подавалися порту капітаном т/х «Вера» при заході в порт, як представником судновласника, зазначалося, що судновласником є D.O.O. “BARK CG FISHING”, морськими агентами - ФОП ОСОБА_1, ДСД 30.05.12 №1 –УП\О ПП «ГНПД».

Морські агенти ФОП ОСОБА_1В та ДСД 30.05.12 №1 –УП\О ПП «ГНПД» в листах від 16.06.2015р. на ім?я начальника БФ ДП «АМПУ» та капітана порту Бердянськ в інформації щодо судна т/х «Вера» повідомляли, що судновласником є D.O.O. “BARK CG FISHING”.

Отже наданими відповідачем вищевказаними доказами підтверджується, що судновласником, в розумінні ст..20 КТМ України, було D.O.O. “BARK CG FISHING”.

З урахуванням наведеного, госопдарський суд правильно дійшов висновку, що ПП «ГНПД» не є судновласником, якому завдано відповідачем шкоди порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Що стосується сум стягнутих (сплачених) за перешвартування СЧС «Вера» та за отримані послуги з «оформлення перепусток», то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст..55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на яку посилається позивач, дає право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Встановлення ж порушення законодавства про захист економічної конкуренції є прерогативою Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень. Стягнення коштів за перешвартування та за послуги з оформлення перепусток не досліджувалось антимонопольним комітетом і не можуть судом оцінюватися як шкода завдана порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

З наведених підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

Витрати з судового збору покласти на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Група науково промислових досліджень» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2018 року у справі № 908/353/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов