АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/626/18 Справа № 183/262/17
Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
за участю секретаря - Гречишникової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000»
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» про розірвання договору оренди землі,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася з позовом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,380 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0265), укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ТОВ «Агро-Віта 2000» (Код ЄДРПОУ 35601700) зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24.09.2012 року за №122328604000-180.
В обґрунтування позову зазначила, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії IІІ-ДП №113696 виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 28 листопада 2002 року, ОСОБА_2, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,380 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0265), що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 10 березня 2012 року між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ «Агро–Віта 2000» (Орендарем) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24.09.2012 року за №122328604000-180. У відповідності до п. 1, 2, 2.1.,2.2., 4 Договору, позивач передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,380 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0265) строком на сім років з переважним правом Орендаря на поновлення договору оренди на новий строк.
За п.5 Договору відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 4% від грошової оцінки землі, що на момент укладання договору становить суму в розмірі 5001,00 грн., а також проводити безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Договором передбачено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до Договору. Крім того, у випадку погодження сторін, орендна плата може вноситися в тому числі і у відробітковій формі, за якою види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт визначаються та погоджуються за усною домовленістю сторін й підтверджуються актами передачі-прийняття виконаних робіт чи наданих послуг, підписання яких сторонами і є таким додатковим погодженням. В період з 2012 по 2016 роки за оренду земельної ділянки позивачу відповідачем виплачено орендну плату. Позивач вважає, що дане нарахування проводилося відповідачем з грубим порушенням умов Договору, оскільки п. 6 цього Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації, яку не враховано відповідачем і з урахуванням нормативної грошової оцінки належної позивачу земельної ділянки, орендна плата повинна бути виплачена позивачу в розмірі 28833,96 грн., з яких: за 2012 рік – 5016,52 грн.; за 2013 рік – 5016,52 грн.; за 2014 рік – 5016,52 грн.; за 2015 рік – 6265,64 грн., за 2016 рік – 7518,76 грн. Також відповідачем у період з 2012 по 2016 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов’язання щодо безкоштовної поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця, послуги по обробітку присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га (оранка та культивація). Невиплата орендної плати у вигляді безкоштовної поставки соломи та послуг по обробітку присадибної ділянки Орендодавця для позивача є вкрай важливим та необхідним, враховуючи те, що позивач проживає в сільській місцевості, має підсобне господарство (утримує велику рогату худобу, свиней, птицю та іншу худобу) та присадибну ділянку, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію для власного споживання. Саме за рахунок ведення підсобного сільськогосподарського виробництва позивач забезпечує себе та свою родину, як продуктами харчування так і коштами (за рахунок реалізації надлишків сільськогосподарської продукції). Невиконання відповідачем свого обов’язку щодо поставки соломи та обробітку присадибної ділянки (оранки, культивації) створило несприятливі умови для позивача, а саме позивач був вимушений нести додаткові витрати на обробіток землі та придбання соломи. Означені факти позивач розцінює, як систематичну несплату орендної плати відповідачем, а тому просить договір, укладений між ним та відповідачем – розірвати.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Агро-Віта 2000» про розірвання договору оренди землі задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,380 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0265), укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ТОВ «Агро-Віта 2000» (Код ЄДРПОУ 35601700) зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24.09.2012 року за №122328604000-180.
Не погодившись з зазначеним рішенням ТОВ «Агро-Віта 2000» звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права,а саме: відповідач виконував свої обов’язки за договором належним чином,сплачував орендну плату в грошовій та натуральній формі за погодженням з позивачем в розмірі не меншому ніж передбачений договором;не проведення оранки,культивації земельної ділянки не може бути підставою для розірвання спірного договору, відсутня систематична невиплата орендної плати позивачу.
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії IІІ-ДП №113696 виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 28 листопада 2002 року, ОСОБА_2, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,380 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0265), що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Також, в користуванні позивача наявна присадибна ділянка, площею 0,34 га, розташована за адресою: вул. Паркова, с. Надеждівка Новомосковського району Дніпропетровської області.
10 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агро–Віта 2000» укладено договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24 вересня 2012 року за №122328604000-180. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила – 125025,00 грн. Згідно з п.5 Договору оренди, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,00% (чотири відсотки) від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13 вересня 2002 року та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», що становить 5001,00 грн., а також проводить безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч.ч. 1,2 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Разом з цим, статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 15 вказаного вище Закону, зокрема, істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата може встановлюватися у таких формах: грошовій; натуральній (за визначеною кількістю чи частиною продукції, яка одержується з орендованої земельної ділянки); відробітковій (надання послуг орендодавцю). Сторони можуть передбачити у договорі оренди поєднання зазначених форм або визначити інші форми плати.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання договору, умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, зокрема, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Також, пунктом «д» ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України встановлено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Згідно довідки, наданої відповідачем (а.с.40) вбачається, що на виконання договору, відповідачем за період з 2013 по 2016 роки нараховано з урахуванням утриманих податків до виплати орендну плату: за 2013 рік - в розмірі 4,69%, що складає 5884,00 гривні, утримано ПДФО 15% - 882,60 гривень, до виплати 5001,40 гривня; за 2014 рік - в розмірі 4,69%, що складає 5884,00 гривні, утримано ПДФО 15% - 882,60 гривень, до виплати 5001,40 гривня; за 2015 рік - в розмірі 4%, що складає 7349,00 гривень, утримано ПДФО 15% - 1102,35 гривень, військовий збір 1,5% - 110,24 гривні, до виплати 6136,95 гривня, за 2016 рік – в розмірі 5,5%, що складає 10338,37 гривень, утримано ПДФО 15% - 1860,91 гривень, військовий збір 1,5% - 155,08 гривень, до виплати 8322,38 гривень.
Також, з наданих суду доказів вбачається, що за період 2013-2016 роки позивачу фактично виплачено орендної плати:
за 2013 рік – 31 липня 2013 року - 300,00 грн. в натуральній формі (цукор); 08 серпня 2013 року - 5000,00 грн. в грошовій формі;
за 2014 рік – 10 грудня 2014 року - 5001,00 грн. в грошовій формі;
за 2015 рік – 10 лютого 2016 року – 6136,00 грн. в грошовій формі;
за 2016 рік - 07 листопада 2016 року - 8322,00 грн. в грошовій формі.
Таким чином, відповідач виконував свої обов’язки за договором належним чином, сплачував орендну плату в грошовій та натуральній формі за погодженням із позивачем,доводи позовної заяви про те, що відповідачем не виплачено позивачу за 2013-2016 роки орендну плату в повному обсязі фактично спростовуються наданою відповідачем довідкою про розмір нарахованої та фактично виплаченої орендної плати, а також копіями відомостей про виплату орендної плати.
Колегія звертає увагу, що нарахування орендної плати проводилось правильно, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки на час нарахування орендної плати із здійсненням індексації сум,тобто відсутній факт систематичного порушення умов договору в частині виплати орендної плати позивачу.
Суд зауважує, що договором оренди земельної ділянки, з урахуванням внесених змін, не передбачено обов’язку відповідача щорічно, або у певний період (періоди) року здійснювати поставку соломи до садиби орендодавця. Договором передбачено послуги транспортування соломи (завезення), а не надання її у певній кількості. Тобто, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою орендодавця, у випадку придбання соломи останнім, чи здобуття її у будь-який інший спосіб.
Колегія приймає до уваги доводи відповідача про те, що за звичаями ділового обороту, які сформувались та стабільно існують протягом тривалого часу, безкоштовне завезення соломи до садиб, безкоштовні оранка та/або культивація присадибних земельних ділянок орендодавців здійснюються орендарем на підставі відповідної заявки кожного орендодавця; процедура подання таких заявок безпосередньо у договорі оренди не передбачена, однак є загальновідомою для орендодавців. Викладене підтверджується відповідними відомостями, де зазначається перелік осіб, що звернулись з певною заявкою, їхня адреса, зміст заявки, рік звернення, тощо.
В матеріалах справи відсутні докази відмови (або не реагування) відповідача у виконані умов договору оренди щодо безкоштовного завезення соломи до садиби позивача, безкоштовної оранки та/або культивації присадибних земельних ділянок орендодавця, доказів звернення ОСОБА_2 до ТОВ «Агро–Віта 2000» із заявкою на завезення соломи, безкоштовної оранки та/або культивації присадибної земельної ділянки суду також не надано.
Отже, встановивши наявність певних звичаїв ділового обороту, що наведені вище; враховуючи відсутність факту звернення позивача до відповідача із заявкою про безкоштовне завезення соломи до садиби чи безкоштовну оранку та/або культивацію присадибної земельної ділянки у оспорюваний період (згідно змісту позовної заяви, з 2013 року по 2016 рік), - колегія дійшла висновку про недоведеність тверджень позивача щодо невиконання відповідачем умов договору оренди в частині надання вказаних послуг.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з відмовою у задоволенні позовних вимог.
На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує питання про судові витрати, вважаючи за потрібне стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агро-Віта 2000» судові витрати у розмірі 704 грн.
керуючись ст.ст. 367, 374, 376,381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» задовольнити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» про розірвання договору оренди землі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» судові витрати у розмірі 704 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 07 червня 2018 року.
Головуючий : Ж.І. Максюта
Судді : Е.Л. Демченко
ОСОБА _4
