ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

Київ

справа №290/844/17

адміністративне провадження №К/9901/30390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Білоуса О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року (головуючий суддя - Шевчук С.М., судді - Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області,

третя особа - ОСОБА_4

про визнання незаконним рішення сесії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Романівського районного суду Житомирської області, як представник територіальної громади села Мала Токарівка Романівського району Житомирської області з адміністративним позовом до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, в якому просив визнати незаконним рішення 22 сесії 7 скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №202-22/2017 від 27 вересня 2017 року про надання згоди на добровільне об"єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи, посилаючись на те, що вищевказане рішення було прийняте всупереч вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування" та Закону України "Про добровільне об"єднання територіальних громад".

2. Одночасно з адміністративним позовом ОСОБА_3 подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення 22 сесії 7 скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №202-22/2017 від 27 вересня 2017 року, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2017 року клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

3.1. Зупинено дію рішення 22 сесії 7 скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №202-22/2017 від 27 вересня 2017 року про надання згоди на добровільне об"єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи до набрання законної сили рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області про визнання незаконним рішення 22 сесії 7 скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №202-22/2017 від 27 вересня 2017 року, третя особа - ОСОБА_4.

4. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд зазначив, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_3 шляхом зупинення дії рішення 22 сесії 7 скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №202-22/2017 від 27 вересня 2017 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року апеляційну скаргу Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області задоволено, ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 у задоволені заяви про забезпечення позову у справі №290/844/17.

6. На думку суду апеляційної інстанції, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить вмотивованих доводів, тому є необґрунтованою. Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції був позбавлений можливості установити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 28 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 (далі - позивач, скаржник) на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, в якій він просить скасувати зазначене судове рішення і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги позивач зазначає, що в апеляційній скарзі відповідача вимоги щодо скасування ухвали суду від 23 жовтня 2017 року про забезпечення позову не було, у зв'язку з чим апеляційний суд не мав жодної підстави, щоб вийти за межі вимог апеляційної скарги і скасувати по суті правильну ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову. Також, позивач стверджує, що відповідач був зацікавлений в невиконанні ухвали суду від 23 жовтня 2017 року та її скасуванні задля уникнення кримінальної відповідальності.

9. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

10. Частина 1 статті 117 КАС України: суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

11. Частини 3, 4 статті 117 КАС України: подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

15. Позивач в поданій ним касаційній скарзі вказує на те, що апеляційний суд безпідставно скасував правомірну ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, не врахувавши доводи позивача.

16. Однак, колегія суддів такі доводи вважає безпідставними, оскільки в поданій позивачем заяві про забезпечення позову взагалі відсутнє обґрунтування доцільності застосування обраного ним заходу забезпечення позову, позивачем не зазначено жодної обставини, яка б унеможливлювала або ускладнювала виконання рішення суду в разі задоволення позову.

17. Суд вважає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається за його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками зупинення дії рішення відповідача.

18. Приймаючи до уваги те, що в заявленому позивачем клопотанні про забезпечення позову не наведені обставини, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, Суд вважає правомірною позицію суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні даного клопотання.

19. Щодо тверджень скаржника про відсутність в вимогах апеляційної скарги відповідача вимог щодо скасування ухвали від 23 жовтня 2017 року, Суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

20. З поданої відповідачем апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції від 23 жовтня 2017 року вбачається, що однією з вимог скарги є саме скасування ухвали суду від 23 жовтня 2017 року про зупинення дії рішення 22 сесії 7 скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №202-22/2017 від 27 вересня 2017 року. Також на безпідставність вказаної ухвали суду першої інстанції відповідач зазначає в мотивувальній частині поданої ним касаційної скарги.

21. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку наведеним сторонами по справі доводам. Жодних доводів, які б свідчили про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

22. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

24. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

25. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

26. Касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

27. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року - залишити без змін.

28. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

О.В. Білоус