ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2018 року м. Київ № 826/17907/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення,
встановив:
28.12.2017 ОСОБА_1 (ОСОБА_1.), ОСОБА_2 (ОСОБА_2.) звернулися в суд з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент з питань ДАБК м. Києва) про скасування наказу від 27.11.2017 №377 «Про скасування реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності».
В обґрунтування позову зазначили, що наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийнятий з порушенням розумного строку, а відтак, підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, подавши відзив на позовну заяву та вказавши на позбавленості доводів позивачів фактичного і правового регулювання.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
Департаментом з питань ДАБК м. Києва зареєстровано подану позивачами декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку квартирного типу з нежитловими приміщеннями, поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1» від 21.11.2016 №№КВ083163261668 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку квартирного типу з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1» від 24.05.2017 №КБ143171442811.
На підставі звернення депутата Київської міської ради В. Назаренка від 09.10.2017 №08/279/08/166-912 та на виконання вимог припису від 04.10.2016 та приписів від 03.10.2016 Департаментом з питань ДАБК м. Києва видано направлення від 12.10.2017 б/н на проведення позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_1 («Будівництво житлового будинку квартирного типу з нежитловими приміщеннями») щодо дотримання позивачами, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (розробник документації), Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Еволюшн» (генеральний підрядник) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Строк дії направлення - з 12.10 до 26.10.2017.
Крім того, відповідачем складено лист від 19.10.2017 №073-9527 про необхідність, зокрема, позивачам до 31.10.2017 о 10:00 надати до Департаменту з питань ДАБК м. Києва документи згідно переліку у зв'язку з проведенням відносно них перевірки та з проханням забезпечити доступ до об'єкта будівництва за вказаною адресою.
Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведення обстеження земельних ділянок, зокрема, на АДРЕСА_1 виявлено ознаки проведення будівельних робіт, які зафіксовані в акті обстеження земельної ділянки від 17.10.2017 №7-1663-03. Акт, фотоматеріали та графічні матеріали для проведення перевірки надіслано на адресу відповідача супровідним листом від 23.10.2017 №057023-18640.
З наявної у матеріалах справи копії листа до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві від 13.11.2017 №073-10402 вбачається, що під час виїзду посадової особи відповідача на місце проведення перевірки доступу до об'єкта будівництва не було, що унеможливило проведення перевірки, а на письмове запрошення позивачі не прибули, документи не надали у зв'язку з чим відповідачем висловлено прохання посприяти у проведенні перевірки.
Наказом від 27.11.2017 №377 Департаментом з питань ДАБК м. Києва відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ, підпункту 5 пункту 3 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 №1817-VIII, на підставі листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.10.2017 №057023-18640, акту обстеження земельної ділянки від 17.10.2017 №7-1663-03 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку квартирного типу з нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1 від 21.11.2016 №КВ083163261668 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку квартирного типу з нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1 від 24.05.2017 №КВ143171442811.
З відзиву відповідача та доданих ним документів слідує, що скасовуючи реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації Департамент з питань ДАБК м. Києва виходив з того, що позивачами при використанні земельної ділянки самовільно змінено її цільове призначення, що зафіксовано в листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та акті обстеження земельної ділянки.
Не погоджуючись із позицією суб'єкта владних повноважень, позивачі звернулися до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, що діяла на момент подання декларації про початок виконання будівельних робіт, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» передбачено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
За приписами статті 376 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом: об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.
Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що Департаментом з питань ДАБК м. Києва зареєстровано позивачам декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва - «Будівництво житлового будинку квартирного типу з нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1, нове будівництво, категорія складності - ІІІ категорія. У вказаній декларації про початок виконання будівельних робіт міститься посилання на містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.06.2016 за №64/14/32/004-16. Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.02.2013 за №351, серія ВТВ №613979. Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія ЕАС №683526 від 04.06.2013, індексний номер 4369688, номер запису про право власності 246547, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15262080000, кадастровий номер НОМЕР_2. Площа земельної ділянки складає 2043,4 кв.м, поверховість - 5.
Відповідач, скасовуючи реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації виходив з того, що будівельні роботи виконуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, посилаючись на лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.10.2017 №057023-18640 та акт обстеження земельної ділянки від 17.10.2017 №7-1663-03.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не доведено належними доказами того, що об'єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто, не доведено, що позивачами у декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено недостовірні дані, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі не зазначено які саме недостовірні дані внесено позивачами до декларацій, що дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом, а тому посилання відповідачем у відзиві на позовну заяву на ймовірні підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, які фактично виникли після звернення позивачів до суду, є необґрунтованими.
У свою чергу лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.10.2017 №057023-18640, акт обстеження земельної ділянки від 17.10.2017 №7-1663-03 не можуть підтверджувати чи спростовувати обставини у даній справі.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом згідно з частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.
Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Так, відповідно до пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Виходячи з системного аналізу наведених правових положень, суд доходить висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку, передбаченому частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вбачається з оскаржуваного наказу, він виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.10.2017 №057023-18640 та акту обстеження земельної ділянки від 17.10.2017 №7-1663-03.
Проте, суд звертає увагу, що інформація, отримана від інших органів влади по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.
Доказів проведення перевірки спірного об'єкта будівництва, зокрема у вигляді акта перевірки, відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідачем фактично не проведена перевірка з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законом порядку, на думку суду, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.11.2016 №КВ083163261668 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 24.05.2017 №КБ143171442811 суперечить вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження повідомлення позивачів про проведення перевірки чи про вручення їм листа від 19.10.2017 №073-9527 про необхідність, зокрема, позивачам до 31.10.2017 о 10:00 до Департаменту з питань ДАБК м. Києва надати документи згідно переліку у зв'язку з проведенням відносно них перевірки та з проханням забезпечити доступ до об'єкта будівництва за вказаною адресою.
Також, суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Відтак, суд зазначає, що декларація про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування та вичерпала свою дію фактом її виконання.
Фактом виконання є завершення будівництва та реєстрація декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності. Тобто, оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію фактом її виконання, то вона вже не може бути скасована.
З таких підстав суд вважає, що наказ Департаменту з питань ДАБК м. Києва від 27.11.2017 №377 «Про скасування реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, вважає за необхідне зазначити, що представником позивача уточнено вимогу щодо наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним. Відповідно суд, вирішуючи справу визначається щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта й встановлює правові наслідки протиправності акта, як те передбачає стаття 245 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають захисту в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.11.2017 №377 «Про скасування реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності».
Стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контрою міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені на підставі платіжного доручення від 28.12.2017 №2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак
