номер провадження справи 15/21/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2018 Справа № 908/353/18
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючий суддя – Горохов І.С.,
при секретарі судового засідання Махно О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
за позовом Приватного підприємства “Група науково – промислових досліджень”, 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138а
до відповідача Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, 01135, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 14 в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 6
про стягнення коштів
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 рішення № 5 від 15.09.2016;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1300 від 26.02.2018.
Суть спору:
До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “Група науково – промислових досліджень”, Запорізька область, м. Бердянськ з позовом до відповідача Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення завданої шкоди у розмірі 131 913,10 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/353/18, присвоєно справі номер провадження 15/21/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 02.04.2018.
Ухвалою суду від 02.04.2018 в судовому засіданні оголошено перерву на 27.04.2018.
Ухвалою суду від 27.04.2018 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України строк розгляду підготовчого провадження продовжено на тридцять днів до 03.06.2018, розгляд справи відкладався на 07.05.2018.
Ухвалою суду від 07.05.2018 оголошувалась перерва у підготовчому засіданні до 31.05.2018.
Ухвалою суду від 31.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/353/18 до судового розгляду по суті на 19.06.2018. Крім того ухвалою суду від 31.05.2018 у задоволенні клопотання Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про призначення судової технічної експертизи – відмовлено.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно – апаратного комплексу «Оберіг».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 29.12.2016 № 22-рш по справі № 0311-16 встановлено, що ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії займає монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, що надаються у морському порту. Позивач вважає, що діями відповідача йому завдано шкоду в розмірі 65 956,55 грн. Як вказує позивач, нанесена йому шкода полягає в тому, що окрім правомірно сплачених портових зборів, через морських агентів, якими у вказаний період виступали ДСД 30.05.12 №1- УП/О 32972994 ПП «ГНПД» та ФОП ОСОБА_3 під тиском монополіста, були безпідставно та вимушено сплачені грошові кошти у сумі 65 956,55 грн. В обґрунтування зазначає, що в період з 01.01.2015 по 01.02.2016 був судновласником СЧС «Вера» за договором «Тайм-чартеру» № 01/02/12 від 01.02.2012, та з урахуванням норм ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до стягнення підлягає сума 131 913,10 грн. (65 956,55x2). Просив задовольнити позов в повному обсязі.
18.04.2018 позивач надав відповідь на відзив. Представник позивача присутній у судовому засіданні 19.06.2018, вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві № 11-04-10/61 від 26.03.2018, запереченнях на відповідь на відзив № 11-04-10/93 від 25.04.2018 та додаткових поясненнях від 05.06.2018. В обґрунтування відзиву зазначив, що у період з 01.01.2015 по липень 2015 кошти по рахункам БФ ДП «АМПУ» за використання інфраструктури порту теплоходом СЧС «Вера» надходили до відповідача від морського агента ДСД 30.05.12 №1- УП/0 32972994 ПП «ГНПД». Правовою підставою для отримання відповідачем вказаних коштів від морського агента був лист - номінація капітана СЧС «Вера» від 30.10.2013 № 127, при цьому власник/судновласник СЧС «Вера» відмовлявся замовляти послуги та сплачувати рахунки від свого імені. Відповідач зазначає, що з доданого до позову реєстру «Безпідставно списано БФ ДП «АМПУ» з коштів судновласників, сплачених морським агентом ДСД 30.05.12 № 1- УП/0 32972994 ПП «ГНПД» та актів здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що позивач до безпідставно списаних коштів відносить і кошти за отримані послуги «оформлення перепусток» на суму 1652,95 грн. (рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7. №1504054500) та послуги з перешвартування СЧС «Вера» на суму 1029,00 грн. (рахунок № НОМЕР_8), які жодним чином не відносяться до послуг з оформлення приходу, заїзду та зняття забруднених вод, про які зазначено в позові та правову природу сплати яких досліджував АМК України. Відповідач зазначає, що ДСД договір сумісної діяльності від 30.05.2012 № 1- УП/0 32972994 ПП «ГНПД» не є юридичною особою, та не наділено відповідними правами та обов'язками передбаченими законодавством. На підставі довіреності № 13 від 30.05.2012 року ПП «ГНПД» наділено відповідними правами керувати всією сумісною діяльністю за договором № 1 про сумісну діяльність між Товариством з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» та Приватним підприємством «Група науково - промислових досліджень» (без створення юридичної особи), в тому числі укладати в інтересах сумісної діяльності договори з іншими контрагентами. Таким чином сторонами договору морського агентування за винагороду № 01/01/15 ДСД від 01.01.2015 укладеному між ДСД 30.05.12 № 1- УП/0 32972994 ПП «ГНПД» та ПП «Група науково - промислових досліджень» на підставі якого надавалися кошти для сплати рахунків відповідача, від імені судновласника та отримувалися вказані кошти від імені морського агента виступає одна юридична особа Приватне підприємство «Група науково - промислових досліджень», що суперечить діючому законодавству. Крім того, як зазначає відповідач, у вказаний період СЧС «Вера» експлуатувалося з використанням Бердянського морського порту судновласником О.О.О. "ВАRК СG Fishing", що підтверджується заявками на постановку судна до причалів Бердянського морського порту, які під час кожного суднозаходу подавав до диспечерської БФ ДП «АМПУ» капітан СЧС «Вера» та на підставі яких вбачається, що виключно вказана юридична особа експлуатувала СЧС «Вера» у період вказаний у позові. Таким чином, позивачем не доведено, що саме ПП «ГНПД» було судновласником СЧС «Вера» саме у той час коли судно обслуговувалося в Бердянському морському порту, та що саме його кошти сплачувалися морськими агентами під час обслуговування СЧС «Вера» у вказаному порту. Просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В судому засіданні 19.06.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
30.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» та Приватним підприємством “Група науково – промислових досліджень” укладено договір № 1 про спільну діяльність.
Відповідно до п. 1.1 сторони домовились про організацію спільної діяльності за адресою вул. Кабельників, 138 А м. Бердянськ, сфері рибного господарства та оптової торгівлі рибою, іншими морепродуктами та продуктами з них для здійснення та досягнення наступних господарських і комерційних цілей: переробка риби, зберігання водних біоресурсів та інше, вивчення ринків збуту, торгівлі, звітність, отримання прибутку.
Листом капітана СЧС «Вера» від 30.10.2013 за вих. № 127 морським агентом в рамках ст. 116-119 Кодексу торговельного мореплавства України номіновано ДСД 30.05.12 № 1 – УП/О 32972994 Приватне підприємство “Група науково-промислових досліджень”.
29.12.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю “Почерк” (власник) та D.O.O. «Bark CG Fishing» (фрахтувальник) укладено договір фрахтування судна СЧС «Віра» на час (тайм – чартер).
Відповідно до п. 1.1 договору власник зобов’язується надати в користування фрахтувальника риболовне судно «Віра» на час, в яке судно не використовується ТОВ «Почерк», а фрахтувальник зобов'язується прийняти та оплатити використання судна і послуг членів екіпажу судна. Фактичний час задіяння судна відображається в судновому журналі.
01.01.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Почерк» (власник), в особі директора ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Група науково-промислових досліджень» (судновласник) в особі директора ОСОБА_1, укладено договір № 4.
Відповідно до п. 1.1. договору власник зобов'язується надати судовласнику риболовецьке судно т/х «Вера» на час, в яке судно не використовується товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк» або іншим судновласником, а судновласник зобов'язується виконати обов'язки, передбачені ст. 57 Кодексу торговельного мореплавства України.
01.01.2015 ДСД 30.05.12 №1 - УП\О «ГНПД» 32972994, в особі керівника ОСОБА_1 (морський агент) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Група науково-промислових досліджень» в особі директора ОСОБА_1 (судновласник) уклали договір морського агентування за винагороду № 01/01/15 ДСД.
Відповідно до п. п. 1.1. – 1.2 договору судновласник обрав своїм постійним представником «Морського агента» ДСД 30.05.12 № 1 - УП\О «ГНПД» 32972994, який зобов'язується за винагороду здійснювати для судна СЧС «Віра» послуги в сфері торгового мореплавання. «Морський агент» відповідно до вимог ст. ст. 116, 117, 118, 119 Кодексу торговельного мореплавства України прийняв на себе обов'язки «Морського агента».
15.08.2015 ФОП ОСОБА_4 (морський агент) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Група науково промислових досліджень» в особі директора ОСОБА_1 (судновласник) уклали договір морського агентування за винагороду № 01/01/15 ЧМВ.
Відповідно до п. п. 1.1 – 1.2. договору судновласник обрав своїм постійним представником «Морського агента» ОСОБА_3, який зобов'язується за винагороду здійснювати для судна СЧС «Віра» послуги в сфері торгового мореплавання. «Морський агент» відповідно до вимог ст. ст. 116, 117, 118, 119 Кодексу торговельного мореплавства України прийняв на себе обов'язки «Морського агента».
В процесі здійснення діяльності т/х «Вера» користувався послугами БФ ДП «АМПУ», які надаються портом у складі портових зборів на виконання приписів законодавства з безпеки мореплавства та оплачував їх у повному обсязі у зазначеному спірному періоді капітан т/х «Вера» через морських агентів, якими є ДСД 30.05.12 № 1 - УП/О 32972994 ПП «ГНПД» та ФОП ОСОБА_3
В період з 01.01.2015 по 01.02.2016 т/х «Вера», судновласником за договором «Тайм-чартеру» № 01/02/12 від 01.02.2012 є ПП «ГНПД» за договором № 01/02/12 від 01.02.12, здійснював рибний промисел, зокрема з вилучення ВБР з Азовського моря поблизу БФ ДП «АМПУ» порту Бердянськ.
На виконання вимог капітана т/х «Вера» відповідач надавав послуги, які відносяться до заходів з забезпечення безпеки мореплавства (судноплавства).
Матеріали справи містять рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 22-рш від 29.12.2016.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2017 у справі № 908/273/17 в задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Бердянськ до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення від 29.12.2016 № 22-рш по справі № 03/11-16 відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 13.02.2018 касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Бердянської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 908/273/17 без змін.
Вказаним рішенням визнано, що ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії з результатами діяльності в період з січня 2015 року по грудень 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, що надаються у морському порту: із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій; із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), в територіальних (географічних) межах м. Бердянськ в межах території (акваторії морського порту, як таке, що не має жодного конкурента.
Визнано дії ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії, які полягають у виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягнені з судновласників СЧС «Вера» в 2015 році додаткових коштів за оформлення приходу суден у морський порт і вихід з морського порту, що входять і оплачуються СЧС «Вера» у складі корабельного збору (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах), що не передбачено нормативно-правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольних (домінуючим) становищем на ринку послуги із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, що надаються у морському порту, шляхом дій суб’єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Визнано дії ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії, які полягають у виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягнені з судновласників СЧС «Вера» в 2015 році та січні, вересні 2016 додаткових коштів за заїзд автотранспорту на територію порту (Філії), що входить і оплачується СЧС «Вера» у складі корабельного та причального зборів (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглиг до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд прилеглих до них територій), що не передбачено нормативно – правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольних (домінуючим) становищем на ринках послуги із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах з утримання
Визнано дії ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії, які полягають у виставленні до оплати та стягненні із судновласників СЧС «Вера» в 2015 році додаткових коштів за зняття із суден забруднених вод, що входить і оплачується СЧС «Вера» у складі санітарного збору (прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод)), що не передбачено нормативно-правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним .(домінуючим) становищем на ринку послуги із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), що надаються у морському порту, шляхом дій суб’єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
В період з 01.01.2015 по 01.02.2016 судновласником т/х «Вера» через морських агентів портові збори були сплачені в повному обсязі, що встановлено рішенням № 22-рш від 29.12.2016 р. Антимонопольного комітету України.
13.11.2017 ДСД 30.05.12 №1 - УП\О «ГНПД» 32972994 на адресу Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» направило претензію – вимогу за № 13/11, з вимогою у строк до 16.11.2017, перерахувати кошти в сумі 26 482,66 грн. на рахунок ДСД 30.05.12 №1 - УП\О «ГНПД» 32972994.
Відповідач листом від 11.04-08/285 від 21.11.2017 повідомив, що наведені обґрунтування не доводять правомірності зазначених у претензії вимог та на даний час відсутні будь-які судові рішення якими доведено що сума 20 482,66 грн. безпідставно та незаконно утримується Філією, а отже станом на 22.11.2017 у БФ ДП «АМПУ» відсутні підстави для задоволення претензії.
13.11.2017 ОСОБА_3 спрямовано на адресу Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” претензію – вимогу за № 13-А, з вимогою визнати переплату у сумі 34 886,12 грн. та перерахувати кошти в сумі 34 866,12 грн. на рахунок субагента ДСД 30.05.12 №1 - УП\О «ГНПД» 32972994.
Відповідач листом від 11.04-08/285 від 21.11.2017 повідомив, що наведені обґрунтування не доводять правомірності зазначених у претензії вимог та на даний час відсутні будь-які судові рішення якими доведено що сума 34 886,12 грн. безпідставно та незаконно утримується Філією, а отже станом на 22.11.2017 у БФ ДП «АМПУ» відсутні підстави для задоволення претензії.
На думку позивача, в період з 01.01.2015 по 01.02.2016 відповідачем стягнуто з т/х «Вера» додаткову плату за послуги, які надаються в межах вже сплачених портових зборів ДСД 30.05.12 № 1 - УП/О 32972994 ПП «ГНПД» та ФОП ОСОБА_3 Платежі були здійснені коштами судновласника - ПП «ГНПД» з метою недопущення вимушеного простою судна та зменшення збитків як для судновласника (ПП «ГНПД») так і для самого порту (БФ ДП «АМПУ»).
З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.
Відносини, що виникають з торговельного мореплавства врегульовані нормами Кодексу торговельного мореплавства України № 176/95-ВР від 23.05.1995, далі – КТМ України.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об’єктів портової інфраструктури є Закон України “Про морські порти України” № 4709-VI від 17.05.2012.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про морські порти України” морський порт – це визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України визначено, що акваторія морського порту (портова акваторія) – це визначена межами частина водного об’єкта (об’єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.
Згідно зі ст. 116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.
Права та обов’язки морського агента передбачені статтею 117 КТМ України, а саме: морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.
Морський агент зобов'язаний:
а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування;
б) діяти в межах своїх повноважень;
в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.
Приписами ст. 118 КТМ України встановлено, що судновласник або інший довіритель зобов'язані:
а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;
б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;
в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.
З аналізу викладених норм КТМ України вбачається, що морський агент виконує функцію посередника між портом та судновласником або капітаном судна згідно зі ст. 58 КТМ України. При цьому взаємовідносини між судновласником та морським агентом регулюються договором морського агентування.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на п. 2 ст. 50, ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та рішенням АМК України № 22-рш від 29.12.2016.
Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не встановлено законом.
Вищезазначена стаття дійсно встановлює обов`язковість виконання рішень Антимонопольного комітету України, проте, резолютивна частина рішення по справі № 22-рш від 29.12.2016 не встановлює обов`язку для Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” сплатити Приватному підприємству “Група науково – промислових досліджень” шкоди в розмірі 65 956,55 грн., та який згідно зі ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відшкодовується в подвійному розмірі та складає 131 913,10 грн.
Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 29.12.2016 справа № 03/11-16 вирішено: визнати, що ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії за результатами діяльності в період з січня 2015 року по грудень 2016 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, що надаються у морському порту: із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій, ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій; із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), в територіях (географічних) межах м. Бердянськ в межах території (акваторії) морського порту, як таке що не має жодного конкурента.
У вказаному рішенні зазначено про те, що додаткові кошти у випадках, в яких встановлені порушення антимонопольного законодавства України ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії стягувались саме з судновласників СЧС «Вера». Кошти Філією стягувались з ФОП ОСОБА_3 автоматично (частково), шляхом списання наявної на рахунку Філії попередньої оплати морського агента здійсненої ФОП «ОСОБА_3 на виконання умов договору від 20.08.2015 № 65-П-БЕФ-15.
Позивач зазначає, що кошти, які сплачував морський агент ФОП ОСОБА_3 належать саме ПП «ГНПД» (реєстр додаток № 8).
У вказаному реєстрі зазначені видаткові касові ордери: № 54 від 19.01.2015 сума 10 000,00 грн.; № 2 від 09.02.2015 сума 10 000,00 грн.; № 5 від 17.02.2015 сума 10 000,00 грн.; № 10 від 04.03.2015 сума 10 000,00 грн.; № 11 від 05.03.2015 сума 1000,00 грн.; № 62 від 21.08.2015 сума 10 000,00 грн.; № 66 від 04.09.2015 сума 10 000,00 грн.; № 69 від 11.09.2015 сума 10 000,00 грн.; № 79 від 09.10.2015 сума 10 000,00 грн.; № 86 від 13.11.2015 сума 10 000,00 грн.; № 88 від 19.11.2015 сума 10 000,00 грн.; № 96 від 11.12.2015 сум 4000,00 грн., всього 105 000,00 грн. За вказаними видатковими касовими ордерами кошти ПП «Група науково-промислових досліджень» видавало кошти ОСОБА_1, підстава: агентський договір з морським агентом ФОП ОСОБА_3 У видаткових касових ордерах: № 5 від 17.02.2015; № 11 від 05.03.2015; № 10 від 04.03.2015; № 54 від 19.01.2015; № 2 від 09.02.2015 зазначена підстава: агентський договір.
На підтвердження подальшого отримання морським агентом ФОП ОСОБА_3 коштів від власника СЧС «Вера» позивачем надано товарні чеки: від 21.08.2015 сума 10 000,00 грн.; від 11.12.2015 сума 4000,00 грн.; від 11.09.2015 сума 10 000,00 грн.; від 13.11.2015 сума 10 000,00 грн.; від 19.11.2015 сума 10 000,00 грн., всього 44 000,00 грн. У товарних чеках зазначено продавець ФОП ОСОБА_3, товар/послуга – агентські кошти.
Суд вважає, що з урахуванням зазначених у вказаних платіжних документах підстав отримання коштів, відсутності посилання на договори на виконання яких одержувались кошти ОСОБА_1, відсутності зазначення в товарних чеках особи від якої отримувались кошти ФОП ОСОБА_3 свідчить про недоведеність позивачем стягнення відповідачем додаткових коштів із судновласників СЧС «Вера», які саме належать ПП «ГНПД». Між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини.
Щодо додатково сплачених коштів ДСД 30.05.2012 № 1 – УП/О 32972994 ПП «ГНПД» морським агентом ПП «ГНПД» на користь відповідача (Додаток № 6 (до розрахунку) до позову) необхідно зазначити, що у вказаному Реєстрі зазначені Акти здачі – прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за оформлення перепусток, оформлення приходу/відходу, забезпечення заїзду авто. В якості доказів перерахування коштів вказаним морським агентом на користь БФ ДП «АМПУ» позивачем надано платіжні доручення, які зазначені в розрахунку взаємних розрахунків за період з 15.01.2015 по 01.12.2017 між вказаними суб’єктами та реєстр платежів морського агента (Додаток 2 (до розрахунку) до позову). Однак, на думку суду, позивачем не надано належних доказів перерахування коштів Приватним підприємством «Група науково-промислових досліджень» на користь морського агента ДСД 30.05.2012 № 1 – УП/О 32972994 ПП «ГНПД» з метою подальшого перерахування Бердянській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в межах портових зборів. Оскільки у квитанціях до прибуткового касового ордера № 2 від 19.01.2015 на суму 10 000,00 грн., № 4 від 09.02.2015 на суму 10 000,00 грн., № 8 від 19.02.2015 на суму 10 000,00 грн., № 11 від 04.03.2015 на суму 10 000,00 грн., № 12 від 05.03.2015, зазначено про прийняття коштів від ПП ГНПД, в якості підстави отримання яких зазначено – «агентські кошти» без посилання на будь-який договір, що унеможливлює встановити підставу отримання коштів.
Щодо коштів в розмірі 1029,00 грн. за переш вартування СЧС «Вера» суд вважає, що вони не відносяться до шкоди завданої внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
04.06.2015 до причалу № 9 Бердянського морського порту було пришвартовано СЧС «Вера» (копія заявки на постановку судна до причалу додано до заперечень (на відповідь на відзив)). Капітан СЧС «Вера» направив гарантійний лист на ім`я начальника БФ ДП «АМПУ» в якому гарантував оплату послуг необхідних для обробки та обслуговування СЧС «Вера».
Нормами ст. 85 КТМУ визначено обов'язки судна щодо дотримання режиму порту, а саме: «Під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту ... якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів ...».
05.06.2015 головний диспетчер БФ ДП «АМПУ» своїм листом вимагав від капітана СЧС «Вера» звільнити причал № 9, який був необхідний для постановки т/х «Фуркан», навантаження якого було заплановано у зміно-добовому плані робіт БФ ДП «АМПУ», та перейти на вільний причал, але екіпаж СЧС «Вера» на цю вимогу не відреагував (копія листа диспетчера від 05.06.2015р та акт про відмову від його прийняття додано до заперечень (на відповідь на відзив)).
З метою уникнення простою великотоннажного судна, зриву навантажувально - розвантажувальних робіт запланованих у змінно - добовому плані роботи порту, з урахуванням відмови представників СЧС «Вера» виконати вимогу головного диспетчера порту 07.06.2015 для примусової перетяжки від причалу № 9 до вільного причалу було задіяно морський буксир «Левант» ДП «Бердянський морський торговельний порт». За роботу буксиру портовий оператор ДП «БМТТІ» виставив рахунок БФ ДП «АМПУ» на суму 1029,00 грн. з ПДВ, який було перевиставлено на морського агента СЧС «Вера» ДСД 30.05.12 № 1 - УП/0 «ГНПД» 32972994.
Вказаний рахунок № НОМЕР_8 від 22.06.2015 року на суму 1029,00 грн. з ПДВ за перешвартування СЧС «Вера» був виставлений не за послуги, надані Відповідачем морському агенту СЧС «Вера» - ДСД 30.05.12 № 1 - УП/0 «ГНПД» 32972994, а як шкода, спричинена діями капітана СЧС «Вера» {представника судновласника) у розмірі понесених Відповідачем витрат за перешвартування СЧС «Вера».
Представники СЧС «Вера» в порушення ст. 85 КТМУ не виконали обов'язкових вимог диспетчера порту щодо самостійного звільнення причалу для т/х «Фуркан», тому понесені відповідачем витрати і були відображені у рахунку № НОМЕР_8 від 22.06.2015 на суму 1029,00 грн. з ПДВ.
Щодо коштів в розмірі 1652,95 грн. за отримані послуги з «оформлення перепусток» то необхідно зазначити, що на вказані послуги складались акт здачі – прийняття виконаних робіт (наданих послуг) наведених позивачем в Реєстрі (Додаток № 6 до позову). До Актів здачі – прийняття відповідачем виставлялись рахунки: № НОМЕР_1; № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_4; № НОМЕР_5; № НОМЕР_6; № 15040044800; № НОМЕР_9. Позивач відмовився оплачувати вказані рахунки. Питання правомірності виставлення вказаних рахунків в рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 29.12.2016 № 22-рш (справа № 03/11-16) не досліджувалось, порушень законодавства про захист економічної конкуренції не встановлено. Судові рішення з приводу безпідставності виставлення рахунків за послуги з «оформлення перепусток» позивачем не надано.
Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди. При цьому загальне правило ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 глави 82 Цивільного кодексу України, треба застосовувати спеціальні норми. В противному випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами коментованої статті.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:
а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду)
в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Таким чином наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Однак матеріалами справи встановлено відсутність, а відповідачем не доведено наявності всіх фактів для відшкодування шкоди за коштами в сумі 2982,31 грн. (1652,95 + 1029,00 грн.), а за коштами в сумі 62974,24 грн. факту наявності шкоди в заявленому розмірі.
Таким чином, проаналізувавши норми діючого законодавства в аспекті відносини у сфері портової діяльності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди у розмірі 131 913,10 грн., завданої Приватному підприємству “Група науково – промислових досліджень”, внаслідок безпідставно та вимушено сплачених грошових коштів у сумі 65 956,55 грн., з посиланням на вимоги ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є не обґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами у справі. У задоволенні позову відмовляється в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову Приватного підприємства “Група науково – промислових досліджень”, Запорізька область, м. Бердянськ до відповідача Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення завданої шкоди у розмірі 131 913,10 грн. відмовити у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 02 липня 2018 року.
Суддя І. С. Горохов
