Ухвала
03 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 562/304/17-ц
провадження № 61-18214св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Агро Зерно»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Ют-Агро Зерно» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 12 червня 2014 року він працював генеральним директором ТОВ «Ім. Шевченка».
Наказом № 36 від 03 червня 2016 року звільнений з роботи в зв'язку з грубим порушенням посадових обов'язків на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року ОСОБА_2 на роботі поновлений, на його користь стягнуто заробітну плату, кошти на відшкодування моральної шкоди.
Наказом № 22 від 30 грудня 2016 року наказ про звільнення його з посади скасовано. Він поновлений на посаді генерального директора. Виплачено середній заробіток за вимушений прогул.
Наказом № 23 від 30 грудня 2016 року його звільнено із займаної посади генерального директора з 30 грудня 2016 згідно частини третьої статті 99 ЦК України.
Підставою для звільнення є рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ют-Агро Зерно» № 7 від 30 грудня 2016 року.
Своє звільнення вважав незаконним, будь-яких правових підстав для його звільнення з роботи не було.
Із вказаних підстав просив поновити його на посаді генерального директора ТОВ «Ют-Агро Зерно», стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 3 200 грн, моральну шкоду в сумі 15 000 грн.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 01 березня 2017 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Ют-Агро Зерно» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено. Поновлено ОСОБА_2 на посаді генерального директора ТОВ «Ют-Агро Зерно». Стягнуто із ТОВ «Ют-Агро Зерно» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8 283,17 грн, моральну шкоду в сумі 5 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місяця в сумі 3 200 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що наказ директора ТОВ «Ют-Агро Зерно» № 23 від 30 грудня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 із посади генерального директора з 30 грудня 2016 року є незаконним, оскільки підстави для припинення трудового договору визначені статтею 36 КЗпП України, а частина третя статті 99 ЦК України не підлягає застосуванню до трудових правовідносин. Крім того загальні збори учасників ТОВ «Ют-Агро Зерно», які оформлені протоколом № 7 від 30 грудня 2016 року, відбулись у відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про час і місце їх проведення, а також через те, що до останнього має місце упереджене ставлення іншого засновника вищезазначеного товариства.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Ют-Агро Зерно» задоволено. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 01 березня 2017 року скасоване та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Ют-Агро Зерно» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відсутні будь-які підстави вважати, що наказ директора ТОВ «Ют-Агро Зерно» № 23 від 30 грудня 2016 року про звільнення позивача із посади генерального директора з 30 грудня 2016 року згідно частини третьої статті 99 ЦК України, порушує будь-які трудові права позивача, оскільки між сторонами у даній цій має місце виключно корпоративний спір, який підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Крім того, суд першої інстанції не мав права давати будь-яку оцінку правомірності рішення загальних зборів рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ют-Агро Зерно», яке оформлене протоколом № 7 від 30 грудня 2016 року, оскільки це не входило до його компетенції і вимоги з даного приводу не заявлялися
У липні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 перебував із ТОВ «Ют-Агро Зерно» у трудових відносинах, яка оформлені трудовим договором, а не корпоративних відносинах. Вважає, що апеляційний суд повинен був закрити провадження у справі, якщо спір є корпоративним.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У вересні 2017 року ТОВ «Ют-Агро Зерно» надало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити і залишити оскаржене рішення без змін.
Заперечення мотивовані безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки рішення загальних зборів товариства про звільнення на підставі частини третьої статті 99 ЦК України не порушує трудових прав ОСОБА_2, а стосується питань діяльності виконавчого органу товариства та є реалізацією законодавчо встановлених гарантій управлінських повноважень учасників товариства. Вважає, що рішення уповноважених органів товариства повинні розглядатися не в межах трудових, а в межах корпоративних відносин.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року справа призначена до судового розгляду.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно частини першої статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 оскаржує рішення апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Справу № 562/304/17-ц за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро Зерно» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. І. Крат
В. П. Курило
