ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4371/17
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.
за участю секретаря Худика С.А.
за участю представників апелянтів - Фалка В.В., Жука І.С.
за участю представника позивача - Кузьменка М.Б.
за участю позивача Петрусенка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( Позивач) звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відповідач -1), військової частини НОМЕР_2 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Відповідач - 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2017 року №636 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2017 року №663 Про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати роботи в липні 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2017 року №690 Про призначення комісії для прийняття і здавання посади командира військової частини НОМЕР_3 ;
- визнати протиправним та скасувати пункт 13 наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.08.2017 року №279;
- поновити підполковника ОСОБА_1 на посаді командира військової частини НОМЕР_3 з 19.08.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що пониження його в посаді відбулось не уповноваженою на це особою та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, зазначивши, що повноваженнями до пониження його в посаді наділений Командувач виду Збройних Сил України, а Командувач військ оперативного командування не є уповноваженою на це особою. Також позивач зазначив, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, процедура притягнення його до відповідальності не відповідає вимогам законодавства, а саме: рішення про притягнення до відповідальності не відповідає вимогам обґрунтованості.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2017 року №636 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2017 року №663 Про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати роботи в липні 2017 року.
Визнано протиправним та скасовано пункт 13 наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.08.2017 року №279, яким ОСОБА_1 призначено офіцером служби ракетно-артилерійського озброєння управління озброєння оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України з штатно-посадової категорії підполковник на майор.
Поновлено підполковника ОСОБА_1 на посаді командира військової частини НОМЕР_3 з 19.08.2017 року.
В задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2017 року №690 Про призначення комісії для прийняття і здавання посади командира військової частини НОМЕР_3 відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді командира військової частини НОМЕР_3 .
В апеляційній скарзі, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, просить рішення суду від 16 березня 2018 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, зазначивши що дії посадових осіб Командування Сухопутних військ Збройних Сил України були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства, що накладення дисциплінарного стягнення на позивача відбулось відповідно до вимог статті 83 Дисциплінарного статуту, а саме: було накладено дисциплінарне стягнення, яке визначено цим Статутом і відповідає військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
В апеляційній скарзі, Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що виразилося в ненаданні належної оцінки доказам та помилковому тлумаченні правових норм, просить рішення суду від 16 березня 2018 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав на те, що переміщення позивача з вищої посади на нижчу відбулося відповідно до пункту 94 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України уповноваженою особою, якій надано таке право відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та номенклатури посад, на підставі встановлених фактів порушення військової дисципліни позивачем.
У відзиві на апеляційні скарги, позивач вказав на підстави відмови в задоволені апеляційних скарг, аналогічні підставам обґрунтування позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовому званні підполковник у військовій частині НОМЕР_3 (артилерійський склад 1 розряду, штатна категорія підполковник) на посаді командира військової частини.
28.07.2017 року наказом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 №636 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності на ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення - пониження в посаді за неналежне виконання службових обов`язків та систематичні порушення статей 11, 16, 58, 59, 333, 334, 336, 339, 340, 341 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (а.с. 11, т. 1).
Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2017 року № 663 Про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати роботи в липні 2017 року позивача позбавлено премії у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення наказом №636 від 28.07.2017 року (а.с. 12-14, т. 1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2017 року №690 "Про призначення комісії для прийняття і здавання посади командира військової частини НОМЕР_3 ", з метою якісного та своєчасного прийняття і здавання посади командира військової частини НОМЕР_3 , у відповідності до вимог ст.62 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та розділу 9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, наказано, зокрема, підполковнику ОСОБА_1 здати справи та посаду командира військової частини НОМЕР_3 ; підполковнику ОСОБА_2 тимчасово прийняти справи та посаду командира військової частини НОМЕР_3 ; для здійснення прийняття та здавання посади командира військової частини НОМЕР_3 призначити комісію військової частини НОМЕР_1 (а.с. 45, т. 1).
19.08.2017 року командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України видано наказ №279 (по особовому складу), пунктом 13 якого, ОСОБА_1 призначено офіцером служби ракетно-артилерійського озброєння управління озброєння оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України з штатно-посадової категорії підполковник на майор (а.с. 46, т. 1).
Вважаючи, що зазначені вище накази порушують його конституційні права, не відповідають вимогам законодавства України, що регламентує порядок накладення стягнень за порушення військової дисципліни, проходження військової служби у Збройних Силах України, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що повноваженнями на пониження позивача в посаді наділений Командувач виду Збройних Сил України, а Командувач військ оперативного командування є не уповноваженою на це особою. Крім того, відсутність в матеріалах розслідування належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення дисциплінарного правопорушення позивачем, виключає правомірність наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХП від 25.03.1992, здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними Конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153), що застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV « Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут). Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає цей статут.
Відповідно до частини 1 статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. д статті 68 Дисциплінарного статуту, на старших офіцерів може бути накладено стягнення - пониження в посаді.
Положеннями п. в статті 73 Дисциплінарного статуту визначено, що Командувач військ оперативного командування має право понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих.
Відповідно до статей 83, 84 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Військові посадові особи командир батальйону (корабля 3 рангу) є найвищими за своєю посадою, на яких розповсюджується дисциплінарна влада Командувача військ оперативного командування щодо пониження у посаді.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивач перед застосуванням до нього дисциплінарного стягнення, перебував на посаді командира окремої військової частини, яка за своєю штатною чисельністю та організацією прирівнюється до окремого батальйону, а відтак повноваження та обов`язки якого визначено статтями 66, 67 Статуту (командиру полку (корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону)).
Суд слушно зазначив, що при вирішенні питання щодо прав командира (начальника) при накладенні дисциплінарного стягнення на підлеглого, вірним є врахування саме військового статусу підлеглого військовослужбовця (його посадового становища, яке визначено Статутом), а не врахування дисциплінарних повноважень особи, що притягується до відповідальності, стосовно підлеглих.
При цьому, Дисциплінарний статут у ст.ст. 29, 58 також виділяє командира окремої військової частини, прирівнюючи надану йому дисциплінарну владу із владою командира окремого батальйону (корабля 2 рангу) та наданню йому більш широких повноважень стосовно підлеглих порівняно із командиром батальйону (корабля 3 рангу) на якого (командира батальйону) поширюється дисциплінарна влада Командувача військ оперативного командування.
Відповідно до статті 100 Дисциплінарного статуту, пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.
Підпунктом 3 пункту 82 Положення №1153/2008 визначені підстави призначення військовослужбовців на нижчі посади, а саме: у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування; за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання; у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад; за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду - на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад.
Відповідно до пункту 94 Положення, переміщення військовослужбовців з вищих посад на нижчі здійснюється на підставах, передбачених абзацом сьомим підпункту З пункту 82 цього Положення, якщо до військовослужбовців було застосовано таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, яке не відіграло своєї виховної ролі, або пониження в посаді, - командирами (начальниками), яким надано таке право відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та номенклатури посад.
Наказом Міністерства оборони України від 18.12.2012 року №865 (зі змінами внесеними наказами Міністерства оборони України від 13.05.2014 року №312, від 22.09.2014 року №668, від 20.01.2015 року №33) затверджено номенклатуру посад для призначення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) наказами по особовому складу (а.с. 16-20, т. 1).
Згідно пунктів 5, 6 вказаної Номенклатури посад, посади зі штатними категоріями до підполковника (капітана 2 рангу) включно у підпорядкованих органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, установах і закладах, за винятком посад, призначення на які здійснюються іншими посадовими особами, відносяться до номенклатури Командувача виду Збройних Сил України. До номенклатури Командувача військ оперативного командування відносяться посади зі штатними категоріями до майора включно у підпорядкованих органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, установах і закладах.
Проте, як зазначено вище, позивач проходив військову службу у військовому званні підполковник на посаді командира військової частини НОМЕР_3 , штатна категорія командира частини якої є підполковник.
За таких обставин, колегія суддів суд погоджується з висновком суду про те, що повноваженнями на пониження позивача в посаді наділений Командувач виду Збройних Сил України, а Командувач військ оперативного командування є не уповноваженою на це особою.
Згідно статті 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення, визначені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року №82 (далі - Інструкція).
Як визначено у наказі від 28.07.2017 року №636 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, підставою для видання оскаржуваного наказу є висновок службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2017 року №528 щодо з`ясування причин та умов, що призвели до отримання вогнепального поранення військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_3 солдатом ОСОБА_3 .
В мотивувальній частині наказу від 28.07.2017 року №636 вказано, що зазначений факт став можливим у зв`язку із систематичним порушенням командиром військової частини НОМЕР_3 підполковником ОСОБА_1 вимог статей 58, 59 Статуту, статей 128, 130 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, що в свою чергу призвело до травмування солдата ОСОБА_4 .
В акті службового розслідування від 29.06.2017 року (а.с. 84-86, т. 1) визначено, що порушення ст.130 Статуту гарнізонної та вартової служб полягає у не проведенні підготовки особового складу патруля (секрету): не здійснення добору особового складу; не проведення теоретичних занять з вивчення положень статутів і особливих обов`язків матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки під час поводження з нею; не проведення практичних занять в день заступання в наряд; проведення інструктажу особового складу патруля окремо після проведення розводу добового наряду черговим частини.
Відповідно до ч.1 ст.130 Статуту гарнізонної та вартової служб, підготовка особового складу варти організується та провадиться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту; особисто командиром батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), а варти, призначеної від військової частини, - одним із заступників командира військової частини. Командир військової частини не є безпосереднім виконавцем проведення підготовки наряду, а відтак суб`єктом дисциплінарного проступку за ст.130 Статуту гарнізонної та вартової служб.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач в наказі командира військової частини НОМЕР_3 від 24.06.2017 року №175 (а.с. 105, т. 1) визначив черговому військової частини своїм рішенням протягом доби встановити та постійно змінювати у різній послідовності маршрут руху патруля. Розвід, інструктаж, постановку завдань та визначення числової перепустки (паролю) на несення служби визначати на розводі добового наряду. Зобов`язав старшого патруля представити особовий склад патруля та пройти медичний огляд до розводу особового складу добового наряду у медичному пункті. Зобов`язав виконуючого обов`язки начальника штабу організувати несення служби патрулем відповідно до положень ст.ст. 270 - 281 Статуту гарнізонної та вартової служб.
Командир військової частини реалізовує свої повноваження та забезпечує виконання обов`язків шляхом видання наказів підлеглим. Відповідно до ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 37 Статуту, підлеглі зобов`язані беззастережно, неухильно виконати наказ начальника у зазначеній термін. Невиконання правомірного наказу є дисциплінарним, а за деяких обставин й кримінальним правопорушенням.
Відповідно до ч.2 ст.128 Статуту гарнізонної та вартової служб заборонено призначати до варт військовослужбовців, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми підготовки молодого солдата, вчинили правопорушення, стосовно якого ведеться розслідування, хворих та інших військовослужбовців, які в цей час за своїм морально-психологічним станом не можуть нести вартову службу, а також тих, хто має відбувати дисциплінарне стягнення.
Водночас, як вбачається з акту службового розслідування від 29.06.2017 року, солдат ОСОБА_5 на момент травмування по військовій служби характеризувався виключно позитивно, мав 5 подяк, в тому числі за зразкове несення служби в наряді, стягнень не мав. З 22.04.2017 року по 08.05.2017 року перебував у черговій відпустці. За 4 дні до події ОСОБА_5 був виписаний із неврологічного відділення Військового медичного клінічного центру м. Одеси, де за результатами обстежень фахівцями визнаний здоровим. За характером спокійний, стриманий. Доповідей від його безпосереднього начальника - командира такелажного взводу ОСОБА_6 про морально-психологічний стан ОСОБА_7 , який не дозволив би йому нести службу у патрулі, не було.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо існування об`єктивних заборон для призначення солдата ОСОБА_7 у патруль (секрет) для забезпечення охорони військової частини.
Крім того, суд вірно зазначив, що ст.274 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, на яку посилаються апелянти, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки вона відноситься до глави "Патрульна служба з охорони окремо розташованих підрозділів" розділу 9 "Особливості організації і несення вартової служби в окремо розташованих підрозділах та під час перевезення військ і вантажів".
Крім цього, системний аналіз ст.ст. 1, 2, 270 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України приводить до висновку, що військова частина НОМЕР_3 в розумінні положень цього статуту не є окремо розташованим підрозділом, а є військовою частиною.
Аналіз положень ст.ст. 30, 47, 49, 50 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України свідчить про можливість командира частини призначити внутрішній патруль зі зброєю для несення служби на території військового містечка.
Відповідно до висновку акту службового розслідування від 29.06.2017 року, причинами, що призвели до отримання вогнепального поранення солдатом ОСОБА_8 стали: недостатнє знання керівним складом військової частини стану справ у дорученій йому військовій частині, ділових, морально-психологічних якостей безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців; відсутність належного контролю з боку безпосередніх командирів за підлеглим особовим складом; самоусунення керівництва військової частини від підготовки та організації несення служби добовим нарядом.
Статтями 58, 59 Статуту внутрішньої безпеки ЗС України, затвердженого Законом №548-XIV від 24.03.1999 року, визначені загальні обов`язки командира (начальника). Частиною 2 ст. 59 Статуту визначений обов`язок командира (начальника) знати ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців.
Відповідно до ст. 29 Статуту за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Статтею 31 Статуту визначено, що найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Статутом визначено, що про все, що сталося з військовослужбовцем, з усіх службових та особистих питань, у тому числі й про захворювання військовослужбовець зобов`язаний доповідати та звертатись до свого безпосереднього начальника (ст.ст. 12 - 14, 24 Статуту).
Безпосередньо підпорядкованими військовослужбовцями для командира військової частини є його заступники та окремі начальники служб. Статутом на нього не покладається обов`язок особисто знати ділові, морально-психологічні якості усіх солдат строкової служби, що, особисто керувати підготовкою добового наряду, в свою чергу, виключає в його діях склад дисциплінарного проступку за ст. 59 Статуту з цих обставин.
Як вбачається з резолютивної частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2017 року №636 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на ОСОБА_1 накладено стягнення за порушення ст.ст. 11,16, 58, 59, 333, 334, 336, 339, 340, 341 Статуту.
Статті 11, 16 Статуту визначають необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою тощо.
Колегія суддів також погоджується з думкою суду, що Положення статей 333, 334, 336, 339, 340, 341 розділу 9 (бойове чергування) Статуту не розповсюджуються на правовідносини, що виникають між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 під час виконання ними службових обов`язків, оскільки зазначена військова частина не відноситься до військових частин, які несуть бойове чергування. Порядок заступання на бойове чергування встановлюється наказами Міністра оборони України (ст. 337 Статуту).
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянтів стосовно того, що в матеріалах розслідування наявні належні та допустимі докази на підтвердження висновків про порушення вимог ст.132 Статуту гарнізонної та вартової служб щодо не проведення медичного огляду солдату ОСОБА_9 та на підтвердження висновків про неодноразові висловлювання солдата ОСОБА_7 про небажання проходити військову службу на ґрунті сімейних негараздів. Навпаки, матеріали містять пояснення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про проведення медичного огляду вказаному військовослужбовцю, гідність ОСОБА_3 до несення служби в патрулі, проведення з ним особистої бесіди щодо виконання обов`язків військової служби, надання солдатом згоди на несення служби в патрулі.
Відповідно до розділу 3 Інструкції, розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків.
Відповідно до вимог п. 4.1 Інструкції за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов`язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.
Судом встановлено, а відповідачами не спростовано, що ОСОБА_1 не був ознайомлений із актом службового розслідування, а відтак був позбавлений права внести до нього заперечення, заяви та клопотання, отримати мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення, у розслідуванні не зазначено, що воно проводилось у відношенні позивача, не встановлені обставини, що пом`якшують або обтяжують вину.
Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
З огляду на наведене, колегія суддів також вважає, що обираючи один з найсуворіших видів дисциплінарного стягнення у вигляді пониження в посаді, відповідачем не враховано характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки позивача, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
За таких обставин, суд дійшов вірного висновку, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2017 року №636 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності виданий не межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а відтак підлягає скасуванню.
В свою чергу пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2017 року №663 Про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати роботи в липні 2017 року, яким ОСОБА_1 позбавлений премії у повному обсязі, виданий на підставі дисциплінарного стягнення у вигляді пониження в посаді , та Пункт 13 наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.08.2017 року №279, яким підполковника ОСОБА_1 призначено офіцером служби ракетно-артилерійського озброєння озброєння управління оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України з штатно-посадової категорії підполковник на майор також підлягають скасуванню, як такі, що грунтуються на протиправному наказі командира в/ч НОМЕР_1 №636 про накладення дисциплінарного стягнення.
З огляду на зазначене, суд дійшов правильного висновку, що підполковник ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді командира військової частини НОМЕР_3 з 19.08.2017 року.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись 308, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційні скарги Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03.08.2018р
Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Турецька І.О. Градовський Ю.М.
