Ухвала
02 липня 2018 року
місто Київ
справа № 320/948/18
провадження № 61-37455ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 24 травня 2018 року звернувся з касаційною скаргою на зазначене судове рішення.
І. Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.
Заявник надав докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, однак не подав клопотання про поновлення строків.
ІІ. Подана касаційна скарга також не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки заявником у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762, 00 грн.
Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 352, 40 грн судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Суд також роз'яснює скаржнику, що за правилами статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини п'ятої статті 392 ЦПК України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Заявником до матеріалів касаційної скарги додано документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, однак відсутнє клопотання про звільнення від його сплати.
Відповідно до наведених норм та правил заявник повинен надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ІІІ. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки заявником у порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України не сформульовано клопотання - процесуальну вимогу касаційної скарги, що має відповідати статті 409 ЦПК України щодо повноваження касаційного суду. Заявник у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати постанову Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року та направити справу в суд першої інстанції для розгляду заяви по суті. Разом з тим, постановою Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року залишено без змін ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду від 12 лютого 2018 року, клопотання про скасування якої заявник не заявляє. Суд апеляційної інстанції власного судового рішення не ухвалював.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги щодо оскаржуваних ним судових рішень.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України в редакції Закону України від № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк до 02 серпня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
