ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2018 року м. Черкаси справа № 925/14/18
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Буджерак М.Р., представників сторін: позивача - Кузнєцова Є.В. за довіреністю, адвоката Шимановського А.В., відповідача - Ресенчука М.В., Ляшенко Н.В. за посадами (голова і секретар сільської ради), Грушевого Ю.В. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси розглянувши справу за позовом фізичної особи підприємця Одородька Юрія Миколайовича до Сердюківської сільської ради про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - фізична особа - підприємець Одородько Юрій Миколайович звернувся в господарський суд з позовом до Сердюківської сільської ради (далі - відповідач), у якому просив суд поновити Договір оренди землі від 07.03.2007 року, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2007 за № 040779200010 на тих же самих умовах на той же строк, та визнати поновленим цей договір в редакції додаткової угоди, запропонованої позивачем, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Позов вмотивовано порушенням відповідачем переважного права позивача на поновлення спірного договору оренди землі, встановленого п. 8 договору і нормами статей 1-5 Закону України «Про оренду землі».
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк у десять днів з дня одержання зазначеної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.02.2018 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/14/18, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
За заявою від 26.02.2018 року вх. № 5372, в порядку, визначеному ч. 3 ст. 53 ГПК України, у справу вступив прокурор.
Відповідач - Сердюківська сільська рада в особі свого представника 05.03.2018 року подав письмовий відзив на позовну заяву за вх. № 6024 (а.с. 43-45), у якому проти позову заперечував з підстав необґрунтованості і безпідставності позовних вимог, зокрема зазначив, що позивач, як орендар, систематично порушував умови спірного договору оренди землі, внаслідок чого він (відповідач), як власник землі і орендодавець, прийняв рішення про непоновлення договору на новий строк і на тих же умовах, право оренди спірної земельної ділянки виставив на торги, про що повідомив позивача в установленому законом порядку.
Прокурор 22.03.2018 року подав суду письмовий відзив на позовну заяву (вх. № 8043, а.с. 85-90), в якому заперечувала проти позову з мотивів необгрунтованості і безпідставності позовних вимог, а саме неналежним виконанням обов'язків за договором оренди землі позивачем, правомірністю дій відповідача та, та, у зв'язку з цим, відсутністю самої події порушення спірного переважного права оренди землі позивача.
Ухвалою суду від 26.04.2018 року підготовче провадження у справі № 925/14/18 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В засіданнях суду позивач в особі своїх представників позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві і письмових поясненнях від 22.03.2018 (а.с. 73-74), підтримав і просив суд позов задовольнити повністю, відповідач в особі своїх представників і прокурор позов не визнали і просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених ними у їх письмових відзивах на позовну заяву.
Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представників сторін і прокурора, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову повністю з таких підстав.
07.03.2007 року відповідачем - Сердюківською сільською радою, як орендодавцем, та позивачем - приватним підприємцем Одородьком Юрієм Миколайовичем, як орендарем, було укладено Договір оренди землі (далі - Договір від 07.03.2007 року, а.с. 11-13), відповідно до умов пунктів 1, 2, 3 якого, орендодавець зобов'язався надати, а орендар - прийняти у строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться в межах населеного пункту Сердюківської сільської ради, загальною площею 4,2 га, в тому числі 4,2 га - із земель водного фонду зайнятих водним об'єктом - ставком із перепускною гідроспорудою.
Пунктом 8 Договору від 07.03.2007 року сторони погодили, що договір укладено на 5 років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Земельна ділянка передається для рибогосподарських потреб, її цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за умови дотримання водоохоронного режиму та використання водного об'єкту (пункти 14-16 договору).
Договір зареєстровано у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2007 р. за № 040779200010.
17.01.2012 року сторонами за взаємною згодою було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 07.03.2007, якою змінено умови договору щодо орендної плати та поновлено термін його дії на 5 років до 14.03.2017 року, інші умови залишено без змін (а.с. 16).
Відповідно до Витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 88643973 від 01.06.2017, 88644079 від 01.06.2017 року, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 79879246 від 08.02.2017, земельна ділянка кадастровий номер 7123788000:01:000:0169 площею 4,1682 га перебуває у комунальній власності Сердюківської сільської ради, право оренди на неї зареєстроване на підставі договору оренди від 07.03.2007 року і додаткової угоди до нього від 17.01.2012 року за Одородьком Ю.М. (а.с. 17-18, 19, 20).
Згідно з повідомленням Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 31.03.2017 № 1/23-04-17-018, ФОП Одородько Ю.М. заборгованості по орендній платі за землю по Сердюківській сільській раді станов на 31.03.2017 року не мав (а.с. 27).
13.02.2017 року позивач, керуючись умовами п. 8 Договору, нормами частин 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», направив відповідачу лист-повідомлення за вих. № 13/02/17, у якому просив продовжити на 5 (п'ять) років дію оренди по Договору оренди землі від 07.03.2007 року, до листа позивач додав три примірники додаткової угоди для підписання (а.с. 21-24).
Розглянувши лист-повідомлення позивача від 13.02.2017 № 13/02/17, відповідач - Сердюківська сільської рада Смілянського району Черкаської області 17.02.2017 року прийняла рішення № 16/1VII, яким вирішила відмовити позивачу у поновленні спірного договору оренди земельної ділянки у зв'язку з проведенням земельних торгів права оренди вищезазначеної земельної ділянки у формі аукціону. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 17.02.2017 № 02-42/47 (а.с. 25, 26).
Зазначену відмову відповідача у поновленні договору оренди землі позивач вважає такою, що вчинена всупереч умовам п. 8 Договору оренди землі від 07.03.2007, нормам частин 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», порушує його переважне право оренди землі, яка є об'єктом цього договору, вимога про захист цього права є предметом спору у справі що розглядається.
Обгрунтовуючи заперечення проти позову відповідач в особі своїх представників у відзиві на позов і їх поясненнях в засіданні суду зазначив, що приймаючи рішення про оренду землі водного фонду, сторони погодили умови договору щодо необхідності виготовлення орендарем відповідної технічної документації, приведення гідротехнічної споруди, розташованої на земельній ділянці, у належний технічний стан, дотримання умов водокористування орендарем і жителями села. Зазначені умови договору орендарем на протязі дії договору не виконувались, внаслідок чого в грудні 2016 року орендаря було повідомлено про намір продажу права оренди цієї землі на земельних торгах для забезпечення її оренди на сприятливіших умовах для орендодавця. Крім того, з 01.01.2017 року змінилась нормативна грошова оцінка цієї землі. Проте орендар продовжував сплату орендної плати за землю без урахування цієї обставини. Відмова у поновленні договору оренди, яка є предметом цього спору, вчинена із тих же мотивів.
Обставини порушення умов договору оренди землі позивачем, викладені відповідачем, позивачем належними і допустимими доказами не спростовані.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.05.2017 року у справі № 925/493/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року і постановою Верховного суду від 20.03.2018 року, встановлено, що строк дії Договору оренди землі від 07.03.2007 року і Додаткової угоди від 17.01.2012 року закінчився 14.03.2017 року, у зв'язку з чим повністю відмовлено у задоволенні позову фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича до Сердюківської сільської ради про визнання права оренди земельної ділянки, яка є об'єктом цього договору (а.с. 56-58, 59-62, 80-81, 82-84, 96-99, 107-110, 112-119).
07.04.2017 року листом № 02-42/73 відповідач, протягом місяця після закінчення дії договору оренди землі, повідомив позивача про закінчення строку дії договору оренди землі від 07.03.2007 року і додаткової угоди від 17.01.2012 рок та вимагав повернути орендовану земельну ділянку площею 4,1682 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0169. Вказаний лист - повідомлення вручений позивачу 13.04.2017 (а.с. 51, 52).
Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 07.03.2007 року, укладеного сторонами, зареєстрованого у у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2007 р. за № 040779200010, додаткової угоди від 17.01.2012 року до цього договору. Вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.
За правовою природою спірні правовідносини віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.
Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі є Закон України «Про оренду землі». Законом України «Про оренду землі» у редакції Закону України від 04.07.2013 р. N 3038-VI встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2);
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції Закону, чинній на період спірних правовідносин, визначено умови поновлення договору оренди землі, зокрема:
по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1);
орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2);
до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3);
при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4);
орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5);
у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6);
керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7);
додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8);
відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11);
зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30);
спори, пов'язані з орендою землі вирішуються у судовому порядку (ст. 35).
Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 651, ч. 1 ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Господарським кодексом України порядок зміни господарських договорів викладено у статті 188. Згідно з нормами цієї статті ГК України: - зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1); сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2); сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3); у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4); якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).
Питання визначення у договорі оренди землі розміру орендної плати регулюється нормами ст. 632 ЦК України, ст.ст. 5 ч. 5, 13, 18 Закону України «Про оцінку земель», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 288 Податкового кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 13, ч. 1 ст. 15, ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 4, 5 ст. 16 Цивільного кодексу України: при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусового виконання обов'язку в натурі.
Згідно з пунктами «а», «д» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосуванням інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що земельна ділянка, вимога про поновлення договору оренди якої є предметом спору, перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 07.03.2007 року, зареєстрованого у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2007 р. за № 040779200010, додаткової угоди від 17.01.2012 року.
Відповідно, договір є укладеним 07.03.2007 року, строк його дії згідно з п. 8 договору, складає 5 років до 06.03.2012, дію договору продовжено додатковою угодою до 14.03.2017 року.
Пунктом 8 Договору від 07.03.2007 року сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Повідомлення про намір продовжити дію Договору від 07.03.2007 року із доданим проектом додаткової угоди позивачем направлено відповідачу 13.02.2017, тобто з порушенням умов договору в цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідна наявність одночасно таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Суд вбачає, що позивач протягом дії договору оренди землі допускав порушення його умов, повідомив орендодавця про свій намір реалізувати переважне право укладення договору на новий строк з порушенням строку, встановленого п. 8 договору, відтак відповідач обґрунтовано заперечив проти його поновлення і повідомив про це позивача в установлений Законом спосіб.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, відповідно встановлених обставин справи, вимог законодавства та умов договору суд дійшов висновку про відсутність події порушення переважного права позивача на поновлення спірного договору оренди землі від 07.03.2007 року зі сторони відповідача, а тому надає перевагу запереченням відповідача, викладеним у відзиві на позов, а усі вимоги позивача, зазначені у позові, із зазначених ним підстав визнає необґрунтованими і в їх задоволенні відмовляє повністю.
На підставі статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 04.06.2018 року.
Суддя В.М. Грачов
