Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2018
м. Івано-Франківськ
Справа № 909/1294/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 76000;
адреса представника: АДРЕСА_2, 03150)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд"
(вул. С. Петлюри, буд. 10, м. Івано-Франківськ, 76000)
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 № 13/05 та скасування державної реєстрації змін до статуту товариства, здійсненої державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції за реєстраційним записом № 11191050016001676 від 22.05.2014,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (нотаріально посвідчена довіреність від 22.07.2015 № 1684; посвідчення адвоката від 08.06.2016 № КВ558),
від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність від 28.06.2018 № 23; паспорт серії НОМЕР_1 виданий 18.02.1997 Івано-Франківським МУВС МВС України в Івано-Франківській області).
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
5. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд" (далі - ТОВ "МонолітТрансБуд") про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 № 13/05 та скасування державної реєстрації змін до статуту товариства, здійсненої державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції за реєстраційним записом № 11191050016001676 від 22.05.2014.
ІІ. ІСТОРІЯ СПРАВИ
6. 14.12.2016 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі № 909/1294/15, яке залишене без змін Львівським апеляційним господарським судом (постанова від 30.03.2017), у позові відмовлено.
7. 13.12.2017 Вищий господарський суд України вищевказані судові рішення скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС НОВОГО РОЗГЛЯДУ
8. 27.12.2017, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/1294/15 (протокол від 26.12.2017), суд у складі судді Михайлишина В. В. ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
9. 13.02.2018 судом призначено судово-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
10. 26.03.2018 провадження у справі поновлено, у зв'язку із поступленням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.
11. 07.05.2018 провадження у справі зупинено, справу скеровано для продовження проведення призначеної експертизи.
12. 01.06.2018 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.
13. 12.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
14. Розгляд справи відкладався. Так, 27.06.2018 розгляд справи суд відклав на 12.07.2018.
ІV. УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача.
15. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 був засновником та учасником ТОВ "МонолітТрансБуд" із часткою в статутному капіталі товариства 100 %. Позивач вказує, що невстановленими особами до товариства була подана та написана від його, ОСОБА_1, імені заява від 12.05.2014 про передачу належної йому частки в статутному капіталі ТОВ "МонолітТрансБуд" на користь ОСОБА_6 Наголошує, що такої заяви позивач не писав і не підписував. 13.05.2014 відбулись загальні збори учасників ТОВ "МонолітТрансБуд", в яких всупереч даним, зазначеним в протоколі реєстрації учасників загальних зборів ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 та у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 № 13/05 позивач участі не приймав та згадані документи не підписував. На підтвердження даних доводів позивачем надано висновок судово-почеркознавчої експертизи від 16.06.2015 № 8263/8264/15-32, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та висновок судової почеркознавчої експертизи від 27.04.2015 № 177, складений експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області, відповідно до яких підписи у заяві від 12.05.2014, у протоколі про реєстрацію учасників загальних зборів ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 та у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 № 13/05 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Проведені збори вважає такими, що порушують його корпоративні права, а відтак звернувся до суду із вимогою про визнання прийнятих цими загальними зборами рішень недійсними та, відповідно, скасування державної реєстрації змін до статуту товариства.
16. Разом із цим, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2017, вказує на те, що справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню, а тому заява, яка нібито написана ОСОБА_1, була не належним чином оформлена, без дотримання вимог законодавства. Позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Позиція відповідача.
17. Вказує, що ОСОБА_1 був не тільки засновником та учасником ТОВ "МонолітТрансБуд" із часткою в статутному капіталі товариства 100 %, а також і головою зборів, тому скликання позачергових зборів та їх проведення входило до його обов'язків. Таким чином, ОСОБА_1 безпосередньо проводив загальні збори, голосував за прийняті рішення на даних зборах, про що свідчать підписи ОСОБА_1 у протоколі реєстрації учасників зборів ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 та протоколі загальних зборів учасників ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 № 13/05. У підтвердження викладеного надав висновок комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 15.07.2016 № 7273/7274/16-32/7275/7276/16-34/11096-11102/16-34/11103-11106/16-33, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у кількості чотирьох осіб, відповідно до якої підписи у заяві від 12.05.2014, у протоколі про реєстрацію учасників зборів ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 та у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 № 13/05 виконані ОСОБА_1
18. Щодо вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 13.12.2017 з приводу застосування позиції Верховного Суду України у справі № 12/198 відповідач вказав, що вважає, що позиція останнього не підлягає застосуванню у даних правовідносинах у зв'язку із різними редакціями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". У задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
19. ОСОБА_1 був засновником та учасником ТОВ "МонолітТрансБуд" із часткою в статутному капіталі товариства 100 %.
20. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, згідно з положеннями чинного законодавства, є загальні збори учасників.
21. ОСОБА_1 до товариства було подано заяву від 12.05.2014 про передачу належної йому частки в статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_6
22. 13.05.2014 відбулись загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті рішення, зокрема, про вхід ОСОБА_6 до складу учасників товариства, про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, про затвердження нового складу учасників товариства, про внесення змін до статуту товариства шляхом викладення та затвердження його в новій редакції, про уповноваження на проведення всіх необхідних дій, пов'язаних з державною реєстрацією змін до установчих документів товариства. Згідно з даними відповідного протоколу реєстрації учасників зборів, на цих зборах був присутній учасник товариства ОСОБА_1 та запрошені директор товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_7
23. Згодом, вважаючи проведені збори такими, що порушують його корпоративні права, ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою про визнання прийнятих цими загальними зборами рішень недійсними, зокрема, заперечуючи свою участь у них.
24. Отже, предметом даного корпоративного спору є вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та скасування державної реєстрації змін до статуту товариства.
VI. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
25. Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій по даній справі, Вищий господарський суд України у постанові від 13.12.2017, зазначив таке:
1. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Суди попередніх інстанцій відмовляючи у позові прийняли до уваги лише висновок експертизи наданий відповідачем, при цьому не навели будь-яких мотивів відхилення висновків експертиз поданих позивачем в обґрунтування позову.
2. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Однак, матеріали даної справи були повернуті Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України без виконання ухвали суду через несплату вартості експертизи. Натомість, суд касаційної інстанції звернув увагу судів попередніх інстанцій на те, що у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
3. Під час розгляду даного спору судами не враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 14.03.2011 у справі № 12/198, про необхідність нотаріального посвідчення заяви учасника товариства про його вихід із товариства з обмеженою відповідальністю, та можливість її застосування до даних правовідносин.
26. У силу приписів частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
27. Так, при розгляді даного спору суд виходить з наступного.
28. Постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 № 4 роз'яснено, що з огляду на зміни у законодавстві та поетапне набуття чинності окремими законодавчими актами України, господарським судам під час вирішення корпоративних спорів потрібно застосовувати норми матеріального та процесуального права за правилом їх дії у часі: норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин; норми процесуального закону, чинні на час вчинення відповідних процесуальних дій.
29. Відтак, період виникнення спірних правовідносин - травень 2014 року, норми матеріального права застосовуються судом у відповідних редакціях.
30. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).
31. Згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
32. Відповідно до статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
33. За приписами частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
34. Відповідно до частин 1, 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
35. Згідно з частинами 1, 4, 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
36. За змістом пунктів 17, 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку із цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення/загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
37. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги стверджує, що заяву про вихід з товариства він не підписував, у протоколі реєстрації учасників зборів не реєструвався, участі в зборах не приймав та не ставив свого підпису у відповідних документах.
38. Як встановлено судом, позивач, в підтвердження своїх доводів, надав два висновки судово-почеркознавчої експертизи № 8263/8264/15-32 від 16.06.2015 (т. 1 а. с. 18 -39) та № 177 від 27.04.2015 (т. 1, а. с. 40 - 51), відповідно до яких підписи у заяві від 12.05.2014, у протоколі про реєстрацію учасників зборів ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 та у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "МонолітТрансБуд" № 13/05 від 13.05.2014 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
39. У свою чергу, відповідачем надано висновок комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів № 7273/7274/16-32/7275/7276/16-34/11096-11102/16-34/11103-11106/16-33 від 15.07.2016, відповідно до якої підписи у заяві від 12.05.2014, у протоколі про реєстрацію учасників зборів ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014 та у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "МонолітТрансБуд" №13/05 від 13.05.2014 виконані ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 4 - 17).
40. Таким чином, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. З метою усунення розбіжностей по справі та на виконання вказівок Вищого господарського суду України судом, 13.02.2018, було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. При цьому, суд зобов'язав сторін подати оригінали документів, які необхідні для проведення експертизи та витребував з відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради оригінал реєстраційної справи ТОВ "МонолітТрансБуд". Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
41. 31.05.2018 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про неможливість надання висновку експерта за матеріалами господарської справи № 909/1294/15 (т. 3, а. с. 200 - 201). Зокрема, у повідомлені вказано, що при огляді досліджуваних документів, а саме протоколу № 13/05 загальних зборів учасників ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014, заяви від 12.05.2014 про вихід з товариства та протоколу реєстрації учасників зборів ТОВ "МонолітТрансБуд" від 13.05.2014, встановлено, що у місцях розташування підписів від імені ОСОБА_1, які виступають об'єктами дослідження, спостерігається відсутність ділянок паперу, на яких мали б знаходитись досліджувані підписи.
42. Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи оригінали документів (оригінали реєстраційної справи ТОВ "МонолітТрансБуд") вже були предметом дослідження вищезазначеної комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи (проведеної в рамках кримінального провадження), під час якої вирізано підписи ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 30 - 32). Інших оригіналів документів, необхідних для проведення експертизи, у сторін та відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради немає. А відтак, судом встановлено, що призначення повторної судової експертизи є неможливим. Суд звертає увагу також на те, що позивачем не було виконано вимог ухвали суду та не подано вільних та експериментальних зразків підписів ОСОБА_1.
43. Під час розгляду справи відповідачем також подано нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_7 (т. 3, а. с. 23) та ОСОБА_6 (т. 3, а. с. 36), які своїми свідченнями підтвердили обставини голосування ОСОБА_1 на загальних зборах ТОВ "МонолітТрансБуд" 13.05.2014 та підписання ним відповідних документів загальних зборів товариства. У заявах свідків зазначено про обізнаність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
44. Водночас, позивач подав суду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого вбачається, що 04.05.2018 за заявою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, зареєстровано кримінальне провадження № 12018100090004904 з приводу надання завідомо неправдивого висновку, зокрема, висновку експерта № 7273727416-32/7275/7276/16-34/11096-11102/16-34/11103-11106/16-33 від 15.07.2016.
45. Здійснивши аналіз зібраних у справі доказів, оцінивши їх відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наступного.
46. Судові експертизи, на які посилаються сторони були проведені в рамках одного кримінального провадження.
47. Зокрема, у провадженні СУ ГУНП в Івано-Франківській області знаходились - кримінальне провадження № 12015090010001592 за заявою ОСОБА_1 про підробку директором ТОВ "МонолітТрансБуд" ОСОБА_6 документів, на підставі яких останній став учасником даного підприємства та кримінальне провадження № 12015090010001729 за заявою ОСОБА_1 по факту незаконного заволодіння правоустановчими документами на квартири та земельну ділянку по АДРЕСА_1 Вказані кримінальні провадження були об'єднані в одне за № 12015090010001592.
48. В ході розслідування даного кримінального провадження було вчинено ряд слідчих дій, зокрема, допитані свідки, проведено ряд експертиз щодо достовірності підписів ОСОБА_1 на згаданих вище документах, тощо.
49. Для встановлення об'єктивної істини по справі, останньою призначеною експертизою в рамках даного кримінального провадження була комплексна судово-почеркознавча та судово-технічна експертиза (за постановою слідчого від 27.04.2016, проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України), за результатами якої встановлено, що всі згадані вище документи (заява про вихід, протокол реєстрації учасників зборів, протокол загальних зборів) були підписані самим ОСОБА_1
50. 16.08.2016 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Івано-Франківській області було прийнято постанову про закриття кримінального провадження, оскільки указані в своїх заявах ОСОБА_1 обставини не знайшли підтвердження в ході досудового розслідування.
51. Разом із цим, судом встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03.10.2017, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.10.2017 по справі № 344/11750/17 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Івано-Франківській області від 16.08.2016 про закриття вказаного кримінального провадження. Так, в ухвалі суду від 03.10.2017 зроблено висновок, що з матеріалів кримінального провадження та з оскаржуваної постанови слідчого вбачається, що під час досудового розслідування слідчим було проведено всі можливі та необхідні слідчі дії, допитані свідки, призначені експертизи, а встановленим під час досудового розслідування обставинам - дана відповідна правова оцінка. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що доводи наведені представником потерпілого в апеляційні скарзі щодо допущення необ'єктивності, упередженості та неповного дослідження всіх обставин кримінального провадження, повністю спростовується ухвалою слідчого судді, де в повній послідовності проаналізовано всі фактичні та встановлені обставини вчинених кримінальних правопорушень.
52. У силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду у справі № 344/11750/17 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
53. Судом враховується, що висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.
54. Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
55. Суд, оцінивши висновки експертиз в їх сукупності з іншими доказами по справі, враховуючи те, що кримінальне провадження № 12015090010001592 було закрите у зв'язку із встановленням факту підписання ОСОБА_1 документів загальних зборів товариства та відсутності факту їх підроблення, висновок комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи від 15.07.2016 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз приймає в якості належного та допустимого доказу в розумінні статей 76, 77 Господарського кодексу України, а висновки експертиз, на які посилається позивач відхиляє як такі, що спростовуються іншими доказами у справі. При цьому, суд бере до уваги поведінку позивача та вказує на те, що останній звернувся із заявою про надання завідомо неправдивого висновку, зокрема, висновку експерта № 7273727416-32/7275/7276/16-34/11096-11102/16-34/11103-11106/16-33 від 15.07.2016 тільки через два роки після його складення, а станом на день розгляду справи, як повідомлено самим представником позивача в судовому засіданні 12.07.2018, підозра у кримінальному провадженні зареєстрованому за даним фактом нікому не оголошена.
56. Суд враховує також те, що ОСОБА_1 був не тільки засновником та учасником ТОВ "МонолітТрансБуд" із часткою в статутному капіталі товариства 100 %, а також і головою зборів, а тому скликання позачергових зборів та їх проведення входило до його обов'язків.
57. Щодо необхідності нотаріального посвідчення заяви про вихід з товариства.
Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України вказав на те, що судами не було враховано позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 14.03.2011 № 12/98 та можливості її застосування до даних правовідносин.
Так, мотивуючи висновок про необхідність нотаріального посвідчення заяви про вихід із товариства, Верховний Суд України у вказаній справі послався на частину 3 статті 29 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлювала, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Між тим, станом на 13.05.2014 (дата проведення загальних зборів) вже діяла інша редакція вказаної норми, зокрема, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва" від 21.04.2011 № 3263-VI частину 3 статті 29 вказаного Закону викладено в наступній редакції: "У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи".
Отже, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва" від 21.04.2011 № 3263-VI, серед іншого, спростив також і процедуру внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) та забезпечив можливість проведення державної реєстрації таких змін шляхом подання державному реєстратору оригіналу заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, або ксерокопії відповідного документа, або нотаріально посвідченої копії.
Таким чином, позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 14.03.2011 у справі № 12/198 не підлягає до застосування у даних правовідносинах у зв'язку із різними редакціями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Разом із цим, таке нотаріальне засвідчення заяви не було передбачено і статтею 148 Цивільного кодексу України у відповідній редакції.
58. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновок суду за результатами розгляду справи.
59. Враховуючи викладене, в позові слід відмовити.
Судові витрати.
60. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд" від 13 травня 2014 року № 13/05 та скасування державної реєстрації змін до статуту товариства, здійсненої державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції за реєстраційним записом № 11191050016001676 від 22 травня 2014 року - відмовити повністю.
2. Судові витрати покладаються на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.07.2018.
Суддя В. В. Михайлишин
