Ухвала
07 вересня 2018 року
місто Київ
справа № 320/948/18
провадження № 61-37455ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 24 травня 2018 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою зазначені судові рішення.
І. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання.
У липні 2018 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин; тому суд, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України, поновлює його.
ІІ. Заявник також подав заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів і надав довідку про те, що він відбуває покарання в державній установі «Софіївська виправна колонія (№55)» та не має коштів на особовому рахунку.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Заявник надав суду касаційної інстанції докази на підтвердження скрутного фінансового становища, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору Верховний Суд визнає обґрунтованим та задовольняє його.
Оскільки вимоги ухвали суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 390, 393, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2018 року та постанови Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу № 320/948/18 за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
