У Х В А Л А
22.05.2018 Справа №607/14707/17
Номер провадження 1-кп/607/268/2018
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження №12017210010003543 від 02 листопада 2017 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувають матеріали у кримінальному провадженні №12017210010003543 від 02 листопада 2017 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просить продовжити строк дії запобіжного заходу обраного обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та строк застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується 25 травня 2018 року, а чергове судове засідання відкладається на пізніший час.
Захисник ОСОБА_4 , щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 покладається на думку суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив, щодо продовження йому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, в порядку ч.3 ст. 331 КПК України, заслухавши думки учасників судового провадження, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити строк тримання під вартою.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2017 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжений ухвалою суду від 27 березня 2018 року та закінчується 25 травня 2018 року.
Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріпленої у ст. 8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою.
Таким чином, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим в злочині, у вчиненні якого він обвинувачуються, при тому, що такий він вчинив в період іспитового строку, адже 07 липня 2017 року його було звільнено від відбування покарання з випробуванням; вік та стан його здоров`я; дані, що характеризують його особу, зокрема обвинувачений раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини; відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.
Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, не зникли, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, потерпілого, з огляду на те, що він обвинувачуються у вчиненні умисного злочину проти власності.
Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що перебуваючи на волі обвинувачений може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому справжній інтерес суспільства полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_5 на свободу.
Отже, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що вищевказані обставини, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на строк, що не перевищує 60 днів до 19 липня 2018 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369, 371 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 19 липня 2018 року о 23 год. 59 хв.
Судовий розгляд кримінального провадження №12017210010003543 від 02 листопада 2017 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,відкласти до11 год. 00 хв. 12 червня 2018 року.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити Начальнику СІЗО № 26 м. Чорткова, для відому та виконання.
Головуючий суддяОСОБА_1
